Рішення

від 09.06.2023 по справі 523/11796/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11796/20

Провадження №2/523/2182/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"09" червня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Аліна С.С.

при секретарі-Севрачук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодуваненя моральної шкоди, про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворвоського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодуваненя моральної шкоди, про стягнення невиплаченої заробітної плати, позивачка просить суд:

- визнати звільнення ОСОБА_1 відповідно до Наказу №92-К від 21 травня 2020 року незаконним, та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника відокремленого підрозділу в Повне Товариство «Ломбард «Золота Скриня»;

- стягнути з Повне Товариство «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

- стягнути з Повне Товариство «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну моральну шкоду розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.;

- стягнути з Повне Товариство «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої заробітної платі у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Позивачка обгрунтовує позовні вимоги, тим що позивачку ОСОБА_1 , з грудня 2010 року на підставі Наказу, було прийнято на посаду заступника керівника відокремленого підрозділу в Повне Товариство «Ломбард «Золота Скриня», з подальшим підвищенням.

28 травня 2016 року сталося така подія, позивачку було незаконно затримано за провокацією злочину співробітниками поліції Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області та за рішенням суду обрано позивачці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в подальшому звільнили з під варти, та судовий розгляд ще триває.

Після зміни запобіжного заходу позивачкою неодноразово надсилались звернення до ПТ «Ломбард «Золота Скриня» з метою зрозуміти чи звільнили позивачку, для отримання трудової книжки щоб в подальшому працевлаштуватись. На неодноразові звернення, позивачка постійно отримувала відповідь, що її лише тимчасово відсторонили від виконання своїх обов`язків. При цьому весь цей час позивачці не сплачували заробітну плату, офіційно не звільняли.

01 серпня 2020 року позивачка отримала Наказ «про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із втратою довір`я до неї з боку власника» за №92-К від 21 травня 2020 року, позивачка вважає вказаний наказ не відповідає нормам КЗпП України.

Позивачка вважає, що її звільнення із займаної посади керівника відокремленого підрозділу в Повному Товаристві «Ломбард «Золата Скриня» є незаконним та безпідставним, що полягає у наступному.

У грудні 2010 року позивачку принято на посаду керівника відокремленого підрозділу в Повне Товариство «Ломбард «Золота Скриня».

28.05.2016 року позивачку затримано та взято під варту, отже вона не мала можливості виходити на роботу за обставин непереборної сили, так як позивачка знаходилась у Одеському слідчому ізоляторі. До суду ніхто не звертався про відсторонення позивачки від займаної посади в ПО «Ломбард «Золота Скриня». Позивачка вказує, що працевлаштування в ПО «Ломбард «Золота Скриня» було офіційним, отже і звільнення відбулось офіційно.

Після визволення з під варти позивачка неодноразово з`являлась на робочому місце, але їй повідомляли що вона поки що відсторонена від роботи, і може на роботі не перебувати поки їй не зателефонують та не повідомлять про це.

Позивачка в позовній заяві вказує, що вказані дії відповідача є порушенням ст. 47 КЗпП України, в якій зазначено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов`язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи, у розумінні КЗпП України, та оригінал трудової книжки, а також повністю розрахуватись із робітником. Під час отримання наказу про звільненя позивачці не видали розрахунок, а також не видали її трудову книжку.

Відповідно до ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці. Але, будь яких термінових трудових договорів з позивачкою не укладалось.

Підстави для припинення трудового договору чітко визначені КЗпП України, але позивачці надано Наказ про звільнення, за п. 2 ст. 41КЗпП України.

Позивачка вважає, що її звільнено за ініціативою власника.

Позивачка вказує, що будь яких попередніх доган до часу затримання в неї не було, а також вона не порушувала трудову дисципліну і сумлінно виконувала свої обовязки, разом нa теперішній час немає вироку який набув чинності про те, що позивачка винна у злочині, а відтак це лише припущення. Будь- яких заяв про звільнення чи неможливість виконувати свої обов`язки позивачка не писала. А відтак звільнення позивачки із займаної посади відбулось у не встановленому Законом порядку, позивачка вважає, що за будь яких обставин, звільнення працівника повинно бути здійснено у відповідності до КЗпП України в зв`язку з тим, що позивачка перебувала саме у трудових правовідносинах з відповідачем.

На момент пред`явлення цього позову, позивачка не може надати точні відомості про середній заробіток на посаді в ПО «Ломбард «Золота Скриня», так як суми коливались в залежності від годин відпрацьованих за місяць, що приблизно складало 186 годин на місяць і було еквівалентно сумі: (1година праці - 39 грн.)= 7 254 гривен на місяць.

Позивачка вказує, що внаслідок незаконного звільнення позивачці було завдано значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивачку безпідставно було позбавлено права на отримання заробітку, внаслідок чого вона змушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та сім`ї, отже самотужки виховує та забезпечує всім необхідним свою дитину. Також, постійні хвилювання про те, як матеріально забезпечити себе та свою сім`ю, тримало її в постійній нервовій та психологічній напрузі.

Незаконне звільнення позивачки призвело до того, що вона постійно думає, як, та куди влаштуватись на роботу, оскільки звільнення відбулось раптово, більш того без будь-яких законних підстав, що спричинило позивачці значні моральні страждання.

Тому, позивачка вважає, що внаслідок незаконного звільнення, їй було завдано значної моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 100 000 гривен.

Позивачка просить суд задовольнити позовні вимоги відповідно до ст.ст.38, 40, 41, 235, 237-1 КЗоТ України.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 05.08.2020 року відкрито провадження по справі, та призначено підготовче судове засідання на 17 вересня 2020 року на 10 год 15 хв;

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 05.08.2020 року відмовлено представнику позивача в задоволені зави про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодування моральної шкоди, про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 05.08.2020 року задоволено заяву представника позивача про витребування доказів по справі. Суд витребував з Повного товариства «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» належним чином завірені копії документів, які підтверджують працевлаштування позивачки на роботу , а також сплату податків за весь час робити. Копія ухвали направлена до Повного товариства «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» - для виконання.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11.11.2020 року провадження по цивільній справі зупинено, до набранням законної сили судовим вішенням у справах, що розглядаються, в порядку кримінального судочинства, по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України та ч.4 ст.191 КК України. Постановою Одеського апеляційного суду від 21.04.2021 року апеляційну скаргу представника відповідача Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» задоволено, ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 11.11.2020 року скасовано. Цивільну справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 06.05.2021 року відновлено провадження по справі, та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 13 .09.021 року на 12 год.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 13.09.2021 року закрито підготовче провадження, та призначено до судового розгляду судове засідання на 06.12.2021 року на 12 год.

У судове засідання з`явилася позивачка та її представник адвокат Грицюк О.О., позовні вимоги підтримали, просила позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання з`явилася представник відповідача Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» - адвокат Лавренюк В.В. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову. Також представник відповідача - адвокат Лавренюк В.В. надала суду письмове повідомлення про зміну найменування ( назви) відповідача, відповідно до копії Засновницького договору від 10.11.2022 року та відповідно до виписки з Единого державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Повного товариства «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і піртнери», які містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив відповідача Голови правління Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія», на позовну заяву, відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог (т.1,арк.сп.16-27).

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони та їх представників по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодуваненя моральної шкоди, про стягнення невиплаченої заробітної плати є не доказаним, є не обґрунтованим, тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №6-К від 17 січня 2011 року позивачку ОСОБА_1 було прийнято на посаду оцінювача-експерта відокремленого підрозділу Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» ( колишня назва Повне товариство «Ломбард «Золота скриня», з 20 січня 2011 року з складом згідно штатного розкладу, оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, з випробувальним терміном два місяці (постійне місце роботи - м. Одеса), ( т.1,арк.сп.42);

Відповідно до Наказу №34-К від 29 квітня про прийняття на роботу ОСОБА_1 було переведено на посаду заступника керівника відокремленого підрозділу №29, який розташований: за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 травня 2011 року без змін в оплаті праці, з окладом згідно штатного розкладу, оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (т.1,арк.43);

01.05.2011 року позивачку ОСОБА_1 під особистий підпис було ознайомлено з посадовою інструкцією заступника керівника відокремленого підрозділу Повне товариство «Ломбард «Золота скриня», та укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 01.05.2011 року між Повне товариство «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне товариство №1 і компанія» та позивачкою ОСОБА_1 ( т.1,арк.сп.47);

Відповідно до умов Договору (п. 1) працівник, що працює у відокремленому підрозділі і виконуючий роботу, безпосередньо пов`язану із збереженням, обробкою і застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей та грошових коштів, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за зберігання довірених йому Товариством цінностей та грошових коштів, і у зв`язку з викладеним окрім іншого, зобов`язується дбайливо відноситися до переданих йому для збереження, або як предмет закладу ювелірних виробів, з дорогоцінних металів і з дорогоцінним камінням, та грошових коштів і вживати заходів для запобігання збитку.

15 липня 2011 року позивачка ОСОБА_1 надала письмові зобов`язання, та засвідчила що у повному обсязі ознайомлена за змістом ст. ст. 191, 364, 366, 367, 190 КК України, серед яких ст.191 КК України «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживанням службовим становищем» ( т.1,арк.сп.48);

Суд критично оцінює ствердження позивачки ОСОБА_1 стосовно того, що між нею та ПТ «Ломбард «Золота скриня» не укладався договір про будь- яку матеріальну відповідальність, вона не мала жодної посадової чи службової інструкції, яка б визначала її як особу відповідальну за зберігання, обслуговування та розподіл цінностей, що виключає можливість її звільнення з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

Під час розгляду справи, у судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до п.2 « Обов`язки» посадової інструкції позивачки ОСОБА_1 , позивачка є особою яка безпосередньо обслуговує грошові кошти та товарні цінності. В судовому засіданні позивачка пояснила суду, про те, що її посадові обов`язки також складають виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей; також виконання нею вказаних дій носять відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

27.05.2016 року Наказом № 194/1 Голови ПТ «Ломбард «Золота скриня» було затверджено проведення позапланової інвентаризації дорогоцінних металів та залишків грошових коштів у Відокремленому підрозділі № 29, який знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 79А ( т.1,арк.сп.50);

Із матеріалів справи вбачається, акт № 00000000001 від 30 травня 2016 року про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються у Відокремленому підрозділі № 29, адреса: м.Одеса, вул.Добровольського 79А. Відповідно до підсумків інвентаризації встановлено недостачу коштів у розмірі 15929 гривен 84 коп. Акт підписаний головою комісії заступник голови товариства з розвитку мережі Щербацький Д.А., члени комісії заступник голови товариства з питань режиму безпеки Шафрай Ю.О.,матеріально відповідальна особа заступник керівника відокремленого підрозділу ОСОБА_2 .. Пояснення причин внаслідок яких виникли надлишки або нестачі: Нестача коштів виявлена в результаті проведеної інвентаризації після скоєного розбійного нападу. Відкрито кримінальне провадження №12016160490003189 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14,ч.3 ст.27,ч.4 ст.187 КК України. Відповідно до ухвали про арешт майна від 30.05.2016 року у справі № 523/7513/16-к, сума 9900 гривен знаходиться під арештом Винні особи по нестачі грошових коштів у сумі 6029 гривен 84 коп встановлюються ( арк.сп.52);

Із матеріалів справи вбачається, протокол №2 засідання інвентаризаційної комісії від 31.05.2016 року про розгляд результатів проведення позапланової інвентаризації дорогоцінних металів та залишків грошових коштів у ВП №29 ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне товариство №1» і компанія». Щодо результатів позапланової інвентаризації у ВП №29 ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне товариство №1» і компанія» виступив заступник голови товариства з розвитку мережі Щербацький Д.А., який звазначив, що в результаті проведеної інвентаризації виявлені розбіжності між обліковими даними та фактичними залишками. Нестача грошових коштів на суму 15929 гривен 84 коп., у тому числі 9900 грн, які арештовані за рішенням суду від 30.05.2016 року у справі № 523/7513/16-к.

Нестача дорогоцінних металів на загальну суму 248250 гривен 50 коп. ( т.1,арк.сп.51);

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається ,що 19.05.2016 року Суворовським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження №12016160490490003189 за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України, за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.05.2016 року повідомлено про підозру.

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається , відповідно до довідки з ЄРДР від 22.07.2017 року, вбачається що відносно позивачки ОСОБА_1 розпочато кримінальне провадження № 12016160490004796, за ч.3 ст.191 КК України. На підставі заяви голови ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне Товариство № 1» і компанія», в якій просить вжити заходи до ОСОБА_1 яка зловживаючи своїм службовим становищем знаходячись на посаді заступника керівника у відокремленому підрозділі №29, повторно, привласнила майно, що належить ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне Товариство № 1» і компанія» ( ЖЄО « 23798 від 21.07.2016 року) (т.1,арк.сп.57).

За результатом проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160490004796 від 22.07.2016 року ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.4 ст.191 КК України: привласнення, розтрата, чужого майна, яке було ввірене особі, у великих розмірах. На сьогоднішній день судовий розгляд триває.

14 липня 2016 року відповідачем було проведено службове розслідування та складено Акт службового розслідування за фактом заволодіння майном шляхом розбійного нападу у відокремленому підрозділі № 29 ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне Товариство № 1» і компанія», що мало місце 27 травня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами службового розслідування комісією було прийнято рішення про необхідність звернутись до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області з заявою про вчинене ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191, ст. 366 КК України та цивільним позовом у кримінальному провадженні по виявленій нестачі 337,96 грам дорогоцінних металів, на загальну суму 248 250 грн. 54 копійок. Також, враховуючи вищевикладене є додатковою підставою для розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , відповідно до п.2 ст.41 КпП Укріїни, у звязку з втратою довіря до ОСОБА_1 , як особи, яка безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності та несе повну матеріальну відповідальність за зберігання довірених їй Товариством цінностей та грошових коштів ( т.1,арк.сп.126-129);

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається, що в період з травня 2016 року по травень 2020 року відповідачем ПТ «Ломбард «Золота скриня» було постановлено накази стосовно позивачки ОСОБА_1 , яка працювала на посаді заступника керівника у відокремленому підрозділі №29 Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» (колишня назва Повне товариство «Ломбард «Золота скриня», який розташований: за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 79-А, а саме:

- Наказ № 19/1 К 28.05.2016 року про відсторонення від роботи, на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.05.2016 року про задоволення клопотання СВ Суворовського ВП ГУНП України в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , на підставі викладеного видано наказ відсторонити від роботи ОСОБА_1 на посаді керівника відокремленого підрозділу ПТ «Ломбард «Золота скриня» на період дії ухвали слідчого судді, а саме до 28.05.2016 року. Припинити нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 30.05.2016 року, справа № 523/7525/16-к ( арк.сп.73);

- Наказ №34-К від 26.07.2016 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 22.09.2016 року, на період дії ухвали Приморського районного суду м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 25.07.2016 року по справі 523/9801/16-к ;

- Наказ №42/1-К від 20.09.2016 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 17.11.2016 року, на період дії ухвали Приморського районного суду м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 19.09.2016 року по справі 523/9801/16-к ;

- Наказ №51/1-К від 15.07.2016 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 13.01.2017 року на період дії ухвали Приморського районного суду м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 14.11.2016 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №3-К від 16.01.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 16.03.2017 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 16.01.2017 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №9-К від 09.03.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 08.05.2017 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 09.03.2017 року по справі 523/9801/16-к -З сторінки.

- Наказ №20/1-К від 18.04.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 17.06.2017 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 18.04.2017 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №31/1-К від 01.06.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 30.07.2017 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 01.06.2017 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №36/1-К від 25.07.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 22.09.2017 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 25.07.2017 року по справі 523/9801/16-к ;

- Наказ №43/1-К від 21.09.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 19.11.17 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 21.09.2017 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №47/1-К від 15.11.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 13.01.2018 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 15.11.2017 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №l/1-K від 12.01.2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 10.03.2018 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 12.01.2018 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №7/1-К від 01.03.2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 29.04.2018 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 01 березня 2018 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №17/1-К від 16.04.2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 14.06.2018 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 16.04.2018 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №32/1-К від 07.06.2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 05.08.18 року на період дії ухвали Приморського районного суду м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 07.06.2018 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №38/1-К від 23.07.2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 21.09.2018 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 23.07.2018 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №62/1-К від 15.11.2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без нарахування та виплати заробітної плати до 15.01.2019 року на період дії ухвали Приморського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ухвали суду від 15.11.2018 року по справі 523/9801/16-к;

- Наказ №3/1-К від 15 січня 2019 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу №92-К від 21 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку із втратою довір`я до неї з боку власника, позивачка ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника керівника відокремленого підрозділу з 25 .05.2020 року, на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

Підставами є:

- недотримання ОСОБА_1 посадової інструкції заступника керівника відокремленого підрозділу;

- недотримання укладеного з Товариством договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та підписаних зобов`язань з ознайомленням про кримінальну відповідальність за ст.191,364,366,367,190 КК України;

-акт від 30.05.2016 року про результати інвентаризації наявних коштів та акт інвентаризації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів з них станом на 30.05.2016 року;

-висновок експерта Одеського НДЕКЦ № 148 від 23.12.2016 року, який підтверджує факт необґрунтованого списання грошових коштів по касі ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне Товариство № 1» і компанія», згідно акту інвентаризації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів, з них станом на 30.05.2016 року час 16 год в ПТ «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне Товариство № 1» і компанія» від 30.05.2016 року, за період квітень-травень 2016 року;

-заява ОСОБА_1 від 12.05.2020 року яка отримана товариством 18.05.2020 року ( т.1, арк.сп.6);

Відповідно до ч.6ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно дост.21 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п.2 ч.1ст.41 КЗпП Українитрудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті провадиться з додержанням вимогстатті 43 цього Кодексу.

Тлумачення п.2 ч.1ст.41 КЗпП Українидозволяє зробити висновок, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3)втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника. Звільнення зпідстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі №6-104цс14, від 23 грудня 2015 року у справі №6-1093цс15, від 20 квітня 2016 року у справі №6-100цс16.

За змістом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №320/7065/17 (провадження №61-40471св18) звільнення у зв`язку із втратою довір`я до працівника на підставі п.2 ч.1ст.41 КЗпП Україниможе мати місце за умови вчинення ним винних дій. При цьому не має значення, були протиправні дії вчинені навмисно або внаслідок необережного ставлення до виконання своїх обов`язків, чи передбачав працівник або повинен був передбачити негативні наслідки своїх дій. Провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим ним органом за допомогою фактів та об`єктивних обставин, що свідчать про винні дії працівника; це може бути, наприклад: систематична нестача довірених йому цінностей; безвідповідальне, халатне ставлення до своїх трудових обов`язків; порушення правил торгівлі; крадіжки; обмірювання, обважування покупців; завищення цін; привласнення матеріальних цінностей тощо. Втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов`язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас, підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення не довір`я до працівника.

Пункт 28Постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»роз`яснює, що звільнення з підстав втрати довір`я (п.2 ч.1ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережності такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір`я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов`язані з їх роботою.

Верховний Суд України у своєму висновку №6-104цс 14 від 24.09.2014 року зазначив наступне: при розгляді справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п.2ст. 41 КЗпП України, суду, крім іншого, необхідно з`ясувати: чи становить виконання операцій, що пов`язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.03.2018р. у справі № 296/3031/16-ц зазначив, що для розірвання трудового договору за п.2 ч.1ст.41 КзпП Українипотрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл і т.ін.); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт.

Отже, вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першоїстатті 41 КЗпП України, питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суду в кожному конкретному випадку необхідно з`ясувати: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Згідно пункту 1 частини першоїст. 134 КЗпП Українивідповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно дост. 135-1 цього Кодексуукладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

За змістомстатті 135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост.237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 було допущено порушення посадової інструкції. Вказані обставини підтверджуються актом від 30.05.2016 року про результати інвентаризації наявних коштів та акт інвентаризації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів з них, станом на 30.05.2016 року; висновком експерта Одеського НДЕКЦ № 148 від 23.12.2016 року; Між позивачкою ОСОБА_1 та Повним товариством «Ломбард «Золота скриня» ТОВ «Кредитне товариство №1 і компанія» був укладений договір про повну матеріальну відповідальність від 01.05.2011.

Судом встановлено, що вищевказані обставини є підставою для розірвання трудового договору з позивачкою ОСОБА_1 з ініціативи роботодавця відповідно до КЗпП України, на підставі п.2 ст.41 КЗпП, у зв`язку з втратою довір`я до позивачки ОСОБА_1 , як особи, яка безпосередньо обслуговувала грошові та товарні цінності та несла повну матеріальну відповідальність за зберігання довірених їй Товариством цінностей та грошових коштів.Також, суд вважає, що при звільненні позивачки з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП відповідачем Повним товариством «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» не було допущено порушення вимог КЗпП України.

При таких обставинах позовні вимоги ОСОБА_1 до Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про поновлення на роботі задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 гривен, є похідними від вимоги про поновлення на роботі, у задоволені яких відмовлено. Тому підстави для стягнення з відповідача на корить позивачки ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 100000 гривен відсутні.

Відповідно до ч.1ст.116 та ч.1ст.117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться вдень звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізнішена ступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець у всякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі не виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стосовно позивних вимог ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про стягнення з Повного Товариства «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; про стягнення з Повного Товариства «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченої заробітної платі у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Судом встановлено, також під час розгляду справи у судовому засіданні, представник відповідача пояснила, що тривалість робочого часу позивачки не перевищувала норми тривалості робочого часу, передбаченої ст. ст. 50, 52 КЗпП та не становила більше 184 годин на місяць, що не є роботою поза норми. Факт своєчасної виплати заробітної плати, нарахування та утримання всіх необхідних податків податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) підтверджується Актами про результати документальної планової виїзної перевірки ПТ «Ломбард «Золота скриня», які проводяться кожні 3 роки (акт від 31.08.2012 року N°1263/2250/36037187, акт від 12.06.2015 року №352/1-26-50-22-04-36037187,акт від 17.09.2018 №1139/26-15-14-06-02/36037187 додані до відзиву), та містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, про те, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів в обґрунтування позовних вимог про стягнення з Повного Товариства «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченої заробітної плати у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Також, позивачка не довела суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Повного Товариства «Ломбард «Золота Скриня» про стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. задоволенню не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається довідка розрахунок при звільненні від 25.05.2020 року яка видана позивачці ОСОБА_1 , за період з 01.05.2019 року по 30.04.2020 рік, у розмірі 6904 гривен 8 копійок, довідка міститься в матеріалах справи.

Також, при звільнені позивачки ОСОБА_1 відповідачем було нараховано та виплачена позивачці ОСОБА_1 компенсація за невикористану відпустку у кількості 43 календарних дні у сумі 5557 гривен 79 копійок, довідка міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, під час розгляду справи у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила суду, що вона отримала вищевказані виплати від відповідача Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія», що також не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.

При таких обставинах позовні вимоги ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про стягнення з Повного Товариства «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; про стягнення з Повного Товариства «Ломбард «Золота Скриня» на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої заробітної платі у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При такихобставинах,позовні вимоги ОСОБА_1 доПовне товариство«Ломбард «ЗолотаСкриня» Щербацькийі компанія» пропоновлення нароботі,про стягненнясереднього заробіткуза час вимушеногопрогулу,про відшкодуванняморальної шкоди,про стягненняневиплаченої заробітноїплати - задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 265, 268 ЦПК, ст.ст.21, 36-38,ст.ст. 40-43, 134-135,ст. 232-235 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.43 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Повне товариство «Ломбард «Золота Скриня» Щербацький і компанія» про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про відшкодування моральної шкоди, про стягнення невиплаченої заробітної плати залишити без задоволення.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2023 року.

Суддя: Аліна С.С.