Рішення

від 19.06.2023 по справі 910/19999/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2023Справа № 910/19999/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Промбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Б.К. Девелопмент"

про стягнення 75476,55 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП Промбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Б.К. Девелопмент" про стягнення за договором про надання послуг транспортними засобами від 21.12.2020 № 2112 основної заборгованості в розмірі 60000 грн., 8221,86 грн. пені, 5529,98 грн. інфляційних втрат та 1724,71 грн. трьох процентів річних. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №2112 про надання послуг транспортними засобами (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов`язався надавати замовнику послуги транспортними засобами за їх призначенням з водієм (машиністом) виконавця на об`єкті замовника, а замовник зобов`язався розраховуватися за надані технікою послуги.

За змістом пункту 2.1 договору виконавець надає послуги, згідно даного договору, за цінами, узгодженими сторонами в додатку № 2 до цього договору. Ціни в додатку № 2 до даного договору зазначені з врахуванням ПДВ 20% та як з врахуванням вартості пального так і без його врахування.

Послуги оплачуються замовником погодинно (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2. договору замовник сплачує виконавцю вартість наданих послуг протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання актів передачі приймання наданих послуг.

Відповідно до Акту №550 надання послуг від 28.12.2020 позивачем надано відповідачу послуги на суму 73 300 грн., що частково оплачені відповідачем 25.03.2021 у розмірі 13 300 грн. згідно з випискою з банківського рахунку позивача.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 60 000 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 06.06.2021 № 06/06/21 купівлі-продажу путівок та надання послуг санаторно-курортних закладів містить елементи договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами підписано акт надання послуг від 28.12.2020 №550 на суму 73 300 грн.

Однак, відповідач оплатив надані послуги лише частково, в сумі 13300 грн., у зв`язку з чим заборгував позивачу 60000 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 60000 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня в сумі 8 221,86 грн., а саме за періоди з 14.01.2021 по 24.03.2021 у розмірі 1 727,07 грн., з 25.03.2021 по 01.12.2021 у розмірі 6 494,79 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що в разі прострочення оплати послуг виконавця більш ніж на 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.5. договору строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій складає три роки. Нарахування штрафних санкцій припиняється тільки після виконання зобов`язання в натурі. Нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язання здійснюється за весь час прострочення, без врахування обмежень у шість місяців, встановлених cт. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі.

Також позивачем заявлено до стягнення 5 529,98 грн. інфляційних втрат, з яких: за період з 04.01.2021 по 24.03.2021 у розмірі 2 970,35 грн., з 25.03.2021 по 29.10.2021 у розмірі 2 559,63 грн., та 1 724,71 грн. трьох процентів річних за періоди з 04.01.2021 року по 24.03.2021 року у розмірі 481,97 грн., з 25.03.2021 по 01.12.2021 у розмірі 1 242,74 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду інфляційні втрати та три проценти річних підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7500 грн.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування заявлених до розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги №2211 від 22.11.2021, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «БОНУМ ФАКТУМ», акту наданих послуг від 14.12.2021 № 1 на суму 7500 грн., виписку з банківського рахунку позивача.

При цьому, судом прийнято до уваги відсутність відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку частин 5, 6 статті 126 ГПК України.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

Відтак, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Промбуд" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Б.К. Девелопмент" (01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 7-Б, літ. А, оф. 157; ідентифікаційний код 38831585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Промбуд" (03179, м. Київ, вул. Д. Яворницького, 24; ідентифікаційний код 42699865) 60000 (шістсот тисяч) грн. основного боргу, 8221 (вісім тисяч двісті двадцять одну) грн. 86 коп. пені, 5529 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 1724 (одна тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 71 коп. трьох процентів річних, 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова