ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
"12" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1219/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" (вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, 65020)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Лігал Консалтинг" (вул. Клочківська, 115, кв. 155А, м. Харків, 61145)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 43015722)
про стягнення 314016,00 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: Десятова Н.А.
УСТАНОВИВ:
Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Лігал Консалтинг", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму шкоди, завданої у результаті пожежі, у розмірі 314016,00 грн та судові витрати.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем правил пожежної безпеки, що призвело до спричинення 07.10.2021 пожежі у приміщенні за адресою: вул. Старопортофранківська, 34, м. Одеса, яке перебуває на балансі позивача та передане відповідачу в оренду згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.02.2020 № 209840912007, укладеним між відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 позовну заяву Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1219/23; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; призначено у справі підготовче засідання на 22 травня 2023 року о 16:30; викликано представників учасників справи у засідання суду. Крім цього, вказаною ухвалою роз`яснено сторонам про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч. 4-5 ст. 197 ГПК України, а також у приміщенні суду згідно з ч. 6-8 ст. 197 ГПК України.
Вищевказана ухвала суду була направлена, зокрема, позивачу на електронну адресу: pdpu@pdpu.edu.ua, яка вказана позивачем у позовній заяві та з якої позивачем було надіслано на електронну адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, підписану електронним підписом ректора університету - Красножоном А.В.
У підготовче засідання 22.05.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не сповістив, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.
22.05.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 12.06.2023 о 13:45. Також, у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача направити копію позовної заяви з додатками третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Про постановлення судом вищевказаних ухвал позивача було повідомлено шляхом направлення на електронну адресу останнього відповідної ухвали від 22.05.2023, якою суд вдруге викликав позивача у судове засідання, яке призначене на 12 червня 2023 року о 13:45.
У підготовче засідання 12 червня 2022 року о 13:45 позивач знову не з`явився за викликом суду, про поважність причин неявки суд не сповістив, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч. 7, 8 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Частиною 3 статті 216 ГПК України передбачено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 7 статті 242 ГПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до підп. 5.8. п.5 Розділу І Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі - Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Згідно з п.111 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
"Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.".
Так, позивач, будучи належним чином та завчасно повідомленим про розгляд справи: жодного разу у цій справі не з`явився у судові засідання за викликом суду; не надав суду доказів поважності причин нез`явлення у засідання суду 22.05.2023 о 16:30 та 12.06.2023 о 13:45; не надав суду доказів неможливості участі позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому суд наголошує, що нез`явлення позивача у засідання суду та пасивна поведінка останнього при розгляді справи перешкоджає вирішенню спору по суті, адже, як вбачається з пояснень позивача, викладених у позовній заяві та заяві про усунення недоліків позовної заяви, розмір заявленої до стягнення суми позивачем визначено попередньо, при цьому позивач мав намір звертатись до суду з клопотанням про призначення у цій справі експертизи, з метою визначення вартості шкоди, завданої відповідачем.
За цих обставин, суд вважає, що Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського", як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяв вирішенню спору, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову у цій справі без розгляду.
Водночас, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.
Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" у справі № 916/1219/23 - залишити без розгляду.
2. Судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.
Повну ухвалу складено 19.06.2023.
Ухвала набирає законної сили 12.06.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2023 |
Оприлюднено | 21.06.2023 |
Номер документу | 111643841 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні