Рішення

від 20.06.2023 по справі 922/1507/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1507/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ФОРТА" про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

АТ "А-БАНК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Торгівельний Дім "ФОРТА", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 17.08.2021 №20.97.0000000383 в розмірі 58.437,28 грн станом на 23.03.2023, яка складається з: 48.612,28 грн - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4.295,00 грн - загальний залишок за процентами; 5.530,00 грн - загальний залишок за винагородою, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2023 з урахуванням малозначності справи №922/1507/23 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 24.04.2023 року, через Електронний кабінет.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі вручено не було та остання була повернута за зворотною адресою, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Між АТ "А-БАНК" (банк) та ТОВ ""Торгівельний дім "ФОРТА" (позичальник) був укладений Кредитний договір від 17.08.2021 №20.97.0000000383 (далі - Договір). Згідно з його умовами банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені в пункті А2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункту 2.1.2. цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Термін повернення кредиту зазначений у пункті А3 цього Договору.

Відповідно до пунктів А1, А2, А3 Договору вид кредиту - споживчий кредити; ліміт цього Договору - 100.000,00 грн на фінансування поточної діяльності; темін повернення кредиту 15.08.2022.

За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти в розмірі 18,90% річних (пункт А6 Договору).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 100.000,00 грн, про що свідчить наявний у матеріалах справи меморіальний ордер від 17.08.2021 №TR.18855002.26080.70198.

Як зазначає позивач, станом на 23.03.2023 заборгованість відповідача перед позивач за Договором становить 58.437,38 грн, яка складається з: 48.612,28 грн - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4.295,00 грн - загальний залишок за процентами; 5.530,00 грн - загальний залишок за винагородою, що і стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернені позики.

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктами 2.2.2, 2.2.3 Договору, позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.

Відповідно до пункту 5.8 Договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Як свідчить наявний в матеріалах справи меморіальний ордер від 17.08.2021 №TR.18855002.26080.70198 та наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредит в розмірі 100.000,00 грн відповідно до умов Договору (арк. справи 5).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором у частині повернення кредиту, сплати процентів та комісії в повному обсязі та станом на 23.03.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить всього 58.437,38 грн, яка складається з: 48.612,28 грн - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4.295,00 грн - загальний залишок за процентами; 5.530,00 грн - загальний залишок за винагородою.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч положень статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) відповідачем факту належного виконання зобов`язання у визначений Договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 17.08.2021 №20.97.0000000383 в розмірі 58.437,28 грн станом на 23.03.2023, яка складається з: 48.612,28 грн - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4.295,00 грн - загальний залишок за процентами; 5.530,00 грн - загальний залишок за винагородою.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ФОРТА" (61052, м. Харків, вул. Мала-Панасівська, буд. 1, кім А3 код ЄДРПОУ 40059332) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором від 17.08.2021 №20.97.0000000383 в розмірі 58.437,28 грн станом на 23.03.2023, яка складається з: 48.612,28 грн - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4.295,00 грн - загальний залишок за процентами; 5.530,00 грн - загальний залишок за винагородою, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "20" червня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля