Рішення

від 20.06.2023 по справі 581/501/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/501/23

Провадження № 2/581/169/23

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

20 червня 2023 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

1 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка зокрема складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Позивач в установлений законом строк прийняла спадщину після смерті чоловіка, звернувшись до нотаріальної контори. На деяке спадкове майно, а саме на земельні ділянки, що розташовані на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області вона уже отримала свідоцтво на право на спадщину за законом.

Зазначає, що за відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав її чоловікові ОСОБА_2 , вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на нього та отримати свідоцтво про право на спадщину.

За наявності вказаних обставин, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах позивач позов підтримала, відповідач фактично визнав позовні вимоги, просили розглянути справу без їхньої присутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 травня 1987 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб (а.с.36).

Рішенням виконавчого комітету Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області «Про приватизацію земельних ділянок землекористувачами Лучанської сільської ради» від 9 грудня 1993 року № 21 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,41 га, з яких: 0,10 га для індивідуального житлового будівництва та 0,31 га для ведення особистого підсобного господарства. Вказана земельна ділянка знаходиться по АДРЕСА_1 ( а.с. 14).

14 серпня 1998 року ОСОБА_4 заповіла усе своє майно внуку ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено секретарем Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 за реєстровим № 81 (а.с. 48).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла у с. Лучка (а.с. 47).

Із довідки Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 27 жовтня 2015 року № 361 вбачається, що ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із онуком ОСОБА_2 , дружиною онука ОСОБА_1 , правнучками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчено виконкомом Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області 14 серпня 1998 року за реєстровим № 81 (а.с. 47).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у с. Лучка Липоводолинського району Сумської області (а.с. 6).

Із довідки Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 17 вересня 2013 року № 209 вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті проживав по АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_1 , дочками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , внуком ОСОБА_9 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області не посвідчувався. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , мати ОСОБА_10 (а.с. 35).

17 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Сумської області з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , заведено спадкову справу № 146/2013 (а.с. 34).

18 вересня 2013 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у своїх письмових заявах, адресованих органам нотаріату, повідомили про те, що вони відмовляються від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (а.с.37-38).

24 червня 2014 року ОСОБА_1 отримала після смерті чоловіка ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом: на земельні ділянки площею 2,6459 га (кадастровий № 5923282800:02:001:0018) та площею 0,5037 га (кадастровий № 5923282800:01:005:0227), що розташовані у с. Лучка Роменського району Сумської області; на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) ТОВ «Лучка» у с. Лучка Роменського (Липоводолинського) району Сумської області, вартість майнового паю 2213 грн, що становить 0,0913 відсотків загального пайового фонду підприємства (а.с. 42, 45).

26 листопада 2015 року ОСОБА_1 отримала після смерті чоловіка ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на право власності на земельну частку (пай) в землях, які перебували у колективній власності колишнього КСП «Нове життя» Роменського (Липоводолинського) району Сумської області, розміром 3,10 умовних кадастрових гектарів без визначення меж частки в натурі (на місцевості) та на право власності на майновий пай члена колишнього КСП (майновий сертифікат) ТОВ АФ «Лучка» у с. Лучка Роменського (Липоводолинського) району Сумської області, вартість майнового паю 592 грн, що становить 0,0244 відсотків загального пайового фонду підприємства, які належали ОСОБА_4 та були фактично успадковані за заповітом ОСОБА_2 (а.с.51).

Відповідно до копій по господарських книг за 1983-1985 рр., 1986-1990 рр., 1991-1995 рр., 1995-2000 рр., у вказані періоди в одному господарстві, яке належало до суспільної групи господарств - колгоспний двір, проживала ОСОБА_11 , як голова двору, та ОСОБА_2 її онук, ОСОБА_10 племінниця, ОСОБА_12 онук, ОСОБА_1 онука, ОСОБА_6 правнука, ОСОБА_7 правнука (а.с.17-21).

Згідно з копіями облікових карток погосподарського обліку домогосподарства головою домогосподарства по АДРЕСА_1 значився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 2016 року - ОСОБА_1 (а.с. 22-26).

3 квітня 2022 року державний нотаріус Липоводолинської державної нотаріальної контори Сумській області Мельник В.О. постановою відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно (а.с. 9).

Згідно з виготовленим 26 грудня 2022 року технічним паспортом, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А-1» (1975 року побудови), загальною площею 55,3 кв. м, житловою площею 24,2 кв. м, прибудови літ. «а» (1975 року побудови), ганку літ. «а1» (1975 року побудови), гаража літ. «Б» (1987 року побудови), сараю літ. «В» (1987 року побудови), літньої кухні літ. «В1» (1975 року побудови), сараю літ. «Г» (1975 року побудови), сараю літ. «Д» (1975 року побудови), сараю літ. «Ж» (1975 року побудови), вбиральні літ. «У» (1970 року побудови), погребу літ. «п/г» (1975 року побудови), воріт з хвірткою «№1», огорожі «№2», колодязю №3 (а.с.11-13).

Згідно з ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Статтею 31 вказаного Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Пунктами 78, 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, за наявності відомостей з погосподарської книги про житловий будинок, документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, та відомостей про адресу цієї земельної ділянки, суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для висновку про належність померлому ОСОБА_2 збудованих до 5 серпня 1992 року житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , які він успадкував після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України спадщину складають всі права та обов`язки, які б належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 за законом.

За наявності у матеріалах справи відомостей про, те що позивач є єдиною спадкоємицею першої черги, що належним чином прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, суд вважає необхідним визнати за нею право власності на житловий будинок.

У той же час, розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди на підставі положень ст. 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку), відповідно до вимог чинного законодавства не потребують окремої реєстрації, а тому не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на розташовані поряд господарсько-побутові будівлі й споруди.

Судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки вимоги про їх відшкодування відсутні.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ.«А-1», загальною площею 55,3 кв. м, житловою площею 24,2 кв. м, із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Липоводолинська селищна рада Сумської області; вул. Полтавська, буд. 32, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 04390972.

Суддя Д. В. Сізов