Рішення

від 20.06.2023 по справі 440/3282/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3282/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якій просить:

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Кеменчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку за рахунок прибудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кеменчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 02498790) надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку за рахунок прибудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем подано заяву щодо надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 разом з визначеним законодавством переліком необхідних документів. Проте, згідно з повідомленням №28.01-11/0307/33 від 17.03.2023 Управління відмовило ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016 та від 30.06.2021), Плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 та змінами від 07.09.2017) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до зони розміщення перспективної багатоквартирної малоповерхової забудови 2-4 поверхів та має функціональне призначення ПЖ-3, де реконструкцію індивідуального житлового будинку за рахунок надбудови мансардного поверху не передбачено переважними та супутніми видами використання. Тому Управління не може надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки по визначеному заявником об`єкту відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011. Позивач же вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його права, в тому числі його право власності та користування житловим будинком по АДРЕСА_1 , як власника вказаного домоволодіння.

Ухвалою суду від 31.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: - документа про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за реквізитами: Номер рахунку - UA 078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд; - одного примірника належним чином завірених копій позовної заяви та доданих до неї документів для направлення їх відповідачу.

05.04.2023 та 06.04.2023 до суду від позивача надійшли документ про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн та один примірник належним чином завірених копій позовної заяви та доданих до неї документів для направлення їх відповідачу, чим фактично усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 31.03.2023.

Як наслідок, ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3282/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. В зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 5310436100:08:002:1229 за адресою АДРЕСА_1 відноситься до зони розміщення перспективної багатоквартирної малоповерхової забудови 2-4 поверхів, де реконструкція індивідуального житлового будинку за рахунок надбудови мансардного поверху не передбачена переважними та супутніми видами використання згідно з Генеральним планом міста, затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради від 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016 та від 30.06.2021) та планом зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 та змінами від 07.09.2017, видати будівельний паспорт позивачу не можливо.

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310436100:08:002:1229 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-16).

Позивач звернувся до Управління із заявою про видачу будівельного паспорта для реконструкції індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . До заяви додав документи, що передбачені Наказом Мінрегіону №103 від 05.07.2011 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки", що учасниками справи не заперечується.

За результатами розгляду звернення позивача Управління згідно з повідомленням №28.01-11/0307/33 від 17.03.2023 відмовило ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016 та від 30.06.2021), Плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 та змінами від 07.09.2017) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до зони розміщення перспективної багатоквартирної малоповерхової забудови 2-4 поверхів та має функціональне призначення ПЖ-3, де реконструкцію індивідуального житлового будинку за рахунок надбудови мансардного поверху не передбачено переважними та супутніми видами використання. Тому Управління не може надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки по визначеному заявником об`єкту відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 (а.с. 11).

Не погодившись із вказаною відмовою у наданні будівельного паспорта, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокре6ма, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI).

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Чинним містобудівним законодавством, зокрема, частиною п`ятою статті 25 Закону №3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, обґрунтовані тим, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого позивачем заплановано реконструкцію, розташований в частині міста, яка згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста належить до зони розміщення перспективної багатоквартирної малоповерхової забудови 2-4 поверхів та має функціональне призначення ПЖ-3, де реконструкцію індивідуального житлового будинку за рахунок надбудови мансардного поверху не передбачено переважними та супутніми видами використання.

Як слідує з наявного у справі Плану зонування території, переважними та супутніми видами використання зони розміщення багатоквартирної малоповерхової забудови 2-4 поверхів не передбачено заборони реконструкції індивідуальних житлових будинків, що існували на момент створення Зонінгу (а.с. 59-61).

При цьому, суд зауважує, що з 13.10.2021 у власності позивача перебуває земельна ділянка кадастровий номер 5310436100:08:002:1229 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0798 га з цільовим призначенням 02.01 "Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", а відтак право розпоряджатись нею гр. ОСОБА_1 гарантоване чинним законодавством України.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України).

У спірному ж випадку Управління не вказало, в чому саме полягає порушення Закону зі сторони позивача у випадку реконструкції житлового будинку, як не зазначило і жодної із передбачених Законом вимог містобудівної документації, яким не відповідає намір позивача щодо реконструкції власного індивідуального житлового будинку на власній приватизованій земельній ділянці відповідного цільового призначення.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 167 рішення ЄСПЛ в справі "EAST/WEST ALLIANCE LIMITED" ПРОТИ УКРАЇНИ" (Заява №19336/04) зазначено, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Відповідно до пункту 168 зазначеного рішення ЄСПЛ будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як вказано у пункті 60 рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" "…заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном".

Суд також визнав (пункт 72 наведеного рішення), що "система, яка допускає спричинення власникам майна шкоди внаслідок тривалої дії заборон, не може існувати в державі, що керується верховенством права".

Таким чином, ненадання органом місцевого самоврядування позивачу будівельного паспорту вочевидь порушує право позивача на мирне володіння його власністю.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта за його заявою від 12.03.2023 (вх. №28-01/26656 від 14.03.2023) та скасувати її.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 про зобов`язання Управління надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку за рахунок прибудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 №509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у повідомленні №28.01-11/0307/33 від 17.03.2023. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними.

Отже, позовна вимога про зобов`язання Управління надати позивачу будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку за рахунок прибудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.

Натомість, належним способом захисту та відновлення прав ініціатора звернення у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2023 вх №28-01/26656 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:002:1229 загальною площею 0,0798 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправні дії відповідача щодо ненадання позивачу будівельного паспорта для реконструкції індивідуального житлового будинку за рахунок прибудови мансардного поверху, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у розмірі сплаченого судового збору повністю.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні ОСОБА_1 будівельного паспорта для реконструкції індивідуального житлового будинку за рахунок прибудови мансардного поверху по АДРЕСА_1 за його заявою від 14.03.2023 вх №28-01/26656.

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2023 вх.№28-01/26656 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:002:1229 загальною площею 0,0798 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава