Постанова

від 14.06.2023 по справі 922/831/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/831/22 (922/1471/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

апелянта - Дзюба І.М., ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1299729,

позивача - арбітражний керуючий Сергієнко Н.О., свідоцтво №2009 від 08.11.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексон" (вх.№880Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2023, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Яризько В.О., дата складання повного тексту ухвали - 21.04.2023, у справі №922/831/22 (922/1471/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти", м. Харків,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Антьє", м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексон", м. Харків,

3-і особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1. ОСОБА_1 , смт. Білозерка, Білозерський район, Херсонська обл., 2. ТОВ "Авантаж-Еліт Буд", м. Харків, 3. ТОВ "Мілленіум Холл", м. Харків, 4. Приватний нотаріус ХМНО Харківської області Погрібна Т.П., м. Харків, 5. Приватний нотаріус ХМНО Харківської області Трофименко Є.В., м. Харків, 6. Приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Задоріна В.В., м. Дергачі, Харківська обл.,

про визнання недійсним договору та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області розглядається справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти".

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 Приватне АТ "Верифікаційні проекти", код ЄДРПОУ 31645922, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сергієнко Ніну Олександрівну.

19.04.2023 до суду надійшла позовна заява ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти", в якій ліквідатор просить суд:

- визнати поважними причини пропущення позовної давності на звернення ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" - арбітражного керуючого Сергієнко Н.О. із позовною заявою про визнання недійсним договору про внесення змін №3 до іпотечного договору та витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №922/831/22 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти";

- визнати недійсним договір про внесення змін №3 до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П від 13.04.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №557, яким внесені зміни до договору іпотеки від 13.12.2009 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О 13.12.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №88;

- витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Рексон" (код ЄДРПОУ 36647070, 61020, м. Харків, провулок Метизний, буд.14-А) нежитлову будівлю літ "А'-4" загальною площею (кв.м): 1 707, 4, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, на користь ПрАТ "Верифікаційні проекти" (код ЄДРПОУ 31645922).

Разом з позовною заявою ліквідатором було подано заяву про забезпечення позову, в якій арбітражний керуючий просить суд:

- накласти арешт на нежитлові будівлі літ. "А'-4" загальною площею 1707, 4кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892143463101.

- заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно ( права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нежитлових будівель літ. "А'-4" загальною площею 1707,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892143463101.

Заявник посилається на те, що матеріалами справи підтверджується, що протягом судового розгляду справи про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" спірне майно неодноразово відчужувалось та обтяжувалось.

Як вказує заявник, на сьогоднішній день право власності на нежитлову будівлю літ. "А'-4" загальною площею 1707,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, зареєстровано за ТОВ "Рексон".

Так, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ "Рексон" виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.07.2022, згідно якого ТОВ "Мілленіум Холл" відчужило нежитлову будівлю літ. "А'-4" загальною площею 1707,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4.

У свою чергу, ТОВ "Рексон" було передано спірне нерухоме майно в іпотеку ТОВ "Авантаж-Еліт Буд", внаслідок чого, існує розумний ризик задоволення вимог іпотекодержателя в процесі розгляду справи за позовом ПрАТ "Верифікаційні проекти" до ТОВ "Рексон" та переходу права власності на майно до ТОВ "Авантаж-Еліт Буд".

Виходячи з викладеного, як вважає заявник, існує вірогідність того, що спірне нерухоме майно, не дивлячись на наявність спору щодо нього, може бути як відчужене ТОВ "Рексон" іншій особі, так і бути передано у власність ТОВ "Авантаж-Еліт Буд" в якості задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", що, у свою чергу, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 заяву ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; накладено арешт на нежитлові будівлі літ. "А'-4" загальною площею 1707,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892143463101; заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно ( права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нежитлових будівель літ. "А'-4" загальною площею 1707,4 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892143463101.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що існує вірогідність того, що спірне нерухоме майно, не дивлячись на наявність спору щодо нього, може бути як відчужене ТОВ "Рексон" іншій особі, так і бути передано у власність ТОВ "Авантаж-Еліт Буд" в якості задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", що, у свою чергу, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Поряд з цим, судом зазначено, що вжиття заходів забезпечення позову з метою недопущення перереєстрації прав на це майно та його відчуження жодним чином не створює перешкоди та обмеження можливостей ТОВ "Рексон" як власника користуватися цим майном та не призведе до невідворотних наслідків.

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що накладення арешту на нежитлові будівлі літ. "А'-4" загальною площею 1 707, 4кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4, та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав щодо вказаного майна є адекватним та співмірним заходом забезпечення із заявленими позовними вимогами та достатнім для ефективного захисту прав позивача, оскільки такий захід забезпечення позову, по-перше, полягатиме у встановленні тимчасової заборони щодо подальшого відчуження вказаного майна чи здійснення перереєстрації власників чи характеристик вказаного майна; по-друге, слугуватиме гарантією виконання рішення суду у випадку задоволення позову; по -третє, не призведе до жодних негативних наслідків для власника цього майна.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 21.04.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рексон" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які відчуження спірної будівлі є втручанням у господарську діяльність нинішнього власника - ТОВ "Рексон", що є надмірним, передчасним та непропорційним заходом забезпечення позову. На думку апелянта, саме по собі посилання на наявність іпотечного договору, укладеного ТОВ "Рексон" з ТОВ "Авантаж-Еліт Буд", не може свідчити про неможливість виконання рішення суду у цій справі.

Апелянт вважає, що по суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а, відтак, і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

ТОВ "Рексон" посилається на те, що він не порушував прав заявника, будь-які відносини між сторонами відсутні, будь-які зобов`язання ТОВ "Рексон" перед позивачем також відсутні. ТОВ "Рексон" зазначає, що є добросовісним набувачем права власності на спірну нежитлову будівлю, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на визнанні договору про внесення змін №3 до договору іпотеки від 13.04.2016, стороною якого є відповідач, тому і ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову не є можливим.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексон" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 у справі №922/831/22 (922/1471/23); встановлено учасникам справи строк до 31.05.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 31.05.2023 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "14" червня 2023 року о 12:30год.

31.05.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу; окрім вже викладених у заяві про забезпечення позову доводів, також зазначає, що ліквідатор намагається забезпечити інтереси кредиторів, повертаючи у власність боржника майно, яке було відчужено з ліквідаційної маси.

Ліквідатор позивача вважає, що суд першої інстанції, забезпечивши позовні вимоги у даній справі, дотримався мети Кодексу України з процедур банкрутства, а накладення арешту є адекватним заходом забезпечення кредиторських вимог.

З огляду на викладене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 21.04.2023 у справі №922/831/22 - залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" - арбітражного керуючого Сергієнко Н.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "14" червня 2022 о 12:30 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.06.2023, яке відбулось у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Ліквідатор позивача, яка взяла участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, проти апеляційної скарги заперечує; просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 21.04.2023 у справі №922/831/22 - залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники апелянта та позивача висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023; з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників апелянта та позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, в провадженні господарського суду перебувала справа №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти".

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.06.2019 у справі №922/3149/18 визнано ПрАТ "Верифікаційні проекти" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Бондаренко В.А.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатором Бондаренком В.А. було встановлено, що ПрАТ "Верифікаційні проекти" на підставі права власності належала нежитлова будівля "А'-4" загальною площею 1707, 4кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, яка була в 2016 році перереєстрована в порядку задоволення забезпеченого іпотекою (договір про внесення змін №3 до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. 13.04.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 557) вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на нового власника - ТОВ "Антьє".

21.06.2019 року ліквідатором Бондаренком В.А. в межах даної справи №922/3149/18 подано заяву про визнання недійсним розділу 4 договору іпотеки від 13.02.2009, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 13.02.2009, зареєстрованого в реєстрі №88, зміни до якого внесені відповідно до пункту 2 договору про внесення змін №3 до Іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. 13.04.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 557 та витребування з незаконного володіння Бутенка В.В., який на час звернення до суду був власником нежитлової будівлі літ. "А'-4" загальною площею 1707, 4кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4 (далі - Нежитлова будівля) та визнання за ПрАТ "Верифікаційні проекти" права власності на вищезазначену нежитлову будівлю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2020 відсторонено арбітражного керуючого Бондаренка В.А. від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шонію М.В.

26.01.2021 оскільки право власності на спірне майно було перереєстровано за ТОВ "Мілленніум Холл", ліквідатор Шонія М.В. звернулась до Господарського суду Харківської області з уточненою заявою про визнання недійсним договору, в якій просила:

- визнати недійсним Договір про внесення змін №3 до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. від 13.04.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 557, яким внесені зміни до Договору іпотеки від 13.02.2009, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Сульженко Ж.О. 13.02.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 88 (далі - Договір № 3);

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ХМНО Трофименко Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 31027220 від 19.08.2016;

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Холл" (далі - ТОВ "Мілленніум Холл") Нежитлову будівлю на користь ПрАТ "Верифікаційні проекти";

- визнати за ПрАТ "Верифікаційні проекти" право власності на Нежитлову будівлю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/3149/18 у задоволенні заяви про визнання недійсним договору та витребування майна відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №922/3149/18 апеляційну скаргу ПрАТ "Верифікаційні проекти" задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким уточнену заяву ліквідатора (вх №397 від 26.01.2021) задоволено. Визнано недійсним Договір №3. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ХМНО Трофименко Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №31027220 від 19.08.2016. Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Мілленніум Холл" нежитлову будівлю на користь ПрАТ "Верифікаційні проекти". Визнано за ПрАТ "Верифікаційні проекти" право власності на нежитлову будівлю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 січня 2022 року у справі №922/3149/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Холл" задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №922/3149/18 скасовано. Справу № 922/3149/18 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Разом з тим, не зважаючи на спірність відчуження Нежитлової будівлі, згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 319571796 на даний час право власності зареєстровано вже на іншу юридичну особу - ТОВ "Рексон" (код ЄДРПОУ 36647070, адреса: 61020, м. Харків, провулок Метизний 14-А).

Згідно із відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності у ТОВ "Рексон" виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна 01.07.2022.

В свою чергу, ТОВ "Рексон" було передано спірне нерухоме майно в іпотеку ТОВ "Авантаж-Еліт Буд", внаслідок чого існує розумний ризик задоволення вимог іпотекодержателя в процесі розгляду справи за позовом ПрАТ "Верифікаційні проекти" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексон" та переходу права власності на майно до ТОВ "Авантаж-Еліт Буд".

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що існує вірогідність того, що спірне нерухоме майно, незважаючи на наявність спору щодо нього, може бути відчужене ТОВ "Рексон" іншій особі, так і бути передано у власність ТОВ "Авантаж-Еліт Буд" в якості задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", що в свою чергу, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відтак, заяву позивача про забезпечення позову суд задовольнив.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Питання забезпечення позову врегульовані главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

У даному випадку позивач звернувся із вимогами:

- як немайнового характеру: визнати недійсним договір про внесення змін №3 до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П від 13.04.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №557, яким внесені зміни до договору іпотеки від 13.12.2009 року, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О 13.12.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №88;

- так і майнового характеру: витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Рексон" (код ЄДРПОУ 36647070, 61020, м. Харків, провулок Метизний, буд.14-А) нежитлову будівлю літ "А'-4" загальною площею (кв.м): 1 707, 4, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, на користь ПрАТ "Верифікаційні проекти" (код ЄДРПОУ 31645922).

Отже, у спірних правовідносинах необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень.

Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №908/1318/19.

Разом з тим, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судова колегія зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на встановлені судом обставини справи щодо неодноразового відчуження спірного нерухомого майна існує вірогідність того, що спірне нерухоме майно, незважаючи на наявність спору щодо нього, може бути як відчужене ТОВ "Рексон" іншій особі, так і бути передано у власність ТОВ "Авантаж-Еліт Буд" в якості задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", що в свою чергу, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на спірне нерухоме майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення господарського суду у межах одного цього судового провадження, у разі задоволення позову.

Таким чином, наявний зв`язок між заходом забезпечення позову, про який просить позивач а саме, накладення арешту на спірне нерухоме майно та забороною органам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо спірного нерухомого майна до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили, і предметом позовної вимоги, зокрема, такий захід забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Поряд з цим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, вжиття заходів забезпечення позову з метою недопущення перереєстрації прав на це майно та його відчуження жодним чином не створює перешкоди та обмеження можливостей ТОВ "Рексон" як власника користуватися цим майном та не призведе до невідворотних наслідків.

І апелянт про такі обмеження в апеляційній скарзі не посилається.

Апелянт зазначає, що накладення арешту на спірне нерухоме майно перешкоджає його господарській діяльності, однак, не зазначає, в чому саме таке перешкоджання полягає.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.06.2023 представник апелянта надала пояснення, що основним видом діяльності ТОВ "Рексон" є передача нерухомого майна в оренду; і як вказує представник, потенційні орендарі не бажають орендувати майно, на яке накладено арешт.

Однак, судова колегія зазначає, що, по-перше, матеріали справи не містять відомостей, що ТОВ "Рексон" здає в оренду лише приміщення спірного нерухомого майна; і по-друге, апелянтом не надано суду жодних доказів відмови потенційних орендарів ТОВ "Рексон" орендувати приміщення спірного нерухомого майна.

Поряд з цим, слід зазначити, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер до ухвалення рішення щодо суті спору.

Апеляційним господарським судом не встановлено, а апелянтом не доведено порушення його прав, оскільки із оскаржуваної ухвали вбачається, що накладаючи арешт на спірний об`єкт нерухомості, суд першої інстанції не заборонив апелянту як його власнику володіти та користуватись спірним майном.

При цьому, судова колегія зазначає, що орендарі спірного нерухомого майна, якщо такі є, продовжують користуватися орендованим майном на тих же умовах.

Тобто, захід забезпечення позову, який був застосований судом, а саме, накладення арешту, жодним чином не обмежують апелянта у праві володіти та користуватися спірним майном, а апелянтом не доведено з наданням відповідних належних та допустимих доказів, яким саме чином накладений оскаржуваною ухвалою арешт майна обмежує його можливість здійснювати господарську діяльність шляхом користування об`єктом нерухомості.

Щодо доводів апелянта, що він є добросовісним набувачем права власності на спірну нежитлову будівлю, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на визнанні договору про внесення змін №3 до договору іпотеки від 13.04.2016, стороною якого є відповідач, тому і ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову не є можливим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

У спірних правовідносинах, оскільки мають місце вимоги і немайнового характеру, підставою для вжиття заходів забезпечення позову слід вважати, на відміну від вимог майнового характеру, не вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), а обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень.

Тобто, захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є адекватним; накладений оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції арешт на майно як один з видів заходів забезпечення позову і механізму забезпечення ефективного юридичного захисту, обмежує можливість саме розпорядження спірним майном та має кінцеву мету запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову, а також ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто, повністю відповідає меті його застосування.

Така правова позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4900/18.

Суд першої інстанції дійшов цілком правомірного та обґрунтованого висновку, що накладення арешту на нежитлові будівлі літ. "А'-4" загальною площею 1707,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 4 та заборона вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав щодо вказаного майна є адекватним та співмірним заходом забезпечення із заявленими позовними вимогами та достатнім для ефективного захисту прав позивача, оскільки таких захід забезпечення позову, по-перше, полягатиме у встановленні тимчасової заборони щодо подальшого відчуження вказаного майна чи здійснення перереєстрації власників чи характеристик вказаного майна; по-друге, слугуватиме гарантією виконання рішення суду у випадку задоволення позову; по-третє, не призведе до жодних негативних наслідків для власників цього майна.

І доказів іншого апелянтом суду не надано.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції в порушення вимог частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України не повернув заяву про забезпечення позову, в якій не було зазначено ціну позову, щодо забезпечення якого він просив, судова колегія зазначає таке.

Апелянт вважає, що відсутність зазначення ціни позову не дозволяє визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, зокрема щодо витребування майна із чужого незаконного володіння, що є вимогою майнового характеру.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірних правовідносинах йде мова не про накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог; у такому випадку зазначення ціни позову мало б значення при вирішення питання співмірності накладення арешту на певний розмір грошових коштів із заявленими позовними вимогами.

У даному ж випадку заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову, висловив достатньо обґрунтоване припущення, що, незважаючи на наявність спору, спірне нерухоме майно може вибути з володіння ТОВ "Рексон", що ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову щодо його витребування у власника.

І в такому разі звернення із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно і забороною державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо нього спрямоване на ефективний захист прав кредиторів у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", які мають правомірні очікування на погашення своїх кредиторських вимог у тому числі і за рахунок реалізації спірного нерухомого майна, у разі задоволення позовних вимог і повернення майна до ліквідаційної маси банкрута.

Відтак, суд першої інстанції правомірно і з дотриманням норм процесуального законодавства прийняв заяву і розглянув її.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексон" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 у справі №922/831/22 (922/1471/23) - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рексон" залишити без задоволення..

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 у справі №922/831/22 (922/1471/23) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.06.2023.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза