Постанова

від 14.06.2023 по справі 359/2857/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 359/2857/21 Головуючий у суді першої інстанції - Муранова-Лесів І.В.

Номер провадження № 22-ц/824/4628/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гадуп`як Сергія Миколайовича про визнання протиправними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію житлового будинку, скасування постанови та акту приватного виконавця про передачу нерухомого майна стягувачу, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення відомостей про право власності,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Кей-Колект», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П., приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гадуп`як С.М. про визнання протиправними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію житлового будинку, скасування постанови та акту приватного виконавця про передачу нерухомого майна стягувачу, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення відомостей про право власності, та просила суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. щодо передачі на реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати постанову та акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. про передачу житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 стягувачу у рахунок погашення боргу;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1304, виданий 09 жовтня 2020 року, видавник: приватний нотаріус Гадуп`як С.М. Бориспільський районний нотаріальний округ (Київська обл.);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54516303 від 09 жовтня 2020 року 18:19:16 прийняте приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріальної округу, Київська обл. щодо реєстрації за ТОВ «Кей-Колект» права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2190469332208);

- поновити за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відомості про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2190469332208) (т.1 а.с.1-18).

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 02 квітня 2008 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11326480000, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 72 500 доларів США з терміном повернення до 02 квітня 2018 року та оплатою по процентній ставці 13, 5% річних, в забезпечення виконання зобов`язань за яким між позивачкою та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір іпотеки №81822 від 02 квітня 2008 року, відповідно до п. 1.1 якого «Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями), загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, яка перебуває у власності іпотекодавця згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №910027, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, який зареєстровано 16 січня 2008 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832300022, яка передається в іпотеку одночасно з вищезгаданим житловим будинком з надвірними будівлями.

Також вказувала, що 21 грудня 2010 року Оболонським районним судом м. Києва прийнято заочне рішення у справі № 2-6663/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ «УкрСиббанк» 702 036,16 грн., та на підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 2-6663/10 від 28 лютого 2011 року.

17 березня 2011 року головним державним виконавцем Іваниною О.С. органу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 25127525 за вказаним вище виконавчим листом, у якому 25 червня 2015 року заступником начальника Яценко О.В. відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачові з таких мотивів: «Боржником в іпотеку передано нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями) загальною площею 61,9 кв.м. жилою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»: не може бути примусово стягнуте (відчуження без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно: загальна площа перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку. Оскільки, згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно - іншої інформації щодо нерухомого майна не знайдено».

Зазначала, що 03 вересня 2012 року Оболонським районним судом м. Києва прийнято ухвалу про заміну боржника ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-1189/11 виданого Оболонським районним судом м. Києва 23 травня 2011 року, а також, що 28 січня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва прийнято ухвалу про виправлення описки у мотивувальній частині ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2012 року, вказавши: «що 21 грудня 2010 року Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-6663/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості», замість «що, 23 травня 2011 року Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-1189/11 про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості», а далі по тексту без змін.

Як стало відомо позиваці, 05 грудня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 60800387 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6663/10 від 28 лютого 2011 року виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості в сумі 702 036,16 грн. При примусовому виконанні приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. вчинено дії щодо передачі на реалізацію предмета іпотеки: житлового будинку з надвірними будівлями, площею 61,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001:01:044:0018, за адресою: АДРЕСА_2 ).

Вказувала, що згідно з повідомленнями Державного підприємства «СЕТАМ», яке надсилалося приватному виконавцю Мойсеєнко Д.П. 27 лютого 2020 року не відбулися електронні торги по лоту 405367, про що системою сформовано протокол № 467697 від 27 лютого 2020 року. 25 травня 2020 року торги також не відбулися. Згідно повідомлення Державного підприємства «СЕТАМ», яке надсилалося приватному виконавцю Мойсеєнко Д.П. 10 квітня 2020 року не відбулися електронні торги по лоту 411160, про що системою сформовано протокол № 473844 від 10 квітня 2020 року. А 27 травня 2020 року ТОВ «Кей-Колект» подано заяву про залишення за собою нереалізованого майна боржника ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач, ще до проведення третіх торгів, 28 травня 2020 року приватний виконавець Мойсеєнко Д.П. прийняла постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, площею 61,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001:01:044:0018 за адресою: АДРЕСА_1 та Акт про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позиваці стало відомо, що 09 жовтня 2020 року державним реєстратором приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу (Київська обл.) Гадуп`як С.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54516303 від 09 жовтня 2020 року 18:19:16 та вчинено реєстрацію права власності за ТОВ «Кей- Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) житловий будинок загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. Опис об`єкта: житловий будинок зазначений в плані за літ. «А1» (рік побудови - 2007), літня кухня - літ. «Б 1», сарай - літ. «В1», погріб - літ. «ТІ», вбиральня - літ. «Д1», криниця - літ. «Е» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2190469332208, запис про право власності 38603541), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить позиваці на праві приватної власності на підставі дубліката Договору дарування №1-2343 від 12 грудня 2007 року виданого Бориспільською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до інформаційної довідки № 248722870 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності на житловий будинок є: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1304, виданий 09 жовтня 2020 року, видавник: приватний нотаріус Гадуп`як С.М. Бориспільський районний нотаріальний округ (Київська обл.).

Позивачка зазначає, що жодних повідомлень від ТОВ «Кей-Колект» та від приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. їй не надходило та своєї згоди на реєстрацію права власності на житловий будинок, котрий належить їй та в якому вона зареєстрована і проживає, не надавала.

Позивач вважає, що її було у незаконний спосіб позбавлено права власності на її єдине житло - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, який просила задовольнити.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. щодо передачі на реалізацію житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано постанову та акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. від 28 травня 2020 року про передачу житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стягувачу у рахунок погашення боргу.

Визнано недійсним Свідоцтво, серія та номер: 1304, видане 09 жовтня 2020 року, видавник: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гадуп`як С.М.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54516303 від 09 жовтня 2020 року 18:19:16, прийняте приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гадуп`яком С.М., щодо реєстрації за ТОВ «Кей-Колект» права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2190469332208).

Поновлено за ОСОБА_1 відомості про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2190469332208).

Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Мойсеєнко Д.П. та ТОВ «Кей-Колект» судовий збір на користь ОСОБА_6 судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 2 270 гривень з кожного.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2022 року було виправлено описку в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2022 року, а саме викладено п.7 резолютивної частини наступним чином : «Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. та ТОВ «Кей-Колект» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 2 270 гривень з кожного.».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд не звернув уваги на пропущення ОСОБА_1 строку на звернення до суду із скаргою, оскільки остання ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження 16 вересня 2020 року, коли предмет іпотеки вже було реалізовано, а згодом її представник Самчук М.В. також ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження 04 березня 2021 року. Відтак, апелянт вважає, що десятиденний строк на звернення до суду відповідно ст. 449 ЦПК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» сплив, а позивачка звернулась до суду лише у квітні 2021 року.

Крім того, 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження, вона ще й отримала постанову про відкриття виконавчого провадження №60800387 з ідентифікатором доступу до АСВП, де вільно та безоплатно могла ознайомлюватись із всіма документами, що містяться у вказаному провадженні. Дане було підтверджено нею й в судовому засіданні 14 вересня 2022 року, а тому твердження суду щодо відсутності в матеріалах виконавчого провадження будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлено з іншими складеними приватним виконавцем процесуальних документів, не відповідає дійсним обставинам справи.

В апеляційній скарзі виконавець зазначає й про те, що відповідно до вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII, однією із основних умов за яких не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, що є предметом іпотеки, таке нерухоме житлове майно має використовуватися як місце постійного проживання боржника.

Вказує, що приватний виконавець не одноразово здійснював вихід за адресою місце знаходження предмета іпотеки, а саме: АДРЕСА_1 , та жодного разу за вказаною адресою не виявлено боржника. Неодноразово були опитані сусіди, які підтвердили факт не проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою, про що складені відповідні акти приватного виконавця в присутності понятих та здійснено фото фіксацію об`єкта нерухомості.

Також апелянт посилається на висновок від 22 червня 2021 року, складений дільничним офіцером поліції Бориспільського відділу поліції ГУНП в Київській області Саган Є.В. та яким встановлено, що в ході проведення перевірки були опитані працівники Іванківської селищної ради Бориспільського району Київської області, котрі повідомили, що з громадянкою ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вони знайомі. Про її боргові зобов`язання перед фінансовими установами їм відомо. При цьому також повідомили, що у період часу, а саме: з червня 2019 року по жовтень 2020 року ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не проживала, за будинком наглядав її племінник, котрий разом зі своєю родиною мешкає поряд, за адресою: АДРЕСА_3 .

Апелянт наголошує, що вище викладене додатково підтверджує той факт, що боржник ОСОБА_1 не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки та вказане нерухоме майно не використовується нею, як постійне місце проживання, а відтак й підстав для застосування норм закону №1304- VII не вбачається.

Враховуючи викладене, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. проситьскасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

03 січня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , у якому вказує, що апелянт помилково вважає строк на звернення до суду пропущеним, оскільки судом правомірно враховано, що станом на день ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, воно вже було завершене, а право власності на спірне майно зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект», що свідчить про наявність спору, який має розглядатись в порядку позовного провадження.

Вказує, що апелянт помилкового ототожнює отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та ознайомлення з іншими матеріалами виконавчого провадження, а матеріали справи не містять доказів протилежного.

ОСОБА_1 наголошує, що спірне домоволодіння є місце її реєстрації, проживання та є її єдиним житлом, а тому судом правомірно застосовано положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Крім того, порушення приватним виконавцем вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та пп.1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено також довідкою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. від 28 квітня 2021 року виданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції. У ній вказано на вчинення виконавцем дій щодо відчуження майна в порушення мораторію.

ОСОБА_1 також наголошує, що довідка про не проживання її в спірному домоволодінні є підробленою, а тому вказана в ній інформація не може підтверджувати обставини, що в ній викладені.

Враховуючи наведене у відзиві, ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

При апеляційному розгляді справи приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивачка у справі ОСОБА_1 та її представник - адвокат Самчук М.В. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт, не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків, викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просили залишити його без змін.

Представник ТОВ «Кей-Колект», будучи повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.237, 238, 242 т.2 ) на електрону адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначену у раніше поданих документах (а.с.38 т.2) на апеляційний розгляд справи не з`явився. Заяв про відкладення розгляду справи із причин, які б вважалися поважними, до суду не подав.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представника ТОВ «Кей-Колект», який повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П., позивачку ОСОБА_1 , її представника Самчук М.В. , дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір споживчого кредиту № 11326480000 від 02 квітня 2008 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 72500 доларів США з терміном повернення отриманих коштів до 02 квітня 2018 року та оплатою по процентній ставці 13, 5% річних, що було встановлено рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року у справі №2-6663/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів (т.1 а.с.27).

Вказаним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 702036,16 грн, суму не повернутого кредиту.

Також з наданих сторонами документів встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено Договір іпотеки № 81822 від 02 квітня 2008 року, відповідно до п. 1.1 якого «Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями), загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, яка перебуває у власності Іпотекодавця згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 910027, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, який зареєстровано 16 січня 2008 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832300022, яка передається в іпотеку одночасно з вищезгаданим житловим будинком з надвірними будівлями» (т.1 а.с.97-101).

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором (Договір про надання споживчого кредиту №11326480000 від 02.04.2008) між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено Договір іпотеки № 6433 від 02 квітня 2008 року, відповідно до п. 1.1 якого «Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно (земельна ділянка), кадастровий номер 3220884001:01:044:0018, площею 0,1999 гектарів для будівництва та обслуговування жилого будинку, що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: село Іванків, Іванківська сільська рада, Бориспільський район, Київська область, яка є власністю Іпотекодавця на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 910027, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, який зареєстровано 16.01.2008 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832300022 (т.1 а.с.101-104).

На виконання вищезазначеного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року, яке набрало законної сили 27 лютого 2011 року, Оболонським районним судом м. Києва 28 лютого 2011 року було видано виконавчий лист №2-6663/10 (т.1 а.с.79-80).

Виконавчий лист було неодноразово пред`явлено до виконання, про що свідчать відмітки на копії виконавчого листа про закінчення виконавчого провадження 26 травня 2015 року та 30 червня 2017 року (т.2 а.с.79-80).

З долучених до матеріалів справи копій постанов, винесених при виконанні вказаного виконавчого листа вбачається, що 25 червня 2015 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Яценко О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-6663 від 28 лютого 2011 року виданого Оболонським районним судом м. Києва, прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачові (ВП №25127525) на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» з таких підстав, що: «Боржником в іпотеку передано нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями) загальною площею 61,9 кв.м. жилою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»: не може бути примусово стягнуте (відчуження без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно: загальна площа перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку. Оскільки, згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно - іншої інформації щодо нерухомого майна не знайдено.» (т.1 а.с.31)

Також державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кудрявцевим Дмитром Вадимовичем при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого листа винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №51597812) на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідної до якої, зокрема зазначено, що згідно витягу з ДРРП з`ясовано, що за боржником зареєстровано об`єкт нерухомості, а саме: домоволодіння з земельною ділянкою площею 0,1999га за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана останнім в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» ( згідно договору про відступлення права вимоги - ТОВ «Кей-Колект») про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявним є запис типу «іпотека» за реєстраційним №6931795 та 6932566; виходом державного виконавця за адресою: зазначеною у виконавчому документі, на момент виходу боржника та його майна не виявлено. Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Наведе вище свідчить про те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення за даним виконавчим документом» (т.2 а.с.23-24).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2012 рок, з урахуванням ухвали цього ж суду від 28 січня 2013 року про виправлення описки, було замінено ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-6663/11 , у зв`язку з тим, що 12 грудня 2011 року між заявником ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір факторингу №1, за яким право вимоги кредитної заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 за кредитним договором від 02 квітня 2007 року відступлені заявнику (т.1 а.с.81-83).

За заявою представника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» 05 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною було відкрито виконавче провадження № 60800387 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6663/10 від 28 лютого 2011 року виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованості в сумі 702036, 16 грн (т.1 а.с.77-78,116-117).

Встановлено, що постанова виконавця про відкриття виконавчого провадження, а також усі інші повідомлення у вказаному виконавчому провадженні направлялися виконавцем за вказаною у виконавчому листі адресою боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 (т.а.с.115, 118,141, 148, 176, 178, 196, 205, 213, 225, 232, 237).

У тому числі і після того, як 29 вересня 2022 року приватним виконавцем Мойсеєнко Н.М. було отримано відомості з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 22 вересня 2020 року про те, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 серпня 2018 року: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.221).

Рекомендовані листи, направлені позивачу ОСОБА_1 з постановою про відкриття виконавчого провадження та висновком про проведення незалежної оцінки по визначенню ринковою вартості нерухомого майна, боржником ОСОБА_1 не були отримані та повернулися з відміткою: за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.118,178).

Наведене свідчить про те, що позивач не була обізнана про відкриття виконавчого провадження, а також вчинені приватним виконавцем виконавчі дії.

З матеріалів виконавчого провадження також встановлено, що на наступний день після відкриття виконавчого провадження, а саме 06 грудня 2019 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. за участі представника стягувача ОСОБА_8 та за відсутності боржника ОСОБА_1 було здійснено опис та арешт нерухомого майна боржника, яке є предметом іпотеки - домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.130-131). При цьому у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника відповідальною за описане майно визначено боржника ОСОБА_1 (т.1 а.с.130-131).

У складеному Акті приватного виконавця від 06 грудня 2019 року додатково зазначено про те, що будинок зачинено. Також зазначено: «Аналізуючи зовнішній стан двору та будинку АДРЕСА_1 , можна зробити висновок, що постійно за вказаною адресою ніхто не мешкає / проживає. Проведено опит сусідів з будинку АДРЕСА_5 , які підтвердили, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , бачать дуже рідко, та постійно вона за вказаною адресою не мешкає» (т. а.с.128-129). Суд у оскаржуваному рішенні зазначив, що прізвища цих осіб, зі слів яких складено Акт приватного виконавця, не зазначені, письмові пояснення сусідів до Акту не долучені. Клопотання про допит цих осіб в якості свідків у даній цивільній справі також заявлено не було.

18 грудня 2019 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. винесено постанову про визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ» (т.1 а.с.149-150).

Згідно зі звітом про оцінку житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 к.в.м, та земельної ділянки площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001601:044:0018, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.157-158), 19 грудня 2019 року ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ» було проведено оцінку та встановлено: вартість об`єкта оцінки - 439470 гривень.

Згідно з Актом приватного виконавця від 15 січня 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. за участі представника стягувача ОСОБА_8 було здійснено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом вказаного Акту зазначено: «Житловий будинок зачинено, проте зовнішній вигляд подвір`я, до якого можливо безперешкодно потрапити (хвіртка відчинена) доводить відсутність постійного проживання будь-кого. На неодноразові стуки в двері будинку АДРЕСА_1 ніхто не відчинив, будинок був зачинений, світло не АДРЕСА_1 також повідомили, що ОСОБА_1 давно не бачили» (т.1 а.с.169-170).

Як і до попереднього Акту письмові пояснення сусідів не долучені, прізвища сусідів не зазначені та в якості свідків допитані не були.

Встановлено, що 16 січня 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. до Державного підприємства «СЕТАМ» було подано заявку на реалізацію арештованого майна боржника (т.1 а.с.179-181).

Відповідно до вказаної заявки реалізації підлягало нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: земельна ділянка площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001601:044:0018, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.180-181).

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 27 лютого 2020 року №467697, виданого Державним підприємством «СЕТАМ», торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.1 а.с.187).

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 10 квітня 2020 року №411160, виданого Державним підприємством «СЕТАМ», торги не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.1 а.с.189).

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 25 травня 2020 року №481293, виданого Державним підприємством «СЕТАМ», торги не відбулися в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (т.1 а.с.192).

Як підтверджується матеріалами виконавчого провадження, в повідомленнях ДП «СЕТАМ» про день та час проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, адресованих сторонам виконавчого провадження, вказувалася адреса боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 .

Разом із з цим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 18 грудня 2019 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. було складено Акт приватного виконавця, за змістом якого виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_4 , проте на неодноразові дзвінки до квартири АДРЕСА_6 , двері ніхто не відчинив, повідомити боржника особисто про наявне відкрите виконавче провадження та проведенні в рамках нього виконавчі дії, не виявилось можливим (т.1 а.с.146-147).

Також встановлено, що 27 травня 2020 року стягувач у виконавчому провадженні - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося із заявою б/н, датованою 25 травня 2021 року (вх.№450 від 27.05.2020) щодо залишення за собою нереалізованого майна боржника (т.1 а.с.194-195), поданою в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та ст. 48, 50-51,61 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вказаної заявки реалізації підлягало нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: земельна ділянка площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001601:044:0018, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м, житловою площею 39,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.180-181).

Також суд зазначив, що згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту, номер інформаційної довідки: 191785365, від 05.12.2019, сформованої за запитом приватного виконавця Мойсеєнко Діни Петрівни (т.1 а.с.119-122), за ОСОБА_1 на праві власності було зареєстровано вищевказане нерухоме майно: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава реєстрації : дублікат договору дарування №1-2343 від 12.12.2007, виданий Бориспільською державною нотаріальною конторою (договір дарування від 31.07.2004 року, посвідчений Бориспільською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-1816. А також з Державного реєстру іпотек вбачається, що станом на дату формування Інформаційної довідки зареєстрована іпотека : об`єкт обтяження - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 РПВН:6184517, та земельної ділянки площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001601:044:0018, Київська область, Бориспільський район, Іванківська сільська рада, с. Іванків. Іпотекодержатель - ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», підстава обтяження: договір відступлення права вимоги за договором іпотеки №5207-52-8 від 12.12.2011, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В.

Сторонами не оспорюється та матеріалами справи підтверджується, що вищезазначене нерухоме майно, що є предметом іпотеки, було набуто позивачем до укладення кредитного договору та договору іпотеки та належало позивачу на праві власності, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , житловою площею 39,2 кв.м., набутий у власність на підставі Договору даруванні від 31 січня 2004 року, посвідченого Черненко Н.Б. державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-1816 (т.1 а.с.105-106); земельна ділянка площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001601:044:0018, Київська область, Бориспільський район, Іванківська сільська рада, с.Іванків, набута в порядку приватизації та належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №910027, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, який зареєстровано 16.01.2008 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832300022 (т.1 а.с.111-112).

Встановлено, що 28 травня 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. винесено постанову та складено акт ВП №60800387 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу (т.1 а.с.197-201).

А також, на підставі заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 28 липня 2020 року (вх.№710 від 03.08.2020), щодо внесення змін (доповнення) постанови (акту) приватного виконавця, 06 серпня 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі (т.1 а.с.206-207), відповідно до вищезазначених постанови та Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28 травня 2020 року ВП №60800387, викладено в новій редакції розділ правовстановлюючі документи.

В подальшому, 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гадуп`яком С.М. було видано оспорюване Свідоцтво, реєстровий №1304, згідно з яким відповідно до ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», ст.47 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, виданого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. 28 травня 2020 року, посвідчено, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» належить на праві власності майно, що складається з :

- житлового будинку АДРЕСА_7 . Опис об`єкта: житловий будинок зазначений в плані за літ. «А1» (рік побудови -2007) , літня кухня - літ «Б1», сарай - літ «В1», погріб - літ. «Г1», вбиральня - літ. «Д1», криниця - літ. «Е1»;

- земельної ділянки, загальною площею 0,1999 га, кадастровий номер 3220884001601:044:0018, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований вищевказаний житловий будинок (т.2 а.с.64).

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54516303 від 09.10.2020 18:19:16, прийнятим приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріальної округу Київської області Гадуп`як С.М. здійснено реєстрацію за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м житловою площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2190469332208) (т.2 а.с.64, т.1 а.с.21).

Встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. було вручено боржнику ОСОБА_1 16 вересня 2020 року (т.1 а.с.115.).

При цьому, як визнано виконавцем, боржник ОСОБА_1 звернулася з приводу арешту, що був накладений на її пенсію як боржника по виконавчому провадженню.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 - був предметом іпотеки, виступав як забезпечення зобов`язання за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, ОСОБА_1 зареєстрована в цьому будинку та іншого нерухомого житлового майна не має, а також те, що площа будинку не перевищує 250 кв.м., а тому на таке майно поширювалася дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Згоди на звернення стягнення на житловий будинок, що є предметом іпотеки, позивач не надавала.

Суд також виснував, що приватний виконавець Мойсеєнко Д.П. звернула стягнення на будинок та передала його в рахунок погашення боргу, а стягувач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» зареєстрував право власності на будинок з порушенням вимог підпункту 1 пункту 1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Також суд врахував, що на момент, коли ОСОБА_1 в особі її уповноваженого представника стало відомо про оспорювані рішення та дії приватного виконавця, виконавче провадження було завершено, а право власності на спірне домоволодіння - зареєстровано за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», стягувачем у виконавчому провадженні, що свідчить про наявність спору, який має розглядатися в порядку позовного провадження (постанова ВС від 14.06.2017 у справі №6-1804ці16).

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вище вказаним нормам права ухвалене у справі рішення суду, на думку колегії суддів, відповідає.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно з підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Пунктом 4 вказаного Закону передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 643/18202/18 (провадження № 61-617св21) зазначив, що мораторій (заборона) на примусове відчуження майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», має цільовий характер і є державною гарантією захисту конституційних прав та інтересів громадян, які отримали кредити саме в іноземній валюті. Для застосування цієї державної гарантії захисту конституційних прав та інтересів громадян, які отримали кредити саме в іноземній валюті, обов`язковою є встановлення сукупності обставин, а саме: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці; у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

За таких обставин перевірці підлягають обставини щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин мораторію на право відчужувати майно іпотекодавця.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому

Порядок судового контролю за виконанням судових рішень, що включає в себе й порядок оскарження рішень та дій приватного виконавця, унормовано розділом VII ЦПК України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтями 448 та 449 ЦПК Українискарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як встановлено судом першої інстанції, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11326480000, кошти за яким були надані у іноземній валюті, укладеного 02 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 02 квітня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки № №81822, предметом якого є: житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,1999 гектарів для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220884001:01:044:0018.

Предмети іпотеки належали позивачці ОСОБА_1 - житловий будинок на підставі договору дарування від 31.07.2004 року, посвідчений Бориспільською держнотконторою за реєстровим №1-1816, а земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №910027, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, який зареєстровано 16.01.2008 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832300022.

В матеріалах справи наявний витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, у якому відсутні будь-які відомості про належність позивачу на праві власності будь-якого житла.

Із відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області №107/7 від 21 вересня 2020 року на запит приватного виконавця ВО м. Києва Мойсеєнко Д.П. від 17 вересня 2020 року вбачається, що місцем реєстрації проживання ОСОБА_1 з 03 серпня 2018 року є будинок АДРЕСА_1 (а.с. 221 т.1).

Аналогічна інформація міститься і в листі №949 від 23 вересня 2020 року Іванківського сільського голови Бориспільського району Тура А.І. (а.с. 222 т.1).

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вказаний житловий будинок є її єдиним житлом у якому вона проживає. Попереднє місце проживання та реєстрації АДРЕСА_4 було лише тимчасовим її місцем проживання та реєстрації та не є її власністю і прав користування та проживання з 03 серпня 2018 року вона в ньому не має, оскільки дана квартира не є її власністю.

Отже, належність житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки на якій він розташований, позивачці на праві власності, відсутність доказів належності позивачці на праві власності будь-якого іншого житла, факт реєстрації позивачки за вказаною адресою з серпня 2018 року, відсутність будь-яких доказів на спростування того, що позивач проживає за вказаною адресою, свідчить про проживання позивача у вказаному будинку.

Згідно частини 2 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.

Понятий зобов`язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз`яснює понятим їхні права і обов`язки, про що зазначається в акті.

З матеріалів справи вбачається, що у матеріалах справи наявні два акти, складені приватним виконавцем 18 грудня 2019 року, 15 січня 2020 року, що складені у відсутність понятих (а.с.146-147, 169-170 т.1).

Посилання приватного виконавця на акти, складені 18 грудня 2019 року, 15 січня 2020 року ним же у присутності представника стягувача ОСОБА_8 без залучення понятих, боржника, а також посилання на висновок дільничного інспектора поліції Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Саган Є.В., як доведеного факту не проживання ОСОБА_1 у вище вказаному будинку обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки зазначені акти виконавця складені у відсутність понятих, що не відповідає положенням ч.ч. 1,2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання приватного виконавця на висновок дільничного інспектора поліції Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Саган Є.В також обґрунтовано відхилено судом першої інстанції оскільки із відповіді, наданої начальником Бориспільського районного управління поліції ГУНП України в Київській області полковником поліції Тарасом Кравчуком від 29 липня 2021 року вбачається, що вище вказаний висновок дільничного інспектора поліції Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Саган Є.В не відповідає встановленим зразкам документів, підписи в документах візуально не схожі на підписи осіб, уповноважених підписувати такі документи, також встановлено, що заява від ОСОБА_9 до районного управлінні поліції не надходила (а.с.102 т.2).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 61,9 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., що належав ОСОБА_1 на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, площею 0,1999 гектарів на якій він розташований повністю підпадає під вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а отже, остання не могла бути реалізована на прилюдних електронних торгах.

Таким чином висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують та не можуть бути підставою для скасування зазначеного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Оскільки висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни залишити без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв