Ухвала

від 24.05.2023 по справі 308/11255/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11255/19

1-кс/308/1807/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту, в рамках кримінального провадження № 42019070000000099, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2019,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідує, що службові особи Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів незаконно приватизували ряд об`єктів комунального майна.

Так, у відповідності до матеріалів кримінального провадження, будівля літери «В» по АДРЕСА_1 була напівзруйнованим житловим будинком, не мала ознак нерухомості, через руйнацію не підлягала ні ремонту, ні реконструкції, а рішення щодо переведення житлового фонду в нежитловий щодо цієї адреси не приймалося. Не зважаючи на ці факти, службові особи Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів здійснили незаконну приватизацію комунального майна будівлі літери «В» по АДРЕСА_1 .

03.05.2023 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами будівлі літери «В» по АДРЕСА_1 , а також винесено постанову про призначення проведення судової будівельно технічної експертизи.

Завданням арешту майна, в тому числі серед іншого, є також і запобігання можливості його перетворення, відчуження.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: будівля літери «В» загальною площею 100,1 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Метою накладення арешту згідно процесуальних норм п. п. 1,4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому стані, у комунальній власності міста Ужгорода.

Орган досудового розслідування ставить клопотання перед слідчим суддею про арешт нерухомого майна з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному вигляді, щоб запобігти перетворенню до проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що при прийнятті рішення Ужгородською міською радою щодо будівлі літери В за адресою АДРЕСА_1 було допущено порушення чинного законодавства.

Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження та зміни зовнішнього вигляду будівлі, призведе до її зміни та неможливості встановити істину у кримінальному провадженні.

Клопотання мотивоване тим, що накладення арешту на майно в частині заборони користування та розпорядження майном, саме в ході розслідування цього кримінального провадження, дозволить досягнути мету кримінального провадження, провести відповідні експертизи та притягнути винних до відповідальності, при цьому орган досудового розслідування жодним чином не втручається у право власності в частині володіння майном.

На підставінаведеного прокурорпросить накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та користування в частині зміни зовнішнього вигляду, тобто заборони проведення підготовчих та будівельних робіт щодо будівлі літери «В» загальною площею 100,1 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Прокурор на розгляд даного клопотання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій просить розгляд даного подання провести за його відсутності.

Інші учасники судового провадження повідомлялись належним чином, про щосвідчить поданийпрокурором рапорт, клопотань про відкладення не надходило, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2ст.131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК Українипід час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В частині 1статті 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.98 КПК України речовимидоказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11статті 170 КПК Українивизначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ТУ БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2019 за №42019070000000099, в ході якого досліджуються обставини того, що службові особи Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, шляхом зниження вартості та підробки приватизаційних документів здійснили незаконну приватизацію комунального майна будівлі літери «В» по вул. Волошина, 24 в м. Ужгороді.

03 травня 2023 року постановою детектива відділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 будівлю літера «В» по АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019070000000099, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2019.

В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначає, що з метою збереження речового доказу у незмінному вигляді, щоб запобігти перетворенню до проведення судової будівельно-технічної експертизи, необхідно накласти арешт на вказані об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, прокурором доведено, що будівля літера «В» по АДРЕСА_1 , має значення речового доказу у кримінальному проваджені №42019070000000099 та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98КПК України, оскільки являється об`єктом вчиненого злочину.

Також прокурором, на виконання вимог ч.1ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

Крім того,застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує можливість використання вказаного у клопотанні нерухомого майна, як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, а тому клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та користування в частині зміни зовнішнього вигляду, тобто заборони проведення підготовчих та будівельних робіт щодо будівлі літери «В» загальною площею 100,1 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`яти днів з дня її проголошення (особою, яка не була присутньою на оголошенні протягом п`яти днів з дня отримання її копії).

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1