Рішення

від 05.06.2023 по справі 752/5449/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5449/23

Провадження № 2/752/4262/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

05 червня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістемгазтрейдінг» про розірвання трудового договору,-

в с т а н о в и в:

у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістемгазтрейдінг» (далі - ТОВ «Сістемгазтрейдінг») про розірвання безстрокового трудового договору, укладеного між ним та відповідачем 24.06.2020 року згідно з наказом № 7 від 24.06.2020 року про прийняття позивача на роботу на посаду менеджера з логістики, на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

На мотивування заявлених позовних вимог вказує, що під час співбесіди на прийняття роботу 21.01.2023 року, майбутній роботодавець надав йому відомості про його трудову діяльність, з яких позивач дізнався, що 24.06.2020 року між ним та ТОВ «Сістемгазтрейдінг» було укладено трудовий договір, відповідно до умов якого, позивача прийнято на посаду менеджера з логістики, де й він працює по цей час, та з червня 2020 року по лютий 2021 року проводилися нарахування заробітної плати та сплачувалися податки та внески до пенсійного фонду, однак з березня 2021 року відповідні виплати припинилися.

Зауважує, що насправді він на вказану роботу ніколи не працевлаштовувався, не подавав заву про прийняття на посаду менеджера з логістики та жодного дня не працював у відповідача, а також свої персональні дані ТОВ «Сістемгазтрейдінг» не передавав.

21.01.2023 року позивач подав відповідачу заяву, в якій просив звільнити його за власним бажанням, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, однак поштовий лист йому повернувся із відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

Наказ про звільнення позивач не отримав. Також йому не надано копій документів, які б підтверджували факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «Сістемгазтрейдінг».

Таким чином, припинити трудові відносини позивач немає можливості, оскільки уповноважена на те особа фактично відсутня і знайти її він не може через зміну місцезнаходження та відповідні звернення до правоохоронних органів результатів не надали

У зв`язку з вищевикладеним, просить суд задовольнити вказаний позов, оскільки іншим чином розірвати трудовий договір з відповідачем неможливо.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 27.03.2023 року відкрито провадження з призначенням проведення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі, без повідомлення сторін та призначено дату судового розгляду на 05.06.2023 року, а також витребувано у відповідача документи (а.с. 49-50).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позов та витребуваних документів, згідно ухвалою від 27.03.2023 року, суду не надіслав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 24.06.2020 року між позивачем та ТОВ «Сістемгазтрейдінг» було укладено трудовий договір, відповідно до умов якого, позивача прийнято на роботу в ТОВ «Сістемгазтрейдінг» на посаду менеджера з логістики згідно з наказом № 7 від 24.06.2020 року.

Вказані відомості по трудову діяльність внесені до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування (номер облікової картки застрахованої особи: 1469754731) (а.с. 7-9, 10).

Згідно даних Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), позивачу до лютого 2021 року ТОВ «Сістемгазтрейдінг» проводилося нарахування заробітку, з якого відбувалися відрахування до Пенсійного фонду України (а.с. 11-16).

Відповідні відомості про прийом ОСОБА_1 на роботу в ТОВ «Сістемгазтрейдінг» на посаду менеджера з логістики згідно з наказом № 7 від 24.06.2020 року в його трудовій книжці, відсутні (а.с. 17, 17 зворот).

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань та є обов`язковими відомостями при реєстрації юридичної особи.

У ст. 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача ТОВ «Сістемгазтрейдінг» (код ЄДРПОУ 42001860) є адреса: просп. Голосіївський, буд. 70, м. Київ, 03040 (а.с. 21).

Позивач, випадково довідавшись про перебування у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Сістемгазтрейдінг», що порушує його право на працю, направив 21.01.2023 року на адресу відповідача на ім`я директора ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням заяву, в якій просив звільнити його з роботи з посади менеджера з логістики ТОВ «Сістемгазтрейдінг» з дня подання заяви про звільнення, оскільки у відповідача він ніколи не працював. Проте, будь-якої відповіді на свою заяву позивач не одержав, а лист повернувся з відміткою що «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.18, 19-20).

Вищезазначене свідчить про те, що трудові відносини між сторонами припинені, а уповноважена особа відповідача відсутня, тому припинити трудові відносини у позасудовий порядок позивач не має можливості.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

В силу ст. 24-1 КЗпП України у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ст. 36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП України).

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

За ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За змістом положень ст. 38 КЗпП України праву позивача на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок відповідача розглянути заяву про звільнення.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані iз застосуванням даною нормою, Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними i розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так i можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним i по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для припинення трудових відносин.

Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає, що позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомив відповідача ТОВ «Сістемгазтрейдінг» за місцем знаходження юридичної особи про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням, про що 21.01.2023 року направив відповідачу відповідну заяву.

Проте відповідач ТОВ «Сістемгазтрейдінг» всупереч вимогам закону та в порушення права позивача на припинення трудових відносин та звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України жодних дій не вчинив, наказ про звільнення останньої з роботи не видав.

Також відповідачем не подано будь-яких заперечень на позов та доказів на спростування заявлених позивачкою вимог до суду не подав.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, тому враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позивач позбавлений можливості самостійно зняти його з реєстрації і захистити своє порушене право, а тому з вказаних підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 21, 24, 24-1, 36, 38 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістемгазтрейдінг» про розірвання трудового договору - задовольнити.

Розірвати з 21.01.2023 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України безстроковий трудовий договір, укладений 24.06.2020 року між ОСОБА_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістемгазтрейдінг», згідно з наказом № 7 від 24.06.2020 року, про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду менеджера з логістики.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістемгазтрейдінг», код ЄДРПОУ 42001860, місцезнаходження: просп. Голосіївський, буд. 70, м. Київ, 03040.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко