Постанова

від 17.08.2006 по справі ас-41/262-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-41/262-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" серпня 2006 р.  

о 11:55год.              Справа № АС-41/262-06

вх. № 8041/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.

представників сторін :

позивача - Борецька М.В.

відповідача - не з'явився

по справі за позовом  Лозівська ОДПІ, м. Лозова   

до  ПВКП "Технологія" м. Лозова  

про стягнення 41855,00 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 41855,00грн.  боргу перед бюджетом за рахунок його активів.

Відповідач у відзиві на позов проти вимог позивача заперечує, посилаючись на неправомірність проведення перевірки дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої винесено рішення про нарахування пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньо-економічної діяльності. Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  суд встановив, що підприємство позивача знаходиться на обліку у Лозівській ОДПІ як платник податків. З 10.02.2006р. по 14.02.2006р. фахівцями Лозівської ОДПІ У Харківській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30.06.2005р. по 14.02.2006р., про що складено акт перевірки № 10/23-104/22639873 від 14.02.2006р. Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.08.1994р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), і  у відповідності до ст. 4 цього Закону, підприємству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 41855,00грн.

За результатами перевірки позивачем винесено рішення № 0000012200/0 від 23.02.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 41855,00грн., яке отримано відповідачем 24.02.2006р., про що свідчить відмітка на корінці рішення і що не заперечується відповідачем,  однак зазначена штрафна (фінансова) санкція відповідачем у встановлений чинним законодавством термін не сплачена, не оскаржена, у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача виник податковий борг перед бюджетом на зазначену суму. Позивач посилається на виставлення першої та другої податкових вимог, що отримані відповідачем.

Відповідно приписам п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Підпунктом 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. У відповідності до п.1.7) зазначеного Закону активи платника податків – кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.  Згідно преамбули зазначеного Закону цей Закон  є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Як свідчать матеріали справи, в ході проведеної відповідачем перевірки встановлено, що по контракту №ш-1001 від 10.01.2005 року з нерезидентом „Romwaj Commercial”, Латвія, встановлено порушення термінів розрахунків, у зв'язку з чим нарахована пеня у сумі 41855 грн. у відповідності до розрахунку за додатком до акту перевірки. Розрахунок відповідач не оскаржує, але наполягає на відсутності порушення з його боку та неправомірність проведеної перевірки.

Суд зазначає, що пеня за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податковим зобов'язанням і не може набути статусу податкового боргу, на існуванні якого наполягає позивач. Стягнення за рахунок активів платника податків може відбутися тільки його податкового боргу, наявність якого позивачем не доведена. Посилання позивача на виставлення відповідачу першої та другої податкових вимог як на підставу існування податкового боргу судом не приймаються, оскільки дані вимоги відносяться до іншого боргу, включають інші суми і виставлені в 2005 році 5 серпня та 12 вересня, до встановлення факту порушення перевіркою, що проведена 14.02.2006 року.

Але рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, за якою державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею. Рішення № 0000012200/0 від 23.02.2006р. відповідачем не оскаржено, але сума не перерахована самостійно, в зв'язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку за рахунок грошових коштів.

Право органу  державної податкової служби у межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки додержання валютного законодавства  юридичними особами передбачено п.1) ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Пунктом 11 зазначеної норми Закону органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України. У відповідності до Порядку      направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, (пп.   7.1. зазначеного Порядку)    податковий  орган  здійснює  розрахунок  суми  штрафних (фінансових)  санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим  органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції,  рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"). Позивачу направлено рішення за формою „С”.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, судом вони не приймаються, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення за рішенням контролюючого органу, що не оскаржено, а не правомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки відповідача стосовно термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково і стягнути пеню грошовими коштами.

Керуючись статтями   4, 8, 51, 69, 86, 94, 160- 163 , Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ПВКП "Технологія" (Харківська обл., м. Лозова, м-н 3, буд. 3, кв.21, код 22639843) на користь Державного бюджету України 41855,00 грн. пені.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції                         протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі складена 22.08.2006р.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.