Ухвала

від 19.06.2023 по справі 759/9477/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/3150/23

ун. № 759/9477/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2017 року, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110200003564 від 14 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2017 року, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110200003564 від 14 листопада 2014 року.

В рамках зазначеного провадження ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2017 задоволено клопотання прокурора Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5361, 3222484000:02:002:5394, 3222484000:02:002:5360, 3222484000:02:002:5357, 3222484000:02:002:5359, 3222484000:02:002:5363, 3222484000:02:002:5356, 3222484000:02:002:5355, 3222484000:02:002:0393, 3222484000:02:002:0392, 3222484000:02:002:5365, 3222484000:02:002:5364, 3222484000:02:002:5352, розташовані на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із встановленням обмежень у вигляді заборони відчуження, вирубки дерев та проведення на них будівельних робіт.

Ухвала мотивована тим, що земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а тому у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження на вказані земельні ділянки, зелені насадження, якими вони вкриті можуть бути пошкоджені, зіпсовані, знищені, а спірні земельні ділянки можуть бути відчужені. Крім того, ухвала мотивована необхідністю збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні власник майна підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у письмовому клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні з приводу задоволення клопотання заперечив.

Слідчий суддя вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені в ньому доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

При цьому, особа, яка звернулась із клопотанням - ОСОБА_3 , не довела та не надала доказів які б спростовували обґрунтування обставинам встановленим слідчим суддею при накладенні арешту.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, не доказано необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого збереження арешту майна, при цьому слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для особи, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.07.2017 року, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110200003564 від 14 листопада 2014 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1