Постанова

від 15.06.2023 по справі 640/12644/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12644/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 21.11.2022) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙВІШ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙВІШ» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 234 800,00 грн та від 17.01.2022 № 00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 102 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням податкового законодавства України, а податкові повідомлення-рішеннями - протиправними, та такими, що підлягають скасуванню. Також, позивачем зауважено, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях відповідачем не вказано конкретне обґрунтування порушення. Позивач вважає, що отримані ОСОБА_1 кошти від відчуження інвестиційного активу не можуть розцінюватись як «інші доходи». Враховуючи те, що податок за операціями з інвестиційними активами сплачується безпосередньо фізичною особою, отримувачем такого прибутку, за умови якщо операція не відбувається із залученням професійного торговця цінними паперами та/або банку, у позивача наявний обов`язок лише відобразити суму нарахованого доходу. Таким чином, з боку позивача відсутнє порушення статті 168 ПК України.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а порушення податкового законодавства підтверджені перевіркою.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МАЙВІШ» з питань, зокрема, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.08.2019 по дату завершення перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 17.12.2021 року №93289/26-15-07-02-05-17/43166716.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки:

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.4 та 8.5 Порядку обліку платників податків, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 №1588 щодо неподання Повідомлення ф. №20 - ОПП;

- пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим встановлено не своєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік за терміном до 20.09.2919, фактично подано 11.11.2020 №43820830, на 2020 рік за терміном до 20.02.2020, фактично подано 11.11.2020 №43951973;

- п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено нарахування та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб за червень 2021 року, у розмірі 1 234 800,00 грн;

- п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п.п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168. пп. 168.4.7 п., 168.4 ст. 168. п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено нарахування та сплату до бюджету військового збору за червень 2021 року у розмірі 102 900,00 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.01.2022 № 00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 102 900,00 грн;

- від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 234 800,00 грн.

28 січня 2022 року позивачем подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення.

За результатом розгляду скарги ДПС України ухвалено рішення від 18.07.2022 № 7403/6/99-00-06-01-04-06, яким, залишено без змін податкові повідомлення-рішення.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що так як інвестиційний прибуток у ОСОБА_1 за операцією зі зменшення розміру статутного капіталу не виник (відсутнє позитивне значення), відсутнє порушення Товариством приписів ПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), встановлено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб).

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України, до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Підпункт «а» підпункту 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 ПК України визначає, що термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Отже, операція зі зменшення розміру статутного капіталу є продажем інвестиційного активу.

Об`єктом оподаткування є інвестиційний прибуток.

Відповідно до 2 пункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об`єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів (абзац третій підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (абзац дев`ятий підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України)

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (підпункт 170.2.6).

Для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (підпункт 170.2.7).

Відповідно до підпункту 14.1.81-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.

Згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до підпункту 1.2, 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Разом з тим, підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що інвестиційним прибутком, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і на який нараховується військовий збір, є позитивна різниця між витратами особи на придбання інвестиційного активу і доходом, отриманим від його реалізації (тобто позитивний фінансовий результат).

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Статтею 16 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про господарські товариства», вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зміст наведеного правового регулювання, інвестиційним прибутком, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і на який нараховується військовий збір, є позитивна різниця між витратами особи на придбання інвестиційного активу і доходом, отриманим від його реалізації.

Актом перевірки встановлено, що статутний капітал ТОВ «МАЙВІШ» був сформований за рахунок внесення до статутного капіталу та взяття на баланс Товариства нерухомого майна.

Станом на 01 січня 2021 року сформований статутний капітал становив 64 805 796,66 грн (загальна вартість нерухомого майна), з яких:

- часткою у розмірі 63 509 680,73 грн, що становить 98% Статутного капіталу Товариства, володіє гр. ОСОБА_1 ;

- часткою у розмірі 1 296 115,93 грн, що становить 2% Статутного капіталу Товариства, володіє ВЛТ Інвестмент ЛТД (місцезнаходження - Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, місто Лондон).

Протоколом від 04 червня 2021 року №04/06/2021 загальних зборів учасників ТОВ «МАЙВІШ» прийнято рішення: про зменшення загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙВІШ» пропорційно часткам кожного учасника товариства на 7 000 000,00 грн, а саме з 64 805 796,66 грн до 57 805 796,66 грн; затвердити статутний капітал у розмірі 57 805 796,66 грн.

При цьому, перевіркою встановлено, що операції з купівлі-продажу нерухомого майна у періоді з 09.08.2019 по 10.12.2021 товариством не проводились і вартість основних засобів (рахунок 103), що обліковується на балансі товариства, залишилась незмінною.

Станом на 04 червня 2021 року частки учасників, розмір та склад частки у статутному капіталі Товариства визначено у таких розмірах:

- гр. ОСОБА_1 володіє часткою в розмірі 56 649 680,73 грн, що становить 98% Статутного капіталу Товариства;

- ВЛТ ІНВЕСТМЕНТ ЛТД володіє часткою в розмірі 1 156 115,93 грн, що становить 2% Статутного капіталу Товариства.

Відповідно до Протоколу від 04 червня 2021 року №04/06/2021 загальних зборів учасників, ГОВ «МАЙВІШ» проведено нарахування та часткове перерахування фізичній особі -засновнику підприємства ОСОБА_1 частки статутного капіталу, що підтверджується поданою ТОВ «МАЙВІШ» звітністю «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за II, III квартали 2021 року та банківською випискою.

Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ «МАЙВІШ» не виконана функція податкового агента на порушення норм п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171, п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень ПК України, а саме: не включено до оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податків інший дохід, у вигляді нарахування фізичній особі засновнику підприємства ОСОБА_1 частки статутного капіталу у розмірі 6 860 000,00 грн, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб на суму 1 234 800,00 грн та військового збору у сумі 102 900,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства від 04.06.2021 № 04/06/2021 позивачем прийнято рішення про зменшення розміру статутного капіталу та визначення часток учасників.

Учасником ТОВ «МАЙВІШ» ОСОБА_1 придбані корпоративні права у Товаристві (інвестиційний актив) шляхом внесення до статутного капіталу позивача об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 9, 30% тераса (групи приміщень № 44) (в літ. Д), загальною площею 955 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 423394080000), вартістю 98 346 632,50 грн; нежитлове приміщення, літ. «Д», загальною площею 209, 3 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 309486580000), вартістю 21 553 874,50 грн; нежилі приміщення з № 1 по № 11, групи приміщень № 27 (в літ. Д), загальною площею 1078,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 423956880000), вартістю 111 044 161,50 грн.

На підтвердження зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙВІШ» під час перевірки надав засвідчені копії протоколу № 01/2019 від 08.08.2019 та акт приймання-передачі майна від 12.08.2019.

Отже, ОСОБА_1 внесене майно до статутного капіталу ТОВ «МАЙВIШ» та сформовано статутний капітал у розмірі 230 944 668,10 грн.

Відтак, інвестиційні витрати ОСОБА_1 від придбання інвестиційного активу становлять 230 944 668,10 грн, а інвестиційний дохід (у вигляді зменшення розміру статутного капіталу) становить 6 890 000,00 грн.

Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Виникнення інвестиційного прибутку або збитку у фізичної особи-власника інвестиційного активу не ставиться в залежність від здійснення позивачем операцій з купівлі-продажу чи переоцінки основних засобів, за рахунок яких сформований статутний капітал.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття рішення про зменшення розміру статутного капіталу ОСОБА_1 було замовлено оцінку об`єктів нерухомого майна, які внесені ним до статутних капіталів юридичних осіб, так по результатам проведеної оцінки визначено зменшення ринкової вартості цієї нерухомості.

Колегія суддів зазначає, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Натомість, податковим законодавством України не запроваджену обов`язку юридичної особи (не професійного торговця цінними паперами) утримувати та сплачувати податок з інвестиційного прибутку.

Таким чином, доводи відповідача про те, що на ТОВ «МАЙВІШ» покладається обов`язок з утримання та сплати ПДФО і військового збору не обґрунтовані та не підтверджуються.

Податковий орган посилається на положення підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

У пункті 164.2 статті 164 ПК України визначений перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи.

Підпункт 164.2.20 викладений останній в цьому переліку та відносить до «інших доходів» ті доходи, які не перелічені вище у пункті 164.2, крім тих, що зазначені у статті 165 ПК України («Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу»).

Аналізуючи зміст підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК можна дійти висновку, що дохід від операції з корпоративними правами відноситься до певного виду доходу фізичної особи - платника податку, і не є і не може бути «іншим доходом».

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем призначено перевірку відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.11.2021 № 9387-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАЙВІШ» (код 43166716)».

З преамбули вищезазначеного наказу вбачається, що перевірку призначено на підставі пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

При цьому, перевірку призначено за весь період діяльності Товариства - з 09.08.2019 (дати створення) по дату завершення перевірки (10.12.2021).

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Процедуру реорганізації завершено Товариством 22.07.2020, отже, перевірка за підпунктом 78.1.7. пункту 78.1 статті 78 ПК України мала бути проведена за період з 09.08.2019 по 22.07.2020, а не по дату завершення перевірки (10.12.2021).

З вищевикладене вбачається відсутність підстав для призначення і проведення контролюючим органом перевірки з 09.08.2019 по 10.12.2021.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що так як інвестиційний прибуток ОСОБА_1 за операцією зі зменшення розміру статутного капіталу не виник (відсутнє позитивне значення), а отже відсутнє порушення Товариством підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України та підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділ XX ПК України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про безпідставність висновків відповідача про наявність підстав для збільшення грошових зобов`язань позивач за платежами: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, а відтак податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.01.2022 № 00220707096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 234 800,00 грн та від 17.01.2022 №00221607096, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 102 900,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.06.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова