Ухвала

від 19.06.2023 по справі 910/17131/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17131/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023

у справі №910/17131/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО Укрізолятор»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 486 045, 29 грн

ВСТАНОВИВ:

АТ «Українська залізниця» 09.06.2023 (згідно з номером відправлення на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №910/17131/21 та прийняти нове рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/17131/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т. М. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б.

Дослідивши матеріали касаційної скарги АТ «Українська залізниця», Касаційний господарський суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.

Отже, довіреність не є належним доказом повноважень в порядку самопредставництва, зокрема, щодо іншої особи уповноваженої діяти від імені юридичної особи.

Частиною другою статті 60 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що, особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства.

Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона підписана від імені АТ «Українська залізниця» заступником начальника підрозділу «Юридичної служби» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Галасом Володимиром Ярославовичем та адвокатом Левицькою Ольгою Андріївною за довіреністю в порядку передоручення від 28.12.2022, виданою Акціонерним товариством «Українська залізниця» від імені якого на підставі довіреності, посвідченої 26.12.2022 Ісаєнко О. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №5276, діють перший заступник директора виконавчого регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Федак Ярослав Андрійович та заступник директора виконавчого регіональної філії з рухомого складу регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Миклащук Олександр Васильович.

Як свідчить вказана довіреність в порядку передоручення, Федак Я. А. та Миклащук О. В. діють, на підставі довіреності, посвідченої 26.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О. В. за реєстровим №5276.

Тобто, обсяг повноважень, якими наділені Федак Я. А. та Миклащук О. В. та їх права визначені саме довіреністю від 26.12.2022 №5276.

Разом з тим до матеріалів касаційної скарги, Галас В. Я. та Левицька О. А. не додали довіреності від 26.12.2022 №5276 якою визначені повноваження Федака Я. А. та Миклащука О. В. щодо їх права видавати довіреності / довіреності у порядку передоручення від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» та обсяг прав який вони можуть передавати за вказаною довіреністю або інші належні документи, а отже не підтвердили своїх повноважень, як представників АТ «Українська залізниця», що підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як це передбачено приписами статті 60 ГПК України.

Разом з тим надана довіреність в порядку передоручення сама по собі не є належним доказом повноважень в порядку самопредставництва, зокрема, щодо іншої особи уповноваженої діяти від імені юридичної особи - Галаса В. Я. (як самопредставника юридичної особи) відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України, а доказів наявності статусу адвоката у Галаса В. Я. не надано.

Щодо адвоката Левицької О. А., оскільки її уповноважили діяти як адвоката саме у порядку передоручення, то без підтвердження повноважень Федака Я. А. та Миклащука О. В., які діють на підставі довіреності від 26.12.2022 №5276 та яка відсутня, її повноваження щодо підписання касаційної скарги не підтверджені.

Отже, не підтверджені повноваження першого заступника директора виконавчого регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Федака Я. А. та заступника директора виконавчого регіональної філії з рухомого складу регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Миклащука О. В. які можуть діяти в порядку самопредставництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та видавати від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» довіреності / довіреності в порядку передоручення, а також не підтверджені повноваження заступника начальника підрозділу «Юридичної служби» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Галаса В. Я. який може діяти в порядку самопредставництва на підписання даної касаційної скарги та адвоката Левицької О. А., як представника на підписання даної касаційної скарги.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, непідписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги ради на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, оскільки касаційна скарга АТ «Українська залізниця» підписана особою, яка не має права її підписувати.

За таких обставин, враховуючи, що касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» 06.06.2023 №НЮ-1/1786 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №910/17131/21 підписали адвокат Левицька О. А. та заступник начальника підрозділу «Юридичної служби» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Галас В. Я., які не мають права її підписувати, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що повернення касаційної скарги в даному випадку не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту, форми та порядок подання покладається саме на заявника касаційної скарги.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288- 291 ГПК України.

Крім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника, що у разі повторного звернення з касаційною скаргою, АТ «Українська залізниця» має враховувати приписи статей 308, 310 ГПК України щодо предмета оскарження та повноважень Верховного Суду при ухваленні ним судового рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити й про те, що пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина перша статті 17 ГПК України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Суд наголошує на тому, що тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Керуючись статтями 234, 235, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №910/17131/21 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос