Ухвала

від 20.06.2023 по справі 460/19613/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

20 червня 2023 року м. Рівне№460/19613/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши окреме процесуальне питання в справі за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рісеко"

до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служи України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рісеко" до Головного управління ДПС України у Рівненські області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрації / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- №3559431/42560375 від 22.12.21

- №3559435/42560375 від 22.12.21

- №3559432/42560375 від 22.12.21

- №3559434/42560375 від 22.12.21

- №3559433/42560375 від 22.12.21

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариство з обмеженою відповідальністю "Рісеко" податкові накладні №3 від 23.02.21, №4 від 23.02.21, №7 від 25.02.21, №9 від 26.02.21, №10 від 26.02.21, днем їх первинного подання.

Ухвалою від 24.07.22 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 06.06.2023 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження.

19.06.2023 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Перейшовши до розгляду справи по суті, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.

Згідно з вимогами ч.1 - 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ст.102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів.

За змістом ст.102 Податкового кодексу України вказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішеннями про нарахування грошового зобов`язання.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, то в даному випадку застосуванню підлягають строки звернення до суду, встановлені КАС України.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (№К/9901/16396/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом позовної заяви, позивачем оскаржується рішень Головного управління ДПС у Рівненській області

- №3559431/42560375 від 22.12.21

- №3559435/42560375 від 22.12.21

- №3559432/42560375 від 22.12.21

- №3559434/42560375 від 22.12.21

- №3559433/42560375 від 22.12.21

Також, матеріали справи містять докази адміністративного оскарження, за результатами розгляду якого прийнято рішення №1333/42560375/2, №1334/42560375/2, №1340/42560375/2, №1299/42560375/2, 1298/42560375/2 від 12.01.2022.

З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 10.06.2022, що підтверджується відміткою на конверті, який було скеровано до суду, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду.

Позивач просив поновити строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, що у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України введено воєнний стан ним пропущено строк звернення до суду з поважних підстав.

Надаючи правову оцінку клопотанню позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Щодо запровадження в Україні воєнного стану, то з цього приводу суд зазначає, що дійсно у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан.

Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, позивач суду не надав. Також, позивачем не надано доказів щодо його мобілізації у зв`язку із введенням воєнного стану.

Суд зауважує, що зазначена заява обґрунтована лише загальними підставами неможливості звернення до суду у відведений час, та не містить доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

Крім того, позивач вказує, що з 24.02.2022 функціонування електронного кабінету платника податків було призупинене до червня 2022, у зв`язку з чим позивач не міг ознайомитись з рішеннями ДПС України за результати розгляду скарги.

Однак, суд зауважує, що рішення податкового органу, прийняті за результатами амінстарвтиного оскарження 12.01.2022, тобто понад місяць до введення воєнного стану та припинення функціонування кабінету.

Зважаючи на це, наведені позивачем у своїй заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, адже вони непідтверджені належними доказами.

За таких обставин, стороною позивача безпідставно пропущено строк звернення до суду.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

Тобто, позивач у встановлений строк звернення до суду не звернувся.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

За наведених обставин, позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рісеко" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служи України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу суду складено 20 червня 2023 року

Суддя В.В. Щербаков