Рішення

від 07.06.2023 по справі 914/374/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 Справа № 914/374/23

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Контіки, м. Львів

про стягнення 27 580, 04 грн неустойки

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: Чижович І.З. представник;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Контіки про стягнення 17 048, 12 грн неустойки за неповернення нежитлового приміщення з оренди та зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 8, 6 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. І. Білозіра, 5.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.02.2023 відкрито загальне позовне провадження.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 10.05.2023 закрито провадження у справі № 914/374/23 в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 8, 6 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. І. Білозіра, 5; прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині нарахованої неустойки; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 07.06.2023.

У судовому засіданні 07.06.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що ухвали суду скеровувались відповідачу на його юридичну адресу, відображену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також ухвала суду від 01.03.2023 скеровувалась на адресу директора товариства - Дегтярьової В.В.

Поштова кореспонденція повернулась суду із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Враховуючи викладене, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд справи.

Беручи до уваги закінчення строку розгляду спору, достатність доказів у справі для її вирішення, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Аргументи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку з своєчасного повернення спірного приміщення після закінчення строку дії договору оренди, внаслідок чого позивач нарахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

06 квітня 2017 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та Державне підприємство побутового обслуговування майстерня по ремонту годинників Контіки (Орендар), уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-10564-17 (далі - договір), згідно з розділом 1 якого Орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 29.09.2016 № 785-О та договору оренди від 21.08.2007 № Г-5476-7 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (далі об`єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Княже місто» (надалі - Балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. О. Герцена, 5 (перейменовано на І. Білозіра), загальною площею 8, 6 кв.м.

Відповідно до пункту 4.1 договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з « 06» квітня 2017 року до « 05» квітня 2020 року включно.

Договором № Г-10564-17 (Д-19) від 11.07.2019 внесено зміни до договору оренди нерухомого майна № Г-10564-17 від 06.04.2017 в частині орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю «Контіки» та предмета договору в частині зміни балансоутримувача на ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Договором № Г-10564-17 (Д-19) від 13.09.2019 внесено зміни до договору оренди № Г-10564-17 (Д-19) від 06.04.2017 в частині орендної плати та порядку розрахунків, а саме встановлено, що з 01.01.2020 Орендар на підставі виставлених рахунків з 01.01.2020 сплачує 90% розміру орендної плати на рахунок управління комунальної власності департаменту економічного розвитку, 10% розміру орендної плати на рахунок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Наказом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №285-0 від 22.05.2020 вирішено продовжити та внести зміни до договору оренди №Г-10564-17 від 06.04.2017 (зі змінами) з ТзОВ «Контіки» на нежитлове приміщення першого поверху під індексом - 1 відповідно до даних поверхового плану від 17.01.1991, які розташовані в будівлі за адресою м. Львів, вул. І. Білозіра, 5, встановивши цільове призначення для майстерні побутового обслуговування терміном на 5 років.

Наказом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №464-0 від 28.08.2021 внесено зміни до наказу №285-0 від 22.05.2020, визначивши спосіб продовження договору оренди «шляхом проведення аукціону».

У зв`язку із відсутністю зареєстрованих учасників аукціон не відбувся, що підтверджено протоколом електронного аукціону № LLP001-UA-20220204-26692.

Листом №4-2302-вих-27835 від 06.04.2020 орендаря повідомлено про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди, необхідність проведення повного розрахунку за договором оренди та звільнення і повернення орендованого приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі.

Згідно з пунктом 9.1 договору повернення об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього договору або дострокового припинення чи розірвання.

Відповідно до пункту 9.9 договору якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення об`єкта оренди у порядку і у строки, передбачені частиною 9 Договору, Орендодавець нараховує Орендареві неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди за весь час прострочення обов`язку щодо повернення об`єкта оренди.

Враховуючи припинення договору та неповернення відповідачем орендованого майна, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення неустойки та виселення.

Проте під час розгляду справи відповідач повернув об`єкт оренди, що підтверджено актом приймання-передачі від 15.03.2023.

В цій частині провадження у справі закрито ухвалою суду від 10.05.2023.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача 27 580, 04 грн неустойки, нарахованої з 01.03.2021 по 15.03.2023.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Сторонами у справі 06.04.2017 укладено договір оренди № Г-105644-17 (зі змінами) з строком дії до 05.04.2020.

Позивач до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ №483 від 03.06.2020 прийняв наказ № 285-0 від 22.05.2020 про продовження та внесення змін до договору оренди від 06.04.2017.

З метою приведення зазначеного наказу у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом №464-0 від 28.08.2021 внесено зміни до наказу №285-0 від 22.05.2020, визначивши спосіб продовження договору оренди «шляхом проведення аукціону».

Проте орендар не скористався своїм правом на продовження договору, не зареєструвався на аукціон, тому такий не відбувся.

Таким чином договір оренди №Г-10564-17 від 06.04.2017 зі змінами припинив свою дію 05.04.2020 у зв`язку із закінченням строку, на який був укладений.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Положення частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлюють, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач 15.03.2023 повернув об`єкт оренди, що підтверджено актом приймання-передачі.

Зважаючи на те, що відповідач повернув об`єкт оренди лише 15.03.2023, а договір припинив свою дію 05.04.2020, позивач правомірно звернувся до суду із вимогою про стягнення неустойки.

При нарахуванні неустойки позивач обґрунтовано врахував ухвали Львівської міської ради № 6464 від 28.04.2020 «Про заходи підтримки суб`єктів підприємницької діяльності на період дії карантину» та № 121 від 25.02.2021 «Про внесення змін до ухвали міської ради № 6464 від 28.04.2020 "Про заходи підтримки суб`єктів підприємницької діяльності на період дії карантину", якими фактично передбачено звільнення від орендної плати за користування нежитловими приміщеннями, цілісними майновими комплексами, які належать до власності територіальної громади м. Львова з 17.03.2020 по 28.02.2021 та почав нарахування неустойки з 01.03.2021.

Суд встановив, що позивач нарахував відповідачу 46 864, 46 грн (з ПДВ) неустойки з 01.03.2021 по 15.03.2023.

Відповідач впродовж заявленого періоду оплатив 19 284, 70 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача 27 580, 04 грн.

Однак суд не погоджується із включенням в розрахунок неустойки ПДВ, враховуючи таке.

У справі № 916/1319/19 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, залишаючи без змін оскаржувані у справі судові рішення, дійшов висновків про те, що Податковим Кодексом України як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.

При цьому Верховний Суд, розглядаючи справу № 916/1319/19, зазначив, що, виходячи з аналізу частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість із-за своєї правової природи як міри відповідальності. Тому Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Такі ж правові висновки висловив Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у cправі № 904/4472/20.

Посилання позивача на постанову суду апеляційної інстанції, якою присуджено до стягнення неустойку з ПДВ суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки обов`язковими до врахування є висновки суду касаційної інстанції.

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виключивши з розрахунку позивача ПДВ.

Здійснивши зворотнє відрахування ПДВ із нарахованих позивачем сум, суд встановив, що позивач підставно заявив до стягнення 19 769, 04 грн неустойки.

У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати.

На підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контіки (місцезнаходження: 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Герцена, будинок 5; ідент. код: 37030224) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, місто Львів, пл. Галицька, будинок 15; ідент. код: 25558625) 19 769, 04 грн неустойки та 1 923, 86 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.06.2023.

Суддя Галамай О.З.