Рішення

від 16.06.2023 по справі 420/4129/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4129/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Державної установи "Місцеві дороги Херсонщини" (просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43538115) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул. Декабристів, 28, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ ВП 41168685), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТОРІС (вул. Маршала Гречка, 13, м. Київ, 04136, код ЄДРПОУ 42381229) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТОРІС» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-05-012184-b від 13.02.2023 року за предметом закупівлі «Капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О220404 Давидів Брід-Калинівське-Бобровий кут, км. 4+ 590 у Херсонській області (з розробкою проектної документації).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.02.2023 року Відповідачем був опублікований Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-05-012184-ь за підписом головного державного аудитора Цепелева І.В. Відповідно до вказаного висновку з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим, через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Позивач вважає даний Висновок необґрунтованим, упередженим, недобросовісним нерозсудливим та таким, що прийнятий не на підставі, не у межах повноважень та не спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також таким, що не прийнятий з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, зважаючи на наступні обставини.

Позивач зауважив, що метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Однак, в оскарженому висновку про результати моніторингу закупівлі відповідач взагалі не зазначає, в чому полягає неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів. В той же час, всі встановлені моніторингом порушення носять суто формальний характер, та жодне з них не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель.

Разом з тим, позивач звернув увагу, що в констатуючій частині висновку зазначено: «За результатом розгляду питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації та внесення до неї змін вимогам Закону, відповідності повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не встановлено».

Щодо способу усунення порушення позивач зазначив, що ні статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні нормами статей 2 та 5 вказаного закону на які посилається Відповідач, а ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено ні повноваження органів фінансового контролю зобов`язувати суб`єктів господарювання до розірвання господарського договору, ні вимагати розірвання господарських договорів. Та, посилаючись на норми Господарського та Цивільного кодексів, позивач дійшов висновку, що господарський договір, укладений між юридичними особами може бути розірваний лише за згодою сторін або у судовому порядку, але для цього повинні бути причини такого розірвання.

З огляду на викладене позивач вважає висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-05-012184-b від 13.02.2023 року незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків.

14.03.2023 року до суду від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року також витребувано з Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області належним чином засвідчені копії висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2021- 10-05-012184-b від 13.02.2023 року та матеріалів, які були підставою для його прийняття.

29.03.2023 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідач повідомив, що підставою здійснення моніторингу був лист Херсонської обласної прокуратури від 20.01.2023 №15/2-12 вих- 23 до Південного офісу Держаудитслужби щодо перевірки фактів про ознаки порушень Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» при проведенні процедури закупівлі UA-2021-10-05-012184-b.

За результатами проведеного моніторингу встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «САНТОРІС», яка визначена переможцем торгів, не відповідає вимогам тендерної документації Замовника.

Так, відповідно до пункту 7 розділу «Загальні положення» тендерної документації Замовник встановив вимогу: «Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ на іншій мові ніж українська, учасник Додатково надає переклад цього Документу на українську мову з нотаріальним засвідченням підпису перекладача». Таким чином, не надавши у складі своєї пропозиції переклад документу під назвою «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019 на українську мову з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, учасником TOB «САНТОРІС» не дотримано вимоги пункту 7 розділу «Загальні положення» тендерної документації.

Також, відповідно до пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, Замовник встановив вимогу: «Всі визначені цією тендерною документацією документи тендерної пропозиції завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді скан-копій придатних для машинозчитування, зміст та вигляд яких повинен відповідати оригіналам відповідних документів, згідно яких виготовляються такі скан- копії.». ТОВ «САНТОРІС» у складі пропозиції надав скан-копію одного аркушу документу «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019, при тому що відповідно до його змісту, вказаний документ складено на двох аркушах. Таким чином, надана ТОВ «САНТОPIC» скан-копія документу «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019 не відповідає оригіналу документу, що порушує вимоги пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації.

Відповідач звернув увагу, що відповідно до абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник зобов`язаний відхилити (тобто, замовник має обов`язок, а не право відхилити) тендерну пропозицію учасника у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника, які замовником включено до тендерної документації. Проте, позивач у порушення вказаної норми не відхилив тендерну пропозицію ТОВ САНТОРІС.

У відзиві також зазначено, що у позовній заяві Замовник не надає спростування та/або заперечення щодо фактів порушення ним вимог Закону, які викладено у висновку про результати проведеного моніторингу, та стверджує, що невиконання ним обов`язку встановленого Законом щодо відхилення пропозиції учасника є таким порушенням, яке носить суто формальний характер. Проте, відповідач заперечує щодо формальності встановлених порушень, посилаючись на те, що перелік формальних помилок затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 та є вичерпним.

Щодо заходів, які повинен вжити замовник з метою усунення виявлених порушень, відповідач зауважив, що вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягають безумовному виконанню, оскільки Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області конкретизувало, яких саме заходів має вжити Позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що спірний висновок є законним та обґрунтованим, прав позивача не порушує, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.05.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.05.2023 року.

17.05.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

17.05.2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, та у зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні експерта та свідків, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи клопотання представника позивача та представника відповідача від 17.05.2023 року, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 17.05.2023 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

05.10.2021 року Державною установою Місцеві дороги Херсонщини (далі - позивач) в електронній системі публічних закупівель (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-05-012184-b) оприлюднена інформація про процедуру закупівлі №UA-2021-10-05-012184-b за предметом закупівлі «Капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О220404 Давидів Брід-Калинівське-Бобровий кут, км. 4+ 590 у Херсонській області (з розробкою проектної документації).

За результатами проведення вказаної процедури публічних закупівель переможцем став ТОВ "САНТОРІС".

10.12.2021 року між Державною установою Місцеві дороги Херсонщини (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТОРІС" (генпідрядник) укладено договір №247/ДУ про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 1, 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, серед іншого, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно п.п. 1, 4, 7 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого 03.02.2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Судом встановлено, що листом від 20.01.2023 №15/2-12 вих-23 (а.с. 73-74) Херсонська обласна прокуратура звернулась до Південного офісу Держаудитслужби з проханням провести моніторинг процедури закупівлі UA-2021-10-05-012184-b.

Відповідно до наказу начальника Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 30.01.2023 № 3-3 (а.с. 75-76), на підставі доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу контролю у сфері закупівель Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області Владислава Щербенка від 30.01.2023, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 15 пункту 10 Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби 12 жовтня 2016 року № 8 розпочато моніторинг процедури закупівелі за ID: UA-2021-10-05-012184-b.

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі ID: UA-2021-10-05-012184-b складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (а.с.77-80), затверджений начальником Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області 13.02.2023 року (далі - Висновок).

Відповідно вказаного Висновку (І. Вступна частина):

замовник, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі - Державна установа "Місцеві дороги Херсонщини", 43538115, Україна, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47;

предмет закупівлі - Капітальний ремонт мосту, на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О220404 Давидів брід-Калинівське-Бобровий Кут, км 4+590 у Херсонській області (з розробкою проектної документації), 13116438.8 UAH, 45233000-9, ДК021, 1, роб ;

застосована процедура закупівлі - відкриті торги;

підстава здійснення моніторингу - Інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

дата початку моніторингу - 31 січня 2023, дата закінчення моніторингу - 13.02.2023.

З розділу ІІ. Констатуюча частина Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі судом встановлено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації та внесення до неї змін вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції від 24.07.2021 (далі - Закон); розгляду тендерної пропозиції; відповідності повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей вимогам Закону; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

За результатами проведеного моніторингу встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «САНТОРІС», яка визначена переможцем торгів, не відповідає вимогам тендерної документації Замовника. Так, відповідно до пункту 7 розділу «Загальні положення» тендерної документації Замовник встановив вимогу: «Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ на іншій мові ніж українська, учасник додатково надає переклад цього документу на українську мову з нотаріальним засвідченням підпису перекладача». Учасник ТОВ «САНТОРІС» у складі своєї пропозиції надав документ під назвою «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019 (стор.15 файлу пропозиції « 12 Документи ПЗ субпідрядник.pdf»), який складено російською та англійською мовами без його перекладу на українську мову. Не надавши у складі своєї пропозиції переклад документу під назвою «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019 на українську мову з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, учасником ТОВ «САНТОРІС» не дотримано вимоги пункту 7 розділу «Загальні положення» тендерної документації.

Також, у Висновку встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, Замовник встановив вимогу: «Всі визначені цією тендерною документацією документи тендерної пропозиції завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді скан-копій придатних для машинозчитування, зміст та вигляд яких повинен відповідати оригіналам відповідних документів, згідно яких виготовляються такі скан-копії.» ТОВ «САНТОРІС» у складі пропозиції надав скан-копію одного аркушу документу «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019, при тому що відповідно до його змісту, вказаний документ складено на двох аркушах. Таким чином, надана ТОВ «САНТОРІС» скан-копія документу «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019 не відповідає оригіналу документу, що порушує вимоги пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації. Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника, які замовником включено до тендерної документації. Однак, на порушення абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «САНТОРІС» як таку, що не відповідає вимогам до учасників встановлених у тендерній документації згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону, а визнав його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю від 10.12.2021 №247ДУ з ціною 12 780 000,00 гривень з ПДВ.

Відтак, згідно п. 2 Розділу ІІ Висновку за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. За результатом розгляду питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації та внесення до неї змін вимогам Закону, відповідності повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не встановлено.

На підставі встановлених порушень відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі оприлюднений в електронній системі закупівель 13.02.2023 року.

