Ухвала

від 20.06.2023 по справі 922/1662/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" червня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/1662/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Новікова Н.А.,

без виклику учасників справи,

розглянувши заяву відповідача - ТОВ РВЗ УКРАЇНА про закриття провадження у справі (вх. № 15158 від 13.06.2023) та заяву позивача - ТОВ "НОРДІСК" про покладення на відповідача судових витрат (вх. № 15577 від 19.06.2023) у справі 922/1662/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІСК" (ідентифікаційний код 30011179; юридична адреса: 49050, м. Дніпро, пр-т ГАГАРІНА, буд. 115, офіс 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ УКРАЇНА (ідентифікаційний код 40602601; юридична адреса: 61046, м. Харків, пр-т Олександрівський, буд. 2-А)

про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 12069,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "НОРДІСК" звернулося до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд з позовною заявою (вх. № 1662/23 від 26.04.2023) до відповідача ТОВ РВЗ УКРАЇНА, в якій просить стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 12069,97 грн, з яких: інфляційні витрати 10055,54 грн та 3% річних 2014,43 грн, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 20.09.2021 № 2009, укладеним між сторонами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2023 у справі № 922/1662/23 після усунення позивачем недоліків позовної заяви вказану позовну заяву було судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду та надсилання (надання) позивачу відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та позивачу встановлено строк на подання до суду та надсилання (надання) відповідачу відповіді на відзив - 5 днів з дня його отримання.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та їх копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - ТОВ «Нордіск» та відповідачу - ТОВ «РВЗ Україна» в електронному вигляді до їх Електронних кабінетів у системі Електронний Суд.

12.06.2023 за вих. № 146 від відповідача - ТОВ «РВЗ Україна» на електронну пошту суду надійшла заява (вх. № 15158 від 13.06.2023), в якій відповідач просить закрити провадження у справі № 922/1662/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки він сплатив позивачу по платіжній інструкції № 26 від 07.06.2023 на суму 12069,97 грн заявлену до стягнення суму заборгованості в межах справи № 922/1662/23, та додав до заяви копію платіжної інструкції № 26 від 07.06.2023 на суму 12069,97 грн, яка свідчать про сплату відповідачем на користь позивача 12069,97 грн заборгованості, заявленої до стягнення в межах справи № 922/1662/23.

15.06.2023 за вх. № 15450 від відповідача - ТОВ «РВЗ Україна» до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про долучення доказів, з доданими до неї поштовою накладною та поштовим фіскальним чеком, а також описом вкладання від 13.06.2023 № 6106001994772, які свідчать про надсилання заяви про закриття провадження у справі № 922/1662/23 (вх. № 15158 від 13.06.2023) на адресу позивача - ТОВ «Нордіск».

19.06.2023 за вх. № 15577 від позивача - ТОВ "НОРДІСК" до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про покладення на відповідача судових витрат у справі 922/1662/23, в якій позивач підтверджує факт сплати відповідачем заборгованості в сумі 12069,97 грн та зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також, у вказаній заяві позивач, посилаючись на те, що відповідачем не відшкодовано позивачу понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу, просить покласти на відповідача всі судові витрат, в тому числі судовий збір, оскільки подання позову до суду викликано саме протиправними діями відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Розглянувши матеріали справи та заяву позивача про закриття провадження у справі, дослідивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі, з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 20.09.2021 № 2009, укладеним між сторонами. Зазначає, що на виконання умов вказаного договору згідно з підписаною сторонами Специфікацією до договору від 20.09.2021 № 1 позивачем по видатковій накладній від 12.10.2021 № 52 поставлено відповідачу товар на загальну суму 710400,00 грн з ПДВ. Втім відповідачем було оплачено отриманий товар частково на суму 355200,00 грн, у зв`язку з чим ТОВ "НОРДІСК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «РВЗ Україна» 355200,00 грн суми основного боргу по договору від 20.09.2021 № 1, а також нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару, поставленого за вказаним договором: 8231,56 грн інфляційних втрат за період жовтень, листопад, грудень 2021 року; 3444,95 грн 3% річних за період з 13.10.2021 по 07.02.2022 та 209568,00 грн пені за період з 13.10.2021 по 07.02.2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/573/22 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «РВЗ Україна» на користь ТОВ «Нордіск» суму в розмірі 576444,51 грн, з яких: 355200,00 грн - сума основного боргу; 8231,56 грн - інфляційні втрати; 3444,95 грн - 3% річних; 209568,00 грн - сума пені; а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 8646,67 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31000,00 грн.

Вказане рішення набрало законної сили та, як зазначає позивач, лише 14.02.2023 було фактично виконано в примусовому порядку в повному обсязі.

Водночас, у грудні 2022 року, враховуючи невиконання відповідачем вищезазначеного судового рішення, позивач - ТОВ «Нордіск» знов звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «РВЗ Україна» інфляційні втрати, 3% річних та пеню, нараховані за період з станом на 08.12.2022, а саме: 8845,94 грн - 3% річних за період прострочення з 13.10.2021 по 08.12.2022 (за виключенням тих, які вже були стягнуті згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/573/22 за період з 13.10.2022 по 07.02.2022), 115440,00 грн пені за період прострочення з 13.10.2021 по 13.04.2022 (за виключенням тих, які вже були стягнуті згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/573/22 за період з 13.10.2022 по 07.02.2022), а також 90309,97 грн інфляційних за період прострочення з жовтня 2021 року по жовтень 2022 року (за виключенням тих, які вже були стягнуті згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/573/22 за період жовтень, листопад, грудень 2021 року).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі № 922/2526/22 (яке набрало законної сили) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «РВЗ Україна» на користь ТОВ «Нордіск» 90309,97 грн інфляційних втрат, 8845,94 грн 3% річних, 12650,96 грн пені, 1667,10 грн судового збору та 8336,17 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як зазначає позивач у позовній заяві у справі № 922/1662/23 (вх. № 1662/23 від 26.04.2023), рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 у справі № 922/2526/22 відповідачем на момент подання даного позову до суду не виконано, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 12069,97 грн, з яких: інфляційні витрати 10055,54 грн та 3% річних 2014,43 грн.

Із наданої відповідачем до заяви про закриття провадження у справі копії платіжної інструкції № 26 від 07.06.2023 на суму 12069,97 грн вбачається, що відповідачем - ТОВ «РВЗ Україна» у добровільному порядку сплачено позивачу - ТОВ «Нордіск» 12069,97 грн заборгованості, заявленої позивачем до стягнення з відповідача в межах справи № 922/1662/23.

Позивач у заяві про покладення на відповідача судових витрат (вх. № 15577 від 19.06.2023) підтверджує факт сплати відповідачем заборгованості в сумі 12069,97 грн та не заперечує проти закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем - ТОВ РВЗ УКРАЇНА після пред`явлення позову, але до прийнятті рішення у справі № 922/1662/23 повністю погашено заявлену до стягнення позивачем заборгованість у розмірі 12069,97 грн, з яких: 10055,54 грн - інфляційні витрати та 2014,43 грн - 3% річних, суд дійшов висновку про те, що між сторонами у даній справі відсутній предмет спору, тому задовольняє подану відповідачем заяву про закриття провадження у справі та закриває провадження у справі № 922/1662/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Порядок повернення сплачених сум судового збору в разі закриття провадження у справі визначено ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Так, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях в разі відмови у відкритті провадження у справі, сплачена сума судового збору повертається відповідною ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Частиною 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що у випадках, встановлених ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається повністю.

Таким чином, враховуючи, що провадження у даній справі закрите у зв`язку з відсутністю спору, суд дійшов, що судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в повному обсязі, у зв`язку з чим заява позивача про покладення на відповідача судових витрат в частині витрат на оплату судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд зазначає, що станом на момент винесення судом цієї ухвали позивач - ТОВ «Нордіск» не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження по справі № 922/1662/23, тому, з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", на теперішній час відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого при поданні позову судового збору.

Стосовно заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат в частині витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування судових витрат сторони, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження зазначеного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до вирішення спору в досудовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До розподілу підлягають витрати, що складаються із: 1) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Тобто, за змістом зазначених норм, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, суд має врахувати результати розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також надати належну оцінку в порядку ст. 86 ГПК України поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду встановлений ст. 130 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідач - ТОВ «РВЗ Україна» в межах справи № 9221662/23 не звертався до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в заяві про закриття провадження у справі не навів будь-яких заперечень щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги в порядку ч. 6 ст. 126 ГПК України.

Водночас, позивач, який не підтримує заявлених ним позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 130 ГПК України, звернувся до суду із заявою про покладення на відповідача судових витрат у справі № 922/1662/23, в якій, зокрема просить покласти на відповідача у повному обсязі витрати на правничу допомогу, понесені позивачем.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до позовної заяви надано: копію договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва від 02.02.2022 № 06/22 та додатку № 4 від 24.04.2023 до зазначеного договору; платіжну інструкцію № 146 від 24.04.2023 на суму 8000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за Проведення додаткової ППР відносно ТОВ РВЗ Україна щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних згідно Рахунку-фактури № РА-6 від 24.04.2023 без ПДВ»

Відповідно до умов п. 1.1 договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва від 02.02.2022 № 06/22 (далі по тексту Договір про надання правової допомоги), укладеного між позивачем - ТОВ «Нордіск» (Клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «ЕКВІТА» в особі керуючого-партнера Бочкаря Романа Віталійовича (Адвокатське об`єднання), Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору про надання правової допомоги, Адвокатське об`єднання відповідно до узгоджених Сторонам доручень: надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема в господарських судах України усіх інстанцій у справах окремого та наказного провадження; представляє інтереси Клієнта в усіх судових органах та інстанціях, а також у взаємовідносинах із всіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, організаційно-правової структури, територіального розміщення та підпорядкування, у відносинах з фізичними особами, у тому числі суб`єктами господарювання з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, стягувачу тощо, у тому числі з правом пред`явлення позову, зустрічного позову, подання заяв та скарг та інше, з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше.

