Ухвала

від 07.06.2023 по справі 755/5370/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5370/23

Провадження №: 2/755/3443/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ІНФУЗІЯ» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрат частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства «ІНФУЗІЯ» з вимогами: «Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІНФУЗІЯ» на користь ОСОБА_1 , 449 262,00 гривень невиплаченої заробітної плати 177 860,13 гривень компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати та 100 000,00 гривень моральної шкоди, а всього 727 122,13 гривень»

26 квітня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залишення без руху позову ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали суду, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору в повному обсязі, а саме: за подання позову в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

05 червня 2023 року представник позивача - адвокат Кишеня Володимир Сергійович, на виконання вимог ухвали суду від 26 квітня 2023 року, подав заяву про усунення недоліків, долучивши нову редакцію позовної заяви, за виключенням позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали позовної заяви, з урахуванням нової редакції позовної заяви, яка подана до суду на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, за містом редакції первісного позову позивачем заявлено три самостійних вимоги: стягнення невиплаченої працівнику заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без руху, судом наголошено про недотримання позивачем вимог частини четвертої, п`ятої статі 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: відсутні докази сплати судового збору в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Подання заяви про відкликання позову (заяви) є правом позивача (заявника), яке не може бути обмежено судом.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України , позовна заява повертається у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

Отже, процесуальним законом позивачу надано право до відкриття провадження в цивільній справі подати лише заяву про відкликання позовної заяви.

Враховуючи той факт, що до відкриття провадження у цивільній справі положення статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (стосовно подання заяви про збільшення/зменшення позовних вимог, зміну підстав/предмету позову), застосуванню не підлягають, тому відмова позивача від частини заявлених вимог на даній стадії цивільного процеса можливе лише у спосіб, передбачений п. 3 ч. 4 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, тобто шляхом подання позивачем заяви про відкликання позову та/або частини позовних вимог.

В той же час, усунення недоліків не передбачає подання нової позовної заяви зі змінними позовними вимогами, оскільки ці питання вирішуються судом, за клопотанням позивача, після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення позивачу ОСОБА_1 поданого від її імені позову до Приватного акціонерного товариства «ІНФУЗІЯ» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрат частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати та моральної шкоди, оскільки позивачем не усунуто недоліки, визначені судом в ухвалі суду від 26 квітня 2023 року, в той же час наявність у справі двох окремих позовів з різним обсягом позовних вимог, які подано до відкриття провадження, унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ІНФУЗІЯ» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрат частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати та моральної шкоди, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

С у д д я: