Рішення

від 19.06.2023 по справі 917/610/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023 Справа № 917/610/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу № 917/610/23

за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-банк", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК "Консалт Групп", вул.Центральна, буд. 13, кв. 3, с. Щербані, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38750

про стягнення 119 995,41 грн,

Секретар судового засідання Теницька С.В.,

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Акціонерне товариство "Акцент-банк" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК "Консалт Групп" 119 995,41 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 21.09.2018 року між сторонами кредитного договору № К-Д 618, з яких : 91 402,19 грн заборгованість за наданим кредитом, 9 582,79 грн заборгованість за процентами, 18 686,91 грн заборгованість за винагородою, 323,52 грн пеня.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія кредитного договору № К-Д 618 від 21.09.2018; розрахунок заборгованості, копія меморіального ордеру на видачу кредитних коштів, копія виписки по рахунку відповідача, копія банківської ліцензії № 16 від 30.10.1992, витяг зі Статуту АТ"Акцент-банк".

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

18.04.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Акцент-банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК "Консалт Групп" про стягнення 119 995,41 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 21.09.2018 року між сторонами кредитного договору № К-Д 618, з яких 91 402,19 грн заборгованість за наданим кредитом, 9 582,79 грн заборгованість за процентами, 18 686,91 грн заборгованість за винагородою, 232,52 грн пеня.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 справу № 917/610/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 18.04.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що сума судового збору в розмірі 2 684, 00 відповідно до платіжного доручення №600531537240 від 03 березня 2023 року була сплачена позивачем на р/р UA578999980313131206083016712, який не є рахунком для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Полтавської області.

Суд ухвалою від 20.04.2023 позовну заяву залишив без руху, надав позивачу строк на усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення.

Заявою за вх. № 5823 від 09.05.2023 позивач повідомив суд про усунення недоліків, а саме : судовий збір в розмірі 2 684,00 грн сплачено платіжним дорученням № 1683110070 від 03.05.2023 року (оригінал додану до зазначеної заяви).

Суд ухвалою від 15.05.2023 продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала суду від 18.04.2023 року (якою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов), що була надіслана судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача, що співпадає з адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 18.04.2023, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 26.04.2023 р.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

21.09.2018 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (скорочена назва AT "А-Банк", далі - Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮК "Консалт Групп" (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір К-Д 618, щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 210 000,00 грн строком на 24 місяців (до 20.09.2020) зі сплатою процентів у розмірі 23.88 % щорічно (далі - Кредитний договір, а.с. 3-13).

У Кредитному Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- ліміт цього договору: 210 000.00 грн на наступні цілі:

-у розмірі 201 621,00 грн на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати);

-у розмірі 8 379,00 грн. на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 00,00 грн на сплату страхових платежів зі строком повернення до 20.09.2020 року, шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору) ( п. п. А2 та п. А3 Кредитного договору);

- у відповідності зі ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цю Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати термін; повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати зазначеної у повідомленні, вважається простроченою (абзац 6 п. А3 Кредитного договору);

- за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 23.88% річних. Також Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0.99 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 3.99 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання (п. А6, п. А9, п. А10, п. All Кредитного договору);

- у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки (п. А7 Кредитного договору);

- Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору (пп. 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору);

- при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором (п. абзац 6 пп. 2.3.2 Кредитного договору);

- у випадку порушення Позичальником терміни платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 3f днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.1 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів заставі у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 5.8 Кредитного Договору)

Факт надання позивачем кредиту відповідачу підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №АВ181002Т7 від 21.09.2018 та банківською випискою по Поточному рахунку Відповідача (а.с. 15-18).

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником згідно з графіком платежів, який є Додатком 1 до цього Договору (п. А3 Кредитного Договору).

За даними Позивача Відповідачем порушуються умови Кредитного договору, а саме : допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу та нарахованих відсотків.

Станом на 03.03.2023 року за Відповідачем рахується заборгованість у сумі в розмірі 119 995,41 грн, в тому числі : 91 402,19 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9 582,79 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 18 686,91 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 323,52 грн - пеня.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, надавши відповідачу кредитні кошти у межах встановлених позивачем лімітів, належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

В порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Кредитним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач кредит не повернув, проценти та винагороду за користування кредитом не сплатив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 91 402,19 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 9 582,79 грн загальний залишок заборгованості за процентами за період з 21.09.2018 по 28.02.2023, 18 686,91 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою за період з 21.09.2018 по 28.02.2023 (з урахуванням проведених відповідачем проплат) підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У п. А7 Кредитного Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно статті 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 323,52 грн пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", є математично правильний, відповідачем не спростований, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 91 402,19 грн заборгованості за наданим кредитом, 9 582,79 грн заборгованості за процентами, 18 686,91 грн заборгованості за винагородою, 323,52 грн пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК "Консалт Групп", (вул. Центральна, буд. 13, кв. 3, с. Щербані, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38750, код РНОКПП 37895333) на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) 91 402,19 грн заборгованості за наданим кредитом, 9 582,79 грн заборгованості за процентами, 18 686,91 грн заборгованості за винагородою, 323,52 грн пені та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 19.06.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик