Ухвала

від 20.06.2023 по справі 907/790/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"20" червня 2023 р. Справа№ 907/790/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Міжгірської селищної ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023

у справі № 907/790/22 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Міжгірської селищної ради Закарпатської області

до 1) Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство»

2) Закарпатської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 товариство з обмеженою відповідальністю «Центр проектів»

про скасування державних реєстрацій земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 позов Міжгірської селищної ради Закарпатської області до Державного підприємства «Міжгірське лісове господарство» та Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2: товариство з обмеженою відповідальністю «Центр проектів» про скасування державних реєстрацій земельних ділянок залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Міжгірська селищна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 по справі № 907/790/22 скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.05.2023.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023, апеляційну скаргу Міжгірської селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 у справі № 907/790/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 907/790/22. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Міжгірської селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 907/790/22.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 907/790/22.

В силу вимог п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються: докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Міжгірської селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023, судова колегія зазначає, що до скарги не додано доказів її надсилання відповідачам - Державному підприємству «Міжгірське лісове господарство», Закарпатській обласній державній адміністрації, та третім особам - Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області та Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр проектів», що в свою чергу є порушенням вимог ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15).

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684, 00 грн.

Відтак, звертаючись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 по справі № 907/790/22, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником, в порушення ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, не подано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається із матеріалів справи, повний текст оскаржуваної ухвали складено - 02.05.2023. Останнім днем строку подання апеляційної скарги є 12.05.2023.

Апеляційна скарга подана скаржником засобами поштового зв`язку 25.05.2023 та зареєстрована в суді апеляційної інстанції 30.05.2023, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Втім, в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку скаржник посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 по справі № 907/790/22 у день її проголошення ним не було отримано, а вона була направлена по пошті та отримана 24.05.2023.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення скаржнику оскаржуваної ухвали - 10.05.2023.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, зокрема, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008): «Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § § 46, 47, 53, ЄСПЛ, від 29.10.2015).

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Тлумачення вказаних вище норм Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Відкриття апеляційного провадження без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та як наслідок не дослідження питання щодо можливості поновлення такого строку на оскарження рішення є порушенням вимог норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідний обов`язок відповідає судовій практиці та висновкам, викладеним Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц.

Колегія суддів зауважує на тому, що скаржником не наведено належних причин пропуску подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, зокрема, з дати отримання оскаржуваної ухвали, а саме з дати - 10.05.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та надання заявнику можливості сплатити судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн, надати докази на підтвердження надсилання відповідачам - Державному підприємству «Міжгірське лісове господарство», Закарпатській обласній державній адміністрації, та третім особам - Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області та Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр проектів» копії апеляційної скарги з додатками та надати обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Керуючись статтями 119, 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжгірської селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 у справі № 907/790/22 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Міжгірську селищну раду, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна