Рішення

від 19.06.2023 по справі 240/33568/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/33568/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" податкову заборгованість в сумі 74414,00 гривень. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" рахується податковий борг зі штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 47414,00 гривень. У зв`язку з тим, що вказаний борг товариством в добровільному порядку не сплачений, позивач просить стягнути його у судовому порядку.

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/33568/21 за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст. 36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 ПК України, контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).

Підпунктами 19-1.1.22 та 19-1.1.45 пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють функції з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, а також звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Головне управління ДПС у Житомирській області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України та забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби України на території Житомирської області. Відтак, відповідно до покладених на нього завдань, Головне управління ДПС у Житомирській області здійснює в тому числі й функції з погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 40778426) є платником податків, в тому числі й податку на додану вартість, та перебуває на обліку в Малинській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Житомирській області, що підтверджується наявними у матеріалах справи даними з АІС "Податковий блок".

З наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення (а.с.4), вбачається, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду за Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" обліковується податковий борг зі штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 74414,00 гривень, стягнення якого і є предметом спору у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.54.3.2. п.54.3. ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 та п.120.1 ст. 120 ПК України та з урахуванням відповідних висновків актів перевірки були винесені Товариству з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 28.01.2019 №009645312, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 гривень за порушення ним пп.49.18.1 п. 49.18 ст.49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України, яке встановлене актом перевірки від 22.01.2019 №18/06-30-53-12-27/40778426 (а.с.8);

- податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 №0037035312, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 65065,00 гривень за порушення ним визначених ст.201 граничних термінів реєстрації податкових накладних, яке встановлене актом перевірки від 05.04.2019 №279/06-30-53-12-27/40778426 (а.с.9);

- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0090915304, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 гривень за порушення ним пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 та ст.30 ПК України, яке встановлене актом перевірки від 11.12.2019 №185/06-30-53-04-16 (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення від 24.12.2019 №0094485304, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 гривень за порушення ним пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 та ст.30 ПК України, яке встановлене актом перевірки від 23.12.2019 №218/06-30-53-04-16 (а.с.11);

- податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0014065304, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 2040,00 гривень за порушення ним пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 та ст.30 ПК України, яке встановлене актом перевірки від 26.02.2020 №95/06-30-53-04-16 (а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення від 26.03.2020 №0020595304, яким до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 гривень за порушення ним пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 та ст.30 ПК України, яке встановлене актом перевірки від 26.03.2020 №170/06-30-53-04-16 (а.с.13);

Відповідно до пункту 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод".

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів того, що податкові повідомлення-рішення від 28.01.2019 №009645312, від 22.04.2019 №0037035312, від 12.12.2019 №0090915304, від 24.12.2019 №0094485304, від 26.02.2020 №0014065304 та від 26.03.2020 №0020595304 оскаржувались відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у них грошове зобов`язання зі штрафних санкцій з податку на додану вартість є узгодженим.

Водночас, із зведеного розрахунку сум податкового боргу судом встановлено, що визначене цими податковим повідомленнями-рішеннями узгоджене грошове зобов`язання зі штрафних санкцій з податку на додану вартість в загальному розмірі 74417,00 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачене не було (а.с.4).

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у визначені законом строки узгоджене податкове зобов`язання зі штрафних санкцій з податку на додану вартість в загальному розмірі 74417,00 гривень, відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" податкова вимога форми "Ю" від 25.10.2017 №11050-17 (а.с.16). Вказана вимога отримана відповідачем 14.11.2017. Доказів її оскарження матеріали справи не містять.

Згідно з п.59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.95.1, 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг в загальному розмірі 74414,00 гривень відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав.

З огляду на встановлене, враховуючи норми п.87.1 ст. 87, п.95.1, п.95.4 ст. 95 ПК України, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, податкового боргу в розмірі 74414,00 гривень є такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000; код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" (вул. Свято-Миколаївська, 55, м.Малин, Житомирська область, 11603; код ЄДРПОУ 40778429) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський ливарний завод" (вул. Свято-Миколаївська, 55, м. Малин, Житомирська область, 11603; код ЄДРПОУ 40778429) податкову заборгованість в розмірі 74414,00 гривень (сімдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять гривень) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович