Рішення

від 19.06.2023 по справі 240/3647/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/3647/21

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука І.С. від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" зазначило, що висновок про самовільне зайняття товариством земельної ділянки був зроблений фактично лише на підставі двох дозвільних документів: розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.05.2021 №175 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для промислової розробки Ружинського родовища суглинків площею 7,5 га для виробництва будівельних матеріалів площею 4,5 га із земель запасу Ружинської селищної ради" та Спеціального дозволу від 04.10.2007 №4413 на користування надрами для геологічного вивчення і видобування в Ружинському родовищі суглинків на площі 16,2 га. Однак, при цьому відповідачем не було враховано усі обставини, що мають значення для такого висновку, зокрема й того, що таке правопорушення, як самовільне зайняття земельної ділянки може вчинити особа, яка фізично використовує цю земельну ділянку (наприклад: обробляє її, змінює її рельєф, зводить на ній будівлі чи споруди, розміщує на ній своє майно, огороджує її тощо). Разом з тим, обставини, які б свідчили про фактичне використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" земельної ділянки не були відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Докази на підтвердження вчинення товариством вищезазначеного правопорушення щодо самовільного зайняття земельної ділянки відсутні. Крім того Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" вказує, що оскаржуваний припис було прийнято відповідачем не у спосіб та не в межах повноважень, які визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", оскільки у випадку виявлення самовільного зайняття земельної ділянки державний інспектор не наділений повноваженнями виносити з цього приводу припис, норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" надають йому у такому випадку право звернутися безпосередньо до суду із позовом щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" вважає, що припис від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20 є протиправним, а тому воно звернулось до суду для його скасування.

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/3647/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що згідно норм чинного законодавства контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком Держгеокадастру, а однією з форм здійснення цього контролю є перевірка земельної ділянки. Так, під час проведення перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчуком Іваном Степановичем було встановлено, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.05.2012 №175 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для промислової розробки Ружинського родовища суглинків площею 7,5 га та для виробництва будівельних матеріалів площею 4,5 га із земель запасу Ружинської селищної ради. З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" має право отримати у користування відповідну земельну ділянку, однак ним протиправно не оформлено належним чином право користування цією земельною ділянкою, з 2012 року товариство не вчиняє активних дій щодо узаконення користування земельною ділянкою, докази того, що документація із землеустрою товариством розроблена та перебуває на затвердженні відсутні. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" використовує вказану земельну ділянку площею 7,5 га для промислової розробки родовища суглинків, однак право власності або право користування вказаною земельною ділянкою за товариством не зареєстровано, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування/права оренди нею в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є самовільним зайняттям земельної ділянки. Враховуючи вказані обставини, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вважає, що при винесенні оскаржуваного припису від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20 державний інспектор діяв правомірно, в межах визначених повноважень та з урахуванням Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а тому просило відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11 листопада 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчуком Іваном Степановичем на підставі наказу Головного управління Держгеокадстру у Житомирській області від 27.10.2020 №1038-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка державної власності загальною площею 7,5 га (без кадастрового номеру), яка знаходиться на території Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області за межами населених пунктів.

За результатами вказаної перевірки державним інспектором складено акт обстеження земельної ділянки від 11.11.2020 №1038-ДК/370/АО/10/01-20 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 11.11.2020 №1038-ДК/844/АП/09/01/-20, в яких встановлено наступне:

"На підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.05.2012 №175 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для промислової розробки Ружинського родовища суглинків площею 7,5 га та для виробництва будівельних матеріалів площею 4,5 га із земель запасу Ружинської селищної ради, на земельній ділянці для промислової розробки родовища суглинків державної форми власності без кадастрового номера на території Ружинської селищної ради Ружинського району Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" використовує вказану земельну ділянку площею 7,5 га для промислової розробки родовища суглинків.

Слід зазначити, що Міністерством навколишнього природного середовища України від 04.10.2007 №4413 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" надано Спеціальний дозвіл на користування надрами для геологічного вивчення і видобування в Ружинському родовищі суглинків на площі 16,2 га. При цьому з 01.02.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" зупинено дію вказаного Спеціального дозволу Міністерства навколишнього природного середовища України на користування надрами для геологічного вивчення і видобування в Ружинському родовищі суглинків на підставі постанови КМУ від 30.05.2011 №615 підпункт 1.4 пункту 22.

На момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою площею 7,5 га за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" не зареєстровано, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаної земельної ділянки у власність або користування (оренду) Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" відсутнє, що у відповідності до вимог ст.. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 7,5 га».

Таким чином, в результаті проведеної перевірки державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчук І.С. встановив відсутність державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" права власності або користування на земельну ділянку площею 7,5 га, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, та прийшов до висновку про самовільне зайняття позивачем вказаної земельної ділянки, що є порушенням статті 1 Закону України 2Про державний контроль за використанням та охороною земель».

У зв`язку з цим, 11 листопада 2020 року державний інспектор, керуючись ст. 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статтями18-1, 19 Закону України «Про охорону земель», пунктом 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, виніс на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" припис №1038-ДК/0479Пр/03/01/-20 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виявлених при використанні земельної ділянки площею 7,5 га на території Ружинської селищної ради, шляхом припинення її використання, звільнення або оформлення права власності або користування нею.

Крім цього, 23 листопада 2020 року державним інспектором Драчуком І.С. було складено на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" Короля Сергія Михайловича протокол про адміністративне правопорушення №1038-ДК/0259П/07/01/-20 за порушення вимог ст. 125, 126, п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 53-1 КУпАП а також складено повідомлення №1038-ДК/0185ШК/11/01/-20 про сплату шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, згідно з яким розмір завданої самовільним зайняттям земельної ділянки шкоди становить 620895,00 гривень.

Однак, 24 листопада 2020 року державний інспектор своєю постановою №1038-ДК/0238По/08/01/-20 закрив справу про адміністративне правопорушення, оскільки при розгляді цієї справи дійшов висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України.

Вважаючи припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука І.С. від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20 протиправним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України від 19.06.2003 №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963-IV визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Правовими нормами статті 5 Закону №963-IV передбачено, що органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з статтею 6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Змістом статті 9 Закону №963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Частиною першою статті 10 Закону №963-IV визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, а законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 лютого 2020 року по справі №809/1015/18, державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Підставою для винесення припису оскаржуваного припису 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20 став висновок державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука І.С. про самовільне зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" земельної ділянки площею 7,5 га на території Ружинської селищної ради.

При цьому, вказаний висновок про самовільне зайняття земельної ділянки був зроблений державним інспектором з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" використовує вказану земельну ділянку площею 7,5 га для промислової розробки родовища суглинків, але право власності чи право користування на цю земельну ділянку за товариством не зареєстровано, хоча розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.05.2012 №175 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для промислової розробки Ружинського родовища суглинків площею 7,5 га та для виробництва будівельних матеріалів площею 4,5 га із земель запасу Ружинської селищної ради.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості вказаного висновку державного інспектора, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Стаття 25 Земельного кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, та реєстрації її прав на таку земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За наведеного правового регулювання суд зазначає, що до прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду) та подальшого її оформлення у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у особи не виникає права на її використання.

Пунктом «б» частини першої статті 211 ЗК України визначено, що за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону №963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У постанові від 20.02.2020 у справі №1940/1655/18 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок: «…, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки».

Таким чином, що з огляду на положення статті 1 Закону №963-IV при вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що сама по собі відсутність у особи документів, що посвідчують її право власності чи право користування земельною ділянкою, не є достатньою підставою для кваліфікації дій такої особи, як самовільне зайняття земельної ділянки. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення фактичного використання такою особою земельної ділянки, тобто вчинення нею будь-яких фізичних дій з метою отримання корисних властивостей вказаної земельної ділянки для задоволення ними власних потреб.

Відтак, для висновку про наявність складу правопорушення, яке полягає у самовільному зайняття земельної ділянки необхідно встановити:

- особу, яка здійснила зазначене правопорушення;

- факт відсутності у такої особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку;

- факт вчинення такою особою будь-яких дій щодо фактичного використання земельної ділянки.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що діями щодо фактичного використання земельної ділянки є, до прикладу, здійснення на земельній ділянці господарської діяльності, обробка земельної ділянки, зведення на ній будівель чи споруди, розміщення майно, огородження такої ділянки тощо.

Суд зазначає, що обставини відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" у власність чи надання йому у користування (оренду) земельної ділянки площею 7,5 га, розташованої на території Ружинської селищної ради, сторонами не заперечуються. Хоча наявність розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.05.2021 №175 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для промислової розробки Ружинського родовища суглинків площею 7,5 га для виробництва будівельних матеріалів площею 4,5 га із земель запасу Ружинської селищної ради" свідчить про наміри Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" у визначений законом спосіб оформити правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою.

Водночас, жодних доказів, які б свідчили про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" вчинялись будь-які дії щодо фактичного використання земельної ділянки площею 7,5 га на території Ружинської селищної ради, в тому числі й доказів здійснення товариством на вказаній земельній ділянці промислової розробки родовища суглинків, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування правомірності винесеного припису, до суду не надав.

Складені відповідачем за результатами проведеної перевірки акт обстеження земельної ділянки він 11.11.2020 №1038-ДК/370/АО/10/01/-20 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.11.2020 №1038-ДК/844/АП/09/01/-20 не містять інформації про дії щодо фактичного використання земельної ділянки площею 7,5 га на території Ружинської селищної ради, які вчинялись товариством, як і не місять обґрунтування висновків щодо самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" вказаної земельної ділянки.

Спеціальний дозвіл від 04.10.2007 №4413 на користування надрами для геологічного вивчення і видобування в Ружинському родовищі суглинків на площі 16,2 га, про який відповідач вказує у вищезазначених актах, свідчить лише про наявність у Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" права на здійснення певного виду діяльності - геологічного вивчення і видобування в Ружинському родовищі суглинків, та жодним чином не підтверджує того, що на момент проведення перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" фактично здійснювалась така діяльність (вчинялись дії щодо геологічного вивчення і видобування) на земельній ділянці площею 7,5 га, розташованій на території Ружинської селищної ради. Більш того, на момент проведення перевірки дія вказаного Спеціального дозволу була зупинена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів, які б підтверджували наявність у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" складу правопорушення, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 7,5 га, розташованої на території Ружинської селищної ради, та обґрунтованість викладених в акті обстеження земельної ділянки він 11.11.2020 №1038-ДК/370/АО/10/01/-20 та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.11.2020 №1038-ДК/844/АП/09/01/-20 висновків, а тому припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчука І.С. від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, всупереч вимог статті 77 КАС України під час розгляду справи не довів правомірності оскаржуваного припису від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20.

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, за результатами розгляду вказаної справи дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявних у матеріалах справи квитанцій вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 гривень.

Таким чином, беручи до уваги норми ч. 1 ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна компанія" (провулок Колгоспний, 5, смт. Ружин, Житомирська область, 13600; код ЄДРПОУ 32265104) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м. Житомир, 10002; код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.11.2020 №1038-ДК/0479ПР/03/01-20, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Житомирській області Драчуком І.С.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинська будівельна кераміка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович