Рішення

від 08.06.2023 по справі 908/118/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/16/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа № 908/118/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи № 908/118/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна, 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28д

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Промисловий ринок Дачник, 69118, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 4а

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання, 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16

про зняття арешту з об`єкту нерухомого майна

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Гесня Т.Н., довіреність від 17.01.23

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача-2: Аксарін Р.М., довіреність №1 від 01.01.23

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

10.01.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 29.12.22 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі ТОВ ОТП Факторинг Україна) до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Промисловий ринок Дачник (надалі ТОВ Агро-Промисловий ринок Дачник, відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (далі ТОВ Запоріжжяелектропостачання, відповідач 2) за участі Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (надалі Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро), третя особа) про звільнення нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 4а, а саме: щитова літ. Е, загальною площею 2,1 кв.м., будівля літ. Ж, загальною площею 75,4 кв.м., кіоск літ. З, загальною площею 8,4 кв.м., яке належить ТОВ Агро-Промисловий ринок Дачник, з під арешту, який зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 48222001, на підставі постанови про арешт майна боржника № 69512202 від 21.10.22, прийнятої державним виконавцем Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро).

10.01.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 16.01.23 по справі № 908/118/23 судом позовну заяву за вих. від 29.12.22 за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій зазначити повні та правильні реквізити третьої особи Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

25.01.23 до суду від представника ТОВ ОТП Факторинг Україна надійшла заява за вих. від 20.01.23 про усунення недоліків позовної заяви, якою позивачем усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 16.01.23.

Ухвалою від 30.01.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/118/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.23 о 10 год. 30 хв.

14.02.23 до суду надійшов відзив (заперечення на позовну заяву) за вих. від 08.02.23 № 4351-7, в якому третя особа просить суд залишити без задоволення позовну заяву та розглядати справу без участі уповноваженого представника третьої особи.

17.02.23 на електронну адресу суду надійшов відзив за вих. від 17.02.23, в якому представник відповідача 2 просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

23.02.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 23.02.23 № 136004107 без ЕЦП, в якій представник позивача просить суд здійснити розгляд підготовчого судового засідання у справі № 908/118/23 за відсутності уповноваженого представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.02.23 представник відповідача 2 надав пояснення, які виникли у суду щодо розгляду справи в підготовчому засіданні.

У засіданні 27.02.23 судом прийнято до розгляду відзив відповідача 2 за вих. від 17.02.23 та відзив (заперечення на позовну заяву) третьої особи за вих. від 08.02.23 № 4351-7.

Заява представника позивача за вих. від 23.02.23 № 136004107 судом не розглядалась, оскільки вказана заява не має ЕЦП (електронного цифрового підпису), а тому не вважається підписаною представником позивача та не має статусу оригінала.

Ухвалою від 27.02.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 01.05.23 включно та відкладено підготовче засідання на 21.03.23 о 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 08.03.23 внесено виправлення в ухвалу суду від 27.02.23: - у вступній частині зазначивши В судовому засіданні присутні представники: від позивача: не з`явився; - в п. 2 резолютивної частини зазначивши Відкласти підготовче засідання на 21.03.23 о 12 год. 30 хв..

Ухвалою від 17.03.23 залишено без задоволення заяву представника ТОВ ОТП Факторинг Україна Гесні Н.Т. за вих. від 17.03.23 про проведення засідання в режимі відеоконференції 21.03.23 о 12 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/118/23 з підстав викладених у тексті ухвали.

15.03.23 через систему Електронний суд від Гесні Н.Т. надійшла заява про залучення її у справу у якості представника позивача та надання доступу до електронної справи №908/118/23 в системі Електронний суд. До заяви долучено довіреність від 17.01.23. Заяву задоволено судом.

21.03.23 на електронну адресу суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання, в якому останній просить провести судове за сідання 21.03.23 без участі представника відповідача-2.

Ухвалою від 21.03.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/118/23 на 19.04.23 о 12 год. 00 хв.

19.04.23 до суду надійшла заява за вих. від 19.04.23, згідно із змістом якої представник відповідача 1 визнає позовні вимоги в повному обсязі та проти позову не заперечує. Крім того, просить суд подальший розгляд справи провести без участі уповноваженого представника відповідача 1.

Ухвалою від 19.04.23 судом закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті спору призначено на 08.05.23 об 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 08.05.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні під час розгляду справи № 908/118/23 по суті спору на 24.05.23 о/об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 24.05.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні під час розгляду справи № 908/118/23 по суті спору на 31.05.23 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 31.05.23 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 01.06.23 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 01.06.23 у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в м. Запоріжжя оголошено перерву в судовому засіданні до 06.06.23 до 09 год. 45 хв.

Ухвалою від 06.06.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.06.23 до 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 07.06.23 представником позивача заявлено усне клопотання про огляд копії договору іпотеки №PM-SME200/175/2006 від 28.12.06. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 07.06.23 оголошено перерву до 08.06.23 до 11 год. 30 хв., про що постановлено ухвалу.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 08.06.23 не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

У засіданні 08.06.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом винесено рішення по суті спору.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 забезпеченого іпотекою зобов`язання позивач прийняв рішення звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки № РМ-SМЕ200/175/2006/1, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом ЗМНО Задачіною Н.В. 01.11.11, реєстр. № 4538, шляхом його продажу будь-якій третій особі на розсуд позивача. Однак, за даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження предмету іпотеки, а саме арешт, накладений органом державної виконавчої служби. Арешт накладено державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження № 69512202, відкритого на підставі наказу № 908/2280/21 від 08.02.22, виданого на виконання рішення про стягнення з відповідача-1 на користь ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» заборгованості. З метою звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника №69512202 від 21.10.22, якою було накладено арешт на майно відповідача 1, що є предметом іпотеки за договором іпотеки. Вказаний арешт перешкоджає позивачу задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття на нього права власності у позасудовий порядок (реєстрація права власності на себе) на підставі ст. ст. 36, 37 ЗУ «Про іпотеку» та п. 6.7 договору іпотеки, у зв`язку з чим вказаний арешт підлягає скасуванню. Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотеко держателя, як пріоритетного обтяжувача, в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеною майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

У судовому засіданні 08.06.23 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

19.04.23 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено про визнання позовних вимог в повному обсязі. Також у відзиві викладено клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представника відповідача-1.

У відзиві на позовну заяву за вих. б/н від 17.02.23, що надійшов на адресу суду 20.02.23, відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» діяло відповідно до вимог чинного законодавства щодо виконання наказу №908/2280/21 та своїми діями жодним чином не перешкоджало діяльності позивача, а також враховуючи, що позовна заява не містить жодних позовних вимог до відповідача-2.

В судовому засіданні 08.06.23 представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

У відзиві на позовну заяву за вих. №4351-7 від 08.02.23, що надійшов на адресу суду 14.02.23, третя особа зазначила, що на виконання і відділі перебуває виконавче провадження №69512202 з примусового виконання судового наказу №908/2280/21, виданого 08.02.22 Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ «Агро-промисловий ринок «Дачник» на користь ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» заборгованість у розмірі 36 209,35 грн. 28.07.22 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, а 21.10.22 винесена постанова про арешт майна боржника. Станом на 08.02.23 борг по виконавчому документу не сплачений, боржник ухиляється від виконання свого обов`язку. Прийняття рішення про зняття арешту з майна суперечитиме інтересам стягувача у виконавчому провадженні та перешкоджатиме державному виконавцю у здійсненні заходів примусового характеру, а саме: виконання рішення у виконавчому провадженні № 69512202 з виконання судового наказу №908/2280/21. Просить позовну заяву залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.06 між ЗАТ «ОТП Банк» - банк та ТОВ «Компанія Тенька» (змінено назву на ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник» - позичальник) укладено кредитний договір №CM-SME200/175/2006 за умовами розділу 1 якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 100 000,00 доларів США, шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника.

26.11.10 між ПАТ «ОТП Банк» /клієнт/ та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»/фактор/ укладено договір про відступлення права вимоги, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., реєстр. № 9200.

За умовами розділу 1 договору та додатку №1 до договору, право вимоги за Кредитним договором №CM-SME200/175/2006 від 28.12.06 перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

З метою забезпечення виконання Позичальником ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник» зобов`язання за Кредитним договором, 01.11.11 між ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник» - іпотекодавець та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» іпотекодержатель було укладено Договір іпотеки № РМ-SМЕ200/175/2006/1, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачіною Н.В. 01.11.11, реєстр. № 4538 (далі - договір іпотеки).

Умовами пунктів 1.1. та 3.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець в забезпечення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (рішенням Запорізької міської ради від 19.02.16 за № 15 перейменовано на пр. Соборний), буд. 4а, а саме: щитова, літ, Е, загальною площею 2,1 кв. м, будівля, літ. Ж, загальною площею 75,4 кв. м, кіоск, літ. З, загальною площею 8,4 кв. м, яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 03.09.08, нотаріально посвідченого Білоусовим О.І., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 03.09.08, зареєстрованим в реєстрі за № 4564.

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки, іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем кожного і всіх його боргових зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно з розділом 6 іпотечного договору, іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку, на визначених договором іпотеки умовах.

Обтяження майна іпотекою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.11.11, номер запису 1144573, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 317521489 від 13.12.22.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що зобов`язання іпотекодавця за Кредитним договором виконане не було, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.03.13 у справі № 0808/3710/2012, яким з ТОВ «Компанія «Тенька» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було стягнуто заборгованість за кредитним договором № СМ-SМЕ 200/175/2006 від 28.12.06 у розмірі 1 842632,87 грн.

При цьому, суд у справі № 908/118/232 звертає увагу, що позивачем не надано належним чином засвідченої копії рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.03.13 у справі № 0808/3710/2012, на підтвердження обставин справи.

Відповідно до застереження, встановленого п.п. 6.7.2 договору іпотеки, передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання іпотекодавцем зобов`язання за Кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій третій особі-покупцю на підставі договору (правочину) купівлі-продажу в рахунок виконання основною зобов`язання.

Згідно з п.п. 6.7.2.5 договору іпотеки, ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між сторонами або на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Судом прийнято до уваги, що вищевказані договори в установленому законом порядку не оспорювались, не визнавались недійсними та їх дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

У зв`язку з невиконанням забезпеченого іпотекою зобов`язання позивач прийняв рішення звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки № РМ-SМЕ200/175/2006/1 шляхом його продажу будь-якій третій особі на розсуд позивача.

Однак, за даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем виявлено, що в реєстрі міститься запис про обтяження предмету іпотеки, а саме: арешт, накладений державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження № 69512202, відкритого на підставі наказу № 908/2280/21 від 08.02.22, виданого Господарським судом Запорізької області на виконання рішення про стягнення з ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник» на користь ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» заборгованості в розмірі 36 209,35 грн.

З метою звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника № 69512202 від 21.10.22, якою було накладено арешт на майно ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник», що є предметом іпотеки за договором іпотеки.

Відповідне обтяження було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.22, реєстраційний номер обтяження 48222001.

З метою відновлення свого порушеного права у зв`язку з невиконанням боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з вимого звільнити нерухоме майно, що є предметом іпотеки, з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.10.22 в рамках виконавчого провадження №69512202 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/2280/21 від 08.02.22.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Предметом спору у цій справі є звільнення з-під арешту майна, що знаходиться в іпотеці, накладеного постановою державного виконавця.

За статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 59 Законум України «Про виконавче провадження»).

Разом з тим, вказаний закон установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 цього Закону).

Відповідно до частини 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України також встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в т.ч. землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

За таких обставин особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо сторонами відповідного спору є юридичні особи. Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у .ч. із її посадовими і службовими особами) з приводу зняття арешту з нерухомого майна, має вирішуватись судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи суб`єктний склад сторін учасників спору, а також те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням договору іпотеки, цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватись судами за правилами господарського судочинства.

При розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності (стаття 20 Господарського процесуального кодексу України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеному у постанові від 02.10.18 у справі № 916/3108/17.

Крім того, місцевим господарським судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зазначила, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 ГПК України. При цьому, орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатись господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

При дослідженні обставин справи судом встановлено, що позивачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відповідачами визначено як боржника, так і особу, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». При цьому, прохальна частина позовної заяви не містить вимог до відповідача-2.

Вищезазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 26.11.19 у справі №905/386/18.

Щодо суті спору звільнення з-під арешту майна ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

У ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.

При цьому, у ч. 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про іпотеку», це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 6 та 7 статті 3 зазначеного Закону:

- у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» слід дійти висновку, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому, відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/4772/17.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи № 908/118/23 доведено та сторонами (учасниками справи) не спростовано, що належним чином зареєстрована іпотека за договором іпотеки № РМ-SМЕ200/175/2006/1 від 01.11.11 виникла раніше за накладення державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) постановою від 21.10.22 в рамках виконавчого провадження №69512202 арешту на спірне майно ТОВ «Агро-Промисловий ринок «Дачник».

За викладених обставин, з підстав наведених вище в тексті цього рішення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги до відповідача 1 підлягають задоволенню (позовні вимоги до відповідача 2 відсутні).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У тексті позовної заяви у цій справі, у т.ч. в її прохальній частині, позивачем взагалі не було вказано та не обґрунтовано, зокрема, чому він просить суд звільнити нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 4а, (щитова літ. Е, загальною площею 2,1 кв.м., будівля літ. Ж, загальною площею 75,4 кв.м., кіоск літ. З, загальною площею 8,4 кв.м.),

а не майно, яке значиться у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (№ інформаційної довідки від 13.12.22 № 317521489) та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 4а, (щитова літ. Е, загальною площею 2,1 кв.м., будівля літ. Ж, загальною площею 75,4 кв.м., кіоск літ. З, загальною площею 8,4 кв.м).

Лише на стадії з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами на питання головуючого представником позивача були надані усні пояснення згідно із змістом яких позивачем було згадано про наявність чинного рішення Запорізької міської ради від 19.02.16 № 15 «Про перейменування проспекту Леніна в міста Запоріжжі на проспект Соборний».

А тому, як наслідок, вирішуючи справу по суті спору суд виходив з того, що місцезнаходженням: щитової, літ, Е, загальною площею 2,1 кв. м; будівлі, літ. Ж, загальною площею 75,4 кв. м; кіоску, літ. З, загальною площею 8,4 кв. м, є м. Запоріжжя, пр. Соборний, 4а (колишня адреса місцезнаходження майна - проспект Леніна, 4а, що в м. Запоріжжі).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача 1, оскільки фактично позовні вимоги до відповідача 2 відсутні.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 129, 195, 202, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 4а, а саме: щитова літ. Е, загальною площею 2,1 кв.м., будівля літ. Ж, загальною площею 75,4 кв.м., кіоск літ. З, загальною площею 8,4 кв.м., яке належить товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Промисловий ринок Дачник (69118, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 4а, код ЄДРПОУ 34374039), з під арешту, який зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 48222001, на підставі постанови про арешт майна боржника № 69512202 від 21.10.22, прийнятої державним виконавцем Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, код ЄДРПОУ 35037364). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Промисловий ринок Дачник (69118, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 4а, код ЄДРПОУ 34374039) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28д, код ЄДРПОУ 36784921) судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.06.2023.

Суддя В.Л. Корсун