Рішення

від 18.05.2023 по справі 910/21690/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2023Справа № 910/21690/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "РВС БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМА Т."

про стягнення 189 453,69 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року Акціонерне товариство "РВС БАНК" (далі - позивач, Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМА Т." (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 189 453,69 грн, з яких: 182 986,50 грн основної заборгованості та 6 467,19 грн 30 процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від сплати грошових коштів в порядку зворотної вимоги за гарантією № 2998-18Г від 16.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач в установлений строк не скерував до суду відзив на позовну заяву.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 була скерована судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04073, місто Київ, ПРОВУЛОК КУРЕНІВСЬКИЙ , будинок 17. Вказане поштове відправлення було отримане відповідачем 24.01.2022, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105491895604, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

При цьому, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2018 між Міністерством оборони України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т.", як постачальником, укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/198.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2018 році поставити замовнику сумки (1892) (сумка-підсумок бойова-Р, вид 2, сумка-підсумок бойова-П, вид 2, кобура пістолетна універсальна, вид 2, сумка-підсумок бойова-А-30, вид 2), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі. Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються наведеною у пункті 1.2. договору, згідно з якою всю передбачену договором продукцію постачальник зобов`язався поставити до 30.09.2018 (включно). Додатковою угодою № 2 від 05.11.2018 сторони за договором поставки внесли зміни до цього договору визначивши строк постачання продукції до 25.10.2018 (включно).

Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." зобов`язань за вказаним договором було забезпечене виданою Приватним акціонерним товариством "РВС Банк" банківською гарантією № 2998-18Г від 17.05.2018 на суму 182 986,50 грн. Строк дії гарантії встановлений до 31.01.2019.

Зі змісту гарантії слідує, що банк зобов`язався сплатити на користь позивача суму цієї гарантії у випадку невиконання (неналежного виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." своїх зобов`язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/198. Зобов`язався безвідклично та безумовно виплатити позивачу суму, що складає 182 986,50 грн., протягом 5-ти робочих днів після одержання письмової вимоги позивача, в якій стверджується про невиконання (неналежне виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." своїх зобов`язань за договором про закупівлю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форма Т." належним чином не виконало умови договору поставки.

10.01.2019 Міноборони пред`явив Банку вимоги про сплату суми гарантії.

22.01.2019 листом № 102/19-БТ Банк повідомив про відмову у виплаті гарантійного платежу за банківською гарантією від 17.05.2018 № 2998-18Г, оскільки вимога підписана неуповноваженою особою Гулевичем В.В., який не має повноважень на підписання вимоги щодо стягнення забезпечення виконання договорів, укладених відповідно до бюджетних асигнувань на 2018 рік. Крім того, відповідно до змісту гарантії підставою для виплати гарантійного платежу є невиконання Принципалом сукупності вимог - порушення асортименту, кількості, якості та строків поставки товару.

Вказані обставини стали підставою звернення Міноборони з позовом до суду про стягнення з Банку гарантійного платежу в розмірі 182 986,50 грн.

Рішенням суду Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/1221/21 позовні вимоги військового прокурора Київського гарнізону були задоволені повністю, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "РВС Банк" 182 986,50 грн гарантійного платежу. Вказане рішення набрало 21.10.2021 згідно постанови Північного апеляційного господарського суду.

09.11.2021 AT «РВС БАНК» сплачено Міністерству оборони України 182 986,50 грн згідно вказаного рішення в справі № 910/1221/21, що підтверджується меморіальним ордером № 70 від 09.11.2021.

26.11.2021 Банком Товариству направлено регресну вимогу № 1765/21- БТ від 10.11.2021 про відшкодування протягом 5 робочих днів суми гарантії.

Регресна вимога повернулася за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 13.12.2021. Таким чином, п`ять робочих днів на сплату коштів за регресною вимогою закінчились 20.12.2021. Право регресу AT «РВС БАНК» до ТОВ «Форма Т.» настало 21.12.2021.

Вищевказані обставини стали підставою звернення Банком із цим позовом до суду, в межах якого позивач просить стягнути в порядку регресу 182 986,50 грн гарантійного платежу та 6 467,19 грн 30 процентів річних, нарахованих згідно з пунктом 4.2 договору про надання гарантії з 09.11.2021 по 21.12.2021.

Як вказано судом вище, Товариство правом на подання відзиву не скористалось.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За визначенням частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вказано судом вище 17.05.2018 Банком була видана банківська гарантія для забезпечення виконання зобов`язання Товариством за договором поставки від 25.05.2018.

Згідно положень статті 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до статті 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Стаття 563 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (стаття 564 ЦК України).

При цьому, відповідно до статті 565 ГПК України, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

У випадку ж, якщо гарант вирішив здійснити виплату за гарантією, то: обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії (стаття 566 ЦК України); гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (частина 1 статті 569 ЦК України).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що 09.11.2021 Банком була здійснена виплата грошових коштів за спірною гарантією.

Отже в силу приписів статті 569 ЦК України саме з 09.11.2021 Банк набув права зворотної (регресної) вимоги до Товариства на суму гарантії, тобто в розмірі 182 986,50 грн.

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене вище, враховуючи встановлені та не спростовані обставини здійснення виплати Банком за гарантією, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення регресного платежу в розмірі 182 986,50 грн.

Крім регресного платежу за гарантією Банк також просив суд стягнути 6 467,19 грн 30 процентів річних за період з 09.11.2021 по 21.12.2021.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами пункту 4.2 договору про надання гарантії від 16.05.2018 передбачено, якщо на вимогу Бенефіціара Банк виплачує кошти за Гарантією, Принципал зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання повідомлення від Банку, але не пізніше дня закінчення строку Гарантії, повністю відшкодувати Банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати Банку

Здійснивши перерахунок заявлених Банком до стягнення компенсаційних виплат за обрахований позивачем період, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 6 467,19 грн процентів річних, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню повністю.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, беручи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства "РВС БАНК" про стягнення 189 453,69 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМА Т." (04073, місто Київ, ПРОВУЛОК КУРЕНІВСЬКИЙ , будинок 17; ідентифікаційний код 41555893) на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" (04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВВЕДЕНСЬКА, будинок 29/58; ідентифікаційний код 39849797) 182 986,50 грн (сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість гривень 50 копійок) гарантійного платежу, 6 467,19 грн (шість тисяч чотириста шістдесят сім гривень 19 копійок) тридцять процентів річних та 2 841,81 грн (дві тисячі вісімсот сорок одну гривню 81 копійку) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