Ухвала

від 19.06.2023 по справі 758/6966/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6966/23

У Х В А Л А

19 червня 2023 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., перевіривши матеріали заяви поданої у порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа Вищий навчальний заклад Київський економічний інститут менеджменту про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

заявник звернувся до суду з заявою у порядку окремого поводження у якій просить встановити факт, що диплом серії НОМЕР_1 , дата видачі 04.07.2003 та додаток до диплома серії НОМЕР_1 видані заінтересованою особою на ім`я « ОСОБА_2 » належить ОСОБА_1 (адреса проживання - АДРЕСА_1 ), як одній і тій же особі.

Вважаю, що цю заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад судочинства (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 5 ст. 95 цього Кодексу учасник справи, який подає письмовий доказ в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасники справи підтверджують відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до правової позиції викладено у п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Попри те, відповідно до п. 3 Постанови якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Із справи убачається, що заявник просить встановити факт належності диплома та додатку до нього, однак не подає жодних доказів звернення до заінтересованої особи про необхідність внесення виправлень до таких документів та що такий навчальний заклад не має можливості це зробити.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 293, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

заяву подану у порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа Вищий навчальний заклад Київський економічний інститут менеджменту про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Надати заявнику строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявникам зі всіма доданими до неї документами.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. І. Якимець