Рішення

від 20.06.2023 по справі 927/500/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/500/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 33469496, пр-т Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005

dil_centr@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне аналітичне агентство", код ЄДРПОУ 32016540,

вул. Стаханівців (Дмитра Самоквасова), б.9, кв. 98, м. Чернігів, 14001

предмет спору: про стягнення 462 510,94 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Позивач - Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне аналітичне агентство" про стягнення 462 510,94 грн заборгованості з орендної плати відповідно до договору оренди приміщень №08/10 від 03.03.2010.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2023 №02-01/24/23, справу № 927/500/23 передано на розгляд судді Моцьора В.В.

Ухвалою суду від 15.05.2023 справу №927/500/23 прийнято до розгляду у складі судді Моцьора В.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення (з огляду на те, що вказані документи учасниками справи не були подані).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 15.05.2023, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки по відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

03.03.2010 між комунальним підприємством "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне аналітичне агентство" (Орендар) був укладений Договір оренди приміщень № 08/10 в будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та розташованих по проспекту Миру, 20 у м. Чернігові (надалі-Договір), згідно з умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежилих приміщень (надалі-Майно), які розташовані на 1 поверсі в будівлі по проспекту Миру, 20 у місті Чернігові, загальною площею 211,2 кв.м., що мають окремий вхід з метою розміщення підприємства громадського харчування (без реалізації горілчаних виробів).

Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №08/10 від 03.03.2010 погоджено Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради.

У подальшому до Договору вносились зміни, а саме 30.06.2010 укладено Договір про внесення змін № 1, 22.07.2014 - Договір про внесення змін № 2, 17.08.2015 - Договір про внесення змін № 3, 19.10.2017 - Договір про внесення змін № 4, 13.12.2019 - Договір про внесення змін № 5.

Відповідно до умов Договору:

п.1.1.Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину не житлового приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі - Майно), розташований за адресою: проспект Миру, 20 у м. Чернігові, що закріплені за Орендодавцем на праві господарського відання, у складі:

Приміщення, які знаходяться на першому поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 211,2 кв.м, що мають окремий вхід та використовуються для громадського харчування:

54,0 кв.м загальної площі для розміщення барів, кафе, їдалень, буфетів, кафетеріїв (виключно з реалізацією пива);

157,2 кв.м загальної площі для розміщення барів, кафе, їдалень, буфетів, кафетеріїв (без реалізації алкогольних виробів) (п.1.1.1. Договору в редакції Договору про внесення змін № 3 від 17.08.2015).

п. 2.1. Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами Договору, Акту прийому-передачі в оренду майна (Додаток №1 до цього Договору, що є невід"ємною його частиною). Акт приймання-передачі повинен відображати фактичний стан майна на дату його складання та вміщувати перелік всіх наявних недоліків.

п.2.4.У разі випадку розірвання Договору, закінчення терміну його дії та відмови від його продовження, банкрутства Орендаря, Орендар повинен у 3-денний термін повернути зазначене у розділі 1 майно в задовільному технічному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду з урахуванням його фізичного зносу.

п.2.5. Датою повернення майна Орендодавцеві після закінчення терміну дії цього Договору є дата підписання Акту приймання-передачі (повернення майна з оренди).

п.3.6. Орендну плату Орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно у 10-денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, згідно виставлених рахунків орендодавцем шляхом перерахування на поточні рахунки Орендодавця та обласного бюджету у співвідношенні, встановленому діючою Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради. Перерахування розміру орендної плати здійснюється Орендарем на підставі рахунку та Акту наданих послуг, які щомісячно надаються Орендодавцем. Орендар повинен підписати та повернути Орендодавцю Акт наданих послуг не пізніше 3-х днів з моменту його отримання (пункт 3.6. Договору в редакції Договору про внесення змін № 2 від 22.07.2014).

п.5.2. Орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну палату.

п. 5.10. У разі припинення або розірвання Договору негайно повернути Орендодавцеві одержане від нього Майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого Майна з вини Орендаря (п. 5.2.,5.10. Договору в редакції Договору про внесення змін № 2 від 22.07.2014).

п. 8.3. У разі несплати орендної плати та комунальних платежів на протязі трьох місяців підряд або допущення заборгованості з орендної плати у сумі, що перевищує сумарний розмір орендної плати за останні три місяці Договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору.

п.10.1. Договір діє по 27.02.2025 (п.10.1. в редакції Договору про внесення змін №5).

п.10.4. Цей Договір може бути розірвано Орендодавцем в односторонньому порядку за наявності підстав, передбачених цим Договором. В інших випадках Договір може бути розірвано лише за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.10.4. у редакції Договору про внесення змін №2).

п.10.8.Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого Майна Орендарем; загибелі орендованого Майна; достроково за ініціативою Орендодавця за наявності підстав, визначених цим Договором, або за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством умовами цього Договору (п.10.8. у редакції Договору про внесення змін №2).

03.03.2010 між орендодавцем та орендарем підписано Акт №1 прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою пр. Миру, 20 м. Чернігів.

Згідно з Рішеннями сесій Чернігівської обласної ради від 12.02.2021 № 36-3/VІІІ та від 22.09.2022 № 45-11/ VІІІ "Про розподіл орендної плати комунальному підприємству "Діловий центр" Чернігівської обласної ради", встановлено для комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради" на період з 01.01.2021 по 31.12.2022 включно наступний розподіл орендної плати - 100% підприємству.

На виконання умов Договору, Позивачем за період з жовтня 2021 року по вересень 2022 року були виставлені до оплати Відповідачу наступні рахунки:

№УА-0002263 від 31.10.2021 на суму 51894,34 грн,

№ УА-0002512 від 30.11.2021 на суму 52309,50 грн,

№ УА-0002761 від 31.12.2021 на суму 52623,35 грн,

№УА-0000101 від 31.01.2022 на суму 53307,46 грн,

№ УА-0000350 від 31.03.2022 на суму 44488,88 грн,

№ УА-0000603 від 30.06.2022 на суму 61785,38 грн,

№ УА-0000855 від 31.07.2022 на суму 62217,88 грн,

№ УА-0001115 від 31.08.2022 на суму 62902,27 грн,

№ УА-0001378 від 30.09.2022 на суму 42876,22 грн.

Крім того, Орендодавцем надавались Орендарю Акти надання послуг № УА-0002263 від 31.10.2021, № УА-0002513 від 30.11.2021, № УА-0002761 від 31.12.2021, № УА-0000101 від 31.01.2022. Зазначені акти підписані відповідачем без зауважень і заперечень.

Примірники актів за березень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року направлялись відповідачу позивачем листами № 152-22 від 18.08.2022, № 195-22 від 19.09.2022, № 246-22 від 19.10.2022. Зазначені акти не повернуті відповідачем позивачу.

Відповідач орендну плату відповідно до виставлених рахунків не сплачував.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі, а саме відповідачу були надіслані претензії листами № 762-21 від 02.11.2021, № 824-21 від 29.11.2021, № 865-21 від 23.12.2021, № 26-22 від 24.01.2022, № 85-22 від 23.02.2022, № 129-22 від 17.08.2022, № 193-22 від 07.09.2022, № 204-22 від 30.09.2022.

Згідно з Бухгалтерською довідкою від 31.03.2023 заборгованість ТОВ "Р.І.А.А." по договору оренди" №08/10 від 03.03.2010 станом на 31.03.2023 становить 462 510,94грн.

Відповідач заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не виконано зобов`язання по договору, не сплачено в обумовлені строки орендну плату за період користування приміщенням з жовтня 2021 року по вересень 2022 року у сумі 462 510,94грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 462 510,94грн.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач відзив на позовну заяву та докази щодо належного виконання ним своїх зобов`язань по договору суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у сумі 462 510,94грн.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 30.03.2023 №294 сплачено 6 938,00грн судового збору.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 6 938,00грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне аналітичне агентство" (код ЄДРПОУ 32016540, вул. Стаханівців (Дмитра Самоквасова), б.9, кв. 98, м. Чернігів, 14001) на користь Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469496, пр-т Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005) 462 510,94грн заборгованості з орендної плати та 6 938,00грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор