Ухвала

від 20.06.2023 по справі 927/844/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20 червня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/844/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД»01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,71 Адреса представника: адвокат Бриндак Анастасія Миколаївна, 01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка,33, оф.12До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннолабс» 14032, м. Чернігів, вул. Пухова,115а, оф.46про стягнення 1 098 625 грн. 41коп.

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннолабс» про стягнення заборгованості у розмірі 1098625,41 грн за поставлений товар згідно договору поставки №16/04-21 від 16.04.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, поставленого згідно договору поставки №16/04-21 від 16.04.2021.

Крім того, 19.06.2023 одночасно з вказаним вище позовом до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява №496 від 13.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» про забезпечення позову, згідно якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннолабс», які знаходяться на його рахунках в банківських установах в розмірі ціни позову (1098625,41 грн) та витрат позивача, які пов`язані із розглядом справи у суді (16479,39 грн судового збору та 25000 грн витрат на правову допомогу) (надалі Заява).

В обґрунтування Заяви позивач посилається на тривале (з вересня 2021 року) невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем, відсутність будь-якого зв`язку із представниками ТОВ «Іннолабс» та наявність виконавчих проваджень, по яким ТОВ «Іннолабс» є боржником.

Позивач зазначає, що у нього наявні підстави вважати, що в разі задоволення його позовних вимог, відповідач може здійснити дії, які можуть унеможливити виконання останнім рішення суду та ефективного захисту порушення прав позивача.

Згідно ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20 та від 23.06.2021 у справах № 904/6410/20 та № 920/26/21.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Звертаючись із Заявою, позивач належними та допустимими засобами доказування не довів наявність фактичних обставин, з якими пов`язує застосування забезпечення позову (вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання грошових коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; тощо). Натомість Заява містить лише припущення позивача, що в разі задоволення позову відповідач може здійснити дії, які можуть унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, позивачем не подано доказів, які би свідчили про те, що майно (грошові кошти зокрема), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Враховуючи вищезазначене, відсутність в матеріалах справи доказів, які могли б свідчити про наявність умов для застосування заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Заяви.

Керуючись ст. 136 140, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран ЛТД» про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили 20.06.2023.

Суддя А.С.Сидоренко