Рішення

від 08.06.2023 по справі 902/1299/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"08" червня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/1299/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 03084813

до: Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт", вул. Шевченка, 7, оф. 252, м. Вінниця, 21100, код - 20111279

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту міського господарства Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050

про стягнення 52 341,41 грн та зобов`язання виконати обов`язок

та за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт", вул. Шевченка, 7, оф. 252, м. Вінниця, 21050, код - 20111279

до: Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 03084813

про зобов`язання виконати обов`язок

за участю секретаря судового засідання Московчук Є.В.

представники сторін не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

13.12.2022 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 01/00/011/167138 від 09.12.2022 року) Виконавчого комітету Вінницької міської ради до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" про:

- стягнення 52 341,41 грн витрат понесених з проектування об`єкта, а саме "Реконструкція мережі зовнішньої зливної каналізації по вул. Шевченка, 7, м. Вінниця,";

- зобов`язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" виконати обов`язок в натурі по Договору про забудову території, а саме: укласти договори, зазначених в п. 2.5 Договору та здійснити фінансування робіт за ними (п. 3.2.2 Договору).

Ухвалою суду від 19.12.2022 року відкрито провадження у справі № 902/1299/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.01.2023 року.

Ухвалою суд від 23.03.2023 року об`єднано в одне провадження справи № 902/1299/22 та № 902/393/23, з присвоєнням єдиного унікального номеру справи № 902/1299/22.

Повідомлено учасників, що підготовче судове засідання у справі № 902/1299/22 відбудеться 13.04.2023 року.

Ухвалою суду від 23.03.2023 року залишено без розгляду позов Виконавчого комітету Вінницької міської ради до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" в частині стягнення понесених витрат з проектування об`єкта, а саме: "Реконструкція мережі зовнішньої зливової каналізації по вул. Шевченка,7 м. Вінниці" в сумі 52 341,41 грн.

Ухвалою суду від 14.04.2023 року залишено без розгляду позов Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов`язання виконати обов`язок в натурі по договору про забудову територій від 23.09.2021 року, а саме: прийняти рішення про схвалення проекту рішення Вінницької міської ради щодо викупу Спільному українсько-німецькому підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" в приватну власність земельної ділянки площею 0,0401 га, розташованою по вул. Шевченка, 7 у м. Вінниця, кадастровий номер 051010000:02:050:0236 (п. 3.1.4 Договору).

25.05.2023 року по справі № 902/1299/22 судом прийнято рішення, відповідно до якого в задоволенні позову Виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов`язання Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" виконати обов`язок в натурі по Договору про забудову території від 23.09.2021 року, а саме: укласти договори, зазначених в п. 2.5 Договору та здійснити фінансування робіт за ними (п. 3.2.2 Договору) відмовлено повністю.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 08.06.2023 року.

29.05.2023 року до суду від представника Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" до суду надійшла заява (б/н від 29.05.2023 року) (вх.канц. № 01-34/5093/23), в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи докази надання професійної правничої допомоги на суму 4 300,00 та винести додаткове рішення. Також, у заяві останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності.

06.06.2023 року до суду від представника Виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшло клопотання (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/5330/23 від 06.06.2023 роеку) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній зазначає про недоведеність витрат понесених на правничу допомогу в сумі 4 300,00 грн.

У судовому засіданні 08.06.2023 року представники сторін та третьої особи, правом участі не скористались.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи наявне клопотання представника Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" про проведення судового засідання за його відсутності.

У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Представником відповідача 29.05.2023 року до суду подано заяву стосовно розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради 4 300,00 грн витрат на правову допомогу (а.с. 216-219, т. 1).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 09.01.2023 року між адвокатом Пітіліним Євгенієм Вікторовичем (Виконавець) та Спільним українсько-німецьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" (Замовник) укладено договір про надання правничої допомоги (т. 1, а.с.217).

Відповідно п. 1 Договору Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання наступної правової допомоги Замовнику - представлення інтересів замовників на підприємствах установах організаціях незалежно від форм власності та судах усіх рівнів по справі № 902/1299/22. що включає в себе: а) складання, підписання та подання процесуальних документів; б) надання запитів для одержання інформації: в) представництво і захист інтересів Замовника з правами сторони та повноваженнями визначеними, ГПК України без обмежень.

Розмір гонорару визначається за угодою сторін у розмірі співмірному складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи шляхом підписання акту виконаних робіт з розрахунку 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну годину роботи адвоката на момент складання акту виконаних робіт (п. 3 Договору).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги від 09.01.2023 року, детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 26.05.2023 року акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), квитанцію прибуткового касового ордеру 260523 від від 26.05.2023 року на суму 4 300,0 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 513 від 16.10.2006 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1063157 від 15.03.2023 року, посвідчення адвоката на ім`я Путіліна Є.В.

Верховний Суд прийшов до висновку, що «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено» (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Обов`язок доказування розміру понесених витрат, в силу вимог ст. ст. 73, 77-80 ГПК України, покладено на відповідача.

Судом встановлено, що згідно детального опису робіт № ПЄ-00001 від 26.05.2023 року акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1, а.с. 218), Виконавцем були проведені наступні роботи (надані такі послуги) надання правничої допомоги, згідно договору від 09.01.2023 року що включає в себе:

- підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення - 30 хвилин роботи;

- підготовка зустрічної позовної заяви та додатків до неї направлення сторонам та подання їх в суд - 2 години роботи;

- підготовка заяви про залишення позову без розгляду - 20 хвилин роботи;

- участь в судових засіданнях - 20 хвилин роботи;

- підготовка заяви про надання копії рішення та направлення в суд - 10 хвилин роботи;

- підготовка заяви та документів щодо додаткового рішення направлення сторонами та подання в суд - 30 хвилин роботи.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на день складання акту складає для працездатних осіб 2 684,00 грн 40% прожиткового мінімуму за 1 годину роботи складає 1 074,00 грн. Разом 4 години роботи = 4 300,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 4 300,00 грн.

Суд зауважує, що до розрахунку включено розмір витрат за подачу зустрічного позову, який було залишено без розгляду на підставі Ухвали Господарського суду Вінницької області від 14.04.2023 року за заявою відповідача.

Тому, покладення судових витрат на позивача за 2 години роботи в сумі 2148,00 грн є не справедливим.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, у даному випадку Виконавчий комітет Вінницької міської ради, як відповідач за зустрічним позовом, який було залишено без розгляду, має право вимагати відшкодування судових витрат, пов`язаних з його подачею.

Окрім того, суд зазначає, що первісний позов виник внаслідок не правильних дій позивача в частині прострочення оплати витрат за проектування об`єкта будівництва в сумі 52 341, 41 грн, що визнано відповідачем шляхом оплати відповідної суми.

Зазначене у своїй сукупності, на думку суду є підставою для зменшення витрат позивача понесених на професійну правову допомогу на 50% до 2 150,00 грн, які підлягають віднесенню на позивача (Виконавчий комітет Вінницької міської ради).

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 150,00 ггрн слід залишити за відповідачем (Спільним українсько-німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт").

З приводу розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2023 року по справі № 902/1299/22 судом відмовлено у задоволенні позову повністю, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн (т. 1 а.с. 7) суд залишає за позивачем (Виконавчим комітетом Вінницької міської ради).

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 03084813) на користь Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" (вул. Шевченка, 7, оф. 252, м. Вінниця, 21100, код - 20111279) 2 150,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн - залишити за позивачем.

3. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 150,00 грн - залишити за відповідачем.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: Виконавчому комітету Вінницької міської ради - org@vmr.gov.ua, адвокату Путіліну Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 третій особі - vinrada@vmr.gov.ua.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 19.06.2023 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

1 - до справи

2 - Виконавчому комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

3 - Спільному українсько-німецькому підприємству у формі ТОВ "Вінорбіт" (вул. Шевченка, 7, оф. 252, м. Вінниця, 21100)

4 - Департаменту міського господарства Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)