Рішення

від 20.06.2023 по справі 922/1247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1247/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомХарківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7 до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз", 61070, м. Харків, вул. Дерев`янка, буд. 23-Б простягнення 275 701,33 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз", у якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон-Україна" 650 172,03 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, буд. 311 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 05.03.2015 року за період з 01.04.2017 року по 01.01.2020 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон-Україна" 385 065,72 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, буд. 311 у м. Харкові відповідно до пункту 3.1. договору оренди землі від 05.03.2015 року за період з 02.01.2020 року по 20.05.2021 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрон-Україна" витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 528,57 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року позовну заяву (вх. № 1247/23 від 04.04.2023 року) Харківської міської ради залишено без руху. Встановлено Харківській міській раді строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

17.04.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків (№ 9334/23) у якій позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2023 року подає позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України, із зазначення повного найменування відповідача, ціни позову та змісту позовних вимог, таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги про:

- стягнення із відповідача 275 701,33 грн. заборгованості зі сплати за землю у розмірі орендної плати за користування за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 311 у м. Харкові відповідно до пункту 31 договору оренди землі від 05.03.2015 року за період з 02.01.2020 року по 20.05.2021 року та судові витрати.

У доданій до заяви (№ 9334/23 від 17.04.2023 року) про усунення недоліків позовної заяви, позивач просить суд, стягнути із відповідача 275 701,33 грн. заборгованості зі сплати за землю у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, буд. 311 у м. Харкові відповідно до пункту 3.1. договору оренди землі від 05.03.2015 року за період з 02.01.2020 року по 20.05.2021 року та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 4 135,52 грн.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1247/23. Розгляд справи № 922/1247/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 20.04.2023 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на юридичну адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яку зазначено позивачем у позовній заяві, проте 03.05.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

05.03.2015 року між Харківською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАТ» (орендар) було укладено договір оренди землі.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладається строком до 01.01.2020 року.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець на підставі рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.12.2014 року № 1745/14 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд надає, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАТ») приймає у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення землі промисловості, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться м. Харків, вул.. Шевченка, 331.

В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:04:011:0008) загальною площею 0,0911 га, у тому числі: ріллі га, багаторічних насаджень га, сіножатей га, пасовищ га, лісів га, під забудовою га, інших угідь 0,0911 га (площа забудови земельної ділянки зазначена у плані земельної ділянки згідно з експлікацією угідь) (пункт 2 договору).

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна стаціонарна ГАЗС, а також об`єкти інфраструктури немає (пункт 3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом № 80/15 (вих. № 324/08 від 28.01.2015 року) становить 1623675,00 грн. (пункт 5 договору).

Відповідно до пункт 9 договору оренди, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік відповідно до розрахунку № 243/15 від 04.02.2015 року становить: 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки і складає 194841,00 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку у місяць становить 16236,75 грн.

Пунктом 10 договору оренди сторони погодили, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом міністрів формами.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством. Платіжне доручення або квитанція мають містити в кодовому рядку обов`язкову інформацію про номер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, за яву справляється плата, та строк за який здійснюється платіж (пункт 11,12 договору).

Відповідно до підпункту «б» пункту 31 орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Пунктом 21 договору, сторони погодили, що після припинення дії договору орендар за актом приймання передачі повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з ти, у якому він одержав її в оренду за актом приймання передачі.

Неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором (підпункт «л» пункту 31 договору).

За твердженнями позивача, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 16.11.2022 року № 315286486 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 30,9 кв.м. по вул. Шевченко, 331 зареєстровано за:

- з 17.12.2014 року по 28.07.2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАТ» на підставі договору купівлі продажу від 17.12.2014 року № 4577;

- з 29.07.2015 року по 20.05.2021 року за Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" на підставі договору купівлі продажу від 29.07.2015 року № 2273.

При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 16.11.2022 року № 315286486 договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:04:011:0008) від 05.03.2015 року укладено строком до 01.01.2020 року.

Станом на 21.05.2021 року у Спільного підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" за актом приймання передачі не повернув орендодавцеві земельну ділянку.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель становлять: : 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028,2008 рік - 1,152,2009 рік - 1,059,2010 рік - 1,0,2011 рік - 1,0,2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення -1,06, 2017 рік 1.

Нормативна грошова оцінка земель за 2018, 2019, 2020 роки не індексувалася.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації складає:

за 2016 рік 1623675 грн. * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2015 рік) = 2326726,28 грн.;

за 2017 рік 2326726,28 грн. * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2016 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2018 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2017 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2019 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2018 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2020 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2019 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2021 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2020 рік) = 2466329,85 грн.

Враховуючи вищевикладене, за розрахунком позивача, відповідач відповідно до пункту 9 умов договору, повинен був сплатити 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає: 2466329,85 грн.*12%=295959,58 грн. (розмір орендної плати за рік).

Розмір орендної плати за місяць становить 24663,30 грн. в місяць.

Таким чином, за 01.01.2020 року орендарем повинно бути сплачено орендну плату у розмірі 795,59 грн. (24663,30 грн. /30/31х1).

18.03.2020 року набув чинності Закон України від 17.03.2020 року № 533-ІХ 2Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення корона вірусної хвороби (СОVID-19)», яким, зокрема, внесено зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю

Так, підрозділом 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 524, згідно з яким за період з 01 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користування, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач відповідно до пункту 21 договору оренди землі не повернув земельну ділянку за актом приймання передачі, у зв`язку із чим, відповідно до підпункту «л» пункту 31 орендарем повинна бути сплачена плата за землю за період з 02.01.2020 року по 20.05.2021 року у розмірі 385 065,72 грн.

При цьому, за період з 02.01.2020 року по 31.01.2020 року плата за користування земельною ділянкою становить 23867,71 грн. (24663,30 (розмір орендної плати в місяць) / 31 (кількість днів у місяці) х 30 (кількість днів фактичного користування).

За період з 01.05.2021 по 20.05.2021 року плата за користування земельною ділянкою становить 15911,81 грн. (24663,30 / 31 х 20).

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 03.02.2023 року № 1479/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Експогаз" за земельну ділянку площею 0,0911 га за 2017-2018 року земельний податок не нараховувався, за травень-грудень 2019 року нараховано 54352,48 грн., за 2020 рік 86551,68 грн., за січень-травень 2021 року нараховано 36549,66 грн. земельного податку Податковий борг по земельному податку за вказану ділянку виник 31.05.2021 року і станом на 31.12.2021 року становить суму 12941,36 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, за період з 01.01.2020 року по травень 2021 року загальна сума надходжень земельного податку становить 110159,98 грн. (86551,68 грн. + 36549,66 грн. 12941,36 грн.).

Враховуючи вищевикладене, розмір заборгованості зі сплати за землю у розмірі орендної плати, яку повинен сплати відповідач за період з 01.01.2020 року по 20.05.2021 року складає суму у розмірі 275 701,33 грн. (385861,31 грн. - 110159,98 грн.).

Таким чином, спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовувалась відповідачем без належної сплати орендної плати та плати а фактичне користування у розмірі орендної плати, у зв`язку із чим, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У постанові від 04.12.2020 року у справі №917/1739/17 Велика Палата Верховного суду зазначила, що «правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, як помилково вважали суди попередніх інстанцій у цій справі.

Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові ВП ВС від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15).

При цьому, зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду від 23.10.2019 року у справі №761/6144/15-ц).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою позовних вимог, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення коштів, а саме є, стягнення із відповідача 275 701,33 грн. заборгованості зі сплати за землю у розмірі орендної плати за користування за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 311 у м. Харкові відповідно до пункту 31 договору оренди землі від 05.03.2015 року за період з 02.01.2020 року по 20.05.2021 року.

При цьому як вбачається із матеріалів справи, та про зазначає позивач 05.03.2015 року між Харківською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАТ» (орендар) було укладено договір оренди землі.

З 29.07.2015 року по 20.05.2021 року за Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" на підставі договору купівлі продажу від 29.07.2015 року № 2273.

Оскільки після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач відповідно до пункту 21 договору оренди землі не повернув земельну ділянку за актом приймання передачі, у зв`язку із чим, відповідно до підпункту «л» пункту 31 орендарем повинна бути сплачена плата за землю за період з 02.01.2020 року по 20.05.2021 року у розмірі 385 065,72 грн.

З аналізу вищевикладеного та змісту позовної заяви вбачається, що вона містить не вірне застосування позивачем норми матеріального права. У зв`язку із чим, суд зазначає, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі від 13.02.2020 року № 904/349/19.

Відповідно достатті 236 Господарського процесуального кодексу Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, і принципом jura novit curia, суд вважає за необхідне надати належну правову кваліфікацію спірних відносин, що склались між сторонами, за результатами дослідження та оцінки усіх обставин справи.

Як вбачається із матеріалів справи, та про зазначає позивач, пунктом 8 договору визначено, що договір укладається строком до 01.01.2020 року. Отже кінцева дата сплати орендної плати є 01.01.2020 року. Станом на 21.05.2021 року у Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" за актом приймання передачі не повернув орендодавцеві земельну ділянку, у зв`язку із чим, спірна земельна ділянка протягом тривало строку використовувалась відповідачем без належної сплати орендної плати та плати за фактичне користування у розмірі орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірні правовідносини що склалися між сторонами у даній справі, випливають як з договору оренди, строк якого закінчився 01.01.2020 року так і з без договірної, а саме щодо несплати власнику земельної ділянки грошових коштів, за фактичне користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.

Згідно зі статтями 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Статтями 12, 122 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень міських рад у сфері земельних відносин на території міст належить розпорядження землями комунальної власності та контроль за їх використанням та охороною, додержання земельного законодавства.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні", до відання міських рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Таким чином, міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - брати участь у реалізації державної політики у сфері земельних відносин та здійснювати контроль за використанням земель, у т.ч. шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за фактичне використання земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.03.2015 року між Харківською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАТ» (орендар) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 16.11.2022 року № 315286486 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 30,9 кв.м. по вул. Шевченко, 331 зареєстровано за:

- з 17.12.2014 року по 28.07.2015 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАТ» на підставі договору купівлі продажу від 17.12.2014 року № 4577;

- з 29.07.2015 року по 20.05.2021 року за Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" на підставі договору купівлі продажу від 29.07.2015 року № 2273.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У відповідності до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо сплати коштів за фактичне користування земельною ділянку без укладення договору оренди землі за період, що визначений у позові - як безпідставно збережених коштів у відповідності до норм статті 1212 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 16.11.2022 року № 315286486 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 30,9 кв.м. по вул. Шевченко, 331 з 29.07.2015 року по 20.05.2021 року зареєстровано за Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" на підставі договору купівлі продажу від 29.07.2015 року № 2273.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).

З аналізу вищевикладеного слідує, що після переходу права власності з 29.07.2015 року на нерухомість, для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі від 05.03.2015 року (номер запису про інше речове право: 9048753 від 12.03.2015 року) перейшло до відповідача Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" (на підставі договору купівлі продажу від 29.07.2015 року № 2273) в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для Товариства з обмеженою відповідальністю АМАТ.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Враховуючи вищевикладене, оскільки строк дії договору оренду відповідно до пункту 8 договору до 01.01.2020 року, відповідач відповідно до розрахунку позивача, повинен був сплатити 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає: 2466329,85 грн.*12%=295959,58 грн. (розмір орендної плати за рік). Розмір орендної плати за місяць становить 24663,30 грн. в місяць.

Таким чином, за 01.01.2020 року орендарем повинно бути сплачено орендну плату у розмірі 795,59 грн. (24663,30 грн. /30/31х1).

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано до суду доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, зокрема, укладення відповідного договору оренди з позивачем та державної реєстрації такого права в матеріалах справи відсутні. У зв`язку із чим, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, мають місце відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати.

Як встановлено приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 названого Закону).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що розрахунок безпідставно збережених коштів відповідно до наданого позивачем розрахунку було здійснено наступним чином:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації складає:

за 2016 рік 1623675 грн. * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2015 рік) = 2326726,28 грн.;

за 2017 рік 2326726,28 грн. * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2016 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2018 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2017 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2019 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2018 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2020 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2019 рік) = 2466329,85 грн.;

за 2021 рік 2466329,85 грн. * 1,0 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2020 рік) = 2466329,85 грн.

Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач відповідно до пункту 21 договору оренди землі не повернув земельну ділянку за актом приймання передачі, у зв`язку із чим, сума коштів за фактичне користування земельною ділянкою без належного її оформлення за період з 02.01.2020 року по 31.01.2020 року плата за користування земельною ділянкою становить 23867,71 грн. (24663,30 (розмір орендної плати в місяць) / 31 (кількість днів у місяці) х 30 (кількість днів фактичного користування), та за період з 01.05.2021 по 20.05.2021 року плата за користування земельною ділянкою становить 15911,81 грн. (24663,30 / 31 х 20).

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 03.02.2023 року № 1479/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Експогаз" за земельну ділянку площею 0,0911 га за 2017-2018 року земельний податок не нараховувався, за травень-грудень 2019 року нараховано 54352,48 грн., за 2020 рік 86551,68 грн., за січень-травень 2021 року нараховано 36549,66 грн. земельного податку Податковий борг по земельному податку за вказану ділянку виник 31.05.2021 року і станом на 31.12.2021 року становить суму 12941,36 грн.

За розрахунком позивача, за період з 01.01.2020 року по травень 2021 року загальна сума надходжень земельного податку становить 110 159,98 грн. (86551,68 грн. + 36549,66 грн. 12941,36 грн.).

Враховуючи вищевикладене, розмір заборгованості зі сплати за землю у розмірі орендної плати, яку повинен сплати відповідач за період з 01.01.2020 року по 20.05.2021 року складає суму у розмірі 275 701,33 грн. (385861,31 грн. - 110159,98 грн.).

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено що нарахування за період 01.01.2020 року по 20.05.2021 року у розмірі 275 701,33 грн. здійснено арифметично вірно, та відповідає відносинам що склалися між сторонами.

При цьому, відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву, чи спростування заявленої до стягнення суми боргу.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме про стягнення із відповідача 275701,33 грн. заборгованості зі сплати за землю у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 311 у м. Харкові.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 4135,52 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 129,183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" (61070, м. Харків, вул. Дерев`янка, 23-Б, код 31438686) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243) 275 701,33 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 311 у м. Харкові з 01.01.2020 року по 20.05.2021 року та 4135,52 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243);

відповідач: Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз" (61070, м. Харків, вул. Дерев`янка, 23-Б, ЄДРПОУ 31438686).

Повне рішення складено "20" червня 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова