Рішення

від 20.06.2023 по справі 910/6013/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2023Справа № 910/6013/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітичний центр "Альгіз"

про стягнення заборгованості в розмірі 66 439,94 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітичний центр «Альгіз» про стягнення заборгованості в розмірі 66 439,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди № 410/23 від 01.12.2022, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6013/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.04.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 20.04.2023.

При цьому, 20.04.2023 на електронну пошту суду від відповідача ТОВ "Аналітичний центр "Альгіз" надійшла заявка від 20.04.2023 про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. Електронна адреса, зазначена відповідачем в заявці, відповідає електронній адресі, на яку суд направив відповідачу ухвалу від 20.04.2023 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітичний центр «Альгіз» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 410/23 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати у строкове, платне користування орендарю приміщення, а орендодавець зобов`язується прийняти приміщення в строкове платне користування (оренду) у відповідності з метою оренди, сплачувати орендодавцеві обумовлені в цьому Договорі платежі та належним чином виконувати інші умови цього Договору оренди.

Відповідно до визначень, узгоджених сторонами у пунктах 1.1-1.5 Договору: будівля - будівля, яка розташована за адресою: Україна, 02105, м. Київ, Дніпровський район, вул. Тампере, 13-Б; приміщення - нежитлове приміщення № 410, що знаходиться на 4 поверсі, площею - 41,5 кв.м., яке розташоване в будівлі та належить орендодавцю на праві приватної власності відповідно до вимог чинного законодавства України; мета оренди - цілі для яких приміщення передається/приймається в оренду - під офіс; акт передачі-приймання приміщення - складений сторонами документ, який засвідчує факт, стан та дату передачі орендодавцем та приймання орендарем приміщення в оренду на умовах цього Договору оренди; акт зворотної передачі приміщення - складений сторонами документ, який засвідчує факт, стан та дату повернення орендарем та приймання орендодавцем приміщення відповідно до цього Договору оренди.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар зобов`язаний використовувати приміщення виключно за цільовим призначенням у відповідності з метою оренди. Використання орендарем приміщення за цільовим призначенням є істотним обов`язком орендаря за цим Договором оренди.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що за оренду приміщення орендар має сплачувати орендодавцю орендну плату та інші платежі відповідно до положень цього Договору оренди.

Згідно з п. 3.1 Договору орендар набуває право використовувати приміщення за цільовим призначенням з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення та перерахування платежів визначених даним Договором.

Приміщення повинно бути передано орендодавцем і прийнято орендарем в оренду за Актом передачі-приймання приміщення, який має бути підписаний сторонами при підписання даного Договору (п. 3.3 Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору строк оренди приміщення починає обчислюватися з моменту підписання сторонами акут передачі-приймання приміщення або в день, коли орендар зобов`язаний прийняти приміщення та діє з 01.12.2022 по 31.12.2023 включно.

Цей Договір оренди набирає чинності з моменту його укладення, тобто після підписання сторонами або уповноваженими представниками сторін, і діє до закінчення строку оренди. Зобов`язання сторін за даним Договором оренди діють до моменту їх повного виконання.

Зобов`язання фінансового характеру (в тому числі ті, що стосуються сплати орендарем на користь орендодавця будь-яких платежів, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків) припиняються з моменту їх повного належного виконання, незалежно від припинення дії цього Договору оренди (в тому числі, дострокового).

Зобов`язання у сторін за цим Договором оренди виникають з моменту укладення цього Договору оренди і діють до моменту їх повного виконання (п. 4.3 та п. 4.4 Договору).

Згідно з п. 5.11 Договору з моменту передачі орендареві приміщення орендар зобов`язаний сплачувати на користь орендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим Договором оренди.

Відповідно до п. 5.2 Договору за оренду приміщення орендар щомісячно сплачує плату в розмірі 7 885,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 314,17 грн. за місяць (без врахування вартості комунальних послуг, послуг з надання доступу до джерел електропостачання та послуг з охорони) в порядку та на умовах, визначених даним Договором оренди.

За умовами п. 5.4 Договору орендна плата сплачується орендарем орендодавцю, щомісячно, протягом всього строку оренди до моменту підписання сторонами Акту зворотної-передачі приміщення авансовими платежами не пізніше 5 числа місяця, за який сплачується орендна плата. Якщо останні день платежу за цим Договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня.

Згідно з п. 5.6 Договору при підписанні сторонами даного Договору, орендар, протягом одного банківського дня, сплачує орендодавцю гарантійний платіж в розмірі 7 885,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 314,17 грн. та орендну плату за перший місяць оренди у розмірі, який визначений в п. 5.2 Договору оренди. Сторони також погодили, що у разі зміни розміру щомісячної орендної платив в цьому Договорі, розмір гарантійного платежу змінюється пропорційно зміні орендної плати відповідно. При цьому, орендар сплачує орендодавцю відповідну різницю протягом трьох робочих днів з моменту зміни розміру орендної плати.

У відповідності до пунктів 5.11-5.13 Договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю вартість комунальних (обслуговуючих) послуг за кожен календарний місяць оренди.

Компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно протягом всього строку оренди до моменту підписання сторонами Акту зворотної-передачі приміщення, кожного місяця, наступного за місяцем в якому надавались комунальні (обслуговуючі) послуги. Інформацію стосовно суми компенсації комунальних (обслуговуючих) платежів фіксуються у відповідному акті, який орендодавець надає орендарю шляхом пересилання на електронну адресу орендаря, зазначену в ст. 18 даного Договору оренди, або направлення орендарю за допомогою засобів поштового зв`язку з адресою, зазначеною в ст. 18 даного Договору оренди або вручення під розписку уповноваженому представнику орендаря.

Компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів здійснюється протягом 2 банківських днів з дня отримання відповідних актів від орендодавця. Якщо останній день платежу за цим Договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня.

Пунктом 6.2 Договору узгоджено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендодавцю всі передбачені цим Договором оренди платежі.

За актом приймання-передачі приміщень під офіс по вул. Тампере, 13-Б у Дніпровському районі м. Києва від 01.12.2022, орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове орендне користування нежитлове приміщення № 410 під офіс, площею 41,5 кв.м., за адресою: вул. Тампере, 13-Б у Дніпровському районі м. Києва.

У період з грудня 2022 року по лютий 2023 року включно на виконання умов Договору, сторонами без заперечень та зауважень складено та підписано Акти надання послуг (орендна) № 24 від 31.12.2022 на суму 7 885,00 грн., № 12 від 31.01.2023 на суму 7 885,00 грн., № 217 від 28.02.2023 на суму 7 885,00 грн. та Акти надання послуг (компенсація комунальних послуг) № 2195 від 31.12.2022 на суму 3 542,44 грн., № 56 від 31.01.2023 на суму 3 922,32 грн., № 377 від 28.02.2023 на суму 3 542,60 грн.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату орендних платежів у період з грудня 2022 року по квітень 2023 включно, своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість по орендній платі в сумі 39 425,00 грн., по компенсації комунальних послуг в розмірі 11 007,36 грн. за період з грудня 2022 року по лютий 2023 року, а також по сплаті гарантійного платежу у розмірі 7 885,00 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 348,23 грн., штраф в розмірі 3 154,00 грн., 3% річних в розмірі 429,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 190,90 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до п. 5.2 Договору за оренду приміщення орендар щомісячно сплачує плату в розмірі 7 885,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 314,17 грн. за місяць (без врахування вартості комунальних послуг, послуг з надання доступу до джерел електропостачання та послуг з охорони) в порядку та на умовах, визначених даним Договором оренди.

У відповідності до пунктів 5.11-5.12 Договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю вартість комунальних (обслуговуючих) послуг за кожен календарний місяць оренди.

Компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно протягом всього строку оренди до моменту підписання сторонами Акту зворотної-передачі приміщення, кожного місяця, наступного за місяцем в якому надавались комунальні (обслуговуючі) послуги. Інформацію стосовно суми компенсації комунальних (обслуговуючих) платежів фіксуються у відповідному акті, який орендодавець надає орендарю шляхом пересилання на електронну адресу орендаря, зазначену в ст. 18 даного Договору оренди, або направлення орендарю за допомогою засобів поштового зв`язку з адресою, зазначеною в ст. 18 даного Договору оренди або вручення під розписку уповноваженому представнику орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з грудня 2022 року по лютий 2023 року включно на виконання умов Договору, сторонами без заперечень та зауважень складено та підписано Акти надання послуг (орендна) № 24 від 31.12.2022 на суму 7 885,00 грн., № 12 від 31.01.2023 на суму 7 885,00 грн., № 217 від 28.02.2023 на суму 7 885,00 грн. та Акти надання послуг (компенсація комунальних послуг) № 2195 від 31.12.2022 на суму 3 542,44 грн., № 56 від 31.01.2023 на суму 3 922,32 грн., № 377 від 28.02.2023 на суму 3 542,60 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, п. 2.4 та п. 6.2 Договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.4 Договору орендна плата сплачується орендарем орендодавцю, щомісячно, протягом всього строку оренди до моменту підписання сторонами Акту зворотної-передачі приміщення авансовими платежами не пізніше 5 числа місяця, за який сплачується орендна плата. Якщо останні день платежу за цим Договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня.

В свою чергу, відповідно до п. 5.13 Договору компенсація комунальних (обслуговуючих) платежів здійснюється протягом 2 банківських днів з дня отримання відповідних актів від орендодавця. Якщо останній день платежу за цим Договором оренди припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем в свою чергу, не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі та у строки визначені Договором у період з грудня 2022 року по квітень 2023 включно, як і доказів компенсації комунальних послуг в розмірі 11 007,36 грн. за період з грудня 2022 року по лютий 2023 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів та компенсації вартості комунальних послуг, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення орендної плати за період з грудня 2022 року по квітень 2023 включно в сумі 39 425,00 грн. та компенсації комунальних послуг в розмірі 11 007,36 грн. за період з грудня 2022 року по лютий 2023 року.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення гарантійного платежу у розмірі 7 885,00 грн.

Згідно з п. 5.6 Договору при підписанні сторонами даного Договору, орендар, протягом одного банківського дня, сплачує орендодавцю гарантійний платіж у розмірі 7 885,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 314,17 грн. та орендну плату за перший місяць оренди у розмірі, який визначений в п. 5.2 Договору оренди. Сторони також погодили, що у разі зміни розміру щомісячної орендної платив в цьому Договорі, розмір гарантійного платежу змінюється пропорційно зміні орендної плати відповідно. При цьому, орендар сплачує орендодавцю відповідну різницю протягом трьох робочих днів з моменту зміни розміру орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що доказів сплати гарантійного платежу у відповідності до п. 5.6 Договору, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, вимоги позивача про стягнення з відповідача гарантійного платежу в розмірі 7 885,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 4 348,23 грн., штраф в розмірі 3 154,00 грн., 3% річних в розмірі 429,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 190,90 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2 Договору сторонами, зокрема узгоджено, що у разі порушення орендарем:

- строку сплати орендної плати, що передбачений умовами цього Договору оренди, орендар повинен сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України встановленої на день відповідного порушення за кожний календарний день прострочення платежу;

- строку сплати орендної плати, що передбачений умовами цього Договору оренди понад 15 календарних днів, з моменту виникнення у нього такого обов`язку згідно умов цього Договору оренди, орендар повинен сплатити орендодавцю також штраф у розмірі 10% від суми орендної плати, передбаченої умовами цього Договору оренди за кожне порушення строків сплати;

- строків сплати гарантійного платежу орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України встановленої на день відповідного порушення за кожний календарний день прострочення платежу;

- строку сплати компенсації комунальних (обслуговуючих платежів), що передбачений умовами цього Договору оренди, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України встановленої на день відповідного порушення за кожний календарний день прострочення платежу

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4 348,23 грн.

В свою чергу, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем порушено строк сплати орендної плати у розмірі 31 540,00 грн. на понад 15 календарних днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 154,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 190,90 грн. та 3% річних в розмірі 429,45 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітичний центр «Альгіз» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б, к. 410; ідентифікаційний код: 35454282) на користь Приватного акціонерного товариства «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код: 32306302) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 39 425 (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 00 коп., заборгованість з компенсації за комунальні послуги у розмірі 11 007 (одинадцять тисяч сім) грн. 36 коп., гарантійний платіж у розмірі 7 885 (сім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 190 (сто дев`яносто) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) грн. 45 коп., пеню у розмірі 4 348 (чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 23 коп., штраф у розмірі 3 154 (три тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 20.06.2023

Суддя О.А. Грєхова