Рішення

від 14.06.2023 по справі 490/9929/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/612/2023 Справа № 490/9929/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого -судді Гуденко О.А., при секретарі Позднякову Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний-2010" про усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

03.12.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні майном, а саме орендованими машиномісцями , для чого зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний-2010" надати позивачам можливість придбати електронні ключі від електронних замків паркану , який огороджує придомову територію будинку за кількістю належних об`єктів нерухомого майна , та не перешкоджати орендарям машиномісць в користуванні прибудинковою територією, хвіртками паркану та приміщеннями загального користування багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 (вхід до під`їзду, вестибюлю, ліфтів, сходових клітин, віхд до паркінгу, тощо); організувати та забезпечити доступ до паркінгу через спеціально пристосовані для цього виходи з паркінгу безпосередньо наззовні ( приміщення № 38,41, 71 та 73 вказаного багатоквартирного будинку; заборонити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний-2010" вчиняти в подаьшому будь-які дії, направлені на обмеження орендарям машиномісць паркінгу доступу до машиномісць через прибудинкову територію та приміщення загального користування будинку у тому чсилі через спеціально пристосовані для доступуп в паркінг входи багатоквартирного будинку, а також на обмеження права власності позивачів відносно належного їм нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачі є співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому створено Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-2010.

Згідно інформаційної довідки № 270211655 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу ОСОБА_1 на праві власності належать квартира АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 та 93.

Згідно інформаційної довідки № 275338021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві власності належать машиномісця №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 35, 36, 37, 42, 43, 48, 49, 51, 59, 60, 61, 62, 63, 77, 96, 113, 114 та 115.

Згідно інформаційної довідки № 275343941 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу ОСОБА_5 власності належать машиномісця№№ НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 та 109.

Машиномісця знаходяться в цокольному поверсі та підвалі багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані як фізичні особи-підприємці з основним видом діяльності за КВЕД: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна і надають належні їм машиномісця в оренду.

27.07.2021 року позивачі з`ясували, що на хвіртках паркану навколо багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено електронні замки і за рішенням правління від 26.06.2021 року продаж електронних ключів (чипів) від вказаних замків здійснювавсявиключно власникам квартир вказаного багатоквартирного будинку та членам їх сімей.

Позивачам, як співвласникам багатоквартирного будинку, було продано 5 чипів, незважаючи на те, що їм загалом належить 52 об`єкта нерухомого майна (квартира та 51 машиномісце). Через відмову відповідача продати позивачам необхідну кількість ключів (чипів) позивачі позбавлені можливості надати вказані ключі орендаряммашиномісць.

Внаслідок вказаних дій відповідача було унеможливлено прохід до багатоквартирного будинку особам, які не є мешканцями будинку, у тому числі і особам, які орендують машиномісця у позивачів. Через це орендарі не можуть діставатися до орендованих машиномісць через приміщення загального користування багатоквартирного будинку (під`їзди, вестибюлі, сходи, ліфти тощо) і змушені проходити до паркінгів та виходити з них через в`їзди та виїзди, призначені виключно для проїзду автотранспорту, які не обладнані пішохідними проходами.

Позбавлення орендарів машиномісць можливості безпечного проходу через приміщення загального користування багатоквартирного будинку і змушення їх користуватись для проходу непристосованими для цього в`їздами та виїздами, створює загрозу життю та здоров`ю орендарів.

Крім того, вказані дії відповідача порушують право власності позивачів на належно їм нерухоме майно, оскільки відсутність ключів (чипів) від замків паркану багатоквартирного будинку значно утруднює можливість укладення договорів оренди машиномісць.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 23.12.2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.04.2022 року .

04.04. 2022 року підготовче засідання було відкладено на 19.10.2022 року у зв`язку з особливостями роботи суду у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

19.10.2022 року підготовче засідання було відкладено на 31.01.2023 року в зв`язку з неявкою сторін.

27 грудня 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке задоволено судом.

Ухвалою суду від 23.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті .

В судове засідання позивачі не з`явилися, представник позивачів надала суду заяву, згідно якої просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судові засідання повторно не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, судова повістка надсилалась на адресу за місцезнаходженням відповідача, та повернулась у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Крім того, представником позивачів судова повістка була направлена особисто керівнику відповідача ОСОБА_6 «Новою поштою» і була отримана ним 14.05.2023 року. Відповідач також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України. Відзив на позов не подавав.

Відповідно до ст. 128 ч. 11 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.1ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з неявкою позивача, відповідача, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачі є співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачам на праві власності належать квартира та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку (у власності позивача ОСОБА_1 перебувають квартира АДРЕСА_17 та АДРЕСА_1 машиномісць, у власності позивача ОСОБА_2 перебувають 29 машиномісць, у власності позивача ОСОБА_3 перебувають 5 машиномісць).

Як підтверджується матеріалами справи позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовують нежитлові приміщення машиномісць в підприємницької діяльності, а саме надають їх в оренду.

Нежитлові приміщення (машиномісця) розташовані в цокольному та підвальному поверхах багатоквартирного будинку.

Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №194/21 від 05.10.2021, зробленого судовим експертом ОСОБА_7 підземний паркінг має по виходи безпосередньо назовні з обладнанням сходовими клітинами з цокольного поверху та підвалу: приміщення №38 - сходи площею 14,0 м.кв. та приміщення №41 - сходи площею 14,0 м. кв.в цокольному поверху будинку, а також приміщення №71 -сходова клітина площею 21,6 м. кв. та приміщення №73 - сходова клітина площею 21,6 м. кв. в підвалі багатоквартирного будинку. Також в цокольному та підвальному поверхах є три виходу (входу) на сходові клітини через приміщення ліфтового холу площею 3,2 м.кв., яке з`єднує підвал з 1 поверхом в якому є вхід до пасажирського ліфту. Вхід до пасажирського ліфту є також з площадки сходової клітини з цокольного поверху.

Таким чином, доступ до паркінгів в цокольному та підвальному поверхах багатоквартирного будинку має здійснюватися через приміщення загального користування будинку, які виходять як у під`їзд будинку, так і безпосередньо назовні з виходом на прибудинкову територію будинку.

Вказаний висновок відповідає вимогам ст. 102 , 106 ЦПК України (у висновку експерта зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок).

27.07.2021 року за рішенням правління відповідача від 26.06.2021 року, оформленим протоколом №2, на хвіртках паркану, який огороджує придомову територію будинку, було встановлено електронні замки. В рішенні правління №2 від 26.06.2021 року зазначено, що метою встановлення електронних замків є заборона проходження через придомову територію людей, які не є мешканцями будинку.

Після встановлення замків позивачам загалом було продано п`ять ключів, внаслідок чого позивачі були позбавлені можливості забезпечити ключами орендарів машиномісць. Через відсутність ключів особи, які орендують машиномісця у позивачів, були позбавлені можливості проходу до паркінгів через придомову територію та приміщення загального користування багатоквартирного будинку і змушені використовувати для входу до паркінгів та виходу з нихнепристосовані для цього в`їзди та виїзди з паркінгів, якіне мають обладнаних безпечних проходів для пішоходів.

В подальшому на екстрених загальних зборах відповідачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №2 від 22.09.2021 року, не надавати позивачам електронні ключі від хвірток.

Рішення правління відповідача від 26.06.2021 року та екстрених загальних зборів від 22.09.2021 року були оскаржені позивачами в судовому порядку до Господарського суду Миколаївської області.

12.09.2022 року Господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення по справі №915/1761/21, яким суд визнав недійсним рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» від 26 червня 2021 року, оформлене протоколом №2 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» від 26 червня 2021 року, в частині заборони проходження через придомову територію орендарів машиномісць, які не є мешканцями будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010», а також визнав недійсним рішення екстрених загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» від 22 вересня 2021 року, оформлене протоколом №2 екстрених загальних зборів від 22 вересня 2021 року, в частині відмови позивачу ОСОБА_8 у наданні електронних ключів від хвірток.

Про розгляді справи №915/1761/21 господарським судом Миколаївської області були встановлені наступні обставини:

- відсутність у орендарів належного доступу до майна значно обмежує можливість позивачів розпоряджатися ним, а саме здавати в оренду;

- позбавлення орендарів машиномісць можливості проходити до паркінгів через приміщення загального користування багатоквартирного будинку і залишення їм можливості діставатися до паркінгів через непристосовані для проходу пішоходів проїзди (в`їзди і виїзди паркінгів), порушують вимоги нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема,ДБН В.2.3-15:2007, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №44 від 07.02.2007;

- станом на момент прийняття оскаржуваних рішень відповідач не набув права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію, а отже і не мав права приймати рішення про обмеження доступу на вказану земельну ділянку орендарям нежитлових приміщень, розташованих в багатоквартирному будинку.

Вказане рішення господарського суду позивачем не оскаржувалося, отже в силуст. 82 ЦПК Україниє преюдиційним для суду. Тобто протиправність дій відповідача та порушення відповідачем права власності позивачів згідно з частиною четвертоюстатті 82 ЦПК Українине підлягає доведенню.

Розглянувши матеріали провадження, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінив за внутрішнім переконанням наявні докази у справі, які є належними, достовірними та допустимими, давши належну оцінку як кожного доказу окремо так достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідност.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1ст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.319та ч.1 ст.321 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.При цьому на підставі ч.3ст.319 ЦК Україниусім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.2ст.382 ЦК Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено перелік речових прав, похідних від права власності: право користування (сервітут); інші речові права відповідно до закону.Тобто під речовим правом розуміється такий правовий режим речі, який підпорядковує цю річ безпосередньому пануванню особи.

За приписами ч.1ст.396 ЦК Україниособа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, а отже орендар майна при використанні майна має такий же обсяг прав, що і його власник. Статтею 796 ЦК Українивстановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму, а якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупередженийта своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метоюефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому критеріями ефективності судового рішення про задоволення позову є: судове рішення забезпечить захист/відновленняпорушеного/оспорюваного права/інтересу; у позивача не буде потреби ще раз звертатися до суду з іншимивимогами (виконання завдання судочинства); судове рішення можливо виконати.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ст.16 ЦК України кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Аналіз даних норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

В пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що відповідно до положень статей391,396 ЦКпозов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

У Постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 924/1220/17Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістомстатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (пункти 51-54).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 рокуусправі № 910/3907/18, від 22 вересня 2020 року у справі№910/3009/18, від 06 квітня 2021 року у справі №10/10011/19, від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/190, від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17.

Як викладено у висновках в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі№910/3009/18 «ефективнийспосібзахисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)».

Як викладено у висновках в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/190 застосування будь-якого способу захисту цивільного права таінтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Цеозначає, що: застосування судом способу захисту, обраногопозивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`ективне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосібзахисту повинен відповідати характеру правопорушення;застосування обраного способу захисту має відповідати цілямсудочинства; застосування обраного способу захисту не повинносуперечити принципам верховенства права та процесуальної економії,зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися зазахистом до суду (пункт 5.6).

Як викладено у висновках в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 застосування конкретного способу захисту цивільного права залежитьяк від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа,так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такіправо чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобтотаким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеруйого порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цимидіяннями наслідкам (пункт 86).

Відповідач своїми діями позбавив орендарів машиномісць, які користуються нежитловими приміщеннями багатоквартирного будинку на законних підставах, можливості користуватись місцями загального користування багатоквартирного будинку, що є необхідним для нормального користування машиномісцями. Унеможливлення нормального користування машиномісцями значно утруднює позивачам можливість розпорядження вказаним майном, зокрема надання його в оренду, що змушує позивачів звертатися за захистом свого права власності до суду.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачам у розпорядженні власністю, чим порушує право власності позивачів і вказане порушене право власників підлягає захисту, а відтак, вимоги позивачів про усунення перешкод у користуванні майном є законними і обґрунтованими.

Заявлені позивачами вимоги переслідують легітимну мету, оскільки спосіб усунення перешкод, про який просять позивачі, не становить для відповідача надмірного індивідуального тягаря. При обранні позивачами способу захисту враховано його ефективність, тобто те, що спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Частиною 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"роз`яснено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ч. 1ст. 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Згідно із ч. 2ст. 13 ЦПК Українизбирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 п. 7 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1ст. 12 ЦК Україниособа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 та ч. 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно ч. 1 ч. 3ст. 83 ЦПК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4ст. 83 ЦПК Українине було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в звязку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, проаналізувавши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача надати позивачам можливість придбати електронні ключі від електронних замків паркану, який огороджує придомову територію будинку за кількістю належних позивачам об`єктів нерухомого майна, а також перешкоджання орендарям машиномісць в користуванні прибудинковою територією, хвіртками паркану та приміщеннями загального користування багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 (входом до під`їзду, вестибюлем, ліфтами, сходовими клітинами, входом до паркінгу, спеціально пристосованими виходами з паркінгу безпосередньо назовні - приміщеннями №№ 38,41, 71 та 73 тощо) порушують право власності позивачів, а саме право на вільне, безперешкодне розпорядження належнимиїм на праві власності нежитловими приміщеннями (машиномісцями), у зв`язку із чим їх позов підлягає задоволенню, а порушене право позивачів підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача надати позивачам можливість придбати електронні ключі від електронних замків паркану та не перешкоджати орендарям машиномісць в користуванні прибудинковою територією, хвіртками паркану та приміщеннями загального користування багатоквартирного будинку та заборони відповідачу вчиняти в подальшому будь-які дії, направлені на обмеження орендарям машиномісць доступу до машиномісць через прибудинкову територію та приміщення загального користування будинку, а також на обмеження права власності позивачів відносно належного їм нерухомого майна.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги в частині зобов`язання ОСББ «Сонячний-2010»не перешкоджати орендарям машиномісць в користуванні приміщеннями загального користування багатоквартирного будинкуза адресою: АДРЕСА_1 (вхід до під`їзду, вестибюлю, ліфтів, сходових клітин; тощо) - виходять за межі позовних вимог, адже корситування орендарями машиномісць не пов`язується з користуваннями всіма приміщеннями багатоквратирного будинку, отже не тягне за собою порушення прваа власності позивачів.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ОСББ "Сонячний-2010» організувати та забезпечити доступ до паркінгу через спеціально пристосовані для цього виходи з паркінгу безпосередньо назовні (приміщення №38, №41, №71 та №73 багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) - не є конкретними, позивачами не обгрунтовано яким чином відповідач повнинен рорганізувати та та забезпечити цей доступ - отже не підлягають до задволення через невідповідність вимогам виконуваності судового рішення.

Позовні вимоги в частині заборони ОСББ "Сонячний-2010» іншим чином обмежувати право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно належного їм нерухомого майна - також не є конкретними та містяь загальні фрази щодо захисту прав від ймовірних порушень на майбутнє, проте судом може бути захищене лише дійсне порушене право.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.16,317,319,382, ст.369, ст.391 ЦК України, керуючись ст.ст. 1,2,4,5,11,76-80,81,89,141,241,247,258,263-265,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» про усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити частково.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 можливість придбати електронні ключі (чипи) від електронних замків хвірток паркану, який огороджує придомову територію будинкуза адресою: АДРЕСА_1 , в кількості відповідно до належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 об`єктів нерухомого майна.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» не перешкоджати орендарям машиномісць, що належать на праві власнсоті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в користуванні прибудинковою територією, хвіртками паркану та входом до паркінгу багатоквартирного будинкуза адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» вчиняти в подальшому будь-які дії, направлені на обмеження орендарям машиномісць паркінгу, що належать на праві власнсоті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , доступу до машиномісць через прибудинкову територію та через спеціально пристосовані для доступу в паркінг входи для цього виходи з паркінгу безпосередньо назовні (приміщення №38, № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 та №73) багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути зОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячний-2010» (код ЄДРПОУ 36954649) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_18 ) сплачений судовий збір у сумі 1816,00грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 20 червня 2023 року.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО