Ухвала

від 16.06.2023 по справі 757/15528/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15528/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2023 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Новака Р.В.

при секретарі судових засідань: Бурячок А.І.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Бусик Олени Леонідівни від розгляду цивільної справи №757/15528/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ТУ ДБР у м. Львові) про відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2023 року у провадження судді для розгляду надійшла вказана заява про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Бусик Олени Леонідівни від розгляду вказаної справи.

Так, в обґрунтування даної заяви, позивач зазначає, що у провадженні судді Бусик Олени Леонідівни знаходиться справа № 757/15528/22-ц за позовом: ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ТУ ДБР у м. Львові) про відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування. Позивач вважає, що суддя Бусик О.Л. не може браги участь у розгляді цій справи і підлягає відводу, оскільки суддя Бусик О.Л. вже не перший раз розглядає звернення позивача про судовий захист конституційних прав. Позивач зазначає, що характерною рисою розгляду його звернень є порушення його прав за допомогою вчинення суддею умисного порушення норм процесуального права на підставі недотримання неупередженості у справах де відповідачами виступають уповноважені особи правоохоронних органів.

Виходячи із наведеного, позивач заявляє про недовіру судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л. та заявляє останній відвід від розгляду даної справи.

У відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Таким чином, заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість головуючого у справі за даним позовом щодо нього та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Поряд із цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що доводи зазначені в обґрунтування, заяви, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, являються суб`єктивним сприйняттям процесу розгляду його справи, і не свідчать про необ`єктивність або упередженість головуючого судді по суті.

Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Бусик Олени Леонідівни від розгляду цивільної справи №757/15528/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ТУ ДБР у м. Львові) про відшкодування шкоди, завданої органом досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.В. Новак