17.02.2023 року в електронній системі закупівель опубліковані заперечення позивача щодо висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Позивач, не погоджуючись з висновком Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області за результатом моніторингу закупівлі № UA-2021-10-05-012184-b, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону №922-VIII, суд врахував таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема:

моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель;

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, за приписами вказаної статті Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (надалі -Порядок № 552).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №552 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом №922-VIII.

У даній справі предметом оскарження є висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, у якому орган державного фінансового контролю зазначив про порушення позивачем як підконтрольною установою вимог абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII та у зв`язку з цим, керуючись статтею 8 Закону №922-VIII та статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно п.1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

У пункті 7 розділу «Загальні положення» тендерної документації зазначено: «Усі документи тендерної пропозиції, що підготовлені безпосередньо Учасником повинні бути складені українською мовою. Якщо в складі тендерної пропозиції надається документ на іншій мові ніж українська, учасник додатково надає переклад цього документу на українську мову з нотаріальним засвідченням підпису перекладача».

Відповідно до пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації: «Всі визначені цією тендерною документацією документи тендерної пропозиції завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді скан-копій придатних для машинозчитування, зміст та вигляд яких повинен відповідати оригіналам відповідних документів, згідно яких виготовляються такі скан-копії».

Як встановлено оскаржуваним Висновком, ТОВ «САНТОРІС» у складі своєї пропозиції надав документ під назвою «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019 (стор.15 файлу пропозиції « 12 Документи ПЗ субпідрядник.pdf»), який складено російською та англійською мовами без його перекладу на українську мову. При цьому, ТОВ «САНТОРІС» у складі пропозиції надав скан-копію одного аркушу документу «Лицензионный сертификат» від 06.12.2019, при тому що відповідно до його змісту, вказаний документ складено на двох аркушах. Однак, на порушення абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «САНТОРІС» як таку, що не відповідає вимогам до учасників встановлених у тендерній документації згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону, а визнав його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю від 10.12.2021 №247ДУ з ціною 12 780 000,00 гривень з ПДВ.

Слід зазначити, що порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII не заперечується позивачем. Між тим, позивач заперечує проти способу усунення виявленого порушення, встановленого Висновком.

Надаючи оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

З метою виконання вимоги щодо обґрунтованості висновку про результати моніторингу закупівлі органу державного фінансового контролю не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення, оскільки він зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта, а також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Водночас орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Як вбачається зі змісту спірного Висновку, відповідач обмежився лише зазначенням у його констатуючій частині про порушення позивачем абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", однак не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 5 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19, від 4 травня 2023 року у справі №160/5890/22, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Отже, замовникам слід керуватися приписами ЦК України та ГК України, з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень "шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору" не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Згідно частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак, у оскаржуваному Висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Крім того, норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

Верховний Суд у постанові №420/5590/19 від 30 листопада 2021 року вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Варто зазначити, що Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області не скористалось своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі, що унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Суд звертає увагу, що договір №247/ДУ за результатами проведених торгів між позивачем та ТОВ САНТОРІС було укладено у 2021 році. Відповідно п. 20.1 цього Договору строк його дії до 30.12.2022 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Тоді як вимога щодо припинення зобов`язань за договором висунута позивачу у 2023 році.

Серед іншого, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 вказаного Положення одним із основних завдань Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Тобто, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Отже, при вирішенні таких спорів судом повинні враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами. Захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційними діями і зловживанням.

Слід зазначити, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками та встановленим порушенням.

У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Суд зауважує, що встановлені відповідачем невідповідності мають виключно формальний характер, оскільки не пов`язані з неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Разом з цим, в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів. Відсутні в ньому і будь-які застереження щодо вартості послуг/робіт, що дає підстави зробити висновок про підтвердження відповідності такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не висувається претензій до запропонованої переможцем торгів пропозиції в частині невідповідності реаліям ринку, тобто запропоновану пропозицію можна вважати прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків бюджету.

З огляду на досліджені судом докази та враховуючи вищенаведені висновки, суд вважає, що зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в оскаржуваному Висновку не є пропорційним, оскільки його реалізація не матиме наслідком досягнення справедливого балансу між інтересами позивача або публічними інтересами.

На підставі викладеного, з огляду на встановлені обставини справи суд вважає спірний висновок необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-05-012184-b від 13.02.2023 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивачем було сплачено 2 684,00 грн. судового збору.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної установи "Місцеві дороги Херсонщини" (просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43538115) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул. Декабристів, 28, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ ВП 41168685), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТОРІС (вул. Маршала Гречка, 13, м. Київ, 04136, код ЄДРПОУ 42381229) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-05-012184-b від 13.02.2023 року за предметом закупівлі «Капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О220404 Давидів Брід-Калинівське-Бобровий кут, км. 4+ 590 у Херсонській області (з розробкою проектної документації).

Стягнути з Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул. Декабристів, 28, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ ВП 41168685) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної установи "Місцеві дороги Херсонщини" (просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43538115) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук