Рішення

від 20.06.2023 по справі 924/341/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2023 р. Справа № 924/341/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Шурка Костянтина Костянтиновича, м. Хмельницький

до обслуговуючого кооперативу "Рівер-парк", м. Хмельницький

про стягнення 255834,32 грн

встановив: фізична особа-підприємець Шурко Костянтин Костянтинович, м. Хмельницький звернувся до суду з позовом про стягнення з обслуговуючого кооперативу "Рівер-парк", м. Хмельницький 255834,32 грн, з яких 210693,63 грн заборгованості зі сплати орендних платежів, 38963,89 грн пені та 6176,80 грн інфляційного збільшення (з урахуванням заяви від 19.04.2023).

Ухвалою суду від 25.04.2023 відкрито провадження у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця Шурка Костянтина Костянтиновича, м. Хмельницький до обслуговуючого кооперативу "Рівер-парк", м. Хмельницький про стягнення 255834,32 грн, для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати послуг за оренду крана МКГ-25 БР №1622 від 14.05.2021. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 15, 16, 525, 526, 610, 612, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 20, 193, 216, 218, 286 ГК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 08.05.2023) підтвердив обставини укладення з позивачем договору оренди крана МКГ-25 БР №1622 від 14.05.2021. Повідомив, що під час огляду крану ним було пред`явлено позивачу недоліки до крана, які усувалися позивачем у період з червня по липень 2021 року. Таким чином, у період з 01 червня по 31 липня 2021 року кран не використовувався за призначенням, а, отже, орендна плата не нараховувалася. Після усунення недоліків, відповідачем було замовлено Висновок експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження (технічного діагностування), а 01.08.2021 підписано акт приймання-передачі крану та укладено додаток №1 до договору про внесення змін (зокрема, передбачено авансовий платіж за останній місяць в сумі 35000,00 грн та наступні платежі за серпень, вересень, жовтень, листопад 2021 року оренди в сумі по 25000,00 грн). При цьому з приводу періоду березень-травень 2022 року зауважив, що керуючись пунктом 7.1 договору представниками сторін були проведені неодноразові переговори про звільнення від сплати орендної плати до моменту відновлення будівельних робіт. Результатом таких переговорів є надання позивачем акту виконаних робіт від 31.05.2022 на суму 20800,00 гривні. Наголосив, що сторони усними домовленостями дійшли згоди, що за березень-квітень оплата не здійснюється, що підтверджується відсутністю підписаних актів приймання виконаних робіт за вказаних період. У жовтні 2022 року кран не використовувався за цільовим призначенням, оскільки відбувалися переговори щодо припинення договірних зобов`язань з позивачем. Зазначив, що 05.05.2023 відповідачем погашено заборгованість у розмірі 20000,00 гривні. З наведеного робить висновок, що зважаючи про наявність платіжних доручень, підписаних актів приймання виконаних робіт, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем. Також вважає безпідставними нарахування пені та інфляційних втрат.

У відповіді на відзив (від 25.05.2023) позивач, зокрема звернув увагу на те, що за умовами договору у разі його припинення орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. З приводу звільнення орендаря від сплати орендної плати за березень-травень 2022 року зазначив, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не міг здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідач не надав доказів про зупинення своєї роботи у зв`язку із воєнним станом, жодних повідомлень від відповідача про настання обставин непереборної сили не надходило, а лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не має наперед встановленої сили. Стверджує, що заборгованість станом на момент розірвання договору 23.10.2022 становила 210693,63 гривні.

У запереченнях (від 01.06.2023) на відповідь на відзив відповідач акцентує увагу на необґрунтованості тверджень позивача про наявну заборгованість в сумі 210693,63 грн, оскільки позивачем не взято до уваги акти приймання виконаних робіт, платіжні квитанції, акт звірки, додаток №1 від 01.08.2021 до договору. При цьому сторони у п. 4.1 договору визначили інший порядок сплати орендної плати, ніж зазначено у ч. 5 ст. 762 ЦК України, а саме: на підставі актів виконаних робіт за місяць оренди крана. З приводу заперечень позивача щодо відсутності повідомлень від орендаря про настання обставин непереборної сили зауважив, що у період з березня по травень 2022 року позивачем акти виконаних робіт, на підставі яких виникав би обов`язок сплати оренди, не виставлялися. Результатом усних домовленостей у вказаний період стало виставлення позивачем акта від 31.05.2022 на суму 20800 гривень. Зазначив про недодержання позивачем принципу добросовісності та про неналежну поведінку позивача, що не відповідає його попереднім заявам.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач навів перелік питань для надання відповіді на них позивачем. Позивач відповіді за поставлені запитання не надав, відповідач процесуальним правом, передбаченим ст. 90 ГПК України, не скористався.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.05.2021 між обслуговуючим кооперативом «Рівер-парк» (орендар) та фізичною особою-підприємцем Шурком Костянтином Костянтиновичем (орендодавець) укладено договір оренди крана МКГ-25БР №1622 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування гусеничний кран МКГ-25БР, рік випуску 1990, заводський номер 1622, на будівництво житлового будинку по вул. Степана Бандери, 36, м. Хмельницький (майно, що орендується).

Стан (якість) майна, що орендується, на момент передачі в оренду: в справному стані, придатний для використання робіт. Кран є власністю орендодавця і не знаходиться під арештом (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору майно, що орендується, повинно бути передане орендодавцем та прийнято орендарем протягом 5 робочих днів з моменту завершення робіт по монтажу та проведення випробувальних робіт, згідно акту приймання-передачі майна.

За умовами п. 2.3 договору передача майна орендодавцем орендарю в оренду та його повернення від орендаря орендодавцю по закінченню терміну оренди здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання-передачі майна. Передача майна Орендарем орендодавцю здійснюється за рахунок орендаря в межах м. Хмельницького (п. 2.4 договору).

У п. 3.1 зазначено, що майно, яке орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Термін оренди - до 31.12.2021, у випадку, якщо жодна із сторін за місяць не заявить про розірвання цього договору, він вважається продовженим на аналогічний термін (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору термін оренди може бути скорочений за умови письмового попередження іншої сторони за 20 календарних днів до моменту розірвання договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір орендних платежів за 1 місяць складає 35000,00 грн, за 1 місяць оренди крана і здійснюються платежі з моменту підписання акту приймання-передачі майна сторонами. Орендна плата сплачується орендодавцю: - авансовий платіж за 2 місяці (перший та останній) оренди в сумі 70000,00 грн протягом 5 днів з дня підписання договору; - наступні платежі - на підставі актів виконаних робіт за місяць оренди крана, але не пізніше п`ятого числа наступного місяця; - орендна плата сплачена невчасно або неповністю підлягає індексації та стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату розрахунку заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати; - у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, встановлені цим договором.

Орендар додатково сплачує орендодавцю гарантований платіж в розмірі 44700,00 грн, з яких: 24700,00 грн - доставка крана на об`єкт орендаря орендодавцем; 20000,00 грн - демонтаж-монтаж крана на об`єкті (п. 4.2 договору).

До обов`язків орендаря пунктом 5.2 договору віднесено, зокрема: забезпечити кран або оплатити послуги крана необхідного для вивантаження на об`єкт, монтажу, демонтажу та завантаження після демонтажу крана; сплатити та проводити всі платежі, передбачені цим договором; провести позачерговий технічних огляд крана після його монтажу, а при необхідності і експертне обстеження баштового крана.

Будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу лише в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовому вигляді і підписані обома сторонами (п. 8.1 договору).

Згідно з п. 8.2 договору орендодавець має право розірвати договір за наступних обставин: втрата орендарем можливості подальшого фінансування робіт; затримка оплати орендарем орендної плати на строк більше 20 календарних днів.

Сторона, що вирішила розірвати договір, направляє письмове повідомлення іншій стороні (п. 8.3 договору).