Згідно з п. 4.1 Договору про надання правової допомоги, Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги Клієнту.

За умовами п. 4.2 Договору про надання правової допомоги, за правову допомогу, передбачену в Розділі 1 Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар), Розмір винагороди Адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначається Сторонами в додатках до цього Договору та Актах.

Згідно з п. 1 додатку № 4 від 24.04.2023 до Договору про надання правової допомоги, Сторони домовились, що на виконання умов Договору за даним Додатком до Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується за дорученням Клієнту надати наступну правову допомогу (послуги): додатково провести претензійно-позовну роботу відносно ТОВ «РВЗ Україна» (відповідача у даній справі) щодо стягнення на користь Клієнта заборгованості, штрафних санкцій та пені за договором поставки № 2009 від 20.09.2021 за період, за який зазначені санкції ще не стягувалися.

У пп. 1.1.1 п. 1 додатку № 4 від 24.04.2023 до Договору про надання правової допомоги Сторони передбачили, що вартість наданої правової допомоги (Гонорару) за Договором складає 8000,00 грн.

Оплата Гонорару (вартості наданої правової допомоги), зазначеного в пп. 1.1.1 п. 1 даного Додатку сплачується Клієнтом на підставі виставленого рахунку не пізніше 5 робочих днів з дати отримання рахунку.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

За приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги у договорі про надання правової допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Вказані вище критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такого ж висновку дійшов ЄСПЛ в рішеннях у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України".

У зазначеному рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву у даній справі (вх. № 1662/23 від 26.04.2023) та додані до неї докази було подано до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд адвокатом Бочкарем Романом Віталійовичем, який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АЕ № 1168766 виданого 26.04.2023 на підставі договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва від 02.02.2022 № 06/22, укладеного з позивачем - ТОВ "НОРДІСК".

На підтвердження сплати Гонорару (вартості наданої правової допомоги) позивачем до позовної заяви надано платіжну інструкцію № 146 від 24.04.2023 на суму 8000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за Проведення додаткової ППР відносно ТОВ РВЗ Україна щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних згідно Рахунку-фактури № РА-6 від 24.04.2023 без ПДВ», яка свідчить, що позивачем - ТОВ «Нордіск» на користь Адвокатського об`єднання «ЕКВІТА» на підставі виставленого останнім рахунку було сплачено 8000,00 грн за проведення додаткової претензійно-позовної роботи (ППР) відносно ТОВ «РВЗ Україна» (відповідача у даній справі) щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних, що є предметом позову у справі № 922/1662/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2023 у справі № 922/1662/23, враховуючи, що справа відповідає ознакам малозначності, зважаючи на її незначну складність та незначний обсяг поданих позивачем доказів по справі, було відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем - ТОВ РВЗ УКРАЇНА після відкриття провадження у справі № 922/1662/23 за пред`явленим до нього позивачем позову, але до прийнятті рішення у справі, по платіжній інструкції № 26 від 07.06.2023 на суму 12069,97 грн повністю погашено заборгованість, заявлену позивачем до стягнення з відповідача в межах даної справи, що стало підставою для закриття провадження у справі № 922/1662/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи та надані позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу копію договору про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва від 02.02.2022 № 06/22 та додатку № 4 від 24.04.2023 до зазначеного договору, а також платіжну інструкцію № 146 від 24.04.2023 на суму 8000,00 грн, зважаючи на правовідносини, щодо яких виник спір у даній справі, та враховуючи розмір заявлених до стягнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивачем доведено та підтверджено належними та допустимими доказами понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн, розмір цих витрат є співмірним з ціною позову, складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому, враховуючи подану позивачем заяву про покладення на відповідача судових витрат в частині витрат на правничу допомогу (вх. № 15577 від 19.06.2023), з огляду на положення ч. 3 ст. 130 ГПК України, суд присуджує стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 232-235 ГПК України, п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача - ТОВ РВЗ УКРАЇНА про закриття провадження у справі (вх. № 15158 від 13.06.2023) задовольнити.

2. Провадження у справі № 922/1662/23 закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Заяву позивача - ТОВ "НОРДІСК" про покладення на відповідача судових витрат (вх. № 15577 від 19.06.2023) у справі 922/1662/23 задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ УКРАЇНА (ідентифікаційний код 40602601; юридична адреса: 61046, м. Харків, пр-т Олександрівський, буд. 2-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІСК" (ідентифікаційний код 30011179; юридична адреса: 49050, м. Дніпро, пр-т ГАГАРІНА, буд. 115, офіс 4) витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

5. В частині витрат на оплату судового збору у задоволенні заяви позивача - ТОВ "НОРДІСК" про покладення на відповідача судових витрат (вх. № 15577 від 19.06.2023) у справі 922/1662/23 відмовити.

6. Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарженою до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили в порядку, передбаченому ст. 254-258 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 20.06.2023.

СуддяН.А. Новікова