Постанова

від 20.06.2023 по справі 585/1695/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м.Суми

Справа №585/1695/20

Номер провадження 22-ц/816/793/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

учасники справи:

заявник - Роменський відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод»,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод»

на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2023 року, у складі судді Цвєлодуб Г.О., постановлену у м. Ромни,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року державний виконавець Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сугак О.В. звернулася до суду із поданням про визначення частки боржника у об`єкті права спільної сумісної власності подружжя.

Свої вимоги мотивував тим, що на виконанні у Роменському відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження № 65332724, відкрите за заявою ТОВ «Ічнянський маслозавод» з примусового виконання виконавчого листа № 2/585/45/21, виданого 13.04.2021 р. Роменським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ічнянський маслозавод» боргу в розмірі 247414,56 грн.

07 травня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження. Вказаною постановою зобов`язано боржницю подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Державним виконавцем були направлені відповідні запити з метою виявлення автотранспорту, зареєстрованого за боржницею, коштів на рахунках, земельних ділянок, сільськогосподарської техніки тощо.

08 червня 2021 року та 17 січня 2021 року державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржниці здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, та встановлено, що особистого майна боржника, на яке можна звернути стягнення не виявлено.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за ОСОБА_1 нерухоме майно на праві власності не зареєстроване, а за її чоловіком ОСОБА_2 на праві власності зареєстроване наступне нерухоме майно: житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями загальною площею 94,1 кв. м, житловою площею 47,6 кв. м, гараж літ. «Г», сарай літ. «Б», літня кухня літ. «В», погреб літ. «п/г», вбиральня літ. «У», а також земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 5910700000:02:019:0118 з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

09 червня 2021 року та 19 грудня 2021 року від стягувача надійшли клопотання про звернення до суду з поданням про визначення частки боржниці в об`єкті права спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вищевказані обставини, просив суд визнати визначити ? частину майна ОСОБА_1 у майні, яким вона володіє спільно з ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки на сьогоднішній день подальша реалізація майна будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , є неможливою без визначення частки у спільній власності.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2023 року подання державного виконавця Роменського відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Сугак О.В. про визначення частки боржника ОСОБА_1 у об`єкті права спільної сумісної власності подружжя, стягувач: ТОВ «Ічнянський маслозавод», заінтересована особа: ОСОБА_2 - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ТОВ «Ічнянський маслозавод», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання державного виконавця Сугак О.В. про визначення частки боржника в об`єкті права спільної сумісної власності подружжя.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у даній справі відсутній спір про право.

Вказує, що Сумський апеляційний суд в ухвалі від 08 листопада 2022 року зазначив, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11, оскільки правовідносини у даній справі та у справі №2-591/11, не є аналогічними. Однак, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови, застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 без врахування фактичних обставин конкретної справи за поданням державного виконавця про визначення частки боржника ОСОБА_1 у об`єкті права спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_2 , є юридично некоректним.

Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц визначила, що суди повинні самостійно здійснювати аналіз правових висновків у кожній конкретній справі. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

Учасники справи правом на подання відзиву не скористалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Учасники справи повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в судове засідання не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, виконанні Роменського відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження № 65332724 з примусового виконання виконавчого листа № 2/585/45/21, виданого 13 квітня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ічнянський маслозавод» боргу в розмірі 247414,56 грн (а.с. 6).

07 травня 2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 65332724 з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 5).

Крім того, державним виконавцем були зроблені відповідні запити з метою перевірки майнового стану боржниці (а.с. 10-16).

За ОСОБА_1 нерухоме майно на праві приватної власності не зареєстроване (а.с. 7).

Чоловікові боржника ОСОБА_2 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: житловий будинок літ «А-1» з надвірними будівлями загальною площею 94,1 кв. м, житловою площею 47,6 кв. м, гараж літ «Г», сарай літ. «Б», літня кухня літ. «В», погреб літ. «п/г», вбиральня літ «У», що розташоване на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 5910700000:02:019:0118, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація права власності на цей житловий будинок за ОСОБА_2 проведена на підставі свідоцтва про право власності від 17 квітня 2013 року (а.с. 8).

Також судом встановлено, що ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2021 року в задоволенні подання відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2021 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні подання державного виконавця (а.с. 107-111).

28 грудня 2021 року ТОВ «Ічнянський маслозавод» звернулося до державного виконавця з клопотанням про проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 65332724, в якому просить повторно звернутися до Роменського міськрайонного суду Сумської області з поданням про визначення частки боржниці ОСОБА_1 у об`єкті права спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_2 (а.с. 17-21).

Згідно акту державного виконавця від 17 січня 2022 року інше майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с. 22).

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 585/1695/20 касаційну скаргу ТОВ «Ічнянський маслозавод» задоволено частково, ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 вересня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року скасовано. Подання Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визначення частки боржника у об`єкті права спільної сумісної власності - будинку та земельної ділянки розташованих у АДРЕСА_1 залишено без розгляду (а.с. 189-192).

Залишаючи без розгляду подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що встановлено наявність спору про визначення частки боржника ОСОБА_1 у об`єкті права спільної сумісної власності подружжя, яким вона володіє спільно із чоловіком ОСОБА_2 , а тому такий спір підлягає вирішенню у позовному провадженні, а не в порядку, передбаченому розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (стаття 443 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 вказано, що «спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача (абзац перший частини п`ятої статті 56 ЦПК України).

В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору - див. пункт 73 цієї постанови), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені - див. пункти 74 - 75 цієї постанови)».

Отже, у справі, яка переглядається, державний виконавець Сугак О.В. звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 , яким вона володіє спільно з чоловіком ОСОБА_2 , який заперечує належність боржнику частки його майна у спільній власності подружжя. Отже у справі наявний спір про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 585/1695/20 (провадження №61-21244св21).

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково застосував спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11, оскільки на час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції склалася усталена практика Верховного Суду щодо розгляду питання про визначення частки боржника у спільному сумісному майні подружжя за зверненням державного виконавця у порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення подання державного виконавця без розгляду.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічнянський маслозавод» залишити без задоволення.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

О. І. Собина