Ухвала

від 13.06.2023 по справі 757/14994/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3037/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/14994/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.04.2023 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 10.01.2023 року в межах кримінального провадження № 12021100100001994 від 25.05.2021 року.

Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.04.2023 рокускасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2; ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2; ч. 3 ст. 358 КК України у межах кримінального провадження № 12021100100001994 від 25.05.2021 року.

Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а також такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону.

Апелянт вказує, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки викладені в повідомленні про підозру відомості не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, стороною захисту в суді першої інстанції було надано докази в обґрунтування такої правової позиції, а матеріалами скарги було доведено, що повідомлення про підозру є незаконним, водночас, в скарзі наведені дані і факти, які спростовують висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Звертає увагу автор апеляції на те, що повідомлення про підозру ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування, без достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення інкримінованих діянь, в самому тексті підозри відсутні фактичні обставини події, які б підтверджувалися доказами, що саме ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення у яких він підозрюється. З підозри не вбачається, яким чином ОСОБА_7 за думкою слідства виробляв або робив нотаріальні бланки, а також не зазначається в чому саме була його роль та в чому вона полягала.

В судове засідання захисник та прокурор у кримінальному провадженні не з`явилися, хоча були завчасно повідомленими про дату та час призначеного судового розгляду. Водночас, захисник ОСОБА_6 подав клопотання про відкладення судового засідання, зазначивши, що приймає участь в іншому судовому засіданні, разом з тим, як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, то розгляд апеляційної скарги призначено раніше за розгляд справи в іншому суді.

Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин колегія суддів, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 422 КПК України, з метою недопущення пропущення строків розгляду апеляційної скарги, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника без його участі.

Колегія суддів вирішила, що причина неприбуття у судове засідання сторін є неповажною та призводить до необґрунтованого затягування розгляду апеляційної скарги та вирішення питання щодо законності оскаржуваного судового рішення, тому вважає за можливе розглянути дане провадження за відсутністю захисника та прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 12021100100001994 від 25.05.2021 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2; ч. 3 ст. 358 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами 2, 3 ст. 190 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження, 10.01.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2; ч. 3 ст. 358 КК України.

14.04.2023 року адвокат ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 скаргу до Печерського районного суду м. Києва про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10.01.2023 року у кримінальному провадженні № 12021100100001994 від 25.05.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2; ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2023 рокувідмовлено у задоволенні скарги адвоката.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю задотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

КПК України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 10.01.2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2; ч. 3 ст. 358 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а відтак твердження сторони захисту про недостатність доказів є передчасним.

Даний висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 14310/88) від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, оскаржене рішення слідчого, яке погоджене із прокурором, за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для визнання повідомлення про підозру незаконним та необґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 10.01.2023 року в межах кримінального провадження № 12021100100001994 від 25.05.2021 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4