Рішення

від 19.06.2023 по справі 910/3552/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2023Справа № 910/3552/23За позовом Підприємства «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія»

до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 90 294,40 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 90 294,40 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 509, 510, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.224, 230, 231 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором №120 від 08.02.2022, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 позовну заяву Підприємства «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» залишено без руху, встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

21.03.2023 від позивача надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/3552/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти позову та, зокрема, зазначає, що не був належним чином повідомлений про поставку товару, а також від позивача не надходило претензій щодо невиконання умов договору.

24.04.2023 від позивача надійшло письмове підтвердження, що ціна позову не змінилася, а також виписки банку про рух коштів.

01.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 між відповідачем (покупець) та позивачем (постачальник) укладено договір №120 (надалі - договір), відповідно до умов п 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити до кінця 2022 року у власність покупця м`ясо для закладів освіти, код ДК 021:2012 (СРV): 15110000-2 (надалі - товар), який зазначений у специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його.

Відповідно до п.1.2. договору кількість товару, що постачається відповідно до цього договору, може бути зменшена в залежності від обсягів реального фінансування, передбаченого у кошторисі покупця.

Згідно із п.3.1. договору його ціна становить 5 600 000, 00 грн без ПДВ. Ціна товару вказується з урахуванням транспортних витрат та навантажувально-розвантажувальних робіт.

Оплата товару проводиться покупцем у національній грошовій одиниці України на поточний рахунок постачальника на підставі накладних підписаних постачальником протягом 14 банківських днів після отримання товару. У разі затримки цільового бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 14 банківських днів з дня отримання замовником цільового бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок (п.4.1., 4.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору постачання товару за договором здійснюється в навчальні заклади, підпорядковані покупцю, згідно затвердженої дислокації (додаток №2 до договору) частинами відповідно до письмових заявок покупця. Заявка покупця має містити інформацію щодо кількості, місця та терміну поставки. Поставка товара здійснюється в робочі дні з 6-00 до 17-00. Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки, що підтверджується відповідними документами (товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами (згідно ст.631 ЦК України умови договору застосовуються до укладання договору) і діє до 31.12.2022 (п.10.1. договору).

Так, до договору сторонами було підписано додаток №2, яким визначено дислокацію 59 закладів освіти Шевченківського району міста Києва, зокрема, пункт 59 - Ліцей-інтернат №23 «Кадетський корпус» з посиленою військово-фізичною підготовкою, вул. Салютна, 11-А.

Додатковою угодою №1 від 22.12.12.2022, сторони зменшили суму договору на 4 354 000, 00 грн та загальна суму договору склала 1 246 000, 00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 90 294,40 грн, що підтверджується наступними товаро-транспортними та видатковими накладними №р-00004084 від 01.09.2022 на суму 7 190, 40 грн, №р-00004274 від 06.09.2022 на суму 8 960, 00 грн, №р-00004381 від 07.09.2022 на суму 17 920, 00 грн, №р-00004518 від 09.09.2022 на суму 4 480, 00 грн, №р-00006016 від 06.10.2022 на суму 8 960, 00 грн, №р-00007591 від 02.11.2022 на суму 21 817,60 грн, №р-00008473 від 22.11.2022 на суму 20 966,40 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Доказів оплати товару матеріали справи не містять.

Крім цього, сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав наявність заборгованості станом на 01.01.2023 в розмірі 90 294,40 грн.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки в частині повної та своєчасної оплати товару, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 90 294,40 грн основного боргу.

Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення в його сторін прав та обов`язків: майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару згідно договору на загальну суму 90 294,40 грн. Отримання товару не заперечується відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.4.1., 4.2. договору оплата товару проводиться покупцем у національній грошовій одиниці України на поточний рахунок постачальника на підставі накладних підписаних постачальником протягом 14 банківських днів після отримання товару. У разі затримки цільового бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 14 банківських днів з дня отримання замовником цільового бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Отже, враховуючи умови договору кінцевим строком оплати за усіма видатковими накладними є 12.12.2022.

Доказів оплати товару матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Крім цього, матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

Суд розцінює підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків, як визнання ним основного боргу.

Судом також враховано, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 90 294,40 грн за переданий товар на підставі договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 90 294,40 грн є правомірною та обґрунтованою, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 90 294,40 грн основного боргу.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 6-А, ідентифікаційний код 37470086) на користь Підприємства «Роман» Міжнародної Ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, будинок 15Б, квартира 60, ідентифікаційний код 30636739) 90 294 (дев`яносто тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 40 коп. основного боргу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань