Постанова

від 13.06.2023 по справі 922/5001/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/5001/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання - Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від позивача - Фірчук В.Р. (ордер серії АС № 1053984 від 13.02.2023) - поза межами приміщення суду;

від відповідача - Шумейко Я.С. (ордер серії АН № 1067424 від 11.01.2023) - поза межами приміщення суду;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> (вх. № 175Х)

на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022, (повний текст складено та підписано 26.12.2022), ухвалене у складі судді Хотенця П.В.

у справі № 922/5001/21

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a>,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a>,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a>, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1024616, 72 грн, з яких 961228,18 грн - попередня оплата за договором; 44712,33 грн пеня; 7871,81 3% річних; 10804,50 грн інфляційні витрати за договором поставки №2807/П/МВ від 28.07.2021.

12.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «П.С. БІЛДІНГ» подано заяву (вхі. № 16139) про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в якій позивач просить:

1. повернутись до розгляду справи № 922/5001/21 у підготовчому провадженні та поновити строк на подачу заяви про зміну підстав позову, зменшення позовних вимог;

2. змінити підставу позову по справі № 922/5001/21 та зменшити розмір позовних вимог, здійснивши розгляд наступних позовних вимог:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> грошові кошти у розмірі 587777, 31 грн, з яких 566394, 00 грн - заборгованість; 20172, 94 грн пеня; 1210, 37 грн 3% річних, за договором поставки, укладеному у спрощеній формі на підставі рахунку № 349 від 20.07.2021.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> понесені судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> грошові кошти у розмірі 587777, 31 грн, з яких 566394, 00 грн - заборгованість; 20172, 94 грн пеня; 1210, 37 грн 3% річних за договором поставки №2807/П/МВ від 28 липня 2021 року, а також 8816, 65 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a>, яке просить:

- долучити до матеріалів справи № 922/5001/21 письмові пояснення від 14.12.2022 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та зменшення позивних вимог, повернення справи на стадію підготовчого провадження від 12.12.2022 у справі № 922/5001/21 з доказами їх направлення позивачу, а також доказами направлення на офіційну електронну адресу Господарського суду Харківської області;

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

- вирішити розподіл судових витрат з урахуванням заяв і клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a>, наявних у матеріалах справи 922/5001/21.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2023 у справі № 922/5001/21 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> (вх. № 175Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21. Встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи.

06.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 922/5001/21.

22.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21.

24.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> надійшло клопотання про призначення справи до розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> (вх. № 175Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21 призначено до розгляду на 13.06.2023 о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

01.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> адвоката Фірчук В.Р. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/5001/21 призначене на 13.06.2023 о 10:30 год., ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> адвоката Фірчук В.Р., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

23.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> адвоката Шумейко Я.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/5001/21 призначене на 13.06.2023 о 10:30 год., ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> адвоката Шумейко Я.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник апелянта (відповідача) подану апеляційну скаргу підтримав, просив долучити до матеріалів справи № 922/5001/21 письмові пояснення від 14.12.2022 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та зменшення позивних вимог, повернення справи на стадію підготовчого провадження від 12.12.2022 у справі № 922/5001/21 з доказами їх направлення позивачу, а також доказами направлення на офіційну електронну адресу Господарського суду Харківської області; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити та залишити рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21 без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо долучення до матеріалів справи № 922/5001/21 письмових пояснень від 14.12.2022, колегія суддів зазначає таке.

Апелянт вказує, що під час розгляду справи направляв письмові пояснення від 14.12.2022 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та зменшення позивних вимог, повернення справи на стадію підготовчого провадження від 12.12.2022 у справі № 922/5001/21 з доказами їх направлення позивачу, а також доказами направлення на офіційну електронну адресу Господарського суду Харківської області.

Однак, у рішенні суду вказано, що зазначені пояснення до суду не надходили.

У відповіді вих. № 922/5001//21/000111 від 03.01.2023 на адвокатський запит, судом також повідомлено, що письмові пояснення направлені 16.12.2022 о 11:17 год., до суду не надходили.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

З наданих скріншотів з електронної пошти убачається, що відповідачем 16.12.2022 о 11: 17 год. направлено на електронну адресу суду (inbox@hr.arbitr.gov.ua) письмові пояснення, проте перевірити чи скріплено дані пояснення електронним цифровим підписом не можливо з наданого скріншоту, як і перевірити отримання їх судом першої інстанції.

Крім того слід зазначити, що відповідач мав змогу переконатись, чи отримано вказаний документ Господарським судом Харківської області та у разі неотримання направити його вдруге на електронну пошту чи засобами поштового зв`язку.

У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 статті 13 ГПК України).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не надав доказів належного виконання ним своїх обов`язків (в частині направлення письмових пояснень), у зв`язку з чим, відсутні підстави для прийняття вказаних пояснень до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «П.С. БІЛДІНГ» (позивач) вступив у правовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ» (відповідачем) щодо замовлення позивачем та, відповідно, постачання відповідачем на адресу позивача товарів визначених у рахунку-фактурі № 349 від 20.07.2021.

На підставі досягнутої домовленості, відповідачем було виставлено відповідний рахунок-фактуру № 349 від 20.07.2021 для здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «П.С. БІЛДІНГ» попередньої оплати товарів на суму 2 547 599,65 грн, а саме:

- НТ Фасад 135 (1000*600*100), кількість 755, 04, вартість 2316,67 грн, всього -1 749 178, 52 грн (без ПДВ);

- НТ Фасад 135 (1000*600*50), кількість 116,16, вартість 2316,67 грн, всього -269104, 39 грн (без ПДВ);

- NORMA FT 135 (1000*600*30), кількість 41,472, вартість 2525, 00 грн, всього -104716, 80 грн (без ПДВ).

Водночас, 28.07.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «П.С. БІЛДІНГ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ» (постачальник) укладено договір поставки № 2807/П/МВ, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується у строки та на умовах визначених цим договором передати у власність (поставити) товар на умовах, зазначених в цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору встановлено, що договірна ціна складає суму вартості товару, що буде поставлений відповідний ми партіями згідно з умовами цього договору постачальником і прийняті покупцем та складає 2 547 599, 65 грн,, в т.ч. ПДВ.

Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці, загальна вартість товару (партії товару) визначаються сторонами у додатку № 1 до цього договору та у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

У відповідності до додатку № 1 до договору № 2807/П/МВ від 28.07.2021 сторони затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й вартість товару, що поставляється, а саме:

- НТ Фасад 135 (1000*600*100), код ПЕ2004148, кількість 755, 04, вартість 2316,67 грн, всього -1 749 178, 52 грн (без ПДВ);

- НТ Фасад 135 (1000*600*50), код ПЕ2004194, кількість 116,16, вартість 2316,67 грн, всього -269104, 39 грн (без ПДВ);

- NORMA FT 135 (1000*600*30), код ПЕ1000784, кількість 41,472, вартість 2525, 00 грн, всього -104716, 80 грн (без ПДВ).

Всього: 2 547 599, 65 грн (з ПДВ).

З матеріалів справи убачається, що позивач здійснив оплату продукції на загальну суму 1 707 800, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 498 від 28.07.2021 на суму 1 273 800,00 грн, № 520 від 10.08.2021 на суму 134000,00 грн, № 561 від 19.08.2021 на суму 300000,00 грн, призначення платежу- товар з-но рах. № 349 від 20.07.2021.

Однак, позивач вказує, що відповідач здійснив поставку товару на суму 746571, 82 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 267 від 06.09.2021 на суму 190819, 48 грн, № 277 від 27.09.2021 на суму 190819, 48 грн, № 283 від 05.10.2021 на суму 125660,16 грн, № 300 від 29.10.2021 на суму 239272, 70 грн.

Таким чином, сума непоставленого відповідачем, але сплаченого позивачем товару становить - 961228, 18 грн.

Вказані обставини і стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №2807/П/МВ від 28.07.2021 у розмірі 961228, 18 грн, а також пені у розмірі 44712,23 грн, 3 % річних у розмірі 7871, 81 грн та інфляційних втрат у розмірі 10804, 50 грн.

Разом з тим, 12.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «П.С. БІЛДІНГ» подано заяву (вхі. № 16139) про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в якій позивач просить:

1. повернутись до розгляду справи № 922/5001/21 у підготовчому провадженні та поновити строк на подачу заяви про зміну підстав позову, зменшення позовних вимог;

2. змінити підставу позову по справі № 922/5001/21 та зменшити розмір позовних вимог, здійснивши розгляд наступних позовних вимог:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> грошові кошти у розмірі 587777, 31 грн, з яких 566394, 00 грн - заборгованість; 20172, 94 грн пеня; 1210, 37 грн 3% річних, за договором поставки, укладеному у спрощеній формі на підставі рахунку № 349 від 20.07.2021.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> понесені судові витрати.

В обґрунтування вказує, що оплата була здійснена не за договором поставки № 2807/П/МВ від 28.07.2021, а саме: за рахунком № 349 від 20.07.2021, тому між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки.

Крім того, вказує, що відповідачем була здійснена поставка товару не на суму 746571, 82 грн, а на суму 1 141 406, 00 грн, тому сума непоставленого відповідачем, але сплаченого позивачем товару становить - 566 394, 00 грн.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> грошові кошти у розмірі 587777, 31 грн, з яких 566394, 00 грн - заборгованість; 20172, 94 грн пеня; 1210, 37 грн 3% річних за договором поставки №2807/П/МВ від 28 липня 2021 року, а також 8816, 65 грн судового збору.

Суд першої інстанції у вказаному рішенні прийняв заяву позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог до розгляду, та продовжив подальший розгляд справи по суті з її урахуванням.

Мотивуючи зазначене рішення судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощеній формі, саме з моменту прийняття пропозиції (попередньої оплати товару) позивачем між сторонами укладено договір у вказаній формі і відповідно між сторонами виникли та досі існують зобов`язальні відносини. Суд визнав заборгованість у розмірі 566394, 00 грн доведеною та обґрунтованою та на підставі статей 611, 625 ЦК України задовольнив вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 20172, 94 грн та 3% річних у розмірі 1210, 37 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 19.12.2022 о 11:40 год.

Однак, 12.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «П.С. БІЛДІНГ» подано заяву (вхі. № 16139) про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в якій позивач просить:

1. повернутись до розгляду справи № 922/5001/21 у підготовчому провадженні та поновити строк на подачу заяви про зміну підстав позову, зменшення позовних вимог;

2. змінити підставу позову по справі № 922/5001/21 та зменшити розмір позовних вимог, здійснивши розгляд наступних позовних вимог:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> грошові кошти у розмірі 587777, 31 грн, з яких 566394, 00 грн - заборгованість; 20172, 94 грн пеня; 1210, 37 грн 3% річних, за договором поставки, укладеному у спрощеній формі на підставі рахунку № 349 від 20.07.2021.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> понесені судові витрати.

У рішенні Господарського суду Харківської області від 19.12.2022, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог до розгляду та продовжено подальший розгляд справи по суті з її урахуванням.

Колегія суддів акцентує, що у відповідності до статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Тобто, позивач може подати або заяву про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Водночас, судом першої інстанції в порушення вимог статей 46, 177 ГПК України, прийнято заяву позивача на стадії розгляду справи по суті.

Колегія суддів звертає увагу, що вказаними діями суд першої інстанції не лише порушив норми ГПК України, а і позбавив відповідача надати свої пояснення щодо суті заявлених позивачем позовних вимог з урахування зміни підстав позову та зменшення розміру позовних вимог.

Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зазначено, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №916/2421/18 викладено висновок, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Тобто, у разі визнання причин неподання заяви позивача на стадії підготовчого провадження, суд першої інстанції, перебуваючи на стадії розгляду справи по суті, повинен був повернутись до стадії підготовчого провадження.

Однак, позивач у своїй заяві вказує, що підставою для її подання стало заперечення відповідача у відзиві на позов того факту, що поставка відбулась за договором № 2807/П/МВ від 28.07.2021, вказавши, що така поставка здійснювалась на підставі рахунку.

Колегія суддів акцентує, що відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> був направлений на адресу позивача 16.02.2022, тобто, майже за 10 місяців до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

А отже, позивач мав достатньо часу, в межах підготовчого провадження, звернутись до суду з відповідною заявою про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог.

У відповідності до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, заява позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог підлягає залишенню без розгляду

Щодо стягнення заборгованості у розмірі 961228,18 грн, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно зі статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1, 2 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ч. 1 статті 640 та ч. 2 статті 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Позивач просить стягнути заборгованість за договором поставки №2807/П/МВ від 28.07.2021 у розмірі 961228,18 грн.

Водночас, в даному випадку правовідносини між сторонами виникли не на підставі зазначеного договору, а на підставі рахунку на оплату замовлення № 349 від 20.07.2021.

Позивач сплачуючи грошові кошти 1 707 800, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 498 від 28.07.2021 на суму 1 273 800,00 грн, № 520 від 10.08.2021 на суму 134000,00 грн, № 561 від 19.08.2021 на суму 300000,00 грн, визначає призначення платежу- товар з-но рах. № 349 від 20.07.2021.

Тобто, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом складання та надання відповідачем рахунку на оплату.

Відповідно до ч. 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач вказує, що відповідачем здійснено поставку товару на суму 746571, 82 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 267 від 06.09.2021 на суму 190819, 48 грн, № 277 від 27.09.2021 на суму 190819, 48 грн, № 283 від 05.10.2021 на суму 125660,16 грн, № 300 від 29.10.2021 на суму 239272, 70 грн. Таким чином, сума непоставленого відповідачем, але сплаченого позивачем товару становить - 961228, 18 грн.

Колегія суддів зауважує, що поставка товару здійснена на суму 1 141 406, 00 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 267 від 06.09.2021 на суму 190819, 48 грн; № 277 від 27.09.2021 на суму 190819, 48 грн; № 283 від 05.10.2021 на суму 125660,16 грн; № 300 від 29.10.2021 на суму 211368, 96 грн; № 325 від 24.11.2021 на суму 211368,96 грн; № 328 від 10.12.2021 на суму 211368,96 грн.

При цьому, поставка товару на суму 1 141 406, 00 грн відбулась ще до звернення позивача до суду з даним позовом.

В той же час, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про поставку товару на суму 566394,00 грн.

Згідно з ч. 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

У розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу (вих. № 07/11/22 від 07.11.2022) про поставку товару або повернення отриманих коштів.

Однак, вказана вимога залишилась не виконана з боку відповідача.

За таких обставин, зважаючи, що позивачем сплачено грошові кошти за товар, однак відповідачем товар не був поставлений у повному обсязі, доказів спростовування до суду не надано, колегія суддів зауважує, що у позивача виникло право на повернення попередньої оплати у розмірі 566394, 00 грн, в іншій частині (394834, 18 грн) слід відмовити.

Щодо стягнення пені у розмірі 44712,33 грн, 3% річних у розмірі 7871,81 грн та інфляційних витрат у розмірі 10804,50 грн, колегія суддів зазначає таке.

З встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, в межах яких відповідач повинен був поставити товар, за який позивачем була здійснена попередня оплата.

Право вимоги повернення суми попередньої оплати є правовим наслідком невиконання продавцем обов`язку з поставки, і не може вважатись грошовим зобов`язанням (ч. 2 статті 693 ЦК України).

Грошовим є зобов`язання, яке передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору.

Зобов`язання поставити товар не набуває характеру грошового внаслідок повернення/стягнення коштів за його невиконання.

Оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за усним договором поставки, не вважається грошовим зобов`язанням, то заявлені позивачем до стягнення пеня, 3 % річних та інфляційні втрати є неправомірними.

Вказана правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду від 01.07.2019 у справі № 910/5773/18, від 21.06.2019 у справі № 910/9288/18.

При цьому, суд відзначає, що ч. 3 статті 693 ЦК України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16, а також у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.

Однак, у даному випадку, укладеного між сторонами письмового договору в якому було б визначено розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 44712,33 грн, 3% річних у розмірі 7871,81 грн та інфляційних витрат у розмірі 10804,50 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли свої підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та є підставою для його скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до статті 277 ГПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за позовом та апеляційною скаргою покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та часткове задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ч. 1 статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, за останніми змінами відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> (вх. № 175Х) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2022 у справі № 922/5001/21 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1, код ЄДРПОУ 40231736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> (65026, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, 21/23, код ЄДРПОУ 43368429) грошові кошти у розмірі 566 394, 00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8495, 91 грн.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів у розмірі 394834, 18 грн.

В частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «П.С.БІЛДІНГ»</a> (65026, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, 21/23, код ЄДРПОУ 43368429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГОІЗОЛ»</a> (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1, код ЄДРПОУ 40231736) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 12743, 85 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 19.06.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін