Ухвала

від 20.06.2023 по справі 360/136/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 червня 2023 року справа №360/136/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі Блохін А.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про продовження строку на усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі № 360/136/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.П.-ДОНБАСС» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі № 360/136/23.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 4026, 00 грн.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано апелянтом 25.05.2023 року у його особистому кабінеті в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У травні 2023 року через систему «Електронний суд» від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків та відстрочення від сплати судового збору, представник мотивує таку заяву введенням воєнного стану в Україні та несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів у Головного управління ДПС у Донецькій області, відсутністю в апелянта коштів за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки".

Ознайомившись з доводами такого клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Щодо відстрочення сплати судового збору.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, посилання на воєнний стан введений на всій території України останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, які не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Суд вважає, що наведені заявником підстави, які стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 813/288/16 від 30 вересня 2022 року у справі № 640/5640/19.

Водночас, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

При цьому майновий стан сторони слід оцінювати як елемент права фізичної особи - заявника на доступ до суду, що передбачено п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, згідно з ч.1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

А тому, відсутність коштів на рахунку відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається апелянт, унеможливлюють вчасно усунути недоліки апеляційної скарги, а тому вважає можливим продовжити йому термін для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Клопотання Головного управлінню ДПС в Івано-Франківській області про продовження строку виконання ухвали суду задовольнити частково.

Надати Головному управління ДПС у Донецькій області строк на усунення недоліків апеляційної скарги Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі № 360/136/23 - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 25.05.2023 року, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.А. Блохін