01.08.2021 сторони уклали додаток №1 до договору, в якому відповідно із ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України за взаємною згодою домовились внести зміни в п. 4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: «Орендна плата та порядок розрахунків. Орендна плата сплачується Орендодавцю: - авансовий платіж за останній місяць оренди в сумі 35000,00 грн. - наступні платежі за серпень, вересень, жовтень та листопад 2021 року оренди в сумі по 25000,00 грн. - наступні платежі за кожен місяць складає 35000,00 грн. - орендна плата сплачується на підставі актів виконаних робіт за місяць оренди крана, але не пізніше 5-го числа наступного місяця. - орендна плата сплачена невчасно або неповністю підлягає індексації та стягується з Орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату розрахунку заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати. - у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, встановлені цим договором.

Всі інші умови вищезазначеного договору, не змінні в цій угоді, залишаються чинними у попередній редакції, і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання. Ця угода набирає чинності з "01" серпня 2021 року та діє по "31" грудня 2021 року (включно) (п. п. 2, 3 додатку №1 від 01.08.2021).

У матеріали справи відповідачем надано копію висновку експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) №13322277-09-02-0055.21 від 23.07.2021, складеного КП «Зварювальна лабораторія» Асоціації «Подільськпроммонтаж» Корпорації «Укрмонтажспецбуд» на замовлення ОК «Рівер парк» (договір від 10.07.2021). Як зазначено у висновку, експертне дослідження проведено з метою визначити можливість подальшої безпечної експлуатації крана після закінчення нормативного терміну служби. У результаті, на момент проведення експертного обстеження встановлено, що кран відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Кран може бути допущений до подальшої експлуатації із зазначеними у паспорті характеристиками.

Відповідно до підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт від 31.05.2021 орендодавцем здійснено доставку крана МКГ-25 БР №1622 згідно договору оренди крана від 14.05.2021, загальна вартість чого становить 24700,00 грн, та здійснено демонтаж-монтаж крана, загальна вартість чого складає 20000,00 гривні.

У матеріалах справи наявний акт приймання-передачі крану МКГ-25 БР від 01.08.2021, згідно з яким орендодавцем передано орендарю кран МКГ-26БР, електрокабель ПВГ загальною довжиною 68 м. В акті зазначено про відсутність претензій сторін.

Також сторонами підписано акти приймання виконаних робіт щодо надання крана в оренду, а саме: від 31.08.2021 на суму 25000,00 грн за серпень, від 30.09.2021 на суму 25000,00 грн за вересень, від 31.10.2021 на суму 25000,00 грн за жовтень, від 30.11.2021 на суму 25000,00 грн за листопад, від 31.12.2021 на суму 35000,00 грн за грудень, від 31.01.2022 на суму 35000,00 грн за січень, від 28.02.2022 на суму 35000,00 грн за лютий, від 31.05.2022 на суму 20800,00 грн за травень, від 30.06.2022 на суму 35000,00 грн за червень, від 31.07.2022 на суму 35000,00 грн за липень, від 31.08.2022 на суму 35000,00 грн за серпень, від 30.09.2022 на суму 35000,00 грн за вересень.

Згідно з наданими у матеріали справи платіжними дорученнями та фільтрованими виписками на рахунок позивача відповідачем перераховано кошти згідно з договором: 14.05.2021 - 20000,00 грн (платіжне доручення від 14.05.2021 №159), 21.05.2021 - 24700,00 грн (платіжне доручення від 21.05.2021 №165; за доставку крана), 08.07.2021 - 30200,00 грн (платіжне доручення від 08.07.2021 №189; за оренду крана, за останній місяць) та 4800,00 грн (платіжне доручення від 08.07.2021 №190; за оренду крана за останній місяць), 16.09.2023 - 25000,00 грн (платіжне доручення від 16.09.2023 №283; за оренду крана за серпень 2021 року), 05.10.2021 - 25000,00 грн (платіжне доручення від 05.10.2021 №317; за оренду крана за вересень 2021 року), 02.11.2021 - 25000,00 грн (платіжне доручення від 02.11.2021 №372; за оренду крана за жовтень 2021 року), 07.12.2021 - 25000,00 грн (платіжне доручення від 07.12.2021 №455; за оренду крана за листопад 2021 року), 11.01.2022 - 35000,00 грн (платіжне доручення від 11.01.2022 №508; за оренду крана за грудень 2021 року), 03.02.2022 - 35000,00 грн (платіжне доручення від 03.02.2022 №554; за оренду крана за січень 2022 року), 21.04.2022 - 10000,00 грн (платіжне доручення від 21.04.2022 №612; за оренду крана за лютий 2022 року), 28.04.2022 - 25000,00 грн (платіжне доручення від 28.04.2022 №622; за оренду крана за лютий 2022 року), 20.06.2022 - 10000,00 грн (платіжне доручення від 20.06.2022 №650; за оренду крана за 2022 рік), 30.06.2022 - 15000,00 грн (платіжне доручення від 30.06.2022 №676; за оренду крана за квітень-травень 2022 року), 11.07.2022 - 15800,00 грн (платіжне доручення від 11.07.2022 №694; за оренду крана за червень 2022 року), 28.07.2022 - 5000,00 грн (платіжне доручення від 28.07.2022 №718; за оренду крана за червень 2022 року), 01.08.2022 - 10000,00 грн (платіжне доручення від 01.08.2022 №723; за оренду крана за червень 2022 року), 11.08.2022 - 15000,00 грн (платіжне доручення від 11.08.2022 №743; за оренду крана за липень 2022 року), 02.09.2022 - 20000,00 грн (платіжне доручення від 02.09.2022 №769; за оренду крана за липень 2022 року).

Також згідно з наданими в матеріали справи відповідачем платіжними дорученнями ним, окрім вищенаведених платежів, здійснено оплату послуг оренди: від 20.09.2022 №807 на суму 10000,00 грн за серпень 2022 року, від 21.10.2022 №852 на суму 5000,00 грн за вересень 2022 року, від 05.05.2023 №1163 на суму 20000,00 грн за вересень 2022 року.

Відповідач звернувся до позивача з повідомленням (від 03.10.2022), в якому відповідно до п. 3.3 договору попередив про припинення оренди майна гусеничного крану МКГ-25БР, рік випуску 1990, заводський номер 1622, на будівництво житлового будинку по вул. Степана Бандери, 36 у м. Хмельницькому. Повідомлення містить відмітку про його отримання 15.11.2022.

Також у матеріали справи надано лист відповідача (від 08.12.2022), адресований позивачу, з проханням підписати акт приймання-передачі гусеничного крану від 23.10.2022.

Відповідно до акту приймання-передачі гусеничного крану МКГ-25БР, випуску 1990 року, заводський номер 1622 (до договору оренди крану МКГ-25БР №1622 від 14.05.2021) від 23.10.2022, керуючись п. п. 2.3, 3.3 договору, орендар передав, а орендодавець прийняв гусеничний кран МКГ-25БР, випуску 1990 року, заводський номер 1622; електрокабель ПВГ довжиною 68 м. В акті зазначено, що технічний стан майна у момент передачі є задовільним та таким, що відповідає технічним вимогам. Ніяких зауважень або вимог від орендодавця до орендаря немає.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (від 07.02.2023), в якій з огляду на заборгованість за договором в сумі 210693,63 грн, запропонував її погасити протягом 5 календарних днів з моменту отримання претензії. До претензії додано проект акту звірки розрахунків за період травень 2021 року - жовтень 2022 року (опис вкладення до листа, накладна відділення поштового зв`язку від 07.02.2023).

Матеріали справи містять листи відповідача (від 20.01.2023, від 03.05.2023), адресовані позивачу, в яких відповідач просить здійснити демонтаж крану з метою його перевезення, зауважуючи, що не несе відповідальності за наслідки пошкоджень та комплектність крану, оскільки він прийнятий позивачем згідно з актом приймання-передачі від 23.10.2022 (опис вкладення і накладні відділення поштового зв`язку від 04.05.2023).

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено договір оренди крана МКГ-25БР №1622 14.05.2021, згідно з яким позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар бере в тимчасове користування гусеничний кран МКГ-25БР, рік випуску 1990, заводський номер 1622, на будівництво житлового будинку по вул. Степана Бандери, 36, м. Хмельницький.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

У п. 4.1 договору, з урахуванням змін, внесених додатком від 01.08.2021 №1, сторони врегулювали розмір орендної плати та порядок розрахунків. Зокрема, погодили авансовий платіж за останній місяць оренди в сумі 35000,000 грн; наступні платежі за серпень, вересень, жовтень та листопад 2021 року оренди в сумі по 25000,00 грн; наступні платежі за кожен місяць - 35000,00 грн, а також передбачили, що орендна плата сплачується на підставі актів виконаних робіт за місяць оренди крана, але не пізніше 5-го числа наступного місяця; у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

При цьому за умовами п. п. 2.1, 2.3, 3.1 договору майно, що орендується, повинно бути передане орендодавцем та прийнято орендарем протягом 5 робочих днів з моменту завершення робіт по монтажу та проведення випробувальних робіт, згідно акту приймання-передачі майна; передача майна орендодавцем орендарю в оренду та його повернення від орендаря орендодавцю по закінченню терміну оренди здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання-передачі майна; майно, яке орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Як убачається з матеріалів справи, на замовлення відповідача 23.07.2021 складено висновок експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження (технічного діагностування) №13322277-09-02-0055.21, яке було проведено з метою визначення можливості подальшої безпечної експлуатації крана після закінчення нормативного терміну служби та в результаті якого була встановлена відповідність крана вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до наданого в матеріали справи відповідачем акта приймання-передачі майна від 01.08.2021 на підставі договору позивач передав, а відповідач прийняв кран МКГ-25 БР.

Таким чином, беручи до уваги умови п. п. 4.1, 2.1, 2.3, 3.1 договору оренди, позивач передав, а відповідач отримав майно у користування 01.08.2021, а тому саме з цієї дати підлягає сплаті передбачена договором орендна плата. Доказів на спростування зазначеного суду не подано.

Враховуючи наведене, включення позивачем до складу заявленої до стягнення заборгованості за травень в сумі 19193,55 грн, червень та липень в сумі по 35000,00 грн здійснено безпідставно, без урахування умов договору щодо визначення початку строку користування майном.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем 08.07.2021 здійснено платіж на користь позивача на загальну суму 35000,00 грн (платіжні доручення від 08.07.2021 №189 та №190) в якості оренди за кран за останній місяць оренди та у подальшому сплачено орендну плату в сумі по 25000,00 грн за серпень-листопад 2021 року (платіжні доручення від 16.09.2021 №283, від 05.10.2021 №317, від 02.11.2021 №372, від 07.12.2021 №455 відповідно).

Беручи до уваги умови п. 4.1 договору зі змінами, внесеними згідно з додатком від 01.08.2021 №1, про сплату відповідачем орендної плати за серпень-листопад 2021 року в розмірі по 25000,00 грн, а також підписання сторонами актів приймання виконаних робіт на суму орендної плати по 25000,00 грн за кожен із місяців вказаного періоду, суд вважає, що позивачем також безпідставно при обчисленні заявленої до стягнення заборгованості враховано орендну плату за ці місяці у розмірі по 35000,00 гривні.

Разом з тим, за подальший період оренди, а саме: з грудня 2021 року до 23.10.2022 включно (дата повернення майна позивачу на підставі акта приймання-передачі від 23.10.2022), виходячи з умов укладеного між сторонами договору, розмір орендної плати за місяць оренди становив 35000,00 грн та підлягав сплаті відповідачем не пізніше 5-го числа наступного місяця (п. 4.1 договору зі змінами).

Проте, як убачається із розміру заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості, яку позивач визначив, виходячи із сум згідно з наданим ним проектом акта звірки розрахунків за період з травня 2021 року по жовтень 2022 року, до складу заявленої заборгованості позивачем не включено заборгованість зі сплати орендної плати за березень 2022 року, заборгованість за квітень 2022 року враховано в сумі 16333,34 грн (у можливих межах).

З приводу наведеного судом зауважується, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, позивачем заявлено заборгованість за травень 2022 року в сумі 35000,00 грн, однак за травень 2022 року сторонами підписано акт приймання виконаних робіт від 31.05.2022, в якому сторони засвідчили, що загальна вартість послуг оренди за травень складає 20800,00 грн та зазначили, що не мають претензій одна до одної.

Вищенаведене розцінюється судом як письмове узгодження сторонами розміру орендної плати за травень 2022 року в сумі 20800,00 грн, тобто в іншому розмірі, ніж передбачений договором.

Отже, з урахуванням зазначених вище обставин у сукупності, виходячи із заявлених позивачем до стягнення періодів заборгованості, суд вважає, що у відповідача виник обов`язок зі сплати орендної плати у таких розмірах: за серпень-листопад 2021 року у розмірі по 25000,00 грн, за грудень 2021 року - лютий 2022 року у розмірі по 35000,00 грн, за квітень 2022 року - у розмірі 16333,34 грн, за травень 2022 року у розмірі 20800,00 грн, за червень-вересень 2022 року у розмірі по 35000,00 грн, за жовтень 2022 року у розмірі 25967,74 грн (пропорційно до кількості днів користування, згідно з п. 4.1 договору, у тому числі зі змінами згідно з додатком від 01.08.2021 №1) - всього на загальну суму 408101,08 грн.

При цьому з наданих позивачем виписок по рахунку та наданих відповідачем платіжних доручень слідує, що ним здійснено сплату орендної плати за договором на загальну суму 365800,00 грн (відповідно до платіжних доручень від 08.07.2021 №189 на суму 30200,00 грн та №190 на суму 4800,00 грн, від 16.09.2021 №283, від 05.10.2021 №317, від 02.11.2021 №372, від 07.12.2021 №455 на суми по 25000,00 грн, від 11.01.2022 №508, від 03.02.2022 №554 на суми по 35000,00 грн, від 21.04.2022 №612 на суму 10000,00 грн, від 28.04.2022 №622 на суму 25000,00 грн, від 20.06.2022 на суму 10000,00 грн, від 30.06.2022 №676 на суму 15000,00 грн, від 11.07.2022 №694 на суму 15800,00 грн, від 28.07.2022 №718 на суму 5000,00 грн, від 01.08.2022 №723 на суму 10000,00 грн, від 11.08.2022 №743 на суму 15000,00 грн, від 02.09.2022 №769 на суму 20000,00 грн, від 20.09.2022 №807 на суму 10000,00 грн, від 21.10.2022 №852 на суму 5000,00 грн, від 05.05.2023 №1163 на суму 20000,00 грн).

Таким чином, сума орендної плати, яка залишилась несплаченою, становить 42301,08 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом критично оцінюються доводи відповідача про наявність усних домовленостей з позивачем щодо звільнення його від сплати орендної плати, зокрема за квітень, жовтень 2022 року, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зокрема, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

При цьому в п. 8.1 договору сторони узгодили, що будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу лише в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовому вигляді і підписані обома сторонами

Однак доказів внесення змін до договору щодо звільнення відповідача від сплати орендної плати, зокрема за квітень, жовтень 2022 року, суду не подано.

Крім того, суд зауважує, що, посилаючись на те, що сторони у п. 4.1 договору визначили порядок сплати орендної плати, який передбачає обов`язкову наявність підписаного сторонами акту виконаних робіт, відповідачем не враховано вказаної у п. 4.1 договору подальшої умови такої сплати - "але не пізніше 5-го числа наступного місяця". Тобто в будь-якому випадку, у тому числі у випадку відсутності акту виконаних робіт, орендна плата за місяць користування майном підлягає сплаті не пізніше 5-го числа наступного місяця у визначеному договором розмірі (у тому числі з урахуванням змін). Також у п. 4.1 договору сторони визначили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно.

Одночасно позивачем не спростовано, у тому числі у відзиві на позов, наданих відповідачем доказів у підтвердження обставин щодо дати передачі майна в оренду, щодо підписання додатку від 01.08.2021 №1 до договору та підписання наданих відповідачем актів приймання виконаних робіт, щодо сплати відповідачем коштів орендної плати у зазначених ним розмірах та строки.

З приводу наведеного суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 165, ч. 3 ст. 166 ГПК України.

При цьому судом враховується, що часткове погашення заборгованості з орендної плати здійснено відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом та після відкриття провадження у справі, про що свідчить платіжне доручення №1163 від 05.05.2023 на суму 20000,00 гривні.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 у справі №Б-7732/2-25 звертає увагу, що "відсутність предмета спору" в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Таким чином, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у тому числі шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

З урахуванням вищенаведеного, предмет спору в частині стягнення з відповідача 20000,00 грн заборгованості, яка була сплачена під час розгляду справи, припинив існувати, а тому в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Також позивач просить стягнути з відповідача 6176,80 грн інфляційних втрат відповідно до наданого розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, проаналізувавши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат за допомогою ІПС "Законодавство" з урахуванням вказаного позивачем періоду нарахування та встановленого судом розміру заборгованості у такий період, зазначає, що обґрунтованими та правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1240,12 грн інфляційних втрат (на заборгованість в сумі 42301,08 грн за листопад 2022 року - лютий 2023 року).

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4936,68 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Крім того, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати позивачем заявлено до стягнення 38963,89 грн пені.

Судом враховується, що штрафними санкціями, в розумінні ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У п. 4.1 договору в редакції додатку від 01.08.2021 №1 сторони погодили, що орендна плата сплачена невчасно або неповністю підлягає індексації та стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату розрахунку заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Здійснивши перевірку розрахунку пені з урахуванням вказаного позивачем періоду нарахування та встановленого судом розміру заборгованості у такий період, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та правомірним є нарахування пені в сумі 7822,80 грн (на 42301,08 грн заборгованості за період з 24.10.2022 по 07.03.2023).

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення 31141,09 грн пені заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та законодавчі положення у їх сукупності, суд доходить висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 20000,00 грн заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Решта позовних вимог підлягає задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 42301,08 грн заборгованості, 1240,12 грн інфляційних втрат, 7822,80 грн пені. Відповідно, у позові в частині стягнення 148392,55 грн заборгованості, 4936,68 грн інфляційних втрат та 31141,09 грн пені необхідно відмовити.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця Шурка Костянтина Костянтиновича, м. Хмельницький до обслуговуючого кооперативу "Рівер-парк", м. Хмельницький про стягнення 255834,32 грн, з яких 210693,63 грн заборгованості, 38963,89 грн пені та 6176,80 грн інфляційних втрат, задовольнити частково.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Рівер-парк", м. Хмельницький, вул. С. Бандери, буд. 36 (код 43092440) на користь фізичної особи-підприємця Шурка Костянтина Костянтиновича, АДРЕСА_1 (р.н. НОМЕР_1 ) 42301,08 грн (сорок дві тисячі триста одну гривню 08 коп.) заборгованості, 7822,80 грн (сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 80 коп.) пені, 1240,12 грн (одну тисячу двісті сорок гривень 12 коп.) інфляційних втрат, 770,46 грн (сімсот сімдесят гривень 46 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 148392,55 грн заборгованості, 4936,68 грн інфляційних втрат та 31141,09 грн пені відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн заборгованості закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи,

2 - позивачу (АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1),

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, 36; 43092440@mail.gov.ua, 3460012552@mail.gov.ua).