Постанова

від 08.06.2023 по справі 914/1573/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. Справа №914/1573/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів: КОРДЮК Г.Т.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

скаржника: Несвіт О.В. (адвокат згідно ордеру, в режимі відеоконференції);

ліквідатора: арбітражний керуючий Струць М.П. (в режимі відеоконференції).

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» б/н від 09.03.2023 (вх.ЗАГС №01-05/742/23 від 14.03.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2023, повний текст ухвали - 15.02.2023 (суддя Чорній Л.З.)

у справі №914/1573/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Трейд», м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою

відповідальністю «Віал», м.Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Віал", введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою Господарського суду Львівської області від 04.03.2020 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Віал", визнано його банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Віал".

Ухвалою суду від 25.02.2021 відсторонено арбітражного керуючого Пономаренка А.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Віал", призначено ліквідатором - арбітражного керуючого Струця М.П.

В червні 2022 року ТОВ " Фінансова компанія "Профкапітал" подало до суду першої інстанції скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "Віал" арбітражного керуючого Струця М.П. у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2023 у задоволенні скарги ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» на дії та бездіяльність ліквідатора ТОВ «Віал» арбітражного керуючого Струця М.П. відмовлено.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Кредитор - ТОВ " Фінансова компанія "Профкапітал" подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити в повному обсязі скаргу на дії та бездіяльність ліквідатора ТОВ «Віал» арбітражного керуючого Струця М.П.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначав наступні обставини:

- ліквідатор ТОВ «Віал» Струць М.П. надав звіт про використання коштів ТОВ «Віал» за період з 25.02.2021 по 23.05.2022, згідно з яким ліквідатор сплатив за оренду земельної ділянки 306 281,33 грн, частина з яких отримана за рахунок грошових коштів, отриманих від оренди майна боржника за договором оренди № 15/02 від 15.02.2021, укладеним з ТОВ «Виробнича компанія «Домінанта»;

- згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 07.10.2020 за ТОВ «Віал» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:66:044:0004 на підставі договору № 1191 від 07.10.2020 оренди земельної ділянки площею 0,6521 га, за адресою: вул. Маланюка Євгена, 114 у Дніпровському районі міста Києва, строком на 10 років, укладеного між ТОВ «Віал» та орендодавцем - Територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради;

- оскільки орендодавцем є Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, а земельна ділянка перебуває у комунальній власності скаржник вважає, що у даному випадку орендна плата сплачується ліквідатором Струцем М.П. відповідно до норм Податкового кодексу України та за своєю правовою природою є податковим зобов`язанням;

- з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виключається виникнення будь-яких додаткових зобов`язань, в тому числі податкових зобов`язань та орендної плати за землю;

- господарська та підприємницька діяльність банкрута завершена. Тому вважає, що договір оренди земельної ділянки безпідставно, виконується ліквідатором всупереч інтересам банкрута та кредиторів.

Ліквідатор заперечив вимоги апеляційної скарги та подав відзив на неї, в якому просив залишити оскаржувану ухвалу без змін. Зазначив, що розірвання договору оренди земельної ділянки може негативно вплинути на цілісність та інвестиційну привабливість нерухомого та рухомого майна банкрута. Попередній ліквідатор, який підписував відповідний договір оренди, надав комітету кредиторів обгрунтування щодо необхідності укладення вказаного договору, що підтверджується прийнятим рішенням про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у цій справі, яке в подальшому затверджене ухвалою суду. Апелянт помилково вважає, що зазначений договір оренди земельної ділянки укладено з метою провадження підприємницької, оскільки його реальною метою є забезпечення зберігання в належному стані рухомого та нерухомого майна банкрута, яке розташоване на цій ділянці, а тому припинення дії цього договору може спричинити порушення ст. 61 КУзПБ, відповідно до якої ліквідатором повинно бути забезпечено збереження майна в належному стані. Здійснення орендної плати за земельну ділянку не порушує прав та інтересів забезпеченого кредитора, яким є скаржник, а навпаки забезпечує схоронність предмету застави (іпотеки) та підтримується всіма членами комітету кредиторів.

Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України у справі подано не було.

В судовому засідання в режимі відеоконференції взяв представник скаржника, який надав пояснення та підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

Також в судовому засідання в режимі відеоконференції взяв участь арбітражний керуючий, який надав пояснення по суті заперечень на вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у відзиві на неї, заслухваши пояснення учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, банкрут є орендарем земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:66:044:0004) площею 0,6521 га з цільовим призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Київ, вул. Маланюка Євгена, земельна ділянка 114 на підставі Договору оренди земельної ділянки від 07.10.2020, укладеного між ТОВ «Віал» та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №1195.

Судовою колегією встановлено, що вказаний договір оренди укладено попереднім ліквідатором за погодженням із комітетом кредиторів, що не заперечується скаржником.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.02.2022 у справі №914/1573/19 затверджено з 07.12.2020 порядок формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №914/1573/19; створено фонд, що буде поповнюватись кожний місяць на суму 41 000 грн; визначено, що фонд формується шляхом внесення на рахунок банкрута грошових коштів від ТОВ «А-Трейд» у розмірі 41 000 грн; строк внесення грошових кошів до 20 числа поточного місяця в якому будуть проходиш оплати.

Рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом №3 від 11.07.2022, одноголосно вирішено: підтримати рішення щодо сплати плати за землю за договором оренди земельної ділянки за рахунок створеного фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; підтримати рішення щодо збільшення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у разі підвищення орендної плати за договором оренди земельної ділянки; підтримати рішення щодо компенсації коштів, сплачених з 25.02.2021 у розмірі 306 281,31 грн згідно з договором оренди земельної ділянки, що підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута, отриманих внаслідок передачі в оренду майна банкрута, за рахунок коштів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Також комітет кредиторів ТОВ «Віал» визнав, що припинення дії договору оренди земельної ділянки негативно вплине на збереження та інвестиційну привабливість майна банкрута.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.

Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства серед іншого передбачено, зокрема, що ліквідатор з дня свого призначення з метою виконання повноважень приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження.

Окрім цього, місцевий господарський суд при постановленні оскаржуваної ухвали обґрунтовано зазначив, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі ліквідації юридичної особи - орендаря, а юридична особа вважається ліквідованою з моменту внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і право оренди юридичної особи, відповідно, припиняється автоматично на підставі абзацу 6 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» саме з цього моменту. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 12.07.2018 у справі №909/962/17.

Перевіркою доводів апеляційної скарги встановлено, що з моменту ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора, арбітражним керуючим Струцем М.П. надавались до суду звіти про виконану роботу в ліквідаційній процедурі, вживались заходи щодо пошуку майна боржника, його збереження. До матеріалів справи додано копії звітів ліквідатора про використання коштів, в яких зазначено детальний перелік надходження коштів та використання коштів.

Апелянтом помилково не береться до уваги, що нормами ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.

Зважаючи на викладені обставини, оцінюючи їх в сукупності та враховуючи, що арбітражним керуючим не заперечується, що згідно із пп.14.1.147. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, а в силу ч.1 ст.59 КУзПБ у банкрута не виникає податкових зобов`язань, наведена обставина може розглядатись як підстава для несплати орендної плати за земельну ділянку у даному випадку.

Проте, судом апеляційної інстанції береться до уваги також наявність у справі інших доказів, які вказують на обов`язковість вчинення арбітражним керуючим певних дій, виходячи із рішень комітету кредиторів щодо продовження здійснення оплати за орендовану земельну ділянку, створення фонду авансування витрат арбітражного керуючого з цією метою, а також зважаючи на доцільність збереження єдності земельної ділянки і нерухомого майна для збереження інвестиційної привабливості з метою подальшої реалізації майна банкрута за більш вигідною ціною.

З огляду на викладене вище, судом апеляційної інстанції не встановлено протиправної поведінки арбітражного керуючого Струця М.П. при виконанні ним повноважень ліквідатора банкрута - ТОВ «Віал», оскільки рішення про укладення вищеописаного договору оренди прийнято попереднім ліквідатором за погодженням з комітетом кредиторів банкрута. В подальшому, комітет кредиторів прийняв рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого для здійснення оплати за орендовану ділянку, а також підтримав рішення щодо компенсації коштів, сплачених з 25.02.2021 у розмірі 306 281,31 грн, за рахунок коштів внесених до вказаного фонду.

Наведені обставини вірно встановлені місцевим господарським судом та скаржником в суді апеляційної інстанції не спростовано.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про залишення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.02.2023 у справі №914/1573/19 - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено 16.06.2023.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді Г.Т. КОРДЮК

О.С. СКРИПЧУК