Рішення

від 16.05.2023 по справі 755/195/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/195/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднаного співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Об`єднане співвласниками багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А», звернувся до суду з позовом, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 заборгованість по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01 липня 2018 року по 09 вересня 2022 року у розмірі 19 890,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 474,05 грн., 3 % річних в розмірі 1 269,42 грн., судовий збір в розмірі 2 481,00 гривень, та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 листопада 2017 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А». На підставі Рішення загальних зборів ОСББ «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» від 20 березня 2018 року обрано форму правління управління багатоквартирним будинком - самостійно власником. Того ж дня затверджено з 01 липня 2018 року розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку з розрахунку 6,00 грн/м2 для першого поверху і 6,80 грн/м2 з другого по дев`ятий та встановлено строки сплати вказаних внесків - до 30-31 числа поточного місяця. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 набережна та є такими, що зареєстровані за вказаною адресою. Однак, у зв`язку із неповним виконанням своїх зобов`язань у відповідачів виникла заборгованість перед позивачем по оплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 липня 2018 року по 09 вересня 2022 року у розмірі 19 890,00 грн, що є предметом позовних вимог.

17 січня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06 березня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статтей.174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідачі не скористалися своїм правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» - адвокат Гнатуш Наталія Вікторівна в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, право подання відзиву на позов та докази на спростування заявлених вимог не скористалися.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно положень ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Нормою ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників серед іншого відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Згідно ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

За нормою ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Положеннями ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно положень ст. ст. 14, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Судом встановлено, що 08 листопада2017 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А».

Відповідно до Витягу із протоколу загальних зборів ОСББ від 25 лютого 2018 року, на підставі Рішення загальних зборів ОСББ «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» функції управителя будинку виконує ОСББ «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А», а з 01 квітня 2018 року встановлено розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 6.00 грн./м2 для першого поверху та 6.80 грн./2 з другого по дев`ятий.

На виконання вимог ч.4 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відповідно до наданої інформації, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

За змістом ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Правила користування приміщеннями житлових будинків, затвердженні Постановою КМУ України від 08 жовтня 1992 року № 572, п.18 зобов`язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги, тому враховуючи положення ст. 541 ЦК України зобов`язання з оплати комунальних послуг мають солідарний характер, а тому особи, що є співвласниками квартири несуть солідарні зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, відповідно до ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Судом встановлено, що за період з 01 липня 2018 року по 09 вересня 2022 року, відповідачі своєчасно не вносили плату по внескам на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, в результаті чого утворилась заборгованість, у розмірі - 19 890,00 грн., ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем, в свою чергу відповідачі не скористалися правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов`язання по сплаті за послуги.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Разом з тим, згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (№530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», з 12.03.2020 року на всій території України запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року зі змінами, з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Зважаючи на те, що на території України з 12 березня 2020 року було запроваджено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№530-ІХ від 17 березня 2020 року) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, нарахування та стягнення судом 3% річних та інфляційних втрат за період з 01 липня 2018 року по дату завершення нарахування зобов`язань згідно розрахунку заборгованості 09 вересня 2022 року на суму боргу за надані послуги, є помилковим та порушує норми матеріального права.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення розміру 3% річних та інфляційна складова підлягає зміні шляхом перерахування розмірів цих сум з виключенням з періоду обрахунку періоду з 01 березня 2020 по 09 вересня 2022 року, протягом якого штрафні санкції не нараховуються в силу імперативної вказівки закону.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги наявну заборгованість у відповідачів, позивачем правомірно заявлено вимоги про нарахування сум передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, тому суд присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інфляційні втрати в розмірі 261,67 гривень та 3 % річних 208,71 гривень, за період з 01 липня 2018 року по 01 березня 2020 року.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Об`єднаного співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, та присуджує до солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» заборгованість за період з 01 липня 2018 року по 09 вересня 2022 рік ( по внескам на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території), в розмірі - 19 890,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 261,67 гривень та 3% річних в розмірі 208,71 гривень.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 22 червня 2019 року між Адвокатським бюро «Наталії Гнатуш» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №3, відповідно до якого, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та домовленістю сторін щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактичні понесені адвокатським бюро витрати у зв`язку з виконання цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами на підставі Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору. Додаток №1 до даного договору набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до Додатку №1 до Договір про надання правової (правничої) допомоги №3, який підписано між Адвокатським бюро «Наталії Гнатуш» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А», міститься види послуг: усна консультація - вартість від 450 грн.; усна консультація із визначенням документів - вартість від 550 грн.; адвокатський запит - вартість від 600 грн.; письмова консультація - вартість від 1250 грн.; представництво в підприємствах, установах, організаціях - вартість від 1000 грн; представництво в судах загальної юрисдикції - вартість від 1300 грн./судодень; представництво в господарський судах - вартість від 1750 грн./судодень; представництво в апеляційних судах загальної юрисдикції - вартість від 1800 грн./судодень; представництво в апеляційних господарських/адміністративних судах - вартість від 2250 грн./судодень; касаційна інстанція судів загальної юрисдикції - вартість від 2100 грн./судодень; касаційна інстанція в господарських судах - вартість від 2500 грн./судодень; гонорар за прийняті рішення на користь клієнта - 5-15%; преслідчі дії: захист свідка, потерпілого, підозрюваного обвинуваченого (досудове розслідування) - вартість від 2000 грн./слідча дія; аналіз документі, вибір правової позиції - вартість від 3500 грн.; підготовка і подання заяви по суті до суду, позовна заява, відзив, відповідь на відзив, пояснення - вартість від 2500 грн.; підготовка і подання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу - вартість від 3500 грн.; підготовка і подання апеляційної скарги, відзиву на касаційну скаргу - вартість від 4500 грн.; базова вартість «години продуктивної роботи»: підготовка документів, правова оцінка документів, наданих клієнтом, присутність на перемовинах - вартість від 2100 грн./год.; вартість термінового виконання доручення - коефіцієнт 1,74;вартість часу проїзду до клієнта чи по його дорученню - коефіцієнт 0,5; вартість годин продуктивної роботи з 18 до 9 - коефіцієнт 1,5; вартість години продуктивної роботи у вихідні, святкові дні - коефіцієнт 2.0.

Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідачів на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп., тобто по 827,00 грн. з кожного, які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 319, 322, 526, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 631 Цивільного кодексу України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Об`єднаного співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднаного співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А» заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкову територію за період з 01 липня 2018 року по 09 вересня 2022 року, в розмірі 19 890,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 261,67 гривень та 3% річних в розмірі 208,71 гривень, а всього на загальну суму 20 360 (двадцять тисяч триста шістдесят) гривень 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об`єднаного співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А»судові витрати по сплаті судового збору в рівних частках в розмірі 827,00 грн., з кожного відповідача.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягувач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА 9А», код ЄДРПОУ 41716051, адреса: 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 9а.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: