Ухвала

від 02.06.2023 по справі 750/2868/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

2 червня 2023 року

м. Київ

справа № 750/2868/21

провадження № 61-8133ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради, в інтересах якого діє адвокат Максак Тетяна Леонідівна, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Комунальне підприємство (далі - КП) «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42 371,08 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 жовтня 2021 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь КП «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради 42 371,08 грн у відшкодування заборгованості, 2 270 грн - судового збору, 1 500 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 жовтня 2022 року змінено і зменшено розмір стягненої з ОСОБА_1 заборгованості до 33 386,76 грн, розмір судового збору до 1 789,90 грн.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнено з КП «Чернігівський обласний академічний український

музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 720,16 грн у відшкодування судового збору.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про малозначність даної справи.

30 травня 2023 року до Верховного Суду подана касаційна скарга КП «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради, в інтересах якого діє адвокат Максак Т. Л., в якій заявник просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року і залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 жовтня 2021 року.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що ціна позову КП «Чернігівський обласний академічний український

музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради складає 42 371,08 грн, і не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

У касаційній скарзі заявник посилається на незаконність постанови суду апеляційної інстанції. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга не містить обґрунтувань випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Цитування у касаційній скарзі заявником пункту 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України не свідчить про належне обґрунтування ним виключних випадків, визначених вказаною нормою права. Одна лише вказівка у касаційній скарзі на такі виключення не може свідчити про наявність правових підстав для розгляду справи по суті судом касаційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France»

від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка» Чернігівської обласної ради, в інтересах якого діє адвокат Максак Тетяна Леонідівна, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук