Рішення

від 19.06.2023 по справі 910/2933/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2023Справа № 910/2933/23За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІС ЛІМІТЕД»

2) ОСОБА_1

про стягнення 442 166,66 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІС ЛІМІТЕД» (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про солідарне стягнення суми грошових коштів у розмірі 442 166,66 грн, з яких: 414 166,66 грн заборгованість за кредитом та 28 000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 527, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування №б/н від 20.12.2021, а відповідачем-2 своїх обов`язків поручителя за договором поруки №POR1638892299928 від 07.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

15.03.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Також оскільки одним з відповідачів у справі є фізична особа, тому суд відповідно до ст. 176 ГПК України до відкриття провадження у справі звертався з запитом про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача 2.

28.03.2023 судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача-2 за адресою зазначеною в позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/2933/23, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачі в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, тобто не скористались наданими їм процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону закріплено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: 02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2Б.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на адресу відповідача-1 та на адресу місця реєстрації відповідача-2 проте, конверт направлений відповідачу-1 повернувся з відміткою: "за закінченим терміном зберігання" і вручена відповідачу-2 18.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494184709.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Із залученого до матеріалів справи листа, в якому відповідачу-1 направлялись копія ухвали, вбачається, що даний лист, направлений за офіційною адресою місцезнаходження відповідача-1 згідно ЄДР був повернутий суду поштою.

Інших адрес відповідач-1 суду не повідомив, а тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем-1 та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача-1 щодо належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем-1 надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Відтак, відповідачі вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідачі, натомість проявили процесуальну бездіяльність.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі №910/2933/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзивів від відповідачів суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРРОСЕКСО», яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙРІС ЛІМІТЕД», (відповідачем-1, клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", відповідно до якої відповідач-1, як позичальник, приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" http://privatbank.ua та яка разом із Умовами складають кредитний договір (надалі - договір) між банком (позивач) та клієнтом (відповідач-1) відповідно до якої встановлено розмір кредиту - 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 1.6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1.4% в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.2.-1.4. договору).

За умовами п. 3.2.2.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" (далі-послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або в сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари і послуги.

Відповідно до п. 3.2.2.3.1.4. Умов, клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У п. 3.2.2.3.2. Умов визначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.2.6.2.).

Згідно п. 3.2.2.3.3. Умов, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами.

У п. 3.2.2.3.4. Умов сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3. заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку; настання обставин, передбачених п. 3.2.2.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку; настання обставин, передбачених п. 3.2.2.6.2., п. 3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

У відповідності до п. 3.2.2.5. Умов, клієнт зобов`язується, в тому числі: оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2.; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.2.3.1, 3.2.2.3.2, 3.2.2.5.14, 3.2.2.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити банку проценти згідно з п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2.

Пунктом 3.2.2.5.6. Умов передбачено, що клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів згідно з заявою ( здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу щодо послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.2.1., 3.2.2.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.2.3.1.). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2., 3.2.2.9.3.).

Відповідно до п. 3.2.2.9.6. Умов, зобов`язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п. 3.2.2.5.14. цього договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.2.10. цього договору, далі - процентів згідно з п. 3.2.2.3.4. цього договору, далі - прострочених процентів згідно з п. 3.2.2.3.3. цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором, проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.2.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат банку згідно з п.п. 3.2.2.5.14. цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

Крім того, в якості забезпечення відповідачем-1 своїх зобов`язань за цим договором, 21.12.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки №POR1638892299928 від 07.12.2021 (надалі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.2. «Кредит КУБ» Умов та правил надання банківських послуг по сплаті процентної ставки за користування кредитом, кредиту у розмірі 500 000,00 грн.

Згідно п.1.1.1. цього договору, якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п.4.1. договору поруки) сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою цей договір припиняє свою дію.

Так, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти в розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку наявною в матеріалах справи.

Однак, відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 414 166, 66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позичальник в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань. Станом на 27.01.2023 у відповідача-1 виникла заборгованість по кредиту в розмірі 414 166, 66 грн та заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 28 000, 00 грн, у зв`язку з чим банк звернувся до суду з позовом щодо солідарного стягнення вказаної суми заборгованості з боржника та поручителя.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 500 000, 00 грн, що підтверджується виписками банку та розрахунком заборгованості за договором станом на 27.01.2023.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем-1 порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого в відповідача-1 виникла заборгованість по тілу кредиту станом на 27.01.2023 в розмірі 414 166, 66 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 28 000, 00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії на підставі п.3.2.2.3.2. та 3.2.2.9. Умов.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 3.2.2.3.2. Умов визначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.2.6.2.).

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.2.1., 3.2.2.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.2.3.1.). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2., 3.2.2.9.3.).

Так, додатком №1 до заяви про приєднання до Умов сторонами погоджено графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, а саме з 1-го по 6-й місяць сума процентів складає по 8 000, 00 грн щомісячно, з 7- го по 12-й місяць по 7 000, 00 грн щомісячно.

Як убачається з матеріалів справи відповідач-1 не сплатив проценти з 9-го по 12-й місяць.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суми заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 28 000, 00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Так, у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №POR1638892299928 від 07.12.2021 (надалі - договір), предметом якого, відповідно до п.1.1. договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (боржник) зобов`язань за угодами-приєднання.

Згідно із п.1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами угоди ознайомлений (п.1.3. договору поруки).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи зазначене вище, оскільки факт наявності у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 414 166,66 грн та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 28 000, 00 грн, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 414 166,66 грн заборгованості за кредитом та 28 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів у рівних частинах.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІС ЛІМІТЕД» (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2Б, ідентифікаційний код 31662335) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 414 166 (чотириста чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн 66 коп. заборгованості за кредитом та 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРІС ЛІМІТЕД» (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2Б, ідентифікаційний код 31662335) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 3 316 (три тисячі триста шістнадцять) грн 25 коп. судового збору, з кожного.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань