Рішення

від 15.06.2023 по справі 916/1072/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 рокуСправа № 916/1072/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Кіровоградської обласної філармонії (вул. Кавалерійська, буд. 8, м. Кропивницький, 25002)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 140967,75 грн,

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники учасників справи:

від позивача - Агапєєва Н.Ю., директор, наказ №79-к від 21.08.2020;

від відповідача - Тимошенко А.А., адвокат, ордер ВА 1052376 від 29.04.23;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

Кіровоградська обласна філармонія звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 140967,75 грн, з яких: 109799,40 грн основного боргу, 19 244,90 грн пені, 11 923,45 грн штрафу з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Кіровоградська обласна філармонія посилається на часткове невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області від 10.07.2018 в частині внесення орендної плати в період з 01.02.2022 по 31.10.2022 за користування нерухомим майном - приміщенням загальною площею 100 кв.м, яке розміщене на земельній ділянці площею 0,6477 кв.м за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, 8.

При прийнятті позовної заяви господарським судом враховано, що відповідачем у справі є фізична особа, однак з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Ухвалою від 21.03.2023 Господарський суд Одеської області передав позовні матеріали № 916/1072/23 за виключною підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 17.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 11.05.2023.

03.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив позовні вимоги та зазначив таке:

- заборгованість утворилася в період воєнного стану, що є загальновідомою обставиною та не підлягає доказуванню, що звільняє відповідача від відповідальності, у силу ст. 617 ЦК України (порушення сталося внаслідок непереборної сили);

- позивач не довів, що спірне приміщення використовувалося Фізичною-особою підприємцем Алексєєвою Т.М. протягом лютого-вересня 2022, так як відсутні акти здавання приймання послуг на виконання умов договору від 10.07.2018;

- Методика розрахунку орендної плати, зазначена в п.3.1. договору, втратила чинність, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 28.01.2021;

- відповідно до умов підпункту 3,5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" відповідач має бути звільнена від сплати орендної плати за березень, квітень, травень 2022, а за період червень, липень, серпень, вересень 2022 відповідачу належить сплатити 50 % від визначеної договором орендної плати; сплачена нею орендна плата за 10 днів листопада 2022 підлягає перерахунку.

В обґрунтування викладеної позиції відповідачем до відзиву на позов в якості доказів додано ксерокопії документів, які не завірені.

Водночас згідно з вимогами ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01 вересня 2021 року наказом № 144 від 01.07.2020 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про прийняття та скасування національних стандартів", відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Поряд з цим, надані відповідачем копії документів, які додано до відзиву не засвідчені.

З огляду на викладене, такі копії документів не є доказами у розумінні ч. 2 ст. 91 ГПК України, оскільки не засвідчені належним чином.

10.05.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено таке:

- наявність воєнного стану не звільняє відповідача від виконання ним обов`язку по сплаті орендної плати за орендоване комунальне майно, згідно з договором оренди від 10.07.2018;

- посилання відповідача на наявність акта від 24.02.2022 про призупинення роботи закусочної в орендованому приміщенні на період дії воєнного стану на території України не свідчить про розірвання чи припинення дії договору від 10.07.2018 оренди такого приміщення. Тим більше, про здійснення ФОП Алексєєвою Т.М. підприємницької діяльності свідчить той факт, що тільки з 10.11.2022 внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача за власним рішенням, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 59-60). При цьому 14.12.2021 між ФОП Алексєєвою Тетяною Михайлівною (орендар) та ФОП Мірошніченко З.А. (суборендар) укладено договір суборенди спірного нерухомого майна. Крім того, позивач не заперечує того, що в орендованому приміщенні на період дії воєнного стану на території України ФОП Мірошніченко З.А. здійснювала волонтерську діяльність, а саме: приготування їжі для військовослужбовців територіальної оборони, що також підтверджує відповідач. Кіровоградська обласна рада листом № 01-33/1462-1 від 29.09.2022 повідомила про відсутність підстав для зменшення або звільнення від орендної плати ФОП Алексєєвої Т.М;

- посилання відповідача на вимоги ст. 762 Цивільного кодексу України, як на підставу звільнення відповідача від орендної плати, за умови підтвердження Торгово-промисловою палатою України обставин непереборної сили (військової агресії рф), спростовуються тим, що відповідачем не доведено повна неможливість користування об`єктом оренди у спірний період;

- твердження відповідача у відзиві на позов про те, що Методика розрахунку орендної плати, зазначена в п. 3.1. договору, втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, спростовується тим, що вказана методика стосується державного майна та відповідно не стосується комунального майна;

- посилання відповідача Постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", як на підставу звільнення від сплати орендної плати за березень, квітень, травень 2022 та зменшення орендної плати на 50 % в подальші періоди, є безпідставним, оскільки вказані положення Постанови не стосуються оренди комунального майна.

11.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.2023.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у судовому засіданні.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 18.05.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

10.07.2018 між Кіровоградською обласною філармонією (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Алексєєвою Тетяною Михайлівною (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області (далі - Договір) (а.с. 11-18).

Згідно з п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, загальною площею 100 квадратних метрів, розміщене на земельній ділянці площею 0,6477 м. кв. за адресою: Кіровоградська областям. Кропивницький, вулиця Кавалерійська, 8, на першому поверсі, вартість якого визначена на підставі балансу і становить балансову вартість (залишкову) у сумі 165 657 грн (далі - Майно). Майно передано в оренду з метою розміщення закусочної ФОП Алексєєвої Т.М.

Відповідно до п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк, не менший ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі Майна, а також здійснення авансового платежу згідно з пунктом 3.8. цього Договору.

Пунктом 3 Договору визначені умови нарахування та сплати орендної плати, а саме, сторони домовилися встановити орендну плату на договірних засадах, що становить, без ПДВ, за перший місяць оренди - 9 200,39 грн. Нарахування ПДВ на суму оренди здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата перераховується орендодавцю до 10 числа наступного місяця, після місяця, за який здійснюється платіж.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У випадку користування майном протягом неповного місяця, добова орендна плата за дні користування визначається за Методикою, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

До орендної плати не включається плата за комунальні послуги, які сплачуються окремо за відповідними договорами.

У разі припинення договору оренди, орендар сплачує орендну плату по день повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендодавця від обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі, враховуючи відповідні санкції.

Відповідно до п. 3.9. Договору Орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі перераховується Орендодавцю з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість по ній складає загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 10 договору передбачено строк дії договору з 10.07.2018 по 10.07.2028.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду спірне приміщення, що підтверджується актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області від 10.07.2018 (а.с. 19-20).

14.12.2021 між Орендарем та Фізичною особою-підприємцем Зоєю Анатоліївною (далі - Суборендар) укладено договір суборенди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області - нежитлове приміщення, загальною площею 100 квадратних метрів, розміщене на земельній ділянці площею 0,6477 м. кв. за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вулиця Кавалерійська, 8, на першому поверсі, яке належить орендареві на правах договору оренди нерухомого майна від 10.07.2018 (а.с. 92-94).

Зазначений договір укладено за письмової згоди Кіровоградської обласної філармонії, як орендаря за договором від 10.07.2018, на передачу в суборенду зазначеного приміщення, з метою розміщення закусочної ФОП Мірошніченко З.А., інд. НОМЕР_1 , за умови, що за ФОП Алексєєвою Т.М. залишається обов`язок щодо розрахунків за орендоване нерухоме майно (а.с. 95).

25.02.2022 Орендар звернулася до Орендодавця з проханням скасувати орендну плату за згаданим договором, у зв`язку з призупиненням роботи закусочної в орендованому приміщенні на період дії воєнного стану на території України та волонтерською діяльністю працівників закусочної, а саме: приготування їжі для військовослужбовців територіальної оборони (а.с. 22). На підтвердження призупинення діяльності відповідачем надано акт від 24.02.2022 (а.с. 23).

14.03.2022 позивач звернувся до Кіровоградської обласної ради, як представника територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області, із заявою № 79/01-22 про тимчасове скасування, на час дії правового режиму воєнного стану, орендної плати за період, у якому відповідач не здійснює підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні, з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану (а.с. 24).

У відповідь на дане звернення 13.04.2022 Кіровоградська обласна рада надала відповідь № 79/01-22 від 14.03.2022, в якій повідомила про те, що зазначене питання опрацьовується та про результати його розгляду буде проінформовано додатково.

Листом № 279/01-22 від 06.09.2022 Орендодавець повідомила Орендаря про наявність, станом на 01.09.2022, заборгованості із орендної плати за Договором на суму 72 491,03 грн та вимогою її сплатити (а.с. 27).

23.09.2022 Кіровоградська обласна філармонія повторно звернулася до Кіровоградської обласної ради з листом № 310/01-22 від 23.09.2022 з проханням розглянути питання про звільнення відповідача від сплати орендної плати, згідно з Договором на період воєнного стану.

На дане звернення Кіровоградська обласна рада листом №310/01-22 від 23.09.2022 повідомила позивача про відсутність підстав для зменшення або звільнення від орендної плати відповідача та запропонувала укласти угоду про реструктуризацію утвореної заборгованості з орендної плати.

Листом № 331/01-22 від 30.09.2022 Орендодавець повідомила Орендаря про наявність за період з лютого по вересень 2022 року заборгованості із орендної плати за Договором на суму 91 795,88 грн з вимогою її сплатити.

Додатковою угодою від 10.11.2022 № 1 розірвано вказаний Договір за взаємною згодою сторін (а.с. 39).

У п. 1 зазначеної додаткової угоди вказано, що договір від 10.07.2018, зареєстрований в реєстрі за № 952, вважається припиненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі орендованого нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, а в частині виконання грошових зобов`язань - до повного їх виконання.

Актом № 2 від 11.11.2022 зафіксовано факт приймання-передавання від орендаря до орендодавця нерухомого майна (а.с. 34).

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 11.11.2022 внесена інформація про припинення права оренди на зазначене майно (а.с. 35).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що діяльність Фізичної особи-підприємця Алексєєвої Тетяни Михайлівни, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , припинена з 10.11.2022, за власним рішення (а.с. 42-43).

02.02.2023 орендодавець направив Алексєєвій Т.М. претензію №73/01-22 з наданням помісячного розрахунку по заборгованості по орендній платі, яка утворилась у період з 01.02.2022 по 10.11.2022, на загальну суму 123 886,54 грн, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36-39).

02.03.2023 орендодавець направив Алексєєвій Т.М. претензію №152/01-22 з вимогою сплати штрафу та пені, що підтверджується фіскальним чеком (а.с. 40-41).

За твердженням позивача, із врахуванням часткової сплати заборгованості 23.02.2023, залишок боргу відповідача перед позивачем станом на 10.03.2023 становить 109 799,40 грн, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи вказаний спір суд враховує таке.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом оренди за Договору є комунальне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, орендну плату за Договором у період з лютий-листопад 2022 на суму 109 799,40 грн у визначені договором строки не здійснив, отже, відповідач порушив умови договору.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві, суд зазначає, що вони спростовані позивачем у наданій відповіді на відзив враховуючи таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань однією з видів діяльності Фізичної особи - підприємця Алексєєвої Тетяни Михайлівни у спірний період було - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Щодо твердження відповідач про утворення заборгованості в період воєнного стану, що є загальновідомою обставиною та не підлягає доказуванню, що звільняє від плати орендаря в порядку ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України (об`єктивна неможливість користуватися орендованим майном) та звільняє відповідача від відповідальності у силу ст. 617 Цивільного кодексу України (порушення сталося внаслідок непереборної сили), то суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем господарської діяльності в орендованому приміщенні, а саме здача в суборенду орендованого приміщення Фізичній особі-підприємцю Мірошніченко З.А., що підтверджується Договором від 14.12.2021 суборенди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади (а.с. 92-94). Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів припинення, розірвання або визнання недійсним Договору від 14.12.2021 суборенди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади в спірний період. Доказів розірвання чи припинення договору суборенду суду надано не було.

Доводи відповідача про недоведення позивачем використання спірного приміщення відповідачем протягом лютого-вересня 2022, так як відсутні акти здавання приймання послуг на виконання умов договору від 10.07.2018 спростовуються матеріалами справи та самим відповідачем, який зазначає про здійснення волонтерської діяльності в орендованому приміщення та Договором від 14.12.2021 суборенди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальної громади.

Щодо втрати чинності Методики розрахунку орендної плати, зазначена в п.3.1. договору, втратила чинність, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 28.01.2021, суд зазначає, що дія вказаної постанови поширюється на правовідносини в сфері державного майна та не поширюється на правовідносини оренди комунального майна.

Стосовно застосування до спірних правовідносин умов підпункту 3,5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" на підставі якого, на думку відповідача, вона має бути звільнена від сплати орендної плати за березень, квітень, травень 2022, а за період червень, липень, серпень, вересень 2022 відповідачу належить сплатити 50 % від визначеної договором орендної плати, сплачена нею орендна плата за 10 днів листопада 2022 підлягає перерахунку суд зазначає, що вказана норма застосовується лише при оренді державного майна.

За таких обставин, на час розгляду справи сума основного боргу за Договором складає 109 799,40 грн, яка підтверджена матеріалами справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 109 799,40 грн основного боргу за період з лютого 2013 по листопад 2022 є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення 19 244,90 грн пені, 11 923,45 грн штрафу суд зазначає таке.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Відповідно до п. 3.9. Договору Орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі перераховується Орендодавцю з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість по ній складає загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив правильність розрахунку, а тому позовні вимоги про стягнення 10 % штрафу від суми заборгованості в сумі 11 923,45 грн підлягають задоволенню.

Стосовно розрахунку пені, суд зазначає, що відповідачем неправильно взято суму заборгованості у розмірі 119 924,51 грн станом на 23.02.2023, оскільки як зазначає сам позивач 23.02.2023 відповідач сплатив частину заборгованості, а тому станом на 23.02.2023 заборгованість становила 109 799,40 грн.

Зробивши власний розрахунок, суд встановив такий розмір пені:

- на суму заборгованості 119 234,51 грн у період з 11.11.2022 до 22.02.2023 пеня складає 16 986,83 грн;

- на суму заборгованості 109 799,40 грн у період з 23.02.2023 до 10.03.2023 пеня складає 2 613,36 грн;

всього на суму 19 600,19 грн.

Враховуючи, що розмір пені, який заявлений до стягнення (19 244,90 грн) менший за розмір пені, який встановлений судом (19 600,19 грн), задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені в межах заявлених позовних вимог в сумі 19 244,90 грн.

Клопотання щодо зменшення штрафних санкцій відповідачем не заявлялося.

Отже, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню у розмірі 109 799,40 грн основного боргу, 19 244,90 грн пені, 11 923,45 грн штрафу.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Кіровоградської обласної філармонії (вул. Кавалерійська, буд. 8, м. Кропивницький, 25002, ідентифікаційний код 02225468) 109799,40 грн основного боргу, 19 244,90 грн пені, 11 923,45 грн штрафу та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу (filarmonya.kr@ukr.net) та відповідачу ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 20.06.2023.

Суддя М.С. Глушков