Постанова

від 20.06.2023 по справі 580/6574/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Справа № 580/6574/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України

в Черкаській області

до приватного акціонерного товариства

«Первомайський кар`єр «Граніт»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» (далі - Відповідач), в якому просив стягнути з ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» заборгованість з виплати та доставки пільгових пенсій у сумі 127544,10 грн.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не було сплачено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 127544,10 грн.

Разом з тим суд зазначив, що наявність у Відповідача такої заборгованості підтверджується розрахунком, наявним у матеріалах справи.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, стверджуючи, що надані Позивачем до суду докази не підтверджують заявлені ним позовні вимоги, зокрема фактично понесені витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Апелянт зазначає, що Позивач повинен був надати, але не надав, докази виникнення у боржника зобов`язань зі сплати заявлених ним сум заборгованості за кожний нарахований період, зокрема розрахунки за 2021 - 2022 рр. та докази направлення їх боржнику до 20.01.2022.

Також Апелянт вважає, що Позивач, посилаючись на копії листів від 18.10.2022 та від 18.11.2022, не надав доказі направлення їх та вручення Відповідачу, а додані до позовної заяви квитанції, на переконання Апелянта, такими доказами не є.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним судове рішення ухвалено за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 та від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у Позивача витребувано додаткові докази у справі.

13.06.2023 від Позивача надійшли письмові пояснення та додаткові докази у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство «Первомайський кар`єр «Граніт» (код ЄДРПОУ 04012721) (далі - ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт») перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач, відповідно до розрахунку заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у частині пенсій, призначених, відповідно до пунктів «б» - «з» (Список № 2) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2022 року по листопад 2022 року визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсій, у розмірі 127544,10 грн.

Листом ГУ ПФУ в Черкаській області № 2300-0603-8/50892 від 18.10.2022 повідомлено Відповідачу про необхідність сплатити 68517,24 грн для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за жовтень 2022 року на рахунок Позивача.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 2300-0603-8/60335 від 18.11.2022 Відповідачу повідомлено про необхідність сплатити 59026,86 грн для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за листопад 2022 року на рахунок Позивача.

Зазначені повідомлення щодо відшкодування пільгових пенсій направлені Відповідачу.

Відповідно до наданих розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, що були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Відповідач має заборгованість перед Головним управлінням по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій.

У зв`язку з наявністю такого боргу, Позивач направив на адресу Відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач у строки, передбачені чинним законодавством, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період самостійно не сплатив.

8. Вважаючи, що Відповідач зобов`язаний сплатити зазначену суму боргу, Позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція № 21-1).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п. «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п. «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, установлений Інструкцією № 21-1, яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У п. 6.8 Інструкції № 21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано зобов`язання суб`єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій їх колишнім працівникам, які були зайняті на роботах за Списками №№ 1, 2 у порядку, визначеному Інструкцією № 21-1.

Разом з тим виконанню підприємством вказаного зобов`язання та, відповідно, зверненню органу ПФУ до суду з позовом про стягнення з підприємства заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій має передувати направлення відповідним органом ПФУ на адресу підприємства відповідного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та повідомлення щодо місячної суми.

11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача в цій справі заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період жовтень-листопад 2022 року в загальному розмірі 127 544,10 грн, наявність якої підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що містяться в матеріалах справи, в яких виокремлено складові вказаної суми витрат щодо пенсії кожної з осіб (колишнього працівника).

12. Тож, доводи Апелянта про те, що надані Позивачем до суду докази не підтверджують заявлені ним позовні вимоги, зокрема фактично понесені витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.

13. З приводу тверджень Апелянта про те, шо Позивач повинен був надати, але не надав, докази виникнення у боржника зобов`язань зі сплати заявлених ним сум заборгованості за кожний нарахований період, зокрема розрахунки за 2021 - 2022 рр. та докази направлення їх боржнику до 20.01.2022, колегія суддів зазначає, що спірним періодом в цій справі є лише 2 місяці, а саме жовтень - листопад 2022 року.

14. Разом з тим, перевіряючи доводи Апелянта про те, що Позивач, посилаючись на копії листів від 18.10.2022 та від 18.11.2022, не надав доказів направлення їх та вручення Відповідачу, а додані до позовної заяви квитанції, на переконання Апелянта, такими доказами не є, колегія суддів установила наступне.

Так, відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою ПрАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» є: 18016 м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 8.

Втім поштові квитанції, на які Позивач посилається як на доказ направлення Відповідачу розрахунків та повідомлень щодо спірної заборгованості, надіслані за адресою: 05220 с. Болеславчик.

Водночас доказів отримання Відповідачем жодного з таких поштових відправлень Позивачем суду не надано, а лише повідомлено, що вони були надіслані за відповідною адресою за усною домовленістю з Відповідачем, що також не підтверджується будь-якими доказами.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що вказана адреса у с. Болеславчик є адресою виробництва та/або поштовою адресою Відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та в жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

15. Отже, Позивачем не доведено дотримання означеної вище нормативно визначеної процедури, яка має передувати зверненню органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення з підприємства заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій. Такі обставини не були встановлені судом першої інстанції.

16. З цих підстав судова колегія приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

17. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

18. Отже, судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення без дотриманням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

19. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

20. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» підлягає задоволенню, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року - скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 20 червня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев