Ухвала

від 19.06.2023 по справі 752/10041/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

номер справи 752/10041/21

провадження номер 2/752/1160/23

19.06.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря судового засідання Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу, скасування записів про право власності та припинення права власності -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу, скасування записів про право власності та припинення права власності.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 року зазначена справа надійшла в провадження судді Чередніченко Н.П. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.02.2022 року № 180.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2023 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання 11.04.2023 р., 17.05.2023р. та 19.06.2023 р. позивач не з`явився та явку свого представника не забезпечив. Про розгляд справи сторона позивача повідомлялась належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. З будь-якими клопотаннями, в т.ч. про розгляд справи без участі позивача та його представника, останні, до суду не звертались.

Представник відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Міськжитлобуд" в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про залишення позову без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою сторони позивача в судове засідання.

Інші учасники в судове засідання не з"явилися . Судом про дату судового розгляду повідомлялися належним чином . Про причини своєї неявки суду не повідомили .

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути питання про можливість залишення позову без розгляду без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання 11.04.2023 р., 17.05.2023р. та 19.06.2023 р. позивач не з`явився, та явку свого представника не забезпечив. Про причини неявки в судові засідання позивач та його представник суд не повідомили, доказів поважності неявки суду не надали, з клопотаннями, зокрема, про можливість розгляду справи без участі позивача та його представника, - до суду не звертались.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду та не забезпечив явку свого представника без поважних причин.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання та не забезпечив явку свого представника для розгляду справи без поважних причин.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу, скасування записів про право власності та припинення права власності , - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Головуючий Н.П. Чередніченко