Ухвала

від 14.06.2023 по справі 361/2578/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12023111130000996 - прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадженні № 12023111130000996 від 01.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого суді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

- навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «LG 956L», 2016 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7;

- навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7 з метою збереження зазначених речових доказів, заборонивши відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ухвала слідчого судді незаконною, необґрунтованою та немотивованою, а тому підлягає скасуванню.

Оглянуте, вилучене та належним чином опечатане під час проведення огляду місця події від 01.04.2023 вищевказане майно є знаряддям та предметом злочину і відповідає критеріям, зазначеним у п.п. 1, 3 ст. 167 КПК України та є тимчасово вилученим майном. Відмова у накладенні арешту на це майно, а також заборони на його використання, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала клопотання та просила його задовольнити, представника власника майна про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, слідчим відділом Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється до судове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111130000996 від 01.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 254 КК України.

Постановою слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 від 03.04.2023 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 12023111130000996 від 01.04.2023 речовими доказами.

03.04.2023 прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на зазначене в клопотанні тимчасово вилучене протоколом огляду місця події від 13.01.2023 майно, а саме на:

- навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «LG 956L», 2016 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7;

навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7, заборонивши відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, з чим погоджується і колегія суддів, вказана постанова органу досудового розслідування про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023111130000996 від 01.04.2023 містить лише посилання на фактичні обставини справи, загальне формулювання та цитування норм КПК України, без посилання на конкретні дані, які дають достатні підстави для висновку про те, що вказане майно може містити інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадженні.

При цьому, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про відповідність арештованого майна ознакам речового доказу є належним чином необґрунтованими та не підтвердженими.

З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадженні № 12023111130000996 від 01.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України,- залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12023111130000996 від 01.04.2023 - прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2630/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1