Ухвала

від 13.06.2023 по справі 757/11312/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участі:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000530 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022; зобов`язано прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або власнику майна ОСОБА_8 майно, вилучене 21.03.2023 в ході обшуку автомобіля марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 ;

- ключі запалення від автомобіля ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 ;

- автомобіль марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на майно, вилучене 21.03.2023 в ході обшуку автомобіля марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів, а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 ;

- ключі запалення від автомобіля ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 ;

- автомобіль марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 .

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності її скасування.

Вказує на те, що зазначене майно в повній мірі відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України та у встановленому законом порядку визнано у кримінальному провадженні речовим доказом, відтак наявні підстави для його арешту.

Враховуючи, що розгляд клопотання проведено без участі прокурора, копія оскаржуваного рішення отримана лише 20.04.2023, тому строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з цієї дати, у зв`язку з чим прокурор просить визнати викладені причини поважними та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, представника власника майна про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється до судове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260 КК України.

Постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 21.03.2023 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 речовими доказами.

23.03.2023 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 21.03.2023 в ході обшуку автомобіля марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме на:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 ;

- ключі запалення від автомобіля ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 ;

- автомобіль марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено, зобов`язано повернути вказане майно ОСОБА_7 або власнику майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, з чим погоджується і колегія суддів, вказана постанова органу досудового розслідування про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 містить лише посилання на фактичні обставини справи, загальне формулювання та цитування норм КПК України, без посилання на конкретні дані, які дають достатні підстави для висновку про те, що вказане майно може містити інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадженні.

При цьому, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про відповідність арештованого майна ознакам речового доказу є належним чином необґрунтованими та не підтвердженими.

З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022; зобов`язано прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або власнику майна ОСОБА_8 майно, вилучене 21.03.2023 в ході обшуку автомобіля марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , а саме:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 ;

- ключі запалення від автомобіля ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 ;

- автомобіль марки ВМW, модель Х3, д.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000530 ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3055/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1