Рішення

від 19.06.2023 по справі 160/9212/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року Справа № 160/9212/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Ремпобуттехніка» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Ремпобуттехніка», в якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ремпобуттехніка" (код ЄДРПОУ 20265953), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.02.2022 року №32;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129 Товариства обмеженою з відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ремпобуттехніка" (код ЄДРПОУ 20265953), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.02.2022 року №32.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 14.02.2022 року по 18.02.2022 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку відповідача за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129. Так, на підставі акту перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної та пожежної безпеки від 18.02.2022 року № 32 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 року за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Правил улаштування електроустановок, Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України № 640 від 28.05.2012 року, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 року № 287, Державних будівельних норм України «Опалення, вентиляція та кондиціонування», затверджених наказом Мінрегіону від 25.01.2013 року № 24.

Позивач зазначає, що подальша експлуатація об`єкта відповідача із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд зауважує, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 01.05.2023 року, а позов з додатками 25.05.2023 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Нікопольським районним управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з 14.02.2022 року по 18.02.2022 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено плановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Ремпобуттехніка» за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129, за результатами якого складено акт від 18.02.2022 року № 32.

Згідно з актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 18.02.2022 року № 32, встановлено порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 року за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Правил улаштування електроустановок, Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України № 640 від 28.05.2012 року, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 року № 287, Державних будівельних норм України «Опалення, вентиляція та кондиціонування», затверджених наказом Мінрегіону від 25.01.2013 року № 24, а саме:

- пункти 15, 16 розділу II ППБУ - посадова особа (директор) та працівники, які задіяні на роботі з підвищеною пожежною небезпекою не пройшли навчання, і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- пункт 4 розділу II ППБУ- для кожного приміщення об`єкта не розроблені та затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

- пункт 15 розділу II ППБУ - особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті, не ведеться журнал обліку протипожежних інструктажів;

- пункт 3.6, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ - будівлі та приміщення не забезпечені необхідною кількістю вогнегасників, (підпункт 1, 4 розділу V, пункт 7 розділу VI наказу МВС України № 25 від 15.01.2018 року);

- пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється;

- пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємства не встановлено спеціальний пожежний щит (стенд);

- пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - керівний склад (директор) та працівники, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту не пройшли навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ- працівники підприємства не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту;

- пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

по адміністративній будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ремпобуттехніка" за адресою: 53400, Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівля не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації; системою керування евакуюванням людей в частині систем оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку евакуювання (п. 4.1 таблиці А1 додатку А, п.20 таблиці Б1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014);

- пункт 2.16 глави 2 розділу III ППБУ - на вікнах приміщень, де перебувають люди, допускається користування глухими ґратами;

- пункт 1.6 глави 1розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження жил проводів електромережі в приміщеннях адміністративної будівлі виконано скрутками замість з`єднань за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (п.6.1 розд.6 ДСТУ ЕN 62305-1:2012, п.5.5 розд.5 ДСТУ 62305-2:2012);

- пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме, незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відділяють горищне приміщення, від інших приміщень; незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відділяють приміщення електрощитової, від інших приміщень; незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відділяють приміщення складу, від інших приміщень (пункти 6.16, 6.17, 6.31 ДБН В. 1.1-7-2016);

- пункт 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ - допускається розміщення димової труби на висоті меншій ніж висота гребеня даху (пункт 6.8.11 ДБН В 2.5.-67:2013);

по будівлі складу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ремпобуттехніка" за адресою: 53400, Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129:

- пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі складу не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (п.6.1 розд.6 ДСТУ ЕN 62305-1:2012, п.5.5 розд.5 ДСТУ ЕN 62305-2:2012).

Копію акту було вручено директору відповідача Корнєєву М.І, що підтверджується особистим підписом в самому акті перевірки.

Крім того, у вказаному акті міститься запис відповідача про відсутність зауважень.

Позивач вважає, що подальша експлуатація будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129 із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок, відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Приписами статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено порядок здійснення планових заходів.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За нормами частини 5 статті 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

За приписами частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а, отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Враховуючи наведене, а також факт не надання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву та доказів щодо усунення виявлених порушень, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак, позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивачем не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, таким чином судом розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Ремпобуттехніка» про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ремпобуттехніка" (код ЄДРПОУ 20265953), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.02.2022 року №32.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Ремпобуттехніка» зупинити експлуатацію об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька ТГ, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 129 Товариства обмеженою з відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ремпобуттехніка" (код ЄДРПОУ 20265953), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.02.2022 року №32.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19.06.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька