Рішення

від 19.05.2023 по справі 914/2402/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2023 Справа № 914/2402/17

м.Львів

За позовом: Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Червоноград Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, м.Червоноград Львівської області

про зобов`язання провести державну реєстрацію змін до статуту ТзОВ Гравіс у зв`язку із виходом СП Київ-Захід із складу учасників товариства, та стягнення вартості частини майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

від позивача: Поліщук Р.А. - представник

від відповідача: Збіглей І.В. представник, Гавриленко С.М. - керівник

вільний слухач: Барна О.О.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Червоноград Львівської області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, м.Червоноград Львівської області з вимогами: зобов`язати провести державну реєстрацію змін на підставі ст.7 Закону України «Про господарські товариства», у зв`язку із виходом із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс на користь Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю вартість частини майна ТзОВ «Гравіс» в розмірі 50 (п`ятдесяти) % дійсної (ринкової) вартості майна товариства, у зв`язку з виходом учасника, станом на 25.10.2016. В день подання позову, також поступила заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.11.2017р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. Ухвалою суду від 24.11.2017р. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

05.12.2017, за вх.№41449/17, відповідач подав відзив на позовну заяву з документами.

06.12.2017, за вх.№41492/17, до суду поступила заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи, яка судом задоволена. Представник з матеріалами справи ознайомився, що засвідчив письмовим записом на заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 06.12.2017р. забезпечив, в судовому засіданні подав заяву про відвід судді Кітаєвої С.Б. від розгляду даної справи.

Заяву ТзОВ «Гравіс» про відвід судді Кітаєвій С.Б. розглянуто судом у нарадчій кімнаті з постановленням ухвали від 06.12.2017р. про відмову у задоволенні такої заяви.

Ухвалою від 06.12.2017 року суд відклав розгляд справи на 17.01.2018 року.

12.01.2018 р., за вх.№1193/18, в документообігу господарського суду зареєстровано подану позивачем «Відповідь на відзив «в порядку ст.166 ГПК України» б/н від 10.01.2018 р. з доказами надіслання її відповідачу по справі.

15.01.2018 р., за вх.№105/18, в документообігу господарського суду зареєстровано поступлення від позивача клопотання б/н від 15.01.18 р. про призначення судової експертизи.

Судом задоволено клопотання представника позивача (вх.№1487/18 від 15.01.2018 р.) і надано представнику матеріали справи для ознайомлення, що підтверджується письмовим записом останнього на клопотанні.

15.12.2017р. набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, викладена у розділі І Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017. N 2147-VIII, пунктом 9 розділу XI Перехідних положень якого встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником відповідача подано клопотання (вх.№1745/18 від 17.01.2018 р.) про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилався на те, що лише 16.01.2018 року відповідач отримав поштовим відправленням (№7901906916960) відповідь позивача на відзив.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 17.01.2018 суд постановив, продовжити розгляд справи зі стадії підготовчого провадження; задоволити клопотання представника відповідача від 17 грудня 2017 року про відкладення розгляду справи; підготовче засідання призначити на 05.02.2018.

23.01.2018р., за вх.№2389/18, в документообігу господарського суду зареєстроване подане відповідачем клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом було задоволено і надано представнику матеріали справи для ознайомлення, що підтверджується відміткою представника про ознайомлення на вказаному клопотанні.

24.01.2018р., за вх.№3042/18, в документообігу господарського суду зареєстровано подані позивачем пояснення (до поданого клопотання про призначення судової експертизи).

01.02.2018р., за вх.№3626/18, в документообігу господарського суду зареєстровано подане відповідачем заперечення щодо клопотання про призначення експертизи. Окрім цього, 01.02.2018р., за вх.№3627/18, зареєстровано подане відповідачем заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву з додатковими документами та доказами надіслання їх позивачу.

Ухвалою суду від 05.02.2018. підготовче засідання відкладено на 28.02.2018.

20.02.2018р., за вх.№6118/18, в документообігу господарського суду зареєстроване подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.

27.02.2018р., за вх.№7016/18, в документообігу господарського суду зареєстровано подані позивачем додаткові пояснення щодо позову з врахуванням заперечень відповідача.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 28.02.2018р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів з 17.03.2018р. та відклав підготовче засідання на 11.04.2018 р.

Подані в ході розгляду справи відзив на позовну заяву, заперечення на відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та інші клопотання, заяви судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.

12.03.2018р., за вх.№8740/18, відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів.

12.03.2018р., за вх. №8741/18, відповідач подав на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2018р. додаткові документи.

06.04.2018р, за вх..№12490/18, позивач подав клопотання про уточнення питань судової експертизи.

Ухвалою суду від 11.04.2018р. призначено судову експертизу у справі №914/2402/17, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд судової експертизи поставити наступні питання:

- Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, а саме станом на 25.10.2016р.?

- Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 50 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088), з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, підлягає виплаті позивачу станом на дату виходу Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, а саме станом на 25.10.2016р.?

Оплату за проведення експертизи покладено на Спільне підприємство «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000).

Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

З підстав, наведених в ухвалі від 05.09.2018р. суд ухвалив: поновити провадження по справі №914/2402/17 для розгляду клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз А.Ю.Шатковського та Ю.М. Стецик про погодження термінів виконання судової автотоварознавчої експертизи; погодити термін виконання судової автотоварознавчої експертизи у справі №914/2402/17, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул.Липинського,54), у строк понад 90 календарних днів; провадження у справі №914/2402/17, у зв`язку із вирішенням клопотання судових експертів про погодження термінів виконання судової автотоварознавчої експертизи, зупинити .

З підстав, наведених в ухвалі від 07.09.2018р. суд ухвалив: 1. Поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотань експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи за ухвалою суду від 11.04.2018 року; задовольнити клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Шатковського А.Ю. та Стецик Ю.М., а також судового експерта Ільяш В.В. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Провадження у справі зупинити.

З підстав, наведених в ухвалі від 16.10.2018р. суд ухвалив: Поновити провадження по справі №914/2402/17 для розгляду клопотань судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Ю.М. Стецик та Іляш В.В. про погодження термінів виконання судової товарознавчої експертизи та надання додаткових документів; Погодити строк проведення товарознавчої частини призначеної судової експертизи по господарській справі №914/2402/17, призначеної ухвалою від 11.04.2018р. у строк понад 90 календарних днів, з початком фактичного її виконання з березня 2020 року і завершенням у термін передбачений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; Надіслати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (для судового експерта Іляш В.В.) надані Спільним підприємством Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю додаткові документи; провадження у справі зупинити.

З підстав, наведених в ухвалі від 22.04.2019р суд ухвалив: Поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотання експерта Шатковського А.Ю. щодо представлення для огляду автомобілів та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи за ухвалою суду від 11.04.2018 року; Задовольнити клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Шатковського А.Ю. про надання додаткових матеріалів та представлення для огляду автомобілів, необхідних для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.04.2018р.; провадження у справі зупинити.

З підстав, наведених в ухвалі від 17.07.2019р суд ухвалив: Поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотання експерта Шатковського А.Ю. щодо представлення для огляду автомобілів, надання додаткових матеріалів та вчинення інших, перелічених експертом дій, необхідних для проведення судової експертизи за ухвалою суду від 11.04.2018 року; задовольнити клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Шатковського А.Ю.; Зупинити провадження у справі №914/2402/17.

З підстав, наведених в ухвалі від 10.03.2020р суд постановив поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотання експерта Барабаш В.А. щодо надання додаткових матеріалів та вчинення інших, перелічених експертом дій, необхідних для проведення судової експертизи за ухвалою суду від 11.04.2018 року у справі №914/2402/17 ; задовольнити клопотання судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Барабаш В.А.; зупинити провадження у справі №914/2402/17.

Під час зупинення провадження у справі поступило ряд клопотань, зокрема:

- 01.10.2019, за вх.№2655/19, від позивача поступило клопотання про призначення додаткової судової оціночно-будівельної експертизи;

- 01.10.2019, за вх.№2656/19, від позивача поступило клопотання про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи;

- 01.10.2019, за вх.№2657/19, від позивача поступило клопотання про призначення повторної судової оціночно-земельної експертизи;

- 01.11.2019, за вх.№45532/19, від позивача поступило клопотання про застосування заходів примусу;

- 16.12.2019, за вх.№52848/19, від позивача поступило клопотання про застосування заходів примусу;

- 16.12.2019, за вх.№3476/19, від позивача поступило клопотання про призначення додаткової судової експертизи оцінки вартості майна;

- 23.06.2020, за вх.№20291/20, від позивача поступило клопотання про застосування заходів примусу.

Крім того, 14.05.2019, за вх.№19259/19, при супровідному листі від 02.05.2019 №2519-2543 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №2529-2543 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи по господарській справі №914/2402/17;

26.11.2019, за вх.№49359/19, при супровідному листі від 18.11.2019 №2514-2523 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №2514-2523 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи за матеріалами господарської справи №914/2402/17;

01.07.2020, за вх.№20871/20 листом від 21.05.2020 №2544 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув Господарському суду Львівської області матеріали справи №914/1693/18 у семи томах, а в додаток до листа долучив повідомлення про неможливість надання висновку товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 07.07.2020 суд поновив провадження у справі №914/2402/17 та призначив підготовче засідання на 20.08.2020.

Ухвалою суду від 20.08.2020 суд відклав підготовче засідання на 31.08.2020.

В підготовчих засіданнях 31.08.2020 та 07.09.2020 оголошувалась перерва.

З підстав, викладених в ухвалі від 16.09.2020 суд відклав підготовче засідання на 05.10.2020 р. та викликав у підготовче засідання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54): Шатковського Андрія Юрійовича, Перекрьостова Валерія Михайловича, Іляша Василя Володимировича; судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43016, Волинська область, м.Луцьк, вул.Червоного Хреста, 16) Барабаш Валентину Андріївну.

Ухвалою суду від 01.10.2020 задоволено заяву судового експерта Перекрьостова Валерія Михайловича про участь в підготовчому судовому засіданні у справі №914/2402/17 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити.

02.10.2020, за вх.№28593/20, на електронну адресу суду з Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 02.10.2020 №947-21-20, у якому зазначено, що судовий експерт Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Барабаш Валентина Андріївна перебуває в черговій щорічній відпустці, у зв`язку з чим не зможе прийняти участь у судовому засіданні 05.10.2020 у Господарському суді Львівської області.

02.10.2020, за вх.№28592/20, на електронну адресу суду з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 02.10.2020 №4292/17-20, у якому зазначено, що судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Шатковський А.Ю. не зможе прийняти участь у судовому засіданні 05.10.2020 у Господарському суді Львівської області, оскільки братиме участь у судовому засіданні Городоцького районного суду Львівської області.

05.10.2020, за вх.№28606/20, від судового експерта Перекрьостова Валерія Михайловича прийшли письмові пояснення щодо клопотань позивача.

З підстав, викладених в ухвалі від 05.10.2020 суд відклав підготовче засідання на 20.10.2020 р. та повторно викликав в підготовче засідання: судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54): Шатковського Андрія Юрійовича; судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43016, Волинська область, м.Луцьк, вул.Червоного Хреста, 16) Барабаш Валентину Андріївну.

Призначене на 20.10.2020 підготовче засідання, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці.

Ухвалою суду від 26.10.2020 підготовче засідання призначено на 19.11.2020 р

27.10.2020, за вх.№30990/20, 19.11.2020, за вх.№32940/20 та 19.11.2020, за вх.№33372/20 від позивача поступили пояснення.

Ухвалою суду від 04.12.2020 задоволено частково клопотання представника відповідача від 01.12.2020 вх.№34469/20 щодо видачі йому копії технічного запису судових засідань.

Ухвалою від 07.12.2020 у справі №914/2402/17 суд постановив:

Провести судову екпертизу, призначену ухвалою суду від 11.04.2018, на розгляд якої було поставлено питання:

- Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, а саме станом на 25.10.2016р.?

- Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 50 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088), з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, підлягає виплаті позивачу станом на дату виходу Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, а саме станом на 25.10.2016р.?

Призначено у справі №914/2402/17 повторну судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) іншому експерту.

Для вирішення експерту поставлено наступні запитання:

- Яка дійсна ринкова вартість наступних об`єктів нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс" (81400, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс", а саме станом на 25.10.2016р.:

1) Нежитлової будівлі за адресою: м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 52, поз. 4, загальною площею 495,6 кв. м. (реєстр. №136214446118);

2) Складової частини нежитлової будівлі за адресою: м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 52, поз. 5, загальною площею 4076,1 кв. м. (реєстр. №136214446118);

3) Нежитлової будівлі гаражу за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 63/8, загальною площею 18,0 кв. м. (реєстр. №136034246118);

4) Нежитлової будівлі гаражу за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 63/7, загальною площею 18,0 кв. м. (реєстр. №135989146118);

5) Нежитлової будівлі за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 63/1, загальною площею 151,2 кв. м. (реєстр. №135967846118);

6) Нежитлового приміщення магазину за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 6, пр. 115, загальною площею 1387,9 кв. м., в тому числі площа підвалу складає 639,9 кв. м. (реєстр. №13365346118);

7) Нежитлового приміщення магазину за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса В, буд. 22, загальною площею 1591,5 кв. м., в тому числі площа підвалу складає 453,7 кв. м. (реєстр. №129401446118);

8) Нежитлового приміщення складу-холодильнику за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 65/3, загальною площею 407,1 кв. м. (реєстр. №130002746118);

9) Нежитлового приміщення складу №1 продтоварів за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 65/5, загальною площею 796,9 кв. м. (реєстр. №129991846118);

10) Гаражів з адмінбудинком за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 65/2, загальною площею 990,1 кв. м. (реєстр. №128755946118);

11) Цеху безалкогольних напоїв за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 65/1, загальною площею 325,1 кв. м. (реєстр. №128597146118);

12) Нежитлового приміщення механічної майстерні, поз. 5 за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 65, загальною площею 10,4 кв. м. (реєстр. №19035255);

13) Нежитлового приміщення адмінбудинку за адресою: м. Червоноград, пр. Шевченка, 16а, загальною площею 1320,1 кв. м., в тому числі площа підвалу складає 308,2 кв. м. (реєстр. №128649046118);

14) Нежитлового приміщення магазину за адресою: Львівська обл., м. Белз, вул. 8-го Березня, буд. 2а, загальною площею 372,0 кв. м., в тому числі площа підвалу складає 193,3 кв. м. (реєстр. №5119265)?

15) Об`єкта нерухомого майна, що зареєстрований за адресою: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Хмельницького, 65, 11, загальною площею 108,7 кв. м. (реєстр. №9006994)?

Призначено у справі №914/2402/17 повторну судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) іншому експерту.

Для вирішення експерту поставлено наступні запитання:

- Яка дійсна ринкова вартість наступних земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс" (81400, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс", а саме станом на 25.10.2016р.:

1) земельної ділянки Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ 052817 від 29.01.2001 №80 (кадастровий номер 4611800000:02:011:0015) площею 0,0875 га за адресою м. Червоноград, пр. Шевченка, 16а;

2) земельної ділянки (кадастровий номер 4611800000:02:009:0004) площею 0,1966 га для обслуговування магазину, за адресою: м. Червоноград, вул. Стуса, біля будинку 22, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ 097219 від 29.01.2004 №20444700002;

3) земельної ділянки (кадастровий номер 4611800000:01:003:0109) площею 1,5701 га для обслуговування будівлі цеху безалкогольних напоїв, гаражів, адмінбудику та будівлі складу продтоварів за адресою: м. Червоноград, вул. Хмельницького, 65-1, 65-2, 65-3, 65-4,65-5, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД 468457 від 13.09.2007 №20744700024;

4) земельної ділянки (кадастровий номер 4611800000:01:003:0158) площею 0,7373 га для обслуговування автотранспортного підприємства, за адресою: м. Червоноград, вул. Хмельницького, 63, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 560487 від 25.09.2009 №20944700015;

5) земельної ділянки (кадастровий номер 4611800000:06:001:0073) площею 1,5003 га для обслуговування автотранспортного підприємства, за адресою: м. Червоноград, вул. Львівська, 52, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 647708 від 23.06.2009 №20944700012?

Призначено у справі № 914/2402/17 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Для вирішення експерту поставлено наступне запитання:

- Яка дійсна ринкова вартість оборотних та необоротних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс» станом на дату виходу Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс", а саме станом на 25.10.2016р.?

Призначено у справі №914/2402/17 додаткову судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Для вирішення експерту поставлено наступні запитання:

- Яка дійсна ринкова вартість наступних транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс" (81400, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс", а саме станом на 25.10.2016р.:

1) Легковий універсал B TOYOTA LAND CRUISER 150, об`ємом двигуна 2982 куб. см., 2011 року випуску;

2) Фургон малотонажний В MERCEDES-BENZ 312D, об`ємом двигуна 2874 куб. см., 1998 року випуску;

3) Фургон С ГАЗ 3307 КФ01, об`ємом двигуна 4250 куб. см., 2003 року випуску;

4) Бортовий С КАМАЗ 5320, об`ємом двигуна 10850 куб. см., 1983 року випуску;

5) Фургон С ГАЗ 33076, об`ємом двигуна 4250 куб. см., 1992 року випуску;

6) Фургон С ГАЗ 3307, об`ємом двигуна 4250 куб. см., 1992 року випуску?

Оплату за проведення судових експертиз покладено на Спільне підприємство «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000).

Ухвалою від 04.12.2020 суд ухвалив: поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотань судових експертів; задовольнити клопотання Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.02.2013 р. №545/18-2021 (вх.№ 3492/21 від 15.02.2021) та погодити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз термін для проведення повторних судових оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз згідно ухвали суду від 07.12.2020 у справі №914/2402/17 в строк понад 90 календарних днів.; задовольнити клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Шатковського А.Ю. та Білого О.О. про представлення для огляду автомобілів, необхідних для проведення додаткової автотоварознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 07.12.2020; провадження у справі зупинити.

З підстав, викладених в ухвалі від 25.05.2021 суд ухвалив: поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотань судового експерта; задовольнити клопотання Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.03.2021 р. №348-19-21 (вх.№ 1434/21 від 05.04.2021) та погодити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз термін для проведення судово-товарознавчої експертизи згідно ухвали суду від 07.12.2020 у справі №914/2402/17 в строк - червень-липень 2021 року; задовольнити клопотання судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Барабаш А.В. про забезпечення безперешкодного доступу до об`єктів дослідження за місцем їх розташування та належних умов для роботи експерта, для проведення судово-товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 07.12.2020; зупинити провадження у справі.

26.05.2021, за вх.№12352/21, при супровідному листі від 21.05.2021 №_560-565_ від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта №560/561/562/563/564/564 за результатами проведеної додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи у справі №914/2402/17, складений 21 травня 2021.

07.06.2021, за вх.№13240/21, при супровідному листі від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта №1691/1692/1693/1694/1695 за результатами проведення повторної судової оціночно-земельної експертизи по господарській справі №914/2402/17, складений 28 травня 2021.

06.07.2021, за вх.№15587/21, при супровідному листі від 30.06.2021 №8309-8311 від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта №8309-8311 за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи, складений 30.06.2021.

06.07.2021, за вх.№15592/21, при супровідному листі від 02.07.2021 №8312-8313 від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта №8212-8313 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, складений 02.07.2021.

08.07.2021, за вх.№15928/21, при супровідному листі від 01.07.2021 №406/1677-1690 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експерта №406/1677-1690 за результатами проведеної повторної оціночно-будівельної експертизи, складений 01.07.2021.

Ухвалою від 29.07.2021 суд ухвалив: поновити провадження у справі №914/2402/17; направити матеріали справи №914/2402/17 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для складення єдиного (спільного) висновку комплексної судової експертизи за результатами проведених експертиз, згідно ухвал суду від 11.04.2018 та від 07.12.2020, де на вирішення експертів було поставлено питання:

- Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, а саме станом на 25.10.2016р.?

- Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 50 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівської області, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088), з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, підлягає виплаті позивачу станом на дату виходу Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівської області, м.Червоноград, вул.Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс, а саме станом на 25.10.2016р.?

Провадження у справі №914/2402/17 зупинити.

Ухвалою від 09.09.2021 суд поновив провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотання судового експерта Маланчак В.Є. щодо надання додаткових матеріалів та призначив засідання на 22.09.2021.

20.09.2021, за вх.№21818/21, в системі документообігу суду зареєстровано подане відповідачем на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.09.2021 суд задоволив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 04.10.2021.

01.10.2021, за вх.№23010/21, від позивача поступила заява в порядку ст.169 ГПК України (щодо розгляду клопотання судового експерта).

Ухвалою від 22.09.2021 суд ухвалив: засідання по розгляду клопотання експерта відкласти на 19.10.2021; звернутись до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз даною ухвалою з клопотанням продовжити строк для розгляду клопотання експерта Експертиза №3600 (додаток до листа №17/18-2021 від 11.08.2021), - на 30 календарних днів з 07.10.2021; викликати в підготовче засідання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Маланчак В.Є. для надання пояснень по суті поданого клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи за матеріалами справи №914/2402/17.

Ухвалами від 19.10.2023 суд повідомив сторін та судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Маланчак В.Є. про виклив в підготовче засідання на 04.11.2021.

Суд інформує, що призначене на 04.11.2021 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді С.Б. Кітаєвої у відпустці. Ухвалою суду від 10.11.2021 суд призначив засідання 22.11.2021.

19.11.2021, за вх.№27741/21, в системі документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 22.11.2021 суд відклав розгляд клопотання судового експерта на 30.11.2021.

29.11.2021, за вх.№28587/21, в системі документообігу суду зареєстровано подану відповідачем заяву про долучення до матеріалів справи оборотної сальдової відомості по рахунку №13 станом на 25.10.2016.

Ухвалою від 30.11.2021 суд зупинив провадження у справі на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.04.2018.

17.02.2022, за вх.№617/22, від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз при супровідному листі від 15.02.2022 №575/11/вих.-ЛЕП (надісланого до суду згідно поштового штемпеля на конвертах 16.02.2022) поступили матеріали справи №914/2402/17 разом з клопотанням судового експерта Маланчак В.Є. про «уточнення питань, за матеріалами справи №914/2402/17 (експертиза №3600)».

З підстав, викладених в ухвалі від 01.04.2022 суд ухвалив поновити провадження у справі №914/2402/17 для розгляду клопотання судового експерта; матеріали справи №914/2402/17 направити до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54); провадження у справі №914/2402/17 зупинити, на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.04.2018.

17.05.2022, за вх.№10324/22, при супровідному листі від 29.04.2022 №1472/11/вих.-22/ЛЕП на адресу Господарського суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи та повернуто матеріали справи №914/2402/17.

Ухвалою суду від 27.05.2022 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.06.2022.

В підготовчому засіданні 23.06.2022 оголошувалась перерва до 13.07.2022, у засіданні 13.07.2022 - до 18.08.2022.

11.07.2022, від позивача поступили письмові пояснення.

На розгляд в засіданні винесено клопотання відповідача вх.№19004/22 від 13.09.2022 про колегіальний розгляд справи та заява позивача вх.№2625/22 від 17.08.2022 про збільшення розміру позовних вимог.

З підстав, викладених в ухвалі від 12.10.2022 суд ухвалив в задоволенні клопотання відповідача від 12.09.2022 (вх.№19004/22 від 13.09.2022) про колегіальний розгляд справи відмовити; прийняти до розгляду заяву позивача від 17.08.2022 №149 (вх.№2625/22 від 17.08.2022) про збільшення розміру позовних вимог і у подальшому розгляд справи здійснювати із врахуванням цієї заяви; відкласти підготовче засідання на 09.11.22; відкласти розгляд клопотань відповідача про: призначення повторної судової експертизи вх.№1898/22 від 22.06.2022; про приєднання до матеріалів справи та встановлення додаткового строку для подання доказів (вх.№27741/21 від 19.11.2021); про приєднати до матеріалів справи та встановлення додаткового строку для подання доказів (вх.№19005/22 від 13.09.2022).

Ухвалою від 09.11.2022 суд повідомив сторін про відкладення розгляду справи на 30.11.2022.

Підготовче судове засідання 30.11.2022 не відбулося, у зв`язку із відсутністю електричної енергії у приміщенні суду, що підтверджується актом про відключення електроенергії від 01.12.2022. Ухвалою суду від 01.12.2022 підготовче засідання призначено на 21.12.2022.

З підстав, викладених в ухвалі від 21.12.2022 суд ухвалив: усні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду вимог, викладених в пунктах 1 прохальних частин клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022) про визнання причин пропуску ТзОВ «Гравіс» строку на подання доказів у справі поважними та встановлення додаткового строку на подання доказів задоволити; залишити без розгляду вимоги, викладені в пунктах 1 прохальних частин клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022); приєднати до матеріалів справи документи, зазначені у пунктах 2 прохальних частин клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022); в задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи від 20.06.2022 (вх.№1898/22 від 22.06.2022) відмовити; прийняти до розгляду заяву позивача від 28.11.2022 №197 (вх.№3917/22 від 29.11.2022) про збільшення розміру позовних вимог і у подальшому розгляд справи здійснювати із врахуванням цієї заяви; приєднати до матеріалів справи додаткові письмові пояснення відповідача від 07.11.2022 (вх.№23143/22 від 07.11.2022) та письмові пояснення позивача від 28.11.2022 (вх.№24481/22 від 29.11.2022); закрити підготовче провадження і призначити справу №914/2402/17 до судового розгляду по суті на 17.01.2023.

10.01.2023, за вх. №571/23, від представника відповідача надійшло клопотання про участь представника відповідача, Збіглея І.В., в судовому засіданні, призначеному на 17.01.2023 на 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con». З підстав, викладених в ухвалі суду від 16.01.2023, в задоволенні клопотання відмовлено.

17.01.2023, за вх.№1153/23, від представника відповідача Барни О.О. поступило клопотання про відкладення розгляду справи, через перебування у відпустці.

Ухвалою суду від 17.01.2023 суд відклав розгляд справи на 09.02.2023.

В судовому засіданні 09.02.2023 оголошувалась перерва до 10.03.2022, а у засіданні 10.03.2023 - до 19.04.2023.

Судове засідання 19.04.2023 не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. у період з 19.04.2023 по 28.04.2023. Ухвалою суду від 01.05.2023 призначено судове засідання на 19.05.2023.

В судове засідання 19.05.2023 позивач явку представника забезпечив, позовні вимоги підтримав. Представник позивача заявив клопотання про те, що докази понесених ним судових втрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

В судове засідання 19.05.2023 з`явилися представники відповідача, позовні вимоги заперечили. Представник відповідача, адвокат Збіглей І.В., в усному клопотанні просив долучити до матеріалів справи виступ відповідача у судових дебатах. Клопотання судом задоволено.Також, представник відповідача заявив клопотання про те, що докази понесених ним судових втрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В судовому засіданні роз`яснено положення ч.8 ст.129 ГПК України та повідомлено час і місце судового засідання щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), а саме 01.06.2023 о 13:30 год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ «Гравіс», оформлених протоколом від 05.01.2009, затверджено Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс» ( нова редакція). Державна реєстрація змін до установчих документів проведена 18.01.20909, номер запису 14191050010000183 (т.1, а.с.18-25).

Засновники товариства : ОСОБА_1 та СП «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ст.1 Статуту).

Статутний фонд статті 5 Статуту. Так, відповідно до п.п.5.1,5.4-5.7 Статуту:

Для забезпечення діяльності підприємства засновники створюють Статутуний фонд. (п.5.1).

За рахунок своїх внесків у грошовій і натуральній формі засновники вирішили сформувати статутний фонд підприємства в розмірі 3467548 гривень, а саме за рахунок грошових внесків в сумі 3357400 гривень та за рахунок майна на суму 110148 гривень. (п.5.4).

ОСОБА_1 : вносить грошові кошти в сумі 1 623 626 грн. та майно на суму 110 148 грн., зокрема: магазин №5, АДРЕСА_1 ; магазин №16, АДРЕСА_2 ; адмінкорпус, АДРЕСА_3 ; гаражі автомобільні з адмінкорпусом, АДРЕСА_3 ; землі під приміщеннями адмінкорпусу, АДРЕСА_3 ; склад-холодильник, м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, 65; склад №1 «Продтоварів» , м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, 65; цех безалкогольних напоїв, м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, 65. ( п.5.5 Статуту).

СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ вносить грошові кошти на суму 1 733 774 грн. (п.5.6 Статуту).

Засновники вирішили, що пропорційно внескам у Статутний фонд підприємства:

частка п. ОСОБА_1 становить 50% Статутного фонду підприємства і він отримує на зборах засновників 17 337 голосів та 50%у прибутку підприємства;

частка СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ становить 50% Статутного фонду підприємства і він отримує на зборах засновників 17 337 голосів та 50% у прибутку підприємства. ( п.5.7 Статуту).

Підприємство є юридичною особою згідно законодавства України і набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації у встановленому порядку . (п.4.1 Статуту).

Після державної реєстрації підприємство набуває майнових та немайнових прав: володіє, користується та розпоряджається своїм майном та нематеріальними активами, може від свого імені набувати та відчужувати майно, матеріальні цінності та права, веде самостійну та спільну господарську діяльність, вступає у господарські відносини з іншими підприємствами та організаціями, укладає контракти, здійснює угоди та надає гарантії, може виступати в суді, третейському суді та арбітражному суді як позивач та відповідач . ( п.4.2 Статуту).

Власністю підприємства є все рухоме і нерухоме майно, фінансові засоби та нематеріальні активи, що передані підприємству його засновниками, а також інші матеріальні і нематеріальні цінності і доходи, які отримані в результаті підприємницької діяльності та джерел, що відповідають законодавству України. (п.4.7 Статуту).

Джерелами формування майна підприємства є: внески засновників у Статутний фонд; прибутки (доходи) від господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні чи благочинні внески, пожертвування фізичних та юридичних осіб, в тому числі іноземних; інші джерела, не заборонені чинним законодавством прямо і у виключній формі ( п.4.8 Статуту).

Відповідно до п.8.2 Статуту (стаття 8. «Оплата вартості майна при виході з підприємства засновника») при виході з підприємства, засновнику повертається вартість майна у грошовій або натуральній формі, а також належна частина прибутку, який отримало підприємство на момент цього виходу. Загальні збори засновників вирішують питання про порядок і форму повернення.

Виплата прибутку і дивідендів здійснюється після затвердження квартального звіту, у якому засновник вийшов з підприємства, і у термін до 12 місяців з дня виходу ( п.8.3 Статуту).

Вищим органом управління підприємством є збори засновників, або призначених ними представників. (п.10.1 Статуту).

До компетенції загальних зборів належить, зокрема: п.п.10.5.2. внесення змін до статуту підприємства; п.п10.5.3. затвердження річних результатів діяльності підприємства включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, прибутку, строк та порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; п.10.5.12 виключення засновника з підприємства.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.40-42), підтверджується, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи, СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ: ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду -8551300.33 грн); ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду -8551300.33 грн); ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду -8551300.33 грн).

З матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2016 відбулись загальні збори учасників (засновників) СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №17. (т.1, а.с.27-28). Зі змісту документа слідує, що на зборах бути присутні засновники : ОСОБА_3 , який володіє 33,34% статутного фонду ; ОСОБА_4 , який володіє 33,34% статутного фонду; ОСОБА_2 , який володіє 33,34% статутного фонду, що в сукупності складає 100% голосів від загальної кількості учасників товариства. Як зазначено у протоколі, збори вважаються повноважними, присутні учасники, що володіють у сукупності 100% голосів у статутному капіталі Товариства.

До порядку денного зборів було включено чотири питання : 1. Обрання голови зборів засновників та секретаря зборів СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ. 2. Обговорення та вирішення питання про вихід із складу засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» (м.Червоноград, код ЄДРПОУ 30463088). 3. Повідомлення загальних зборів та адміністрації ТзОВ «Гравіс» про вимоги СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ про проведення розрахунку у зв`язку з виходом останнього з числа засновників, на підставі дійсної (ринкової) вартості ТзОВ «Гравіс» (необоротних та оборотних активів), за участі незалежної експертної установи (експерта), для визначення вартості майна, що пропорційна частці та підлягає до оплати на користь СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ. 4. Уповноваження директора товариства ОСОБА_5 на здійснення нотаріального посвідчення рішення загальних зборів товариства про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс» та скерування його адміністрації та загальним зборам останнього для прийняття рішення згідно Статуту ТзОВ «Гравіс» та чинного законодавства.

По другому питанню порядку денного було прийнято рішення «вийти з числа засновників ТзОВ «Гравіс». За дане рішення учасники (засновники) СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ проголосували одноголосно. «Проти» - немає. «Утримались» - немає.

По третьому питанню порядку денного було прийнято рішення «повідомити загальні збори та адміністрацію ТзОВ «Гравіс» про вимогу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ , яке володіє 50% у статутному капіталі ТзОВ «Гравіс» про проведення розрахунку у зв`язку з виходом з числа засновників на підставі дійсної (ринкової) вартості майна ТзОВ «Гравіс» (необоротних та оборотних активів), за участю незалежної експертної установи (експернта), для визначення вартості майна, що пропорційна частці та підлягає до оплати на користь СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ. За дане рішення проголосували одноголосно. «Проти» - немає. «Утримались» - немає.

По четвертому питанню порядку денного було прийнято рішення «доручити директору СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ ОСОБА_5 нотаріально посвідчити прийняте загальними зборами товариства СП «Київ-Захід» рішення про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс» та скерувати його загальним зборам та адміністрації товариства для прийняття рішення згідно статуту ТзОВ «Гравіс» та чинного законодавства України. За дане рішення проголосували одноголосно. «Проти» - немає. «Утримались» - немає.

Протокол зборів підписаний головою зборів ОСОБА_3 , секретарем зборів О.Ф.Дроботей, та третім учасником (засновником) товариства ОСОБА_2 , засвідчено печаткою СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ.

Рішення загальних зборів оформлене протоколом загальних зборів учасників СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ №17 від 25 жовтня 2016 нотаріально посвідчений державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Зайцем М.В. 25 жовтня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №1-934, 1-935, 1-936.

СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ , в додаток до листа за №302 від 25.10.2016, адресованого загальним зборам засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс, засновнику ТзОВ «Гравіс» ОСОБА_1 , директору ТзОВ «Гравіс» ОСОБА_1 на адресу: просп.Шевченка,16а, м.Червоноград Львівської області,80100 скерувало нотаріально посвідчене рішення загальних зборів СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ від 25 жовтня 2016 р. (протокол №17). Лист підписаний директором СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ ОСОБА_5 , завірений печаткою товариства. За змістом листа (дослівно): «Направляємо нотаріально посвідчене рішення (протокол №17) від 25 жовтня 2016 року загальних зборів СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс» для розгляду по суті та прийняття рішення про негайне проведення незалежної експертної оцінки всього майна товариства (оборотних та необоротних активів) для оплати його дійсної (ринкової) вартості СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ пропорційно до його частки у статутному капіталі товариства.

Зазначені виплати пропонуємо здійснити у спосіб та строки, передбачені ст.ст.88 ГК України, п.3 ч.1 ст.116, 148 ЦК України, ст.10,54 Закону України «Про Господарські товариства», п.4.19,4.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, щор виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016р.№4.

Копію висновку експерта про визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства та балансу підприємства, складеного на дату виходу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ вимагаємо скерувати на нашу адресу».

Підтвердженням отримання відповідачем вказаних документів є особистий підпис про прийняття документів гол.бухгалтером ТзОВ «Гравіс» ОСОБА_6 , підпис якої завірено печаткою ТзОВ «Гравіс» на примірнику листа №302 від 25 жовтня 2016 (т.1, а.с.29); фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» про направлення 25.10.2016 цінного листа (штрихкод 8011000515389) директору ТзОВ «Гравіс», рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.10.2 (штрих.код 801100051538) директору ТзОВ «Гравіс» ОСОБА_1 за адресою (пр.Шевченка,б.16а, Червоноград, Львівська обл,80100), описом вкладення (протоколу загальних зборів засновників СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ та супровідного листа) у цінний лист від 25.10.2016 (т.1, а.с.82).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було адресовано відповідачу лист за №31 від 01.02.2017. У листі, серед іншого, позивач повторно вимагав вчинити дії щодо проведення зборів засновників, внесення змін до установчих документів, проведення їх державної реєстрації, проведення експертної оцінки всього майна товариства для оплати дійсної (ринкової) вартості СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ пропорційно до його частки у статутному капіталі товариства у відповідності до Закону України «Про господарські товариства». ( т.1, а.с.30).

Лист отриманий відповідачем 01.02.2017, що засвідчено письмовим записом на примірнику цього листа (т.1, а.с.30), а також про отримання листа свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.02.2017 директору ТзОВ «Гравіс» Гавриленку С.М. за штрихкод 801100063962 2. (т.1, а.с.31).

На лист позивача за №31 від 01.02.2017 відповідач надав відповідь листом від 3.02.2017 № 9 (т.1, а.с.32). За змістом листа ( дослівно): «У зв`язку із поданням СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ заяви про вихід з числа учасників ТзОВ «Гравіс», оформленої протоколом №17 від 25.10.2016, враховуючи вимогу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ від 01.02.2017 за вих.№31, генеральним директором скликано позачергові загальні збори учасників ТзОВ «Гравіс», які заплановано провести 06 березня 2017 року (текст персонального повідомлення про проведення зборів додається).

Крім того, враховуючи вимогу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ щодо здійснення розрахунків у зв`язку із виходом з числа учасників ТзОВ «Гравіс», керівництвом товариства проводиться робота щодо залучення незалежного експерта, яким буде здійснюватись оцінка дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить Вам до сплати на день здійснення волевиявлення щодо виходу з числа учасників товариства. Про проведення оцінки Вас буде додатково проінформовано.

Виплата вартості частини майна, що належить Вам до сплати у зв`язку із виходом з числа учасників ТзОВ «Гравіс», після після проведення оцінки активів та зобов`язань товариства, буде здійснена в порядку та строки, передбачені чинним законодавством.

Додаток: персональне повідомлення про проведення 06.03.2017 р. позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Гравіс» - на 1 арк.».

Лист підписаний генеральним директором ТзОВ «Гравіс» Гавриленко С.М., підпис якого завірено печаткою ТОВ «Гравіс».

Як вбачається зі змісту повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Гравіс» 06 березня 2017 року в проекті порядку денного зборів : п.2 Про вихід СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ з числа учасників ТзОВ «Гравіс» п.3. Про внесення змін до статуту ТзОВ «Гравіс» шляхом викладення його в новій редакції.

Повідомлення підписано генеральним директором ТзОВ «Гравіс» Гавриленко С.М., підпис якого завірено печаткою ТОВ «Гравіс». (т.1, а.с.32 ).

СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, підтвердивши отримання від ТОВ «Гравіс» повідомлення з інформацією щодо дати, часу проведення позачергових зборів (м.Червоноград, просп. Шевченка,16а, 2-ий пов., кабінет генерального директора ТзОВ «Гравіс» Гавриленка С.М., у листі №36 від 08.02.2017 вимагало внести до проекту порядку денного зборів у порядку послідовності питання під номером « 2» «Розгляд заяви СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ про вихід з числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» та визначення порядку, умов і форми проведення розрахунків з ним та погодження кандидатури незалежного експерта, який на вимогу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ буде здійснювати оцінку дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, що по своєму змісту і суті фактично було відтворенням одного із рішень загальних зборів учасників (засновників) СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, оформлених Протоколом №17 від 25 жовтня 2016 про вихід СП зі складу засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» .

Лист №36 від 08.02.2017 отриманий головним бухгалтером ТзОВ «Гравіс» Лончинською Т.Т., про що свідчить її підпис з датою отримання 08.02.2017. (т.1, а.с.34,35).

06.03.2017 загальні збори учасників ТзОВ «Гравіс» не відбулись, у зв`язку із неявкою на збори генерального директора ТзОВ «Гравіс» ОСОБА_1 , співзасновника (учасника) ТзОВ «Гравіс», що підтверджується наявною у справі копією Відомості про реєстрацію учасників, завіреною відповідальною за реєстрацію учасників особою ОСОБА_7 та представниками СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( т.1, а.с.46).

22.11.2017 СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ подало на розгляд до Господарського суду Львівської області позовну заяву про зобов`язання провести державну реєстрацію змін до статуту ТзОВ «Гравіс», у зв`язку із виходом СП «Київ-захід» із складу учасників товариства та стягнення вартості частини майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства. (Позовна заява зареєстрована у господарському суді в день її поступлення, 22.11.2017 за вх.№2539, що підтверджується відповідним записом ( завіреним печаткою суду) на титульній сторінці позовної заяви.

Позивач стверджує, що станом на дату звернення з позовом до суду зміни до установчих документів товариства про вихід СП «Київ-Захід» із складу ТзОВ «Гравіс» не внесено. Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов`язків учасника товариства та відповідне право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Відповідач ухиляється від вирішення питання про оформлення виходу позивача зі складу учасників товариства шляхом державної реєстрації змін до установчих документів, чим порушив права позивача (СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ) на вихід зі складу учасників товариства. Зокрема, відповідачем не внесено зміни до статуту у зв`язку зі зміною складу учасників товариства (стосовно виходу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ), не прийнято жодного рішення загальних зборів ТзОВ «Гравіс» з даного приводу та не здійснено державну реєстрацію вказаних змін на підставі статті 7 Закону України «Про господарські товариства».

На переконання позивача, оскільки заяву про вихід із товариства позивачем подано та отримано відповідачем 25.10.2016, датою виходу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ зі складу учасників (засновників) ТзОВ «Гравіс» є дата 25.10.2016; ТзОВ «Гравіс» зобов`язане провести державну реєстрацію змін до Статуту товариства, у зв`язку з виходом зі складу учасників ТзОВ «Гравіс» Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Окрім того, позивач вважає, що вартість частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, повинна визначатись виходячи з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов`язань товариства. Учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Оскільки датою виходу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ зі складу учасників (засновників) ТзОВ «Гравіс» є дата 25.10.2016 року, то, на переконання позивача, 26.10.2017 сплив встановлений ст.54 Закону України «Про господарські товариства» 12-місячний строк на проведення розрахунків з СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, у зв`язку з поданням заяви про вихід СП з числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» та виплати вартості частини майна пропорційної частці у статутному капіталі в розмірі дійсної ринкової вартості майна товариства.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає позовні вимоги СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ до ТзОВ «Гравіс» про зобов`язання провести державну реєстрацію змін до статуту ТзОВ «Гравіс», у зв`язку із виходом СП «Київ-Захід» зі складу учасників товариства, та стягнення вартості частини майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства безпідставними, надуманими, передчасними , незаконними та такими, що підлягають відхиленню судом, з огляду на обставини, викладені у заявах по суті : у відзиві на позовну заяву ( т.1, а.с.97-104), запереченнях на відповідь на відзив (т.2,а.с.4-11). У виступі відповідача у судових дебатах, наданих у письмовій формі для приєднання до матеріалів справи в порядку ст.42 ГПК України. (Вх.№12564/23 від 19.05.2023). відповідач свою позицію щодо позову підтримав.

У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує, що позивачем було надіслано йому нотаріально посвідчений протокол №17 від 25.10.2016 року загальних зборів засновників (учасників) СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ. Зазначає також, що до протоколу загальних зборів засновників (учасників) СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ №17 долучався супровідний лист №302 від 25.10.2016.

Відповідно до положень частини першої статті 148 ЦК України в редакції на дату виникнення спірних правовідносин (дата надіслання супровідного листа №302 від 25.10.2016 позивачем відповідачу), необхідною умовою для виходу із товариства з обмеженою відповідальністю є подання учасником товариства з обмеженою відповідальністю відповідної нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства, зазначає відповідач.

Справжність підпису позивача на супровідному листі від 25.10.2016 року за вих.№302, який долучений до матеріалів справи разом із позовною заявою, всупереч положенням частини першої ст.148 ЦК України нотаріально не засвідчена. За відсутності нотаріального засвідчення справжності підпису позивача на документі, який він називає заявою від 25.10.2016 року за вих. №302 про вихід з Товариства, така заява про вихід з Товариства є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення за наслідками розгляду такої заяви і проведення відповідних виплат. (Відповідач посилається на позицію, що сформована Вищим господарським судом України у постанові від 25 квітня 2017 року у справі №914/1668/16). Відтак, на переконання відповідача, наявний в матеріалах справи супровідний лист позивача від 25.10.2016 року вих.№302 не свідчить про вихід позивача з числа учасників відповідача, оскільки за формою даний документ не є заявою та не відповідає вимогам ст.148 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення підпису на ньому.

Відповідач також зауважує, що при виході з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю передбачена єдина однакова для всіх процедура, яка передбачає подання товариству, з якого особа виходить (незалежно чи ця особа є фізичною чи юридичною особою), письмової заяви, підпис учасника (уповноваженої особи учасника) на якій має бути нотаріально засвідчений.

На переконання відповідача, жодного належного та допустимого доказу в підтвердження обставин подання позивачем заяви про вихід з числа засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс», оформленої з дотриманням вимог, встановлених частиною першою статті 148 ЦК України, позивач не надав, а відтак вважає заявлені позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними.

Відповідач також зазначає, що починаючи з 26.10.2016 і до моменту подання позовної заяви (22.11.2017) позивач не вчиняв жодних визначених законом дій, які б свідчили про вихід з числа учасників товариства, а навпаки, своїми діями позивач сам підтвердив, що він не виходив з числа учасників ТзОВ «Гравіс, а надалі залишався в складі учасників з огляду на наступні факти.

Так, в провадженні Червоноградського міського суду Львівської області знаходилась справа №459/892/17 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 та ТзОВ «Гравіс» про стягнення грошових коштів. Провадження у вказаній справі було відкрито 12.04.2017, а рішення винесено 25.05.2017. Однак, зазначає відповідач, 16.06.2017 Апеляційним судом Львівської області було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.05.2017 у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , ТзОВ «Гравіс» про стягнення боргу за договором позики.

У своїй апеляційній скарзі від 02.06.2017 за вих.№150 та доповненнях до апеляційної скарги від 12.06.2017 за вих.№161 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області у справі №459/892/17 СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ зазначало, що згадане рішення суду порушує його корпоративні права, так як останнє є ( станом на 12.06.2017) учасником ТзОВ «Гравіс» та якому належить 50% статутного капіталу ТзОВ «Гравіс». За наведеного відповідач вважає, що сам позивач у своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї у судовій справі №459/892/17 ствердив, що станом на 12.06.2017 він був учасником ТзОВ «Гравіс», якому належало 50% статутного капіталу даного товариства.

17.10.2017 Апеляційним судом Львівської області була винесена ухвала, згідно якої колегія суддів прийшла до висновку про необхідність закриття провадження у справі з підстав того, що внаслідок ухвалення судом першої інстанції рішення про стягнення заборгованості за договором позики суд не встановив, не змінив і не припинив ніяких прав та обов`язків апелянта Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю як учасника ТзОВ «Гравіс».

На підставі наведеного та за висновками відповідача: «Отже, рішенням Апеляційного суду Львівської області, яке станом на дату подання позовної заяви 22.11.2017р. набрало законної сили, було встановлено обставину про відсутність порушення прав та обов`язків Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю як учасника ТзОВ «Гравіс», що підтверджує факт про те, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ станом на 17.10.2017 р. було учасником ТзОВ «Гравіс»».

Також, відповідач зазначає таке, Червоногрдським міським судом Львівської області слухалась судова справа №459/1525/17 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 та ТзОВ «Гравіс» про стягнення грошових коштів. Позивач, був за його ж заявою залучений до вказаної справи як третя особа, оскільки він вважав, що рішення у вказаній судовій справі могло порушити його права як учасника ТзОВ «Гравіс». Провадження у вказаній справі було відкрито 21.06.2017р. В ухвалі від 30.08.2017р. у справі №459/1525/17 суд зазначив, що до суду надійшло письмове клопотання представника СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, у якому просять залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача представника СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, оскільки рішення в справі може вплинути на їх інтереси, так як останнє є засновником ТзОВ «Гравіс». Враховуючи те, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ разом із відповідачем ОСОБА_1 є засновником та учасником істотної участі ТзОВ «Гравіс», тому в майбутньому рішення по даній справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін. Відтак, ухвалою суду в даній справі від 30.08.2017 СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ було залучено до участі в якості третьої особи на стороні відповідача (ТзОВ «Гравіс»), зазначає відповідач.

Відповідач звертає увагу суду , що ухвала Червоноградського міського суду Львівської області у справі №459/1525/17 про залучення СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ в якості третьої особи на стороні відповідача ( ТзОВ «Гравіс») була винесена 30.08.2017 року і набрала законної сили.

Із врахуванням вищенаведеного, та за висновками відповідача, враховуючи існування ухвали Апеляційного суду Львівської області від 17.10.2017 р. у справі №459/892/17 та ухвали Червоноградського міського суду Львівської області у справі №459/1525/17 від 30.08.2017 не потребує доказування той факт, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ було учасником ТзОВ «Гравіс» станом на 30.08.2017 р. та 17.10.2017р. і не виходило з числа учасників 25.10.2016р., як зазначено у позовній заяві позивача. Оскільки цей факт було встановлено в даних судових справах та відображено в судових рішеннях, а позивач та відповідач, які також брали участь в цих судових справах, визнали та не оспорювали факту про те, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ є учасником ТзОВ «Гравіс».

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.10.2016р. щодо СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, фотокопія апеляційної скарги СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ від 02.06.2017р. за вих.№150 та доповнення до апеляційної скарги від 12.06.2017р. за вих.№161 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області у справі №459/892/17, копія ухвали апеляційного суду Львівської області від 17.10.2017р. у справі №459/892/17, копія ухвали Червоноградського міського суду Львівської області у справі №459/1525/17 від 30.08.2017р. з Єдиного державного реєстру судових рішень долучені відповідачем до справи на підтвердження вищенаведених ним обставин та знаходяться у т.1, а.с.105-121. Додаткові документи по наведених відповідачем обставинах, а саме фотокопія пояснень СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ за вих.№277 від 28.08.2017р. з матеріалів судової справи №459/1525/17, фотокопія листа СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ за вих.№288 від 04.09.2017р. з матеріалів судової справи №459/1525/17, фотокопія клопотання СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ за вих.№351 від 17.10.2017р. з матеріалів судової справи №459/1525/17 долучені відповідачем до даної справи (№914/2402/17) та знаходяться у т.2, а.с.13-20.

Також на підтвердження доводів про те, що позивач своїми діями сам підтвердив, що він не виходив з числа учасників ТзОВ «Гравіс, а надалі залишався в складі учасників, відповідач зазначає про наступне.

Генеральним директором ТзОВ «Гравіс» два рази було скликано загальні збори учасників товариства за вимогою позивача згідно його листа за вих.№302 від 25.10.2017, а саме на 06.03.2017р. Позивач зареєструвався для участі у загальних зборах 06.03.2017р., однак загальні збори не відбулися через неявку ОСОБА_1 .

Після того, як збори 06.03.2017 р. не відбулись, генеральним директором ТзОВ «Гравіс» повторно було скликано загальні збори учасників на 05.05.2017р. На загальні збори 05.05.2017р. генеральним директором було включено питання, в т.ч. і ті, які вимагав включити в порядок денний позивач, а також інші питання діяльності товариства. Останній був своєчасно проінформований про проведення загальних зборів учасників, згідно з вимогами чинного законодавства та статуту товариства. Представники позивача прибули для участі в загальних зборах учасників та зареєструвалися для участі у зборах ( що підтверджується відомістю реєстрації учасників позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс» (код ЄДРПОУ 30463088), які проводяться 05 травня 2017 року об 10.00 год. за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, пр.Шевченка, буд.16а (2й поверх, кабінет генерального директора ТзОВ «Гравіс»). Проте, загальні збори учасників товариства 05.05.17р. не відбулись у зв`язку з відмовою повноважного на голосування представника позивача взяти участь у голосуванні щодо затвердження порядку денного загальних зборів учасників, а також його відмовою голосувати по питаннях порядку денного загальних зборів учасників ТзОВ «Гравіс» Відповідач зазначає, що даний факт підтверджується протоколом лічильної комісії щодо результатів голосування на позачергових загальних зборах учасників ТзОВ «Гравіс» від 05.05.2017р, а також вказує (т.2, а.с.10), що відповідні матеріали зборів учасників ТзОВ «Гравіс» (а саме відомості реєстрації учасників зборів від 06.03.2017р. та 05.05.2017 р., протокол лічильної комісії щодо результатів голосування на позачергових загальних зборах учасників ТзОВ «Гравіс» від 05.05.2017р) знаходяться в матеріалах даної справи, оскільки долучались до апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24 листопада 2017 року у справі №914/2402/17 про вжиття заходів до забезпечення позов.

Апеляційна скарга відповідача на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24 листопада 2017 року у справі №914/2402/17 про вжиття заходів до забезпечення та долучені до неї згідно переліку у скарзі документи знаходяться у томі справи №914/2402/17 «Матеріали оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 24.11.2017р. у справі №914/2402/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс»».

Судові дебати це завершальний етап розгляду справи по суті. Вони структурно складаються із судових промов та реплік учасників, які адресовані суду. Судові дебати дозволяють учаснику процесу систематизувати факти та докази дослідженні в ході розгляду справи та надати суду цілісне і системне уявлення його позиції із відповідним нормативним обґрунтуванням.

Позиція відповідача в судових дебатах.

На день подання позивачем супровідного листа за вих.№302 від 25.10.2016, діяла редакція ст.148 ЦК України, котра чітко встановлювала момент виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю та його темпоральний розрахунок.

Так, відповідно до ч.1 ст.148 ЦК України, у чинній на той час редакції, учасник товариства з обмеженою відповідальністю мав право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Інший строк статутом не встановлений. Відтак, якщо учасник повідомив про своє рішення про вихід і не вказав дати виходу (а позивач вчинив саме таким чином та іншої дати чи строку ні у своєму рішенні, ні у супровідному листі від 25.10.2016 року не вказав), то потрібно розраховувати строк відповідно до приписів положень ч.1 ст.148 ЦК України. На переконання відповідача, мінімально можливою та розрахунковою датою виходу позивача з товариства могла б бути дата 26.01.2017 року (25.10.2016 +3 місяці).

Відповідач вважає, що при оцінці цих обставин суд має враховувати і правову позицію Верховного Суду, що сформована у постанові від 24.04.2018 року у справі №925/1165/14, та котра говорить про те, що ст.116 ЦК України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства», у чинних на той час редакціях, передбачено, що учасники товариства мають право, вийти в установленому порядку з товариства з огляду на приписи саме ст.148 ЦК України.

Також, суд мав би врахувати і правову позицію сформовану Пленумом Вищого Господарського Суду України у Постанові від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», у п.4.12 якої зазначено про те, що під час вирішення спорів, пов`язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ст.148 ЦК України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства» учасник ТзОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою ст.148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Ні законом, ні статутом товариства не передбачено зобов`язання здійснити розрахунок з учасником, який вийшов з його складу, раніше строку, встановленого ст.54 Закону України «Про господарські товариства».

На дату звернення учасника, який вийшов зі складу ТОВ, із позовом у цій справі, дванадцяти місячний строк, встановлений ст.54 Закону України «Про господарські товариства» для виплати товариством вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, згідно з датою подання ним заяви про вихід, не сплинув.

На момент звернення позивача до суду право позивача не було порушено, оскільки 12-ти місячний строк для проведення виплати не сплинув. Позивач звернувся до суду з позовом передчасно. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідач вважає , що особливо заслуговує на увагу і та обставина, що впродовж 2017 року до звернення з позовом до суду позивачем було вчинено юридично значимі дії, у тому числі участь в загальних зборах учасників товариства, котрі ствердно, як зазначає відповідач, підтверджували з його сторони не тільки продовження його участі у товаристві, а й користування ним відповідними суб`єктивними правами, а саме як учасником товариства, що у свою чергу виключало можливість виключення зі складу товариства.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання провести державну реєстрацію змін у зв`язку з виходом зі складу учасників товариства, то матеріалами у справі та в ході судового процесу відповідачем не тільки було доведено факт невиходу зі складу учасників, а й доведено, що починаючи з 2017 року позивач не скористався своїм правом та не звернувся до державного реєстратора самостійно як учасник для внесення відповідних змін до ЄДРПОУ.

Згідно із змінами до законодавства, яке регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, право подавати документи на реєстрацію змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю надано відповідним учасникам товариства. Реєстрація внесених змін до статутних документів товариства здійснюється в межах правовідносин з державної реєстрації юридичних осіб, а не в межах зобов`язальних правовідносин між товариством та його колишнім учасником.

Відповідач зауважує, що при вирішенні питання щодо цієї частини позовних вимог слід керуватись правовою позицією, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року у справі №910/7674/18.

Позиція Позивача у судових дебатах.

СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ вийшло з числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» 25.10.2016р, подавши нотаріально посвідчену заяву про вихід.

Встановлений ст.54 Закону України «Про господарські товариства» 12-ти місячний строк для виплати відповідачем позивачу вартості частини майна товариства , пропорційної його частці в статутному капіталі ТзОВ сплинув. Виплати не проведені. Відтак, на момент звернення позивача з позовом до суду, існує спір між Позивачем і Відповідачем, право учасника як учасника який вийшов з ТзОВ «Гравіс», порушено відповідачем невиплатою належних позивачу коштів. Щодо вимоги зобов`язального характеру , то Позивач підтримав цю вимогу, з підстав, викладених у позовній заяві.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Конституція України:

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція)

Стаття 13 Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Цивільний кодекс України

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

[…] 3) вийти у встановленому порядку з товариства.

Частинами першою та другою ст.148 ЦК України ( в редакції на дату виходу) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і стпроки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст.88 Господарського кодексу України:

1. Учасники господарського товариства мають право:

вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства"( Права учасників товариства)

Учасники товариства мають право:

[…] в) вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства» ( Оплата вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Спір по справі стосується наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості частини майна, пропорційній його частці у статутному капіталі ТОВ "Гравіс».

Як вже зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Вихід особи зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Із долучених до позовної заяви документів вбачається, що СП «Київ-Захід» 25.10.2016 скеровано лист № 302 загальним зборам учасників ТзОВ «Гравіс», засновнику згаданого товариства ОСОБА_1 , ТзОВ «Гравіс» (директору) із долученим нотаріально посвідченим рішенням (оформлених протоколом № 17 від 25.10.2016) загальних зборів СП «Київ-Захід» у формі ТОВ про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс».

Лист із додатком цього ж дня (25.10.2016) отримано головним бухгалтером ТзОВ «Гравіс» Лончинською Т.Т., що не заперечується Відповідачем. Крім цього, аналогічний лист із додатком скеровано на адресу відповідача поштовим відправленням та одержано відповідачем 27.10.2016 (представник ОСОБА_11 ).

Тобто, до правовідносин, що виникли застосовуються норми законодавства, що діяли станом на 25.10.2016.

Чинна на той час (станом на 25.10.2016) редакція ч. 1 ст. 148 ЦК України: «Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю» передбачала наступне: «учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом».

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-УІІІ від 06.10.2016, який набрав чинності 02.11.2016, згадану норму викладено у наступній редакції: «Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню».

Із згаданих норм можна зробити однозначний висновок про те, що на момент отримання Відповідачем листа № 302 та протоколу загальних зборів позивача законодавчі вимоги щодо скерування саме нотаріально-посвідченої заяви учасника про вихід із складу товариства були відсутні. Відсутні такі вимоги і у статуті ТзОВ «Гравіс», копія якого наявна у матеріалах справи.

Водночас, з метою забезпечення ТзОВ «Гравіс» можливості внести зміни в установчі документи Товариства у зв`язку із виходом СП «Київ-Захід» із складу його засновників (учасників), з урахуванням положень п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, на адресу товариства скеровано саме нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників).

Із змісту листа СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ від 25.10.2016 № 302, який адресовано загальним зборам учасників ТзОВ «Гравіс», засновнику згаданого товариства ОСОБА_1 , ТзОВ «Гравіс» (уповноваженій особі - директору), а також долученого до нього нотаріально посвідченого рішення (протоколу) № 17 від 25.10.2016 загальних зборів СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, чітко вбачається як волевиявлення СП щодо виходу з числа засновників ТзОВ «Гравіс», так факт виходу. У листі № 302 міститься посилання на долучене до нього рішення загальних зборів учасників СП про вихід із Товариства.

В додаток до листа направлено відповідачу «нотаріально посвідчене рішення (протокол) № 17 від 25.10.2016 загальних зборів СП «Київ-Захід про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс» для розгляду по суті та прийняття рішення про негайне проведення експертної оцінки всього майна товариства для оплати його дійсної (ринкової) вартості пропорційної до частки СП «Київ-Захід» у статутному капіталі товариства».

За змістом Протоколу № 17 загальних зборів учасників (засновників) СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ від 25.10.2016, на згаданих зборах присутні засновники, що володіють 100% голосів у статутному капіталі Товариства. До порядку денного включено питання №№ 2-4: « 2.Обговорення та вирішення питання про вихід із складу засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс», 3. Повідомлення загальних зборів та адміністрації ТзОВ «Гравіс» про вимоги СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ про проведення розрахунку у зв`язку з виходом останнього з числа засновників, на підставі дійсної (ринкової) вартості майна ТзОВ «Гравіс» (необоротних та оборотних активів), за участі незалежної експертної установи (експерта), для визначення вартості майна, що пропорційна частці та підлягає до оплати на користь СП «Київ - Захід» у формі ТзОВ. 4. Уповноваження директора товариства ОСОБА_5 на здійснення нотаріального посвідчення рішення загальних зборів товариства про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс» та скерування його адміністрації та загальним зборам останнього для прийняття рішення згідно Статуту ТзОВ «Гравіс» та чинного законодавства.

Загальними зборами засновників СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ прийнято одноголосні рішення з усіх питань порядку денного, у тому числі, по питанню № 2. Так, заслухавши інформацію співзасновника товариства ОСОБА_3 про неможливість подолати розбіжності у баченні стратегії розвитку товариства, відсутність взаєморозуміння у питаннях управління Товариством, засновниками одноголосно прийнято рішення «вийти з числа засновників ТзОВ «Гравіс».

За вимогами положень статуту СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ прийняття відповідних рішень відноситься до компетенції загальних зборів товариства як його найвищого органу.

Слід зазначити, що нормативні вимоги щодо змісту (текстового наповнення) повідомлення (заяви) про вихід в установчих документах ТзОВ «Гравіс» та законодавстві були відсутні. Відтак, основоположним є наявність формулювань, які дозволять встановити волю особи на припинення корпоративних відносин та здійснення з нею (за бажанням) відповідних розрахунків.

СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ є юридичною особою, учасником ТзОВ «Гравіс», відтак, волевиявлення СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ про вихід з числа засновників ТзОВ «Гравіс», на переконання суду, виражено через рішення загальних зборів, які оформлені протоколом від 25.10.2016. Нотаріально посвідчене рішення (протокол №17 від 25.10.2016 СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ) про вихід з числа засновників скеровано відповідачу в додаток до листа №302 від 25.10.2016 та отримано Товариством (відповідачем) 25.10.2016, що останнім не заперечується.

Слід також звернути увагу, що лист № 302 та протокол № 17 відповідачем сприйнято саме як заяву про вихід із складу товариства, що підтверджується його листом на адресу позивача від 03.02.2017 № 9, долученим до такого листа проектом порядку денного зборів (пп.2, 3), повідомленням про проведення позачергових загальних зборів від 27.03.2017 № 26 (п. 3), повідомленням про проведення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Гравіс» № 26 від 27.03.2017 на 05.05.2017 (п.п. 3, 4). За змістом вказаних документів, Відповідач отримав саме заяву про вихід СП із складу ТзОВ та до проекту порядку денного загальних зборів учасників товариства включено питання пов`язані із виходом, - щодо проведення розрахунків, прийняття рішення про зменшення статутного капіталу.

Свою позицію відповідач також обґрунтовує відсутністю у ЄДРПОУ відомостей щодо наявності обмежень повноважень директора СП «Київ-Захід» щодо представництва від імені товариства ( арк. 4, 5) на вчинення дій. Однак, факт наявності повноважень директора Мольченка В.Л. підтверджено безпосередньо рішенням вищого органу управління (протоколом № 17). Посилання відповідача на те, що протокол загальних зборів не може слугувати доказом у справі «оскільки протокол не є заявою про вихід, а є рішенням вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю, на підставі якого виконавчий орган мав здійснити певні дії згідно чинного законодавства, однак їх здійснив не у відповідності до закону» є безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено порядку дій виконавчого органу щодо інформування про вихід із складу часників юридичної особи. При цьому, саме загальними зборами (за участю всіх учасників (засновників)СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ прийнято рішення про вихід.

Таким чином, посилання відповідача щодо відсутності заяви позивача про вихід із складу ТзОВ спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями статей 83, 88, 143 ЦК України , статей 88, 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 10 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Корпоративні відносини виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав із моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, а за своїм суб`єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).

Відповідно до частин першої, третьої статті 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 116 ЦК України унормовано права учасників господарського товариства. Так, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.

Частиною першою статті 148 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 25.10.2016), було встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Отте, за змістом частини першої статті 148 ЦК України та статті 10 Закону № 1576-XII станом на час виникнення спірних правовідносин учасник товариства (безвідносно до розміру належної йому частки в статутному капіталі товариства) мав право вийти з товариства у будь-який строк незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Підставою припинення участі в господарському товаристві міг бути юридичний факт подання учасником заяви про вихід з товариства.

За змістом частини першої статті 148 ЦК України та статті 10 Закону № 1576-XII реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Право на вихід з товариства у відповідний період було законодавчо врегульовано як безумовне суб`єктивне право учасника, яке не залежало від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого мала наслідком припинення участі в товаристві.

Тобто, вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.

Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи (учасника), спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов`язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк. Тому неодмінною умовою для реалізації учасником вчиненого ним волевиявлення на припинення участі в товаристві є повідомлення товариства про прийняте рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, а також, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постановах: від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 №910/7674/18, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником. У зв`язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Щодо строків, наведених у статті 148 ЦК України, то вони мають значення для визначення моменту, коли в товариства настає строк виконання перед особою, яка вийшла з товариства, своїх обов`язків, пов`язаних з таким виходом. (п.п.6.13-6.15 Постанови).

Отже, з врахуванням вищенаведеного і матеріалів справи суд приходить до висновку, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ (учасник ТзОВ «Гравіс») подавши останньому 25.10.2016 нотаріально посвідчену заяву про вихід з числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» є таким, що вийшло з Товариства відповідача 25.10.2016.

Матеріали справи не містять доказів того, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ відкликало свою заяву про вихід із числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс».

Відтак, доводи відповідача про те, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ своїми діями в період (після 25.10.2016-2017) підтверджував його участь у ТзОВ «Гравіс» є таким, що не заслуговують на увагу, оскільки заяву від 25.10.2016 про вихід з ТзОВ «Гравіс» СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ не відкликало шляхом подання відповідної заяви.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на 26.10.2017), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу.

На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повність або частково в натуральній формі.

Учаснику який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно передано учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Отже, законодавець передбачив право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на отримання при виході із товариства виплати вартості майна товариства, пропорційної частці такого учасника у статутному капіталі, а також зобов`язання товариства виплатити учаснику, що виходить з товариства вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі в строк до дванадцяти місяців з дня виходу.

Враховуючи, що СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ 25.10.2016 вийшло з числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» шляхом подання відповідно заяви про вихід, то обов`язок виплатити СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ вартість частини майна пропорційну його частці у статутному капіталі ТзОВ «Гравіс» останній мав обов`язок виконати до 25.10.2017.

СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ звернулося до Господарського суду з позовом 22.11.2017, що підтверджується відповідним записом працівника канцелярії суду, засвідченого печаткою суду на титульній сторінці позовної заяви.

Отже, на момент звернення до Господарського суду обов`язок ТзОВ «Гравіс» здійснити СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ виплату - настав.

Доводи відповідача про те, що в цій частині позов заявлено передчасно не знаходять свого підтвердження виходячи з матеріалів справи.

Щодо доводів відповідача про те, що розрахунковою датою виходу СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ з числа засновників (учасників) ТзОВ «Гравіс» мала б бути дата 26.01.2017 (25.10.2016 + три місяці) є помилковим, оскільки ст.54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначала строки проведення виплати до дванадцяти місяців з дня виходу, а днем виходу є дата 25.10.2016.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України - майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини 1 статті 66 та статті 139 ГК України, майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України в чинній редакції). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018р. у справі №925/1165/14. Крім того, на праві учасника товариства, який виходить з нього, вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства зосереджував увагу ВГСУ, закріпивши це у п.4.20 постанови Пленуму №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Так, у п. п. 4.19, 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства. Учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

З метою встановлення дійсної ринкової вартості майна ТзОВ «Гравіс» судом 11.04.2018 р. у справі №914/2402/17 була призначена судова експертиза, проведення якої доручено Львівському науково- дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої судом поставлені питання:

-яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс» (80100, Львівська обл., м. Червоної рад, пр.Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088) станом на дату виходу Спільного підприємства «КИЇВ-ЗАХІД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівська область, м.Червоноград,вул.Івасюка,20, ідентифікаційний код 20780000) з товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс», а саме станом на 25.10.2016?

-яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 50% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс» ( 80100, Львівська область, м. Червоноград, пр. Шевченка, 16-а, ідентифікаційний код 30463088), з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, підлягає виплаті позивачу станом на дату виходу Спільного підприємства «КИЇВ-ЗАХІД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Івасюка, 20, ідентифікаційний код 20780000) з товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс», а саме станом на 25.10.2016?

В загальному обсязі наданих на дослідження матеріалів господарської справи представлено наступні документи із даними щодо визначення показників ринкової вартості об`єктів майна ТОВ «Гравіс» станом на 25.10.2016, використання яких передбачено ухвалою суду від 29.07.2021, а саме:

Висновок експерта №2514-2523 від 18.11.2019 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи /т. 8 а. с. 104-118/;

Висновок експерта №560/561/562/563/564/565 від 21.05.2021 за результатами проведеної додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи /т. 9, а. с. 194- 230/;

Висновок експерта №1691/1692/1693/1694/1695 від 28.05.2021 за результатами проведення повторної судової оціночно-земельної експертизи /т. 10, а. с. 5-20/;

Висновок експерта №8309-831 1 від 30.06.2021 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи/т. 10, а. с. 28-44/;

Висновок експерта №406/1677-1690 від 01.07.2021 за результатами повторної оціночно-будівельної експертизи/т. 10, а. с.64-89/;

Висновок експерта №8312-8313 від 02.07.2021 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи /т. 10, а. с.47-60/.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судово- економічної експертизи від 29.04.2022 №3600, показник вартості майна ТОВ «Гравіс» станом на 25.10.2016, що підлягає розподілу між учасниками, з урахуванням ринкової вартості його необоротних активів (згідно даних оціночно-будівельної, оціночно- земельної. товарознавчих, автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої судових експертиз) становитиме 102 213,0 тис. гри.

Відповідно, вартість частини майна, пропорційна частці 50% у статутному капіталі ТОВ «Гравіс», з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов`язань та прибутку, яка підлягала б до виплати учаснику у зв`язку з його виходом з числа учасників даного товариства станом на 25.10.2016 становитиме 51 106 500,00 гри. (П`ятдесят один мільйон сто шість тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Таким чином, сума, що підлягає виплаті позивачу - СГІ «КИІВ-ЗАХІД» станом на дату виходу 25.10.2016, встановлена судом у процесі розгляду даної справи, та становить 51 106 500,0 гривень.

За змістом ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі подання учасниками справи заяв, скарг і документів після закінчення процесуальних строків: без клопотання про поновлення (продовження) строків на подання відповідних документів; або залишення такого клопотання без задоволення, суд долучає ці документи до матеріалів справи, проте залишає їх без розгляду, про що постановляє відповідну ухвалу.

Чинним ГПК України не передбачено можливості повернення судом документів, поданих із пропуском строку, встановленого судом, а отже правових підстав для їх повернення відповідному учаснику справи суд не має.

Оскільки наслідком подання заяв, скарг і документів згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України є залишення їх без розгляду, суд не має підстав брати такі документи до уваги та враховувати зазначені у цих документах обставини та доводи.

Питання стосовно прийняття доказів, долучених до таких заяв, скарг і документів, суд повинен вирішувати, керуючись положеннями ч. 8 ст. 80 ГПК України та зважаючи на поважність причин пропуску строку на подання кожного конкретного доказу.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 21.12.2022 було задоволено усні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду вимог, викладених в пунктах 1 прохальних частин клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022) про визнання причин пропуску ТзОВ «Гравіс» строку на подання доказів у справі поважними та встановлення додаткового строку на подання доказів задоволити; залишено без розгляду вимоги, викладені в пунктах 1 прохальних частин клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022); приєднано до матеріалів справи документи, зазначені у пунктах 2 прохальних частин клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022); в задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи від 20.06.2022 (вх.№1898/22 від 22.06.2022) відмовлено.

Таким чином, з врахуванням наведеного та беручи до уваги викладене судом в ухвалі від 21.12.2022 долучені відповідачем до матеріалів справи документи (в додаток до клопотань від 19.11.2021 (вх.№27741/21 від 19.11.2021) та від 12.09.2022 (вх.№19005/22 від 13.09.2022)) не беруться судом до уваги, а наведені в них обставини та доводи не враховуються при ухвалені рішення.

Відповідно, належним і допустимим доказом по справі, яким підтверджується вартість частини майна пропорційної частці учасника СП «Київ-Захід» в формі ТзОВ у статутному капіталі ТзОВ «Гравіс» у розмірі 50% станом на 25.10.2016, що складає 51106500 грн, суд вважає висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 29.04.2022 №3600. Додатково суд зазначає, що цей висновок не визнаний недійсним, не скасований і є чинним.

Стосовно притягнення до дисциплінарного провадження відносно судових експертів Горина В.С. та Малетича В.І. (які проводили повторну оціночно-будівельну експертизу у даній справі), суд окремо вбачає за доцільне зазначити наступне.

Процедуру притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності визначено Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 р. № 301/5. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Проте, суд зауважує, ні в цій статті, ні у законі в цілому не передбачено діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) зазначено: "Наголошуючи на важливості гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція України встановила, що склад правопорушення як підстава притягнення особи до юридичної відповідальності та заходи державно-примусового впливу за його вчинення визначаються виключно законом, а не будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, та бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (статті 58, 61, пункти 1, 22 частини першої статті 92 Конституції України). Системний аналіз викладених конституційних положень дає підстави дійти висновку, що за своїм змістом пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності. Ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього".

Отже, з огляду на вказану статтю Конституції України та рішення Конституційного Суду України підстави (засади) юридичної відповідальності, а в контексті спірних правовідносин дисциплінарної, мають урегульовуватися виключно законами України.

Як вбачається з поданих відповідачем рішення №5 та №5/1 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, судових експертів Горина В.С. та Малетича В.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження відповідно до пп. 1 п. 13 Положення № 301/5.

Але Закон України "Про судову експертизу" не містить норми, де б визначалися діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад). Не містить таких норм і Положення № 301/5 у частині визначення діянь, за вчинення яких експерта могли б притягувати до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Оскільки, висновок судово-економічної експертизи від 29.04.2022 №3600 за ухвалами суду визнано судом як належний та допустимий доказ, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 51106500,00 грн. основного боргу.

Позивачем двічі подавались заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Суд зазначає, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19). Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Не дивлячись на те, що позивач назвав свої заяви як заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд, з огляду на вищенаведене, враховуючи висновки Верховного Суду у відповідних постановах відносно оцінки заяв, які подаються позивачем в порядку ст.46 ГПК України, не вбачав підстав для відмови позивачу в прийнятті поданих ним заяв (з тих мотивів, що вони іменовані позивачем як заяви про збільшення розміру позовних вимог), оскільки за своєю суттю ці заяви є заявами про зміну предмету позову, які були подані з дотримання ст.46 ГПК України і підлягали прийняттю до розгляду.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За актуальною практикою Верховного Суду, учасник господарського товариства, який вийшов зі складу останнього, вправі вимагати сплати вартості майна з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми па підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №912/855/19, від 16.07.2019 у справі №921/233/18, від 23.01.2018 у справі №906/1283/16.

Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, позивач заявив до стягнення інфляційні втрати у розмірі 34687074,47 грн. та 3% річних у розмірі 7808793,16 грн. за період з 26.10.2017 по 28.11.2022.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат повинен становити за спірний період 31835820,24 грн. Відтак, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає до задоволення частково у сумі 31835820,24 грн. В задоволенні решти вимоги слід відмовити.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що такий проведено правильно і становить 7808793,16 грн.

У постанові від 18.03.2020 року під час розгляду справи № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла до наступних висновків.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин (п.п.8.20.-8.22).

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

У пунктах 8.33, 8.35.-8.36 цієї постанови зазначено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Як вже було зазначено, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

У пункті 8.38. цієї постанови зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії" від 05.02.2009, заява № 22330/05).

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19 зауважує, що суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій, процентів річних і за власною ініціативою, а не тільки за клопотанням заінтересованої особи.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Вирішуючи, що інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат, а також, що позивачем не подано доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності та підтверджували факт понесення позивачем збитків, у зв`язку з простроченням виплати вартості частини майна пропорційної частці у статутному капіталі товариства у зв`язку із виходом з числа засновників (учасників) товариства, беручи до уваги, що загальна сума заявлених вимог по відсотках річних та інфляційних втрат складає 42495867,63 грн (при сумі основного боргу 51106500 грн), дотримуючись принципів пропорційності та балансу інтересів обох сторін спору, суд приходить до висновку про доцільність зменшення розміру 3% річних та присудження до стягнення 742234,40 грн. по цій позовній вимозі (що складає 9,5 %).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання провести державну реєстрацію змін ТзОВ Гравіс у зв`язку із виходом СП Київ-Захід із складу учасників товариства, то суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 у справі №910/7674/18.

Щодо строків, наведених у статті 148 ЦК України, то вони мають значення для визначення моменту, коли в товариства настає строк виконання перед особою, яка вийшла з товариства, своїх обов`язків, пов`язаних з таким виходом.

Відповідно до статті 7 Закону № 1576-XII, частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (тут і далі у редакції станом на час звернення з позовом) зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до ЄДР, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов`язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема, такі документи:

- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

- установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення зі складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

З 17 червня 2018 року законодавче регулювання, наведене в частинах першій та п`ятій статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», визначає, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Відтак частиною п`ятою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у редакції, чинній з 17 червня 2018 року, передбачено державну реєстрацію змін до складу учасників та встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Документи подаються учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником для випадків якщо подається документ, зазначений у підпункті "г" вказаної частини статті.

З аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з позовом (13 червня 2018 року) діяв певний порядок для оформлення товариством виходу особи зі складу його учасників, що втілювався у рішенні товариства про зміни в установчих документах товариства чи відповідних судових рішеннях та подальшій державній реєстрації цих змін.

Згідно зі змінами до законодавства, яке регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, право ініціювати реєстрацію змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю надано відповідним учасникам товариства.

Така реєстрація в державному реєстрі здійснюється (за ініціативи як товариства так і учасника) з метою фіксації змін відомостей про юридичну особу, засвідчення державою змін у статутних документах товариства, що відбулися на підставі відповідних юридичних фактів.

Внесених змін до статутних документів товариства здійснюється в межах правовідносин з державної реєстрації юридичних осіб, а не в межах зобов`язальних правовідносин між товариством та його колишнім учасником.

У разі якщо всупереч законодавству, яке діяло на час звернення позивача до суду, товариство не вчиняло дії у зв`язку з виходом учасника з товариства, у тому числі не вирішувало питання про внесення змін до установчих документів товариства, то підстави для виникнення в товариства перед учасником обов`язку внести до ЄДР такі зміни відсутні. А учасник товариства мав право встановлювати фактичні обставини свого виходу з товариства у спорі з товариством про виконання обов`язків, пов`язаних з таким виходом, спростовуючи дані, внесені до ЄДР.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов`язання ТзОВ «Гравіс» провести державну реєстрацію змін на підставі ст.7 Закону України «Про господарські товариства», у зв`язку із виходом із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права учасника товариства, відтак в цій частині позову слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 838313,80 грн.

За змістом частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частиною четвертою статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Матеріалами справи підтверджується понесення витрати пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 368790,60 грн. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що витрати, пов`язаних з проведенням судових експертиз підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог (без врахування зменшення 3% річних) у розмірі 356034,14 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76 - 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гравіс (80100, Львівська область, м.Червоноград, пр.Шевченка, 16-а; ідентифікаційний код 30463088) на користь Спільного підприємства Київ-Захід у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, 85; ідентифікаційний код 20780000) 51 106 500,00 грн. основного боргу, 31 835 820,24 грн. інфляційних втрат, 742 234,40 грн. 3% річних, 838 313,80 грн. судового збору, 356 034,14 грн. витрат на проведення судових експертиз.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Призначити судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати пов`язані з розглядом справи на 01.06.2023 на 13:30 год.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-ий поверх, зал судових засідань №9.

6. Встановити сторонам строк до 24.05.2023 включно, для подання суду доказів на підтвердження судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), у зв`язку з розглядом справі №914/2402/17 з доказами скерування їх копій іншій стороні.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 19.06.2023.

Суддя Кітаєва С.Б